Ухвала
від 07.10.2015 по справі 755/13986/15-к
ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/13986/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2015 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , представника ТОВ «Аскоп-Україна» ОСОБА_5 , розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого першого відділу кримінальних розслідувань Слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_4 про арешт майна, в рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32015230000000113 від 30.06.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України, -

в с т а н о в и в :

До слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання слідчого, яке погоджене з прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_6 та обгрунтоване тим, що органом досудового розслідування проводиться розслідування у вказаному провадженні, в ході якого встановлено, що службові особи ТОВ «Аскоп-Україна» (код за ЄДРПОУ 30579869), у період 2013-2015 року, в результаті відображення у податковій та фінансовій звітностях придбання продукції у підприємства з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ «Нексус-Україна» (код ЄДРПОУ 37464659), ТОВ«Металзюкрайн Корп ЛТД» (код ЄДРПОУ 19349403), ТОВ «Берта-Грейн» (код ЄДРПОУ 37698194), ТОВ «Торнадо» (код ЄДРПОУ 31006259) безпідставно сформували податковий кредит з ПДВ та валові витрати, чим занизили об`єкт оподаткування та як наслідок ухилилися від сплати податків до Державного бюджету України. Збитки нанесені державі встановлені актом перевірки «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Аскоп-Україна» (код ЄДРПОУ 30579869) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року» від 01.07.2015 року № 27/26-53-22-02-26-30579869, згідно якого посадовими особами ТОВ «Аскоп-Україна» (код ЄДРПОУ 30579869) порушено п. 138.2. ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4, ст. 200, п. 201.4, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року 2755-IV (зі змінами та доповненнями), у зв`язку з чим ТОВ «Аскоп-Україна» (код ЄДРПОУ 30579869) занижено податок на прибуток на загальну суму 15 726 371 грн. та завищено податковий кредит на загальну суму 20585405 грн. за період 2013-2014 р.р., всього на суму 36 311 776 грн. Директор ТОВ «Аскоп-Україна» (код ЄДРПОУ 30579869) ОСОБА_7 з метою реалізації своїх злочинних намірів, діючи в порушення зазначених вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, ухилився від сплати податків в особливо великих розмірах, вчинив замах на привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем та службове підроблення. Так, 24.03.2014 р. між директором ТОВ«Аскоп-Україна» (код 30579869) ОСОБА_7 та нібито директором ТОВ«Нексус-Україна» (код 37464659) ОСОБА_8 укладено договір купівлі-продажу №24/03/14, згідно якого ТОВ«Нексус-Україна» зобов`язаний передати окремими партіями сою у власність ТОВ«Аскоп-Україна», документальне оформлення між ТОВ «Нексус-Україна» та ТОВ «Аскоп-Україна» свідчить про те, що проведення фінансових операцій відбулося протягом трьох звітних періодів: березня 2014 року на суму 21 914,67 грн.; квітня 2014 року на суму 949 756,88 грн.; травня 2014 року на суму 191 559,48 грн. Як встановлено в ході досудового слідства товари по договорах на підприємство ТОВ «Аскоп-Україна» не могли бути поставлені, оскільки згідно актів перевірки №165/21-03-22-06/37464659 від 23.06.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Нексус-Україна» (код за ЄДРПОУ 37464659) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за травень 2014 року» та №151/21-03-22-06/37464659 від 26.05.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Нексус-Україна» (код за ЄДРПОУ 37464659) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за березень, квітень 2014 року» у ТОВ «Нексус-Україна» відсутні основні засоби, трудові ресурси, нерухомість, виробничі потужності, що необхідні для здійснення ним господарської діяльності. Так, допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_8 (і.п.н. НОМЕР_1 ), який згідно установчих документів є директором ТОВ «Нексус-Україна», повідомив, що не має відношення до діяльності підприємства, первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів не підписував, директором підприємства став без мети здійснення підприємницької діяльності за грошову винагороду. 20.07.2015 р. Суворовським районним судом м. Херсон ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України. Крім того, допитані 5 осіб власників 14 транспортних засобів, якими згідно товарно-транспортних накладних здійснювалось перевезення товару, а саме сої, ТОВ«Нексус-Україна» для ТОВ «Аскоп-Україна», які повідомили, що перевезення вантажів в період березень-травень 2014 року для ТОВ «Нексус-Україна» не здійснювали, з представниками та директором ОСОБА_8 не знайомі. Отже, директором ТОВ «Аскоп-Україна» ОСОБА_7 була створена видимість проведення реальних господарських операцій з ТОВ«Нексус-Україна» на загальну суму 6 981 129,8 грн. в тому числі ПДВ в сумі 1 163 231,03 грн., з метою виникнення незаконного податкового кредиту у підприємства ТОВ«Аскоп-Україна». Порушення податкового законодавства підтверджуються актами перевірок №27/26-53-22-02-26-30579869 від 01.07.2015 р.; №3567/26-53-15-01/30579869 від 18.06.2014 року; №3799/26-53-15-01/30579869 від 04.07.2014 року; №5364/26-53-15-01/30579869 від 27.08.2014 року; №6378/26-53-15-01/30579869 від 08.10.2014 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ«Аскоп-Україна». Збитки державі по кримінальному провадженню у формі несплати податків, завдані внаслідок протиправних дій директора ТОВ «Аскоп-Україна» (код за ЄДРПОУ 30579869) ОСОБА_7 під час виконання ним своїх службових обов`язків. ТОВ «Аскоп-Україна» (код за ЄДРПОУ 30579869) має банківський рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ"Банк Форум" (МФО 322948), за адресою: м. Київ, бульв. Верховної Ради, 7, відкриття та використання яких здійснюється згідно документів, відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III, інструкції «Про порядок відкриття, використовування і закриття рахунків в національній і іноземних валютах», затвердженої постановою правління НБУ від 12.11.2003 №492. Іншим способом забезпечити відшкодування спричинених державі збитків, ніж накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться або можуть надійти на рахунки ТОВ«Аскоп-Україна» (код за ЄДРПОУ 30579869), відкриті у даній банківській установі, не є можливим.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримала у повному обсязі, просила задовольнити з підстав викладених у його мотивувальній частині та наголосила на тому, що накладення арешту обумовленj наступними підставами: p метою забезпечення конфіскації майна або цивільного позову, відшкодування у подальшому спричинених державі збитків від взаємовідносин між ТОВ «Аскоп-Україна» та ТОВ«Нексус-Україна», якими була створена видимість проведення реальних господарських операцій, з метою виникнення незаконного податкового кредиту у підприємства ТОВ«Аскоп-Україна», яка призвела до збитків в сумі 1 163 231,03 грн. в частині ПДВ.

Також слідчий пояснила, що на цей час, у провадженні будь-яку особу про підозру у вчиненні злочинів за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України не повідомлено. На рахунках ТОВ «Аскоп-Україна» (код за ЄДРПОУ 30579869) у цій банківській установі містяться кошти ТОВ, даних про те, що вони отримані від взаємовідносин з ТОВ «Нексус-Україна», відсутні.

Прокурор, у судовому засіданні, клопотання підтримав, просив задовольнити з вказаних у ньому підстав.

У судовому засіданні представник ТОВ «Аскоп-Україна» ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання з підстав вказаних у письмових запереченнях директора ТОВ «Аскоп-Україна» ОСОБА_7 , зокрема зауваживши, що подане клопотання не відповідає вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України, а порушене провадження взагалі є безпідставним, враховуючи судові рішення адміністративних судів з цього питання, у порядку ж ст.ст. 170, 171 КПК України, арешт може бути накладено тільки на майно підозрюваного, який у цьому провадженні відсутній.

У судове засідання інші учасники процесу визначені ч. 1 ст. 172 КПК України, зокрема представник ТОВ ОСОБА_9 не з`явилися, однак слідчий суддя, враховуючи положення ч. 1 ст. 172 та ст.ст. 22, 26 КПК України, та думку учасників процесу, зокрема ОСОБА_5 , який зауважив, що самостійно представлятиме інтереси власника майна, вважає за можливе розглянути дане клопотання у відсутність останніх.

Тож, слідчий суддя, дослідивши надане клопотання на відповідність КПК України кримінальне провадження, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступного.

З положень ч. 1 ст. 170 КПК України слідує, що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При цьому, ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при вирішенні питання надання накладення арешту на майно (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного і перебувають у нього з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

У даному випадку, у судовому засіданні слідчим суддею ,встановлено, що особа, яку б було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України відсутня.

Будь-які фактичні дані, які б свідчили про те, що ТОВ несе в силу закону цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями не ідентифікованого підозрюваного, апріорі, відсутні, адже відсутній сам підозрюваний.

Даних про те, що грошові кошти, які містяться на рахунку ТОВ «Аскоп-Україна» (код за ЄДРПОУ 30579869) № НОМЕР_2 , який відкритий в ПАТ "Банк Форум" (МФО 322948), є коштами, які надійшли на ці рахунки у тому числі від операцій по взаємовідносинах з ТОВ«Нексус-Україна», тобто саме за допомогою цих рахунків фактично здійснювалося забезпечення проведення фіктивних господарських операцій, які завдали збитків державі, відсутні, безпосередньо з поданого клопотання не випливають та в судовому засіданні не доведені, у зв`язку з xbv відсутні фактичні дані, які б дали змогу прийти до висновку, що ці кошти відповідають критеріям передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК України.

Тобто, дане клопотання прямо суперечить п.п. 1-3 ч. 2 ст. 132, 170 КПК України.

До доводів слідчого викладених у клопотанні про арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна або цивільного позову, відшкодування у подальшому спричинених державі збитків від взаємовідносин між ТОВ «Аскоп-Україна» та ТОВ«Нексус-Україна», слідчий суддя ставиться критично, оскільки підозрюваний у провадженні у вчиненні злочинів за ст.ст. 205, 212 КПК України, відсутній, тож враховуючи норми ст. 171 КПК України, арешт майна з цих підстав накладений бути не може, адже ТОВ не несе в силу закону цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями не ідентифікованого підозрюваного, тобто арешт майна з цих підстав був би порушенням вимог діючого законодавства, загальних принципів міжнародного права, бо не було б дотримано принципу «законності» і він не був свавільним, саме втручання не було б пропорційним, адже не відповідало б тяжкості правопорушення і становило особистий і надмірний тягар для ТОВ, у зв`язку з чим відсутнє обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

Щодо клопотання слідчого про зупинення видаткових операцій по рахункам ТОВ «Аскоп-Україна» (код за ЄДРПОУ 30579869), окрім сплати до бюджетів податків, зборів та інших обов`язкових платежів, виплату заробітної плати, аліментів; зобов`язання банківської установи надати працівникам податкової міліції інформацію про залишки коштів на рахунках на момент накладення арешту, то слідчий суддя вважає за необхідне у задоволені клопотання в цій частині також відмовити, як такому, що є сумнівним за своєю суттю, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України), адже, у даному випадку, відсутнє обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Так, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Зокрема, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

Так, і у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛвстановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи.

Тобто, у судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить законних правових підстав для арешту майна, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становить особистий і надмірний тягар для володільця майна, адже однозначно порушує "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, зокрема юридичної.

Висловлені у судовому засіданні доводи сторони обвинувачення про відповідність клопотання положенням КПК України та можливості арешту майна у порядку ст.ст. 170-171 КПК України у відсутність підозрюваного є надуманими, оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а наявність сумнівів не узгоджується із вищезазначеним стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).

При цьому, слідчий суддя враховує, що у рfзі, якщо в ході досудового розслідування буде встановлено підозрювану особу, або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, слідчий не позбавлений змоги звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

За таких обставин, слідчий суддя враховуючи вказану у клопотанні правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відсутні підстави вважати, що майна на яке необхідно накласти арешт відповідає критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу, тобто відсутнє обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання слідчого першого відділу кримінальних розслідувань Слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_4 про арешт майна, в рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32015230000000113 від 30.06.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України, а саме: накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Аскоп-Україна» (код за ЄДРПОУ 30579869), які знаходяться та можуть надійти на рахунок № НОМЕР_2 , який відкритий в ПАТ "Банк Форум" (МФО 322948); зупинення видаткових операцій по рахунку ТОВ «Аскоп-Україна» (код за ЄДРПОУ 30579869) № НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ "Банк Форум" (МФО 322948), окрім сплати до бюджетів податків, зборів та інших обов`язкових платежів, виплату заробітної плати, аліментів; зобов`язання банківської установи ПАТ "Банк Форум" (МФО 322948) надати працівникам податкової міліції інформацію про залишки коштів на рахунку № НОМЕР_2 на момент накладення арешту, - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали о 15 год. 40 хв. 12.10.2015 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

СудДніпровський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення07.10.2015
Оприлюднено21.03.2023
Номер документу52212279
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —755/13986/15-к

Ухвала від 12.04.2016

Кримінальне

Апеляційний суд міста Києва

Дзюбін В'ячеслав Вікторович

Ухвала від 11.12.2015

Кримінальне

Дніпровський районний суд міста Києва

Бірса О. В.

Ухвала від 11.12.2015

Кримінальне

Дніпровський районний суд міста Києва

Бірса О. В.

Ухвала від 07.12.2015

Кримінальне

Апеляційний суд міста Києва

Бець Олександр Вадимович

Ухвала від 11.12.2015

Кримінальне

Дніпровський районний суд міста Києва

Бірса О. В.

Ухвала від 24.11.2015

Кримінальне

Дніпровський районний суд міста Києва

Бірса О. В.

Ухвала від 23.11.2015

Кримінальне

Дніпровський районний суд міста Києва

Бірса О. В.

Ухвала від 24.11.2015

Кримінальне

Дніпровський районний суд міста Києва

Бірса О. В.

Ухвала від 09.11.2015

Кримінальне

Дніпровський районний суд міста Києва

Бірса О. В.

Ухвала від 09.11.2015

Кримінальне

Дніпровський районний суд міста Києва

Бірса О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні