Рішення

від 29.09.2015 по справі 911/3310/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2015 р. Справа № 911/3310/15

Господарський суд Київської області, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Селянського (фермерського) господарства «Віталія»,

41740, Сумська область, Буринський район, с. Чернеча Слобода, вул. Набережна, 26

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Малка-Транс»,

09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Р. Люксембург, 14

про стягнення 582953,24 грн.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 12.07.2015 № 5);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Селянське (фермерське) господарство «Віталія» (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Малка-Транс» (далі-відповідач) про стягнення 1626830,36 грн., з яких: 1259099,13 грн. основного боргу, 196313,25 грн. пені, 161601,85 грн. інфляційних втрат та 9816,13 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 01.01.2015 № 10-15.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.08.2015 порушено провадження у справі №911/3310/15 та призначено її до розгляду.

Ухвалами суду від 25.08.2015 та від 15.09.2015 розгляд справи відкладався, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем неодноразово подавались заяви про зменшення розміру позовних вимог. Останньою є заява від 29.09.2015 № 95 (вх. № 23052/15 від 29.09.2015), що підтримана представником позивача у судовому засіданні 29.09.2015, відповідно до якої заявлено остаточні позовні вимоги у розмірі 582953,24 грн., з яких: 458186,99 грн. основного боргу, 118527,58 грн. пені та 6238,67 грн. 3 % річних.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову, відповідно до розміру якої буде вирішуватися спір - 582953,24 грн.

Підстави для припинення провадження у справі у частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням абзацу 2 пункту 7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення".

Представник відповідача у судові засідання 25.08.2015, 15.09.2015, 29.09.2015 не з'явився, про причини неявки у судові засідання 15.09.2015, 29.09.2015 не повідомив, хоча належним чином повідомлений про місце і час судових засідань, про що свідчить відбиток штампу канцелярії суду на звороті у нижньому лівому куті ухвал від 03.08.2015, від 25.08.2015, від 15.09.2015 про направлення їх копій на адресу відповідача. При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу місцезнаходження відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У судовому засіданні 25.08.2015 відкладено розгляд справи за клопотанням відповідача (вх.№19291/15 від 19.08.2015), проте, у подальшому, відповідачем не забезпечено явку представника у судові засідання, вимоги ухвал суду від 03.08.2015, від 25.08.2015, від 15.09.2015 не виконано, витребувані документи та відзив на позовну заяву суду не надано.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 29.09.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Селянським (фермерським) господарством «Віталія» (далі-продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Малка-Транс» (далі-покупець) укладено договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 01.01.2015 № 10-15 (далі-Договір), відповідно до умов пунктів 1.1, 1.4 якого, продавець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених договором, передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію власного виробництва (далі-товар), а покупець, у свою чергу, взяв на себе обов'язок прийняти та оплатити товар. Перехід права власності на товар від продавця до покупця здійснюється після повного та фактичного закінчення процедури приймання товару за місцезнаходженням виробничих потужностей (виробництва) покупця, підписання всіх необхідних документів та наявності відмітки покупця про прийом товару на товарно-транспортній накладній.

На виконання умов Договору, згідно з спеціалізованими товарними накладними та прийомними квитанціями, копії яких містяться у матеріалах справи, позивачем поставлено відповідачу товар на суму 3592144,99 грн.

У матеріалах справи відсутні докази наявності претензій відповідача до вказаних поставок товару.

Умовами пункту 2.1 Договору визначено, що оплату товару покупець проводить по договірним цінам, що визначаються у відповідному протоколі погодження ціни.

На виконання умов пункту 2.1 Договору, сторонами погоджено Додаток до Договору «Протокол на погодження вільних відпускних цін на закупівлю молока згідно з ДСТУ 3662-97», згідно з яким встановлено ціну товару.

Дослідивши наданий до матеріалів справи Договір, судом встановлено, що у ньому відсутні умови щодо строку оплати отриманого відповідачем товару, також строк оплати товару не визначений і у наданих до матеріалів справи спеціалізованих товарних накладних на перевезення молочної сировини.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За результатами розгляду матеріалів справи, з'ясування всіх обставин справи в їх сукупності та з урахуванням вимог чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків про застосування норм цивільного законодавства до даних правовідносин у частині співвідношення з частиною 2 статті 530 статті 692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього і положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

Оскільки інший строк оплати товару сторонами не встановлений, строк виконання відповідних грошових зобов'язань має визначатися за правилами, встановленими частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, тобто, відповідач мав розрахуватись з позивачем у повному обсязі після отримання товару.

Проте, в порушення умов Договору, вартість товару сплачена відповідачем лише частково у сумі 3133958,00 грн., що підтверджується наданими позивачем банківськими довідкою і виписками з його розрахункового рахунку, докази повної оплати товару у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач письмових пояснень чи доказів повної оплати отриманого товару не надав, явку представника у судові засідання не забезпечив, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем грошових зобов'язань за Договором з оплати вартості товару, що отриманий відповідачем.

Таким чином, оскільки відповідач, в порушення статей 525, 526 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов'язання з оплати товару своєчасно не виконав, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується сума заборгованості, позовна вимога у розмірі 458186,99 грн. основного боргу підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивач, на підставі пункту 4.2 Договору, заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 118527,58 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру пені та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним та відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 118527,58 грн. пені підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 6238,67 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних і з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним, відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 6238,67 грн. 3 % річних підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Разом із заявою про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог (вх.№ 23052/15 від 29.09.2015) позивачем подано клопотання про часткове повернення судового збору, згідно з статтею 7 Закону України «Про судовий збір» вказане клопотання підлягає задоволенню, у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог судовий збір у розмірі 20877,54 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Відшкодування решти судового збору, відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Малка-Транс» (09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Р. Люксембург, 14 (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25568003) на користь Селянського (фермерського) господарства «Віталія» (41740, Сумська область Буринський район, с. Чернеча Слобода, вул. Набережна, 26, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 24001955) 458186 (чотириста п'ятдесят вісім тисяч сто вісімдесят шість) грн. 99 коп. основного боргу, 118527 (сто вісімнадцять тисяч п'ятсот двадцять сім) грн. 58 коп . пені, 6238 (шість тисяч двісті тридцять вісім) грн. 67 коп . 3 % річних та 11659 (одинадцять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 06 коп . судового збору.

3. Повернути Селянському (фермерському) господарству «Віталія» (41740, Сумська область Буринський район, с. Чернеча Слобода, вул. Набережна, 26, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 24001955) з Державного бюджету України 20877 (двадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 54 коп . судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 29.07.2015 № 448.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 09.10.2015.

Суддя С.О. Саванчук