Рішення

від 05.10.2015 по справі 913/740/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

05 жовтня 2015 року Справа № 913/740/15

Провадження №15/913/740/15

За позовом Публічного акціонерного товариства В«БрокбізнесбанкВ» , м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Луганський Торговий Дім В«БрокбізнесВ» , м.Луганськ

про стягнення 19121 грн 99 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Заєць С.І.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю, довіреність №238/03 від 07.09.2015;

від відповідача - представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство В«БрокбізнесбанкВ» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ В«БрокбізнесбанкВ» ОСОБА_2 звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Луганський Торговий Дім В«БрокбізнесВ» про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди приміщення від 01.02.2011 в сумі 13104 грн 00 коп., 3% річних у розмірі 303 грн 67 коп., інфляційних втрат у розмірі 5714 грн 32 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.09.2015 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 22.09.2015.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.09.2015 розгляд справи відкладений на 05.10.2015.

Позивач клопотанням б/н від 05.10.2015 зазначив, що у зв'язку з проведенням АТО не може надати довіреність №658 від 08.04.2010 на ОСОБА_3; що наразі сторонами не припинено строк дії договору оренди приміщення від 01.02.2011.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно до п.п.3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманої на сайті https://usr.minjust.gov.ua , місцезнаходженням відповідача є: ділянка Цупова, б.22, м.Луганськ, 91013, тел. (0642)527011.

Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівВ» ).

Згідно з ст.18 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівВ» від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За інформацією Українського державного підприємства поштового зв'язку В«УкрпоштаВ» , розміщеній на офіційному веб-сайті (http://www.ukrposhta.com/www/upost.nsf/(documents)/05B89C5B88C05079C2257D7E002C3293) пересилання пошти до/з міста обласного значення Луганськ тимчасово не здійснюється.

Господарським судом було розміщено на офіційному веб-порталі В«Судова влада в УкраїніВ» в мережі Інтернет: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/ інформацію про дату, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується відповідною роздруківкою (а.с.28).

Господарський суд повідомляв відповідача про розгляд справи відповідними телефонограмами.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання, не надання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 05.10.2015 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Публічним акціонерним товариством В«БрокбізнесбанкВ» (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Луганський Торговий Дім В«БрокбізнесВ» (орендатор, відповідач) 01.02.2011 був укладений договір оренди приміщення, за умовами якого орендодавець передає, а орендатор приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення - 1 кімнату на другому поверсі, площею 10,4 кв.м., що знаходиться у власності орендодавця і розташовану за адресою: м.Луганськ, ділянка Цупова, 22 (п.1.1 договору).

Згідно з п.2.1 договору вказане в п.1.1 договору нежитлове приміщення (1 кімната на другому поверсі) орендодавець передає орендатору під офіс.

Майно повертається орендатором орендодавцю на підставі акта приймання-передачі. Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п.2.5 договору).

Відповідно до п.3.1 договору орендна плата складає 70 грн 00 коп. за один кв. м площі, що орендується, на місяць, в т.ч. ПДВ.

Орендатор вносить оренду плату орендодавцю щомісячно (п.3.2 договору).

Згідно з п.3.5 договору орендна плата перераховується орендодавцю в строк до 10 числа кожного місяця за поточний місяць.

В пп.4.1.2 п.4.1 договору сторони передбачили, що орендатор зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.10.1 договору цей договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами (одночасно з підписанням акта здачі-приймання приміщення) і діє по 31.12.2011.

Згідно з п.10.6 договору за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його дії, він вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах, які передбачені цим договором.

В порушення вказаних умов договору відповідач з лютого 2014 року припинив вносити орендну плату, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 13104 грн 00 коп., за стягненням якої позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст.283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 764 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в обумовлений п.3.5 договору оренди приміщення б/н від 01.02.2011 строк орендну плату з лютого 2014 року не сплачував, що останнім не оспорено, внаслідок чого за ним виникла заборгованість з орендної плати в сумі 13104 грн 00 коп..

Враховуючи викладені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 13104 грн 00 коп. та про її задоволення.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Перевіривши, наданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с.8) суд вважає його обґрунтованим та таким, що зроблений відповідно до діючого законодавства та даних первинних документів, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 11.02.2014 по 03.08.2015 в сумі 303 грн 67 коп. підлягає задоволенню.

Відносно вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат в сумі 5714 грн 32 коп. господарський суд зазначає наступне.

Підпунктом 3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» передбачено, що згідно з Законом України В«Про індексацію грошових доходів населенняВ» індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті В«Урядовий кур'єрВ» . Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України В«Про інформаціюВ» є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки у відповідності до умов п.3.5 договору оренди приміщення б/н від 01.02.2011 відповідач мав сплачувати орендну плату до 10 числа кожного місяця за поточний місяць і позивачем вказано період виникнення заборгованості з 10.02.2014, тому суд приходить до висновку, що період нарахування інфляційних втрат буде починатися з березня 2014 року, а не з лютого 2014 року як зазначив позивач.

Крім того, позивачем в розрахунку інфляційних втрат (а.с.8) зазначено, що інфляційні втрати нараховуються по 03.08.2015, тобто останнім місяцем для їх нарахування повинен бути липень 2015 року, але позивач нараховує інфляційні втрати по червень 2015 року, що є неправильним.

Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок інфляційних втрат:

Сума заборгованості в грн.Період нарахуванняІндекс інфляції за весь період простроченняСума інфляції 728березень 2014 року - липень 2015 року (включно) 172,56089359 528,24 728квітень 2014 року - липень 2015 року (включно) 168,84627553 501,20 728травень 2014 року - липень 2015 року (включно) 163,45234804 461,93 728червень 2014 року - липень 2015 року (включно) 157,46854339 418,37 728липень 2014 року - липень 2015 року (включно) 155,9094489 407,02 728серпень 2014 року - липень 2015 року (включно) 155,28829572 402,50 728вересень 2014 року - липень 2015 року (включно) 154,05584893 393,53 728жовтень 2014 року - липень 2015 року (включно) 149,7141389 361,92 728листопад 2014 року - липень 2015 року (включно) 146,20521377 336,37 728грудень 2014 року - липень 2015 року (включно) 143,47911067 316,53 728січень 2015 року - липень 2015 року (включно) 139,30010744 286,10 728лютий 2015 року - липень 2015 року (включно) 135,11164641 255,61 728березень 2015 року - липень 2015 року (включно) 128,31115518 206,10 728квітень 2015 року - липень 2015 року (включно) 115,80429168 115,05 728травень 2015 року - липень 2015 року (включно) 101,582712 11,52 728червень 2015 року - липень 2015 року (включно) 99,396 -4,40 728Липень 2015 99 -7,28 Разом: 4990,31

З огляду на викладене стягненню підлягають інфляційні втрати за період з березня 2014 року по липень 2015 року (включно) в сумі 4990 грн 31 коп.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Відносно питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору господарський суд зазначає наступне.

Згідно з ч.3 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до пп.4.5 п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» передбачено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору: якщо позов залишено без задоволення, - судовий збір не стягується; у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

З огляду на викладене судовий збір стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства В«БрокбізнесбанкВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Луганський Торговий Дім В«БрокбізнесВ» задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Луганський Торговий Дім В«БрокбізнесВ» , ділянка Цупова, б.22, м.Луганськ, ідентифікаційний код 32586512, на користь Публічного акціонерного товариства В«БрокбізнесбанкВ» , проспект Перемоги, б.41, м.Київ, ідентифікаційний код 19357489, заборгованість з орендної плати в сумі 13104 грн 00 коп., інфляційні втрати в сумі 4990 грн 31 коп., 3% річних у сумі 303 грн 67 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Луганський Торговий Дім В«БрокбізнесВ» , ділянка Цупова, б.22, м.Луганськ, ідентифікаційний код 32586512, в доход державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783004, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області, одержувач - УДКСУ у Київському районі м. Харкова Харківської області, МФО 851011, код за ЄДРПОУ 37999675, код класифікації доходів бюджету: 22030001, судовий збір у сумі 1757 грн 82 коп., про що видати наказ Ленінській об'єднаній Державній податковій інспекції у м.Луганську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, вул.Свердлова, б.347, м.Лисичанськ Луганської області, 93113.

4. В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.10.2015.

Суддя С.В. Смола