Рішення

від 08.10.2015 по справі 760/10592/15-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 760/10592/15-ц

провадження № 2/760/4840/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2015 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі судді Шевченко Л. В.,

за участю секретаря судового засідання Бугайчука О. Р.,

за участю представника позивача Могилян Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС-Дизайн», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, ухвалив таке рішення.

Позиції осіб, які беруть участь у справі:

25.05.2015 позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «АЗС-Дизайн» (відповідач-1), ОСОБА_2 (відповідач-2) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 17.11.2006 ПАТ «ОТП Банк» (правонаступник Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк») та ТОВ «АЗС-Дизайн» (відповідач-1) уклали кредитний договір №CL-SME001/097/2006. За умовами цього договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 33 478,22 дол. США зі сплатою плаваючої процентної ставки за користування кредитом у розмірі Fidr + 5 % річних, з розрахунку 360 календарних днів на рік.

З метою забезпечення виконання кредитного договору 17.11.2006 ПАТ «ОТП Банк» (правонаступник Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк») та ОСОБА_2 (відповідач-2) уклали договір поруки № SR-SME001/097/2006. За умовами цього договору відповідач-2 зобов'язався перед позивачем солідарно відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем-1 зобов'язань перед позивачем за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань.

25.11.2011 ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» уклали договір купівлі - продажу кредитного портфелю, відповідно до якого ПАТ «ОТП Банк» відступив ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором №CL-SME001/097/2006 від 17.11.2006 право вимоги від боржника повного, належного та реального виконання обов'язків.

Відповідач-1 порушив свої зобов'язання в частині повернення кредиту та сплати процентів, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 18.05.2015 складає 3 369,30 дол. США, що еквівалентно 69 738,44 грн. згідно з курсом НБУ станом на 18.05.2015 та 23 263, 58 грн. (всього 93 002,00 грн.), з яких:

3 078, 12 дол. США - заборгованість за кредитом;

291,18 дол. США - заборгованість за процентами;

23 263,58 грн. - заборгованість за пенею.

Зважаючи на те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у сумі 93 002,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини першої статті 224 ЦПК «у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи».

Враховуючи ці обставини та зважаючи на думку представника позивача, який не заперечував проти розгляду справи у відсутність відповідачів, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд

встановив:

17.11.2006 ПАТ «ОТП Банк» (правонаступник Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк») та ТОВ «АЗС-Дизайн» (відповідач-1) уклали кредитний договір №CL-SME001/097/2006. За умовами цього договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 33 478,22 дол. США зі сплатою плаваючої процентної ставки за користування кредитом у розмірі Fidr + 5 % річних, з розрахунку 360 календарних днів на рік (а.с.9-15).

Згідно з пунктом 1.4.1.1. кредитного договору №CL-SME001/097/2006 від 17.11.2006 за користування кредитом відповідач-1 зобов'язаний сплачувати проценти на основі плаваючої процентної ставки за користування кредитом у розмірі Fidr + 5 % річних, з розрахунку 360 календарних днів на рік.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 18.05.2015 у відповідача-1 виникла заборгованість за кредитним договором, яка складає 3 369,30 дол. США, що еквівалентно 69 738,44 грн. згідно з курсом НБУ станом на 18.05.2015 та 23 263, 58 грн.(всього 93 002,00 грн.), з яких:

3 078, 12 дол. США - заборгованість за кредитом;

291,18 дол. США - заборгованість за процентами;

23 263,58 грн. - заборгованість за пенею.

З метою забезпечення виконання кредитного договору 17.11.2006 ПАТ «ОТП Банк» (правонаступник Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк») та ОСОБА_2 (відповідач-2) уклали договір поруки № SR-SME001/097/2006. За умовами цього договору відповідач-2 зобов'язався перед позивачем солідарно відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем-1 зобов'язань перед позивачем за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань (а.с.24).

25.11.2011 ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» уклали договір купівлі - продажу кредитного портфелю, відповідно до якого ПАТ «ОТП Банк» відступив ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором №CL-SME001/097/2006 від 17.11.2006 право вимоги від боржника повного, належного та реального виконання обов'язків (а.с. 45-51).

Встановивши усі обставини справи та здійснивши загальну оцінку доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково з таких підстав.

Частина перша статті 1054 ЦК передбачає, що «за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти».

Суд встановив факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем-1 грошових коштів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК).

Таким чином, на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.11.2011 позивач набув статус нового кредитора.

Згідно з статтею 526 ЦК «зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Відповідно до частини першої статті 527 ЦК «боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту».

Стаття 610 ЦК встановлює, що «порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)».

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК «боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом».

Суд зазначає, що відповідач-1 порушив свої зобов'язання за договором щодо повернення кредиту, сплати процентів, внаслідок чого виникала заборгованість. Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості, складеним та завіреним позивачем (а.с. 25-26).

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК «виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком».

Частина перша статті 553 ЦК передбачає, що «за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником».

Відповідно до статті 554 ЦК «у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки».

Частина четверта статті 559 ЦК передбачає, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що порука припинила свою дію, оскільки, як випливає з кредитного договору, строк виконання основного зобов'язання за цим договором настав 17.11.2011, а позивач пред'явив вимоги до поручителя лише 28.01.2015, що підтверджується листом № 200255448 (а.с. 23) та описом вкладення в цінний лист (а.с. 22), тобто з пропуском встановленого законом шестимісячного строку.

З договору поруки випливає, що в ньому не встановлений строк, після якого порука припиняється, а умова договору, що строком припинення поруки є повне виконання боржником або поручителем зобов'язань, що складають основне зобов'язання (пункт 4.1), не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК. Згідно з цією правовою нормою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Цього в договорі поруки не встановлено.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловленою у постанові Пленуму № 5 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» (пункт 24).

Отже, суд констатує, що порука є припиненою, а тому в частині позовних вимог до поручителя належить відмовити.

Зважаючи на обставини справи, досліджені у судовому засіданні докази та системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Розподіляючи судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд зазначає, що з відповідача-1 належить стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 930,02 грн.

Керуючись статтями 16, 512, 514, 526, 527, 533, 543, 546, 549, 550, 551, 553, 554, 559, 610, 612, 1054 ЦК, статтями 1, 4-11, 18, 57-66, 74, 79, 88, 157-196, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-226 ЦПК, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС-Дизайн», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС-Дизайн» (код ЄДРПОУ: 31114261, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Ав. Антонова, 35, кв. 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (код ЄДРПОУ: 36789421, адреса місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д) заборгованість за кредитним договором №CL-SME001/097/2006 від 17 листопада 2006 року у сумі 93 002,02 грн. (дев'яносто три тисячі дві гривні 02 копійки).

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС-Дизайн» (код ЄДРПОУ: 31114261, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Ав. Антонова, 35, кв. 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (код ЄДРПОУ: 36789421, адреса місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д) 930,02 грн. (дев'ятсот тридцять гривень 02 копійки) судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. В. Шевченко