Рішення

від 05.10.2015 по справі 368/645/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/645/15-ц Головуючий у І інстанції Закаблук О.В. Провадження № 22-ц/780/4828/15 Доповідач у 2 інстанції Верланов С. М. Категорія 46 05.10.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

05 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Воробйової Н.С., Голуб С.А.,

при секретарі - Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Переможець» на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 19 червня 2015 року у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Переможець» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, Реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та скасування державної реєстрації права оренди та за зустрічними позовами ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Переможець» про розірвання договорів оренди земельних ділянок,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2015 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Переможець» (далі - СТОВ «Переможець») звернулося до суду з позовами до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, Реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5) про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та скасування державної реєстрації права оренди.

В обгрунтування позовів СТОВ «Переможець» послалося на те, що 10 березня 2009 року товариство уклало із ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договори оренди землі, за якими останні передали в оренду товариству строком на 10 років належні їм земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказані договори оренди були зареєстровані 10 березня 2009 року, 14 та 15 квітня 2009 року у Кагарлицькому районному відділі КРФ центру ДЗК, про що вчинено записи №040932800156, №040991200014 №040991200015, №040991200049. Вказував, що після смерті ОСОБА_6 до її дочки ОСОБА_4 як спадкоємиці згідно з пунктом 11.2 договору оренди перейшли усі права і обов`язки за договором оренди, який продовжив свою дію.

Зазначає, що 20 березня 2015 року товариству стало відомо про укладання 10 березня 2015 року між відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_5 чотирьох договорів оренди земельних ділянок і державну реєстрацію права оренди зазначених вище земельних ділянок. Передані в оренду ФОП ОСОБА_5 земельні ділянки перебувають у користуванні СТОВ «Переможець» на підставі договорів оренди від 10 березня 2009 року, про що відповідачі знали. Вважає, що укладені між відповідачами договори оренди порушують права СТОВ «Переможець» як орендаря землі, в тому числі права господарювання, отримання продукції і доходів, та порушують вимоги закону, оскільки були передані в оренду ФОП ОСОБА_5 без припинення права оренди СТОВ «Переможець».

З наведених підстав СТОВ «Переможець» просило визнати недійсними: договір оренди земельної ділянки площею 3,5611 га, кадастровий номер НОМЕР_1, укладений 10 березня 2015 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5; договір оренди земельної ділянки площею 3,5611 га, кадастровий номер НОМЕР_2, укладений 10 березня 2015 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5; договір оренди земельної ділянки площею 3,5630 га, кадастровий номер НОМЕР_3, укладений 10 березня 2015 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_5; договір оренди земельної ділянки площею 7,1200 га, кадастровий номер НОМЕР_4, укладений 10 березня 2015 року між ОСОБА_2 і ФОП ОСОБА_5, а також скасувати державну реєстрацію права оренди, яке виникло на підставі вказаних договорів оренди земельних ділянок.

У квітні 2015 року ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до суду із зустрічними позовами до СТОВ «Переможець», в яких:

- ОСОБА_4 просила розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 10 березня 2009 року між нею та СТОВ «Переможець» про право оренди земельної ділянки площею 3,5611 га, яка розміщена за адресою: Київська область, Кагарлицький район, Кадомська сільська рада, кадастровий номер НОМЕР_2, а також розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 10 березня 2009 року між ОСОБА_6, спадкоємцем якої є ОСОБА_4, та СТОВ «Переможець» про право оренди земельної ділянки площею 3,5611 га, яка розміщена за адресою: Київська область, Кагарлицький район, Кадомська сільська рада, кадастровий номер НОМЕР_1;

- ОСОБА_3 просив розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 10 березня 2009 року між ним та СТОВ «Переможець» про право оренди земельної ділянки площею 3,5630 га, яка розміщена за адресою: Київська область, Кагарлицький район, Кадомська сільська рада, кадастровий номер НОМЕР_3;

- ОСОБА_2 просив розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 10 березня 2009 року між ним та СТОВ «Переможець» про право оренди земельної ділянки площею 7,1200 га, яка розміщена за адресою: Київська область, Кагарлицький район, Кадомська сільська рада, кадастровий номер НОМЕР_4.

В обгрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 послалися на те, що на момент підписання ними із СТОВ «Переможець» договорів оренди від 10 березня 2009 року їх аркуші не були прошиті та не скріплені печаткою, а на договорах не була вказана дата їх укладення, що дало змогу СТОВ «Переможець» маніпулювати при оформленні остаточної редакції договорів. У договорах оренди від 10 березня 2009 року термін дії було вказано п'ять років. Зазначали, що після підписання договорів оренди вони не отримали їх на руки, а в подальшому їм стало відомо про те, що термін їх дії становить десять років. Даний факт також підтверджується додатками до договорів оренди та змістом самих договорів оренди від 10 березня 2009 року. Вважають, що договори оренди від 10 березня 2009 року припинили свою дію у зв'язку із закінченням строку домовленості за договорами, а відтак вони мають право на розірвання цих договорів і повернення земельних ділянок.

Вказують, що у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання перед ними про сплату орендної плати за користування земельним ділянками та закінчення терміну їх дії вони мають право у відповідності до ст.611 ЦК України розірвати дані договори оренди. Також зазначають, що в оспорюваних договорах оренди відсутні умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що суперечить вимогам ст.15 Закону України «Про оренду землі», а самі догори не відповідають типовій формі, встановленій постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03 березня 2004 року, що також дає їм право на розірвання договорів оренди.

Ухвалами Кагарлицького районного суду Київської області від 21 квітня 2015 року зустрічний позов ОСОБА_4 до СТОВ «Переможець» про розірвання договору оренди земельної ділянки, зустрічний позов ОСОБА_3 до СТОВ «Переможець» про розірвання договору оренди земельної ділянки та зустрічний позов ОСОБА_2 до СТОВ «Переможець» про розірвання договорів оренди земельної ділянки, об'єднано з позовом СТОВ «Переможець» до ОСОБА_4, Реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області, ФОП ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та скасування державної реєстрації права оренди, з позовом СТОВ «Переможець» до ОСОБА_3, Реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області, ФОП ОСОБА_5 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди та з позовом СТОВ «Переможець» до ОСОБА_2, Реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області, ФОП ОСОБА_5 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди (а.с. 33-34, 128-129, 200-201, т.1).

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 08 травня 2015 року позовні вимоги СТОВ «Переможець» задоволено частково. Визнано недійсними:

- договір оренди земельної ділянки площею 3,5611 га, кадастровий номер НОМЕР_2, укладений 10 березня 2015 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 та скасовано державну реєстрацію права оренди за цим договором,

- договір оренди земельної ділянки площею 3,5630 га, кадастровий номер НОМЕР_3, укладений 10 березня 2015 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_5 та скасовано державну реєстрацію права оренди за цим договором,

- договір оренди земельної ділянки площею 7,1200 га, кадастровий номер НОМЕР_4, укладений 10 березня 2015 року між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_5 та скасовано державну реєстрацію права оренди за цим договором.

У решті позовних вимог СТОВ «Переможець» відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до СТОВ «Переможець» про розірвання договорів оренди земельних ділянок задоволено частково. Розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений 10 березня 2009 року між ОСОБА_6 (спадкоємцем якої є ОСОБА_4) та СТОВ «Переможець» про право оренди земельної ділянки площею 3,5611 га, яка розміщена за адресою: Київська область, Кагарлицький район, Кадомська сільська рада, кадастровий номер НОМЕР_1.

У решті зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

У задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляційні скарги, в яких просять рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову СТОВ «Переможець» та в частині відмови у задоволенні їх зустрічних позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові СТОВ «Переможець», а їх зустрічні позовні вимоги задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_5 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові СТОВ «Переможець», а зустрічні позови ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі СТОВ «Переможець» просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_4 та в частині задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги СТОВ «Переможець» до ОСОБА_4 задовольнити у повному обсязі, а в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають відхиленню, апеляційна скарга ФОП ОСОБА_5 підлягає задоволенню частково, а апеляційна скарга СТОВ «Переможець» - задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення суду не в повному обсязі відповідає зазначеним вимогам закону.

Задовольняючи частково позовні вимоги СТОВ «Переможець», суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки наявністю передбачених законом підстав для визнання недійсними оспорюваних договорів оренди землі, укладених 10 березня 2015 року ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з ФОП ОСОБА_5

При цьому, суд виходив з того, що укладені 10 березня 2015 року між ОСОБА_4 і ФОП ОСОБА_5, ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_5, а також між ОСОБА_2 і ФОП ОСОБА_5, договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4 порушують права СТОВ «Переможець» та вимоги закону, оскільки ці земельні ділянки перебувають в оренді СТОВ «Переможець» відповідно до договорів оренди, укладених 10 березня 2009 року між СТОВ «Переможець» та ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, з кожним окремо. Вказані договори не припинені, не розірвані, не визнані недійсними, а відтак ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не мали права передавати належні їм на праві власності земельні ділянки в оренду іншій особі, не припинивши права попереднього орендаря.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Згідно з ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст.25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; отримувати продукцію і доходи.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно з ч.3 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання угоди недійсною.

Частиною 1 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 10 березня 2009 року між СТОВ «Переможець» та ОСОБА_4 був укладений договір оренди земельної ділянки №149, відповідно до пункту 3.1 якого ОСОБА_4 передала в оренду СТОВ «Переможець» терміном на десять років земельну ділянку загальною площею 3,5611 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка належить їй на праві власності згідно державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_5 від 17 серпня 2004 року та розташована на території Кадомської сільської ради Кагарлицького району Київської області. 15 квітня 2009 року було здійснено державну реєстрацію вказаного договору у Кагарлицькому районного відділі КРФ «ЦДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040991200049 (а.с.5-8, т.1).

10 березня 2009 року між СТОВ «Переможець» та ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки №80, відповідно до пункту 3.1 якого ОСОБА_3 передав в оренду СТОВ «Переможець» терміном на десять років земельну ділянку загальною площею 3,5630 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка належить йому на праві власності згідно державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_6 від 17 серпня 2004 року та розташована на території Кадомської сільської ради Кагарлицького району Київської області, а 10 березня 2009 року було здійснено державну реєстрацію вказаного договору у Кагарлицькому районного відділі КРФ «ЦДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040932800156 (а.с.103-106, т.1).

10 березня 2009 року між СТОВ «Переможець» та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки №111, відповідно до пункту 3.1 якого ОСОБА_2 передав в оренду СТОВ «Переможець» терміном на десять років земельну ділянку загальною площею 7,1200 га, кадастровий номер НОМЕР_4, яка належить ОСОБА_2 на праві власності згідно державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_7 від 17 серпня 2004 року та розташована на території Кадомської сільської ради Кагарлицького району Київської області, а 14 квітня 2009 року було здійснено державну реєстрацію вказаного договору у Кагарлицькому районного відділі КРФ «ЦДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040991200014 (а.с.177-180, т.1).

Відповідно до пункту 12.4 зазначених вище договорів оренди передбачено, що договір оренди набирає чинності з моменту його державної реєстрації, тобто з 10 березня 2009 року.

Отже, вказані договори оренди земельних ділянок від 10 березня 2009 року є чинними, не припинені, не розірвані, не визнані недійсними, що відповідає приписам щодо презумпції правомірності правочину, встановленим ст.204 ЦК України, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Також судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що 10 березня 2015 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,5611 га, кадастровий номер НОМЕР_2, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний договір оренди зареєстрований у Реєстраційній службі Кагарлицького районного управління юстиції Київської області 13 березня 2015 року.

10 березня 2015 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_5було укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,5630 га, кадастровий номер НОМЕР_3, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний договір оренди зареєстрований у Реєстраційній службі Кагарлицького районного управління юстиції Київської області 13 березня 2015 року (а.с.102, т.1 ).

10 березня 2015 року між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_5було укладено договір оренди земельної ділянки площею 7,1200 га, кадастровий номер НОМЕР_4, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний договір оренди зареєстрований у Реєстраційній службі Кагарлицького районного управління юстиції Київської області 17 березня 2015 року (а.с.176, т.1).

Оскільки судом встановлено, що оспорювані договори оренди земельних ділянок між ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ФОП ОСОБА_5 від 10 березня 2015 року були укладені під час дії договорів оренди, укладених 10 березня 2009 року між СТОВ «Переможець» з одного боку та ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 з іншого боку, які є чинними, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оспорюванні договори оренди від 10 березня 2015 року суперечать вимогам цивільного законодавства, порушують права СТОВ «Переможець» як первинного орендаря, що відповідно до ст.ст.203, 215 ЦК України є підставою для визнання їх недійсним та задоволення решти вимог (скасування державної реєстрації права оренди), як похідних від основної вимоги.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_3, ОСОБА_2 та в частині зустрічних вимог ОСОБА_4 про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 10 березня 2009 року між нею та СТВ «Переможець», суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не надали доказів наявності заборгованості у відповідача по оплаті орендної плати, невиконання СТОВ «Переможець» умов договору оренди, передбачених ст.ст. 24,25 Закону України «Про оренду землі». Крім того, позивачами за зустрічними позовами не надано доказів про те, яким чином відсутність у спірних договорах оренди землі таких істотних умов, передбачених статтею 15 Закону України «Про оренду землі», як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, порушують їх законні права, як орендодавців, та в чому полягає порушення їх законних прав.

При цьому суд вірно виходив з того, що надані СТОВ «Переможець» письмові докази доводять належне виконання ним зобов'язання перед позивачами по сплаті орендної плати.

Згідно зі ст.ст.13,15, 20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за несплату є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до положень ст.ст.31,32 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених, ст.ст.24-25 цього Закону та умовами договору.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки відсутні передбачені законом підстави для розірвання договорів оренди, то колегія суддів вважає, що суд обгрунтовано відмовив у задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2

При цьому, колегія суддів враховує, що розірвання договору оренди землі у зв'язку з несплатою орендної плати можливе лише в разі систематичної несплати орендної плати, разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року (справа №6-146цс12), яка згідно із ст.360-7 ЦПК України є обов`язковою для судів.

Однак ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не надали суду належних доказів та не спростували твердження позивача про наявність заборгованості по орендній платі та систематичне порушення СТОВ «Переможець» зобов'язань по договору щодо виплати їм орендної плати.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність законних підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.

Доводи апеляційних скарг ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про те, що договори оренди від 10 березня 2009 року, були укладені ними з СТОВ «Переможець» на строк 5 років і ці договори припинили свою дію, є безпідставними.

В матеріалах справи містяться оспорювані договори оренди земельних ділянок від 10 березня 2009 року, укладених ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з СТОВ «Переможець», в текстах яких чітко вказано строк оренди, який становить 10 років, що у свою чергу свідчить про чинність цих договорів (а.с.5-8, 103-106, 177-180, т.1).

Крім того, такі доводи апелянтів спростовуються даними довідки Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області від 06 квітня 2015 року про те, що згідно Книги записів державної реєстрації договорів оренди землі у 2009 році договори оренди землі між ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та СТОВ «Переможець», були укладені терміном на 10 років (а.с.48, т.1).

Посилання апелянтів на те, що підтвердженням факту укладення договорів оренди на 5 років є додатки до вказаних договорів, то вони є необґрунтованими, оскільки як вірно зазначив суд першої інстанції, додатки до договорів оренди (а.с.135-138, т.2) не встановлюють строк дії договорів оренди, який визначений у пункті 3.1 договорів, а лише визначають форму орендної плати, кількість та період виплати, що також передбачено пунктами 4.1, 4.5 договорів оренди.

Доводи апеляційних скарг ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про те, що СТОВ «Переможець» порушило вимоги пункту 4.1 договорів та не надало 1 500 кг зерна, 100 кг цукру, 6 літрів олії та 6 кг крупи, не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними у матеріалах справи відомостями про отримання ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 орендної плати за період з 2009 року по 2014 рік (а.с.51-85, 138-165, 210-238 т.1).

Не заслуговують на увагу і доводи ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_5 про те, що укладені договори оренди землі від 10 березня 2009 року не відповідають вимогам ст.15 Закону України «Про оренду землі» та Типовому договору оренди, оскільки невідповідність договорів оренди вимогам закону може бути підставою для захисту прав особи у інший спосіб, зокрема визнання договору недійсним (що прямо вказано в даній нормі), а не його розірвання, як помилково вважають апелянти.

Інші доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову СТОВ «Переможець», відмови у задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_3, ОСОБА_2 та в частині відмови у задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_4 про розірвання договору оренди земельної ділянки, які викладені у оскаржуваному рішенні суду.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог СТОВ «Переможець» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 10 березня 2015 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 щодо земельної ділянки площею 3,5611 га, кадастровий номер НОМЕР_1, скасування державної реєстрації права оренди за цим договором та в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 про розірвання договору оренди земельної ділянки №150, укладеного 10 березня 2009 року між ОСОБА_6 (спадкоємцем якої є ОСОБА_4) та СТОВ «Переможець», з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 березня 2009 року між СТОВ «Переможець» та ОСОБА_6 був укладений договір оренди земельної ділянки №150, відповідно до пункту 3.1 договору ОСОБА_6 передала в оренду СТОВ «Переможець» терміном на десять років земельну ділянку загальною площею 3,5611 га, яка належала їй на праві власності згідно державного акта на право власності на землю серії НОМЕР_8 від 17 серпня 2004 року та розташована на території Кадомської сільської ради Кагарлицького району Київської області, а 14 квітня 2009 року було здійснено державну реєстрацію вказаного договору у Кагарлицькому районного відділі КРФ «ЦДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040991200015 (а.с. 9-12, т.1).

Відповідно до пункту 12.4 зазначеного договору оренди землі, договір набирає чинності з моменту його державної реєстрації, тобто з 10 березня 2009 року.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 від 12 серпня 2010 року (а.с.17, т.2).

Спадкоємцем майна померлої ОСОБА_6 є її дочка ОСОБА_4, яка 16 квітня 2013 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 3,5611 га, у межах згідно з планом, що розташована на території Кадомської сільської ради Кагарлицького району Київської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій на підставі державного акта направо власності на земельну ділянку серія НОМЕР_10. Кадастровий номер НОМЕР_11 (а.с.14, т.2).

Згідно з пунктом 11.2 зазначеного вище договору оренди, укладеного 10 березня 2009 року між спадкодавцем ОСОБА_6 та СТОВ «Переможець» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання цього договору.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_4 про розірвання договору оренди, укладеного 10 березня 2009 року між спадкодавцем ОСОБА_6 та СТОВ «Переможець», суд першої інстанції виходив із того, що СТОВ «Переможець» після смерті ОСОБА_6 повинно було внести зміни до цього договору в частині зміни особи орендодавця, однак цього зроблено не було, тому суд дійшов висновку, що на даний час договір є недійсним з урахуванням того, що одна із сторін договору померла, що є підставою для його розірвання.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки вони не відповідають вимогам закону та умовам договору оренди.

Так, згідно ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Пунктами 3.4,11.2 договору оренди, укладеного 10 березня 2009 року між ОСОБА_6 і СТОВ «Переможець», передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання цього договору.

Отже з огляду на те, що ОСОБА_4 є спадкоємцем майна своєї матері ОСОБА_6, до якої перейшло право власності на орендовану СТОВ «Переможець» земельну ділянку, а також враховуючи умови договору оренди та вимоги закону, згідно яких перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору, колегія суддів вважає, що висновок суду про розірвання договору оренди земельної ділянки №150, укладеного 10 березня 2009 року між ОСОБА_6 та СТОВ «Переможець», є помилковим.

По справі встановлено, що 10 березня 2015 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,5611 га, кадастровий номер НОМЕР_11, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний договір оренди зареєстрований у Реєстраційній службі Кагарлицького районного управління юстиції Київської області 13 березня 2015 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.4).

Оскільки вказаний договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_4 та СТОВ «Переможець» був укладений під час дії договору оренди, укладеного 10 березня 2009 року між СТОВ «Переможець» з одного боку та ОСОБА_6 з другого боку, який є чинним, то колегія суддів вважає, що оспорюваний договір оренди від 10 березня 2015 року суперечить вимогам цивільного законодавства, порушує права СТОВ «Переможець», як орендаря, що відповідно до ст.ст.203, 215 ЦПК України є підставою для визнання його недійсним.

Враховуючи те, що вимоги про скасування державної реєстрації права оренди є похідним вимогами від визнання недійсним договору оренди, то вони також підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції при вирішенні спору в цій частині у порушення вимог ст.ст.213, 214 ЦПК України наведених вище вимог закону та умов договору оренди, належним чином не врахував та дійшов помилкового висновку про задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 в цій частині та про відмову у задоволенні позовних вимог СТОВ «Переможець» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 10 березня 2015 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції в цій частині не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору в цій частині, що в силу ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в цій частині і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог СТОВ «Переможець» до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10 березня 2015 року, укладеного між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 та про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до СТОВ «Переможець» про розірвання договору оренди, з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відхилити.

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Переможець» задовольнити.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 19 червня 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Переможець» до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди, а також в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Переможець» про розірвання договору оренди земельної ділянки - скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині.

Позовні вимоги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Переможець» до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10 березня 2015 року, укладеного між ОСОБА_4 і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 щодо земельної ділянки площею 3,5611 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і скасування державної реєстрації права оренди за цим договором - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 10 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_4 і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 щодо земельної ділянки площею 3,5611 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстрований у Реєстраційній службі Кагарлицького районного управління юстиції Київської області 13 березня 2015 року за № 9077776.

Скасувати державну реєстрацію права оренди згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 березня 2015 року, індексний номер 20071498, яке виникло на підставі договору земельної ділянки від 10 березня 2015 року, укладеного між ОСОБА_4 і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 щодо земельної ділянки площею 3,5611 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстрований у Реєстраційній службі Кагарлицького районного управління юстиції Київської області 13 березня 2015 року за № 9077776.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Переможець» про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 10 березня 2009 року між ОСОБА_6, спадкоємцем якої є ОСОБА_4, та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Переможець» про право оренди земельної ділянки площею 3,5611 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, Кадомська сільська рада - відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді