Постанова

від 30.09.2015 по справі 910/6959/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2015 р. Справа№ 910/6959/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко О.В.

за участі представників:

від позивача: Ладан А.І. - представник

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинський сад» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 року у справі № 910/6959/15-г (суддя Цюкало Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинський сад»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Мед Транс»

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 року у справі № 910/6959/15-г позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинський сад» задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Сіті Мед Транс» на користь ТОВ «Буковинський сад» грошові кошти: 4 731,00 грн. (чотири тисячі сімсот тридцять одна гривня) заборгованості.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, ТОВ «БУКОВИНСЬКИЙ САД» звернулося до Київського апеляційного Господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 року у справі № 910/6959/15-г та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Буковинський сад» задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення порушив норми матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а оскаржуване рішення було прийняте без повного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2015 у зв'язку з виходом суддів Іоннікової І.А. та Тищенко О.В. з відпустки, для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Іоннікової І.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження, колегією суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Іоннікової І.А., Тищенко О.В.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши думку представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

01.03.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Буковинський сад» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті Мед Транс» (покупець) було укладено Договір поставки № 04-03/13 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується, в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцю фрукти (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

За твердженням позивача, ним було належним чином виконано умови Договору, натомість відповідач зобов'язання за Договором в частині повної та своєчасної оплати за наданий товар не виконав, в результаті чого за ним утворилась за заборгованість в сумі 250 463,20 грн.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями п. 2.1. Договору сторони погодили, що ціна одиниці товару визначається в гривнях з урахуванням ПДВ і вказується у видаткових накладних.

На підтвердження виконання свого зобов'язання з поставки товару, позивачем було надано видаткові накладні: № 93 від 15 березня 2013 року на суму 179 731,00 грн., № 135 від 01 квітня 2013 року на суму 119 295,40 грн., № 150 від 04 квітня 2013 року на суму 126 436,80 грн., а також рахунки: № 18 від 15 березня 2013 року на суму 179 731,00 грн., № 22 від 01 квітня 2013 року на суму 119 295,40 грн., № 26 від 04 квітня 2013 року на суму 126 436,80 грн. (належним чином завірені копії документів в справі).

Відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого товару на суму 175 000,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками (копії документів в справі).

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з п. 2.2. Договору поставки, за поставлений товар покупець здійснює оплату грошовими коштами шляхом їх перерахування на банківський рахунок постачальника, протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури.

Позивач звернувся до відповідача із претензією № 54 від 18 листопада 2014 року, у якій просив сплатити останнього 250 463,20 грн. заборгованості за Договором поставки № 04/03-13 від 01 березня 2013 року (копія документу в справі).

Як правильно зазначено в рішенні суду першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до положень 2.2. Договору сторонами було погоджено, що обов'язок з оплати поставленого товару виникає у відповідача протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури, однак, доказів направлення вказаних рахунків позивачем відповідачу, суду не надано.

Таким чином, з огляду на часткову оплату поставленого товару, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за Договором поставки № 04/03-13 від 01 березня 2013 року по видатковій накладній № 93 від 15 березня 2013 року в розмірі 4 731,00 грн. з розрахунку 179 731,00 грн. (вартість поставленого товару по видатковій накладній № 93 від 15.03.2013р.) - 175 000,00 грн. (часткова оплата товару).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення з відповідача 4 731,00 грн. заборгованості, натомість у стягненні 245732,02 грн. заборгованості судом правомірно відмовлено, оскільки строк сплати зазначеної суми не настав.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга позивача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинський сад» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 року по справі № 910/6959/15-г залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/6959/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

О.В. Тищенко