Ухвала

від 12.10.2015 по справі 908/5320/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 20/181/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.10.2015 Справа № 908/5320/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Саатранс» (73000, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 169)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69076, АДРЕСА_1)

про стягнення 9604,11 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВЛЕНО:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 9604,11 грн., із яких: 6000,00 грн. основної заборгованості, 3420,00 грн. штрафу, 156,00 грн. збитків від інфляції, 28,11 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.10.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/5320/15, справі присвоєно номер провадження 20/181/15, справу призначено до розгляду на 29.10.2015 р.

В позовній заяві позивача викладено клопотання про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України шляхом накладення арешту на майно або грошові суми відповідача, що знаходяться на його рахунку та відповідають розміру суми позову та можливим судовим витратам.

Клопотання мотивоване тим, що застосувати заходи щодо забезпечення позову необхідно для запобігання можливого порушення майнових прав позивача, пришвидшення процесу стягнення виконавчою службою заборгованості з відповідача та подальшої спроможності позивачем виконувати свою господарську діяльність.

Розглянувши клопотання позивача, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 В«Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позовуВ» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову . З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним видом заходів до забезпечення позову і предметом відповідної позовної вимоги. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу для забезпечення позову. У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними докази.

Обґрунтовуючи заяву, позивач, зокрема, зазначає, що відповідача намагатиметься відчужити належне йому майно або зняти кошти з свого розрахункового рахунку. Разом з тим, позивачем не наведено (не конкретизовано) які саме дії вчиняються відповідачем з метою, зокрема, виведення з його власності рухомого, нерухомого майна, списання грошових коштів тощо, не надано доказів у підтвердження даних обставин. Крім того, позивач не наводить індивідуальних ознак майна (рухомого та/чи нерухомого), яке належить відповідачу, та на яке він (позивач) просить накласти арешт, а також не надав доказів, що вказане у клопотанні майно належить на праві власності відповідачу. Зазначені відомості повинні надаватися суду заявником.

Позивач, звертаючись із клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові суми відповідача, не надав жодних доказів , які б підтверджували обставини, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Суд також зазначає, що позивач не наводить переліку належного відповідачеві майна на яке, за його думкою, слід накласти арешт, а також розрахункового рахунку (ів), на якому містяться грошові кошти останнього.

Відповідно до Закону України В«Про судовий збірВ» за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір в сумі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Позивачем не надано доказу, який би підтверджував сплату судового збору за подання клопотання про забезпечення позову.

У зв’язку з викладеним вище, у задоволенні клопотання про забезпечення позову слід відмовити.

Суд вважає за необхідне роз’яснити позивачу, що він не позбавлений можливості, при наявності достатніх підстав, які підтверджуються належними доказами, повторно звернутися до суду з клопотанням про забезпечення позову, сплативши судовий збір.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Саатранс» про забезпечення позову.

Примірники даної ухвали направити сторонам.

Суддя Л.П. Гандюкова