Рішення

від 20.07.2010 по справі 2-3258/2010

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19

Справа №2 -3280/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2010 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Кабанячого Ю.В.

при секретарі: Захарченко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Бориспільському районі Київської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-

встановив:

16.07.2010 р. ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з даним позовом, в якому просить визнати дії УПФУ у Бориспільському районі Київської області щодо виплати йому щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, з порушенням вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Бориспільському районі Київської області нарахувати та сплатити на його користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.7.2007 по 01.07.2010 роки. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Бориспільському районі, Київської області призначити йому та виплачувати в подальшому щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни. Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Бориспільському районі, на його користь судові витрати - державне мито в сумі - 56 грн. та витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу 37 грн.

Свої позовнi вимоги обгpунтовує тим що він вiдповiдно до ст. 1 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» він є дитиною вiйни та згiдно зi ст. 6 зазначеного закону з 1 сiчня 2006 року мала виплачуватися щомicячна соцiальна допомога в розмiрi 30 вiдсоткiв мiнiмалъної пeнciї за віком, яка вiдповiдно до ст. 28 Закону України «Про загалыюобов'язкове державне пенсiйне страхування» встановлюється у розмiрi прожиткового мiнiмyмy для ociб, якi втратили працездатнiстъ. Разом з тим, в 2006-2007 роках позивач не отримував соціальної допомоги взагалi, а у 2008 роцi отримувала лише 10 % затвердженого прожиткового мінімyмy для осiб, якi втратили працездатнiстъ, а не 30 %, як передбачено ст. 6 Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни». Управлiння Пенсiйного фонду в Бориспiльському районi Київської областi вiдмовило йому в перерахунку соцiальноi допомоги. Позивач вважає, що з урахуванням розмiру прожиткового мінімуму для осiб, якi втратили працездатнicть, визначених Законами України «Про Державний бюджет України» на вiдповiднi роки сума недоотриманої соцiальної допомоги може бути нарахована та сплачена з 01.07.2007- 01.07.2010 роки та виплачуватися в подальшому. Він вважає, що його права на отримання соцiальної допомоги у визначеному законом розмiрi були обмеженi внаслiдок прийняття неконституцiйних нормативних aктів, про що йому стало вiдомо з засобiв масової iнформації.

У судове засiдання позивач не з'явився, подав письмову заяву, вiдповiдно до якої позовнi вимоги повнiстю пiдтримав та просить справу розглянути без його присутностi.

Представник вiдповiдача управлiння Пенсiйного фонду України в Київськiй областi у судове засiдання не з'явився, надала заперечення, згiдно якого позовнi вимоги не визнає та просить справу слухати без її участi. Згiдно письмових заперечень управлiння Пенсiйного фонду України в Бориспільському районi Київської областi вважає, що згiдно з чинним законодавством не був визначений механiзм проведення вiдповiдних виплат, передбачених ст. 6 Закону України "Про соцiальний захист дiтей вiйни". Вони також вважають суттєвим, що вiдповiдно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне забезпечення" мiнiмальний розмiр пенсiї за віком застосовується виключно для визначення розмiру пенсiй, призначених вiдповiдно до цього Закону, а також, що вiдповiдно до вимог ст. 7 Закону України "Про соцiальний захист дiтей вiйни" фiнансове забезпечення державних соцiальних гарантiй здiйснюється за рахунок кoштів державного бюджету, а не з бюджету Пенсiйного фонду України.

Дослiдивши письмовi заяви cторін, матерiали справи, суд вважає, що позовнi вимоги пiдлягають задоволенню з наступних пiдстав.

Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує пенсiю за віком, що пiдтверджується даними його паспорта та пенсійним посвідченням.

Згiдно зi ст.1 Закону України «Про соцiальний захист дiтей війни» вiд 18.07.2004.N2195-IV який набув чинностi з 01.01.2006 року, визначено, що дитиною вiйни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно до ст.6 вказаного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідач не заперечує того факту, що позивач є дитиною війни і має право на отримання підвищення пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Крім того, зі змісту листа управління Пенсійного фонду України у Бориспільському районі також встановлено, що надбавка як дитині війни, що виплачувалась позивачу в 2008 року, становила: з 01.01.2008 року - 47 гривень, з 01.04.2008року - 48,10 гривень, з 01.07.2008·року - 48,20 гривень, з 1.10.2008 року - 49,80 гривень. Іншого чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 N121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік згідно п. 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" N3235-IV від 20.12.2005.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 N3367-IV п. 17 статті 77 було виключено, тобто відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було викладено в новій редакції відповідно до якої пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», - запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Дію ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» було також зупинено на 2007 рік відповідно до п. 12 ст. 7] Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік N489-V від 19.12.2006 з урахуванням ст. 111 цього Закону - у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 .N6-рп/2007 зупинення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік, передбачене пунктом 2 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Підпунктом 2 п. 41 Розділом ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України) від 28.12.2007 .№107-VI, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни було викладено у новій редакції: «дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України ,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, на думку суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

Суд виходить з того, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто Їх кількісної характеристики.

Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додатковий соціальний захист, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.

Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що відповідачем - суб'єктом владних повноважень не доведена правомірність не нарахування та не виплати підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 «Про соціальний захист дітей війни».

Зі змісту ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» слідує, що за основу нарахування державної соціальної допомоги дітям війни береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, в ч.l ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що при наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність.

Суд не бере до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання державної соціальної допомоги,

виходячи в розміру мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, то новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки позивач має право на державну соціальну допомогу, яку слід визначати з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок державної соціальної допомоги позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд прийшов до висновку, що при визначенні розміру державної соціальної допомоги позивачеві застосуванню підлягають ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції закону від 18.11 .2004 року, та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також Закон України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік в частині встановленого розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Позовні вимоги підлягають задоволенню про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу в межах строку звернення до суду з (01.07.2007 року по 01.07.2010 року).

Судові витрати по даній справі складають: сплачене позивачем при подачі позовної заяви державне мито в розмірі 56,00 гривень (а.с.1) за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37,00 гривень (а.с. 2), підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 8,22,55,95 Конституції України ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 169, 212, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Бориспільському районі Київської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії відповідача управління Пенсійного фонду України в Бориспільському районі Київської області щодо виплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни з порушення вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Бориспільському районі Київської області перерахувати та сплатити ОСОБА_1, як дитині війни, недоплачене щомісячне підвищення до пенсії виходячи із розміру ЗО % від мінімальної пенсії за віком за період з 01.07.2007 року по 01.07.2010 року.

3обов'язати Управління Пенсійного фонду України в Бориспільському районі Київської області призначити ОСОБА_1 та виплачувати в подальшому щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до положення ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни.

Стягнути з відповідача судові витрати по справі, а саме державне мито в розмірі 56 грн., інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи 37 гривень на користь позивача.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Судя: