Рішення

від 09.09.2015 по справі 522/181/15-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження 2/522/3784/15

Справа № 522/181/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2015 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі - Шевчик В.І.,

розглянувши в судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом Приватного підприємства «ВУДВОРК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, визнання спільної сумісної власності, стягнення коштів та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 12.01.2015 року звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання їх дій неправомірними, визнання об'єктом права спільної сумісної власності, стягнення солідарно коштів у розмірі 7 500, 00 дол. США за курсом НБУ на день перерахування коштів та 33 050, 00 грн., стягнення моральної шкоди у розмірі 30 000, 00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 28.02.2014 року між ОСОБА_1 («Замовник») та ПП «ВУДВОРК» («Підрядник») в особі директора ОСОБА_3 було укладено договір, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає та сплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання щодо виготовлення та монтажу металевого каркасу, дерев'яних сходів з подступеньками згідно наданого та затвердженого проекту. Монтаж проводиться за адресою: АДРЕСА_1. Пунктом 2.1.2 укладеного договору передбачено, що замовник сплачує аванс у розмірі 3 000, 00 дол. США за курсом НБУ на день розрахунку для придбання матеріалів, загальна вартість виконаних робіт складає із розрахунка 4 500, 00 дол. США. Між сторонами було укладено доповнення до Договору від 28.02.2014 року, умовами якого передбачено, що підрядник зобов'язується виготовити паркетну дошку з масиву натурального дерева «Ясень» для покриття підлоги в обсязі 80,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1. Вартість виготовлення 1 кв.м. паркетної дошки з урахуванням вартості матеріалу була визначена у розмірі 700 гривень, загальна вартість робіт з виготовлення та встановлення паркетної дошки склала 56 350, 00 гривень (80,5 кв.м. ? 700 грн. = 56 350, 00 грн.). Після підписання сторонами договору та відповідного доповнення до договору, ОСОБА_1 сплатив затверджений проект та частково сплатив кошти на придбання матеріалів на суму 20 000, 00 грн., а ПП «ВУДВОРК» придбав матеріали у необхідному обсязі та приступив до виконання робіт. 24 березня 2014 року позивач, дотримавшись строків, передбачених умовами договору від 28.02.2014 року, виготовив та встановив металевий каркас за вищевказаною адресою. У зв'язку з зауваженнями замовника, відображеними в акті приймання-здачі виконаних робіт від 24.03.2014 року, сторони домовились про перенесення дати здачі об'єкту на початок травня 2014 року, а розрахунок за наданні послуги за проханням відповідачів був відкладений до середини серпня місяця 2014 року. 15.08.2014 року ОСОБА_1 сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 2 300, 00 грн.. Позивачем 18.08.2014 року було здійснено увесь обсяг роботи, передбачений умовами договору, а замовник у свою чергу прийняв увесь обсяг виконаних робіт щодо виготовлення та встановлення металевого каркасу та дерев'яних сходів із подступенками, підписавши власноруч акт прийому-здачі виконаних робіт від 24.03.2014 року.

Однак, остаточний розрахунок між сторонами здійснений не був, на вимогу ОСОБА_1 щодо повернення залишку паркетної дошки позивачем було повідомлено, що це буде можливим після здійснення відповідачем повного розрахунку за виконанні роботи у розмірі, передбачені умовами договору від 28.02.2014 року та доповненням до нього. До теперішнього часу оплата за наданні послуги відповідачем ОСОБА_1 здійснена не була.

Представник позивача - ОСОБА_3 09.09.2015 року не з'явився у судове засідання, надав суду заяву, відповідно до якої підтримав позовні вимоги, просив задовольнити у повному обсязі. У минулих судових засіданнях позовні вимоги повністю підтримав, також зазначив, що починаючи з вересня 2014 року представника позивача - ОСОБА_3 (директор ПП «ВУДВОРК» у відповідності до наказу від 10.04.2013 року №1-ОК) неодноразово викликали до слідчих органів за заявами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з приводу звинувачень у шахрайських діях по заволодінню 100 000, 00 грн.. Через численні допити представнику позивача були завданні душевні страждання з сильними хвилюваннями із-за безпідставних обвинувачень і викликів до правоохоронних органів, залишивши негативні та неприємні емоції, а тривалі стресові ситуації та душевні страждання представника позивача негативно позначились на його відношеннях із сім'єю, колегами та партнерами по роботі. У зв'язку з чим спричинену моральну шкоду позивач оцінив у розмірі 30 000, 00 гривень. Відповідачі завдані збитки добровільно не відшкодували, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із відповідним позовом за захистом своїх прав. Додатково пояснив, що паркетна дошка виготовлена відповідно до умов додаткового договору та буде встановлена після повної оплати. Просив стягнути кошти солідарно з відповідачів, оскільки замовлення було здійснено для сім'ї відповідачів.

Ухвалою суду від 02.06.2015 року за заявою представника позивача позов ПП «ВУДВОРК» в частині позовних вимог щодо визначення в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неправомірними щодо наклепницької та неправдивої, безпідставної інформації щодо заволодіння позивачем шахрайськими діями грошових коштів у розмірі 100 000 грн., та про визнання виготовленого і змонтованого за адресою м. Одеса, вул.. Середня, буд. 24, кор..6, кв. 98 металевого каркасу для сходів і безпосередньо сходинок з подступеньками, а також паркетної дошки з масиву натурального дерева «Ясень» для покриття підлоги за цією ж адресою в обсязі 80,5 кв.м. об'єктом права спільної сумісної власності подружжя залишено без розгляду.

Відповідачі 09.09.2015 року не з'явились у судове засідання, про час та місце розгляду справи були сповіщенні належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справ за їх відсутністю до суду не надходило. Раніше, у минулих судових засіданнях, проти задоволення позовних вимог ПП «ВУДВОРК» заперечували, просили відмовити. У запереченнях на позовну заяву від 02.02.2015 року ОСОБА_1 відзначив, що дійсно 28.02.2014 року між сторонами було укладено договір, відповідно до якого позивач зобов'язався здійснити виготовлення та монтаж сходів за адресою: АДРЕСА_2. Загальна вартість робіт склала 4500, 00 дол. США (відповідно до офіційного курсу НБУ на день розрахунку). На виконання умов договору ОСОБА_1 сплатив 28.02.2014 року 100 дол. США у якості авансу на виготовлення проекту сходів та 3000 дол. США у якості авансу для придбання матеріалів. Також ОСОБА_1, який за професією моряком, зазначив, що перед рейсом сплатив позивачу ще 500 дол. США на виконання умов договору, а 18.08.2014 року після огляду сходів ним були зроблені зауваження, які позивач зобов'язався виправити, та здійснено оплату у розмірі 1 000, 00 дол. США, про що свідчить наявна у договорі відмітка «сходи сплачені». Тобто, розрахунок з позивачем за основним договором був здійснений у повному обсязі. Також, відповідно до доповнення до договору від 28.02.2014 року, ПП «ВУДВОРК» зобов'язався виготовити та встановити паркетну дошку загальною площею 70 кв.м. у строк до серпня 2014 року. Відповідачі визнали, що вартість робіт за 1 кв.м. готової підлоги складала 700, 00 грн., враховуючи усі необхідні матеріали для виготовлення та установки об'єкту, а загальна сума за виготовлення та встановлення паркетної дошки за загальною площею об'єкта 70 кв.м. становила 49 000, 00 гривень. На виконання умов додаткового договору ОСОБА_1 сплатив позивачу суму у розмірі 32 000 грн. для придбання матеріалів, у серпні місяці додатково сплатив 2300, 00 грн.. Пізніше представник позивача повідомив, що у зв'язку зі зміною курсу долару США відповідач зобов'язаний здійснити доплату. У квітні 2014 року представником позивача було продемонстровано паркетну дошку у первинній обробці, залишок суми коштів, яка підлягала сплати замовнику, становила 14 700, 00 грн., у зв'язку з чим ОСОБА_1 відмовився від додаткової доплати, на що у свою чергу ОСОБА_3 відмовився усунути недоліки, які виникли при виготовленні та монтажі сходів, та виконувати роботи з встановлення підлоги. 23.10.2014 року на адресу директора ПП «ВУДВОРК» ОСОБА_1 на виконання вимог п.3.2. договору було направлено письмову відмову в прийнятті робіт з мотивованими недоліками, зафіксованими фотозйомкою, яку представник позивача не прийняв, про що свідчить відмітка кур'єра на зворотному боці повідомлення. За умовами п.3.4. договору, він розривається в односторонньому порядку у випадку невиконання договірних зобов'язань другою стороною. Сторона, яка розриває в односторонньому порядку дію договору, зобов'язана письмово повідомити другу сторону в 15-ти денний термін з моменту прийняття такого рішення. Виходячи з загальних положень ЦК України та умов укладеного договору, відповідачі вважають, що позивачем послуги з виготовлення та монтажу металевого каркасу та дерев'яних сходів з подступеньками, а також виготовлення паркетної дошки належним чином виконанні не були.

Суд, вивчивши матеріали справи, додані до неї документи, враховуючи думку осіб, які брали участь у справі, оцінивши надані докази вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.02.2014 року між ОСОБА_1 («Замовник») та ПП «ВУДВОРК» («Підрядник») в особі директора ОСОБА_3 було укладено договір, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає та сплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання щодо виготовлення та монтажу металевого каркасу, дерев'яних сходів з подступеньками згідно наданого та затвердженого проекту. Виготовлення та монтаж проводиться за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 2.1 укладеного договору передбачено, що за виконанні роботи за цим договором «Замовник» сплачує «Виконавцю» аванс щодо виготовлення проекту сходів у розмірі 100 (сто) дол.. США умовних одиниць за курсом НБУ. З пункту 2.1.1 договору вбачається, що за виконанні роботи за цим договором «Замовник» сплачує «Виконавцю» аванс для виготовлення металевих та дерев'яних сходів та підступенків. Загальна вартість робіт складає із розрахунку 4500, 00 (чотири тисячі п'ятсот) дол.. США, усі розрахунки проводяться у відповідності з офіційним курсом НБУ на день розрахунку (п.2.1.2 та п. 2.3 договору). Термін дії договору визначений з дня його підписання сторонами (п.6.1 договору).

З цього договору також вбачається, що ОСОБА_1 на виконання вимог розділу 2 договору сплачено 100,00 дол. США у якості авансу за виготовлення проекту сходів та 2900, 00 дол. США у якості авансу для виготовлення металевих сходів та дерев'яних сходів та підступенків, а 18.04.2014 року замовником сплачено ще 500, 00 дол. США. Залишок за розрахунком за даним договором вказаний у розмірі 1000,00 дол. США, що підтверджується записом, зробленим у договорі від 28.02.2014 року, наявним у матеріалах справи, наданим позивачем (а.с. 40).

Також, між вищезгаданими сторонами було укладено доповнення до договору від 28.02.2014 року, за яким позивач зобов'язався виготовити та встановити у квартирі відповідачів паркетну дошку з масиву натурального дерева «Ясень» класу А, загальним розміром 955х0,95 мм.. Вартість виготовлення та встановлення паркетної дошки з урахуванням вартості матеріалу була визначена у розмірі 700,00 грн. за 1 кв.м.. На виконання умов за даним доповненням ОСОБА_1 був сплачений аванс у розмірі 20 000, 00 грн., а 15.08.2014 року додатково сплачено позивачу 2 300, 00 грн., що підтверджується записами у додатковому договорі (а.с.11). Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем було сплачено позивачу за цим додатковим договором кошти на загальну суму 22 300, 00 грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є договори та інші правочини згідно до положень п.1 ч.2 ст.11 ЦК України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості - ч.1 ст. 627 ЦПК України.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Ч.1 ст. 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Таким чином, виходячи з наявних матеріалів справи та пояснень сторін, суд приходить до висновку, що сторони досягли згоди за усіма істотними умовами договору, сторонами були дотримані усі вимоги, передбачені ЦК України, оскільки основний договір та доповнення до нього підписані сторонами, та між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір у розумінні Цивільного кодексу України. Тобто, між даними сторонами виникли договірні правовідносини з приводу виготовлення та монтажу металевих сходів та дерев'яних сходів та підступенків, а також виготовлення та влаштування паркетної дошки, які регулюються положеннями цивільного законодавства, а саме главою 61 ЦК України «Підряд».

За договором підряду відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно до ст.. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ст.. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

З акту приймання -здачі виконаних робіт від 24.03.2014 року вбачається, що позивач здійснив проект та провів монтажно-зварювальні роботи з монтажу металевих сходів, з металевим каркасом, його видом і дизайном ОСОБА_1 задоволений та надав згоду на передачу в малярний цех, дата здачі об'єкту була визначена на 18.08.2014 року (а.с. 13).

У відповідності до ст.. 631 ЦК України, Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

У відповідності до п.3.1 договору, закінчену роботу виконавець передає замовнику для приймання після повної оплати виконаних робіт. У разі виявлення недоліків замовник зобов'язаний на протязі 3 робочих днів направити виконавцю мотивовану відмову у прийнятті робіт за даним договором, про що складається двосторонній акт з перерахуванням необхідних доробок і термінів їх виконання. У випадку відсутності зауважень продукція вважається прийнятою. Передача готової продукції здійснюється по «ОСОБА_3 прийомки виконаних робіт» після кінцевого розрахунку (п.3.3. договору).

Судом встановлено, що позивачем виконанні роботи, передбачені умовами основного договору, з встановлення металевого каркасу сходів, про що свідчить акт приймання-здачі виконаних робіт від 24.03.2014 року та пояснення сторін, а також позивачем виготовлена паркетна дошка, зазначена у додатковому договору, у свою чергу відповідач ОСОБА_1 у визначений договором строк свої зобов'язання щодо оплати не виконав і до теперішнього часу розрахунок у повному обсязі не здійснений, тому суд приходить до висновку щодо порушення відповідачем умов укладеного договору.

Згідно ч. 2ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін у минулих судових засідань, за основним договором ОСОБА_1 сплатив кошти на загальну суму 3500, 00 дол. США, з яких:

100, 00 дол. США - аванс на виготовлення проекту сходів;

2900, 00 дол. США - аванс для придбання матеріалів.

500, 00 дол. США - кошти за виконання робіт.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача, що він повністю здійснив розрахунок з позивачем за основним договором, оскільки у підтвердження цього суду не надано належних та допустимих доказів і цей факт оспорює позивача.

Таким чином, залишок коштів за основним договором, які підлягають стягненню з відповідача, складає 1 100, 00 доларів США (4500, 00- 2 900, 00 - 500, 00 = 1 100, 00 дол. США), що за курсом НБУ на момент винесення рішення, станом на 09.09.2015 року, складає 24 658, 62 (двадцять чотири тисячі шістсот п'ятдесят вісім гривень 62 коп.).

Що стосується грошових коштів, які підлягають стягненню на користь позивача за доповненням до основного договору, то суд приходить до наступних висновків.

Виходячи із засад змагальності та диспозитивності цивільного судочинства з урахуванням пояснень сторін суд приходить до висновку, що за доповненням до основного договору позивач мав виготовити та влаштувати паркетну дошку за загальною площею об'єкту 70 кв.м.. Оскільки, за домовленістю сторін вартість 1кв.м. готової підлоги становить 700,00 грн., то загальна вартість складає 49 000, 00 грн. (700, 00 грн. х 70 кв.м.). Враховуючи, що відповідачем сплачено аванси у розмірі 20 000, 00 грн. (на момент укладання додаткового договору) та у розмірі 2 300, 00 грн. (розрахунок здійснений 15.08.2014 року), то залишок коштів, який підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1, складає 26 700, 00 (двадцять шість тисяч сімсот гривень 00 коп.) (49 000, 00грн. - 20 000, 00грн. - 2 300,00 грн.).

Відповідно до ст.. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно з положеннями цивільного процесуального законодавства відповідач - це особа, яка безпосередньо бере участь у спірних матеріальних правовідносинах та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягається до участі у цивільній справі за пред'явленими вимогами.

Враховуючи, що сторонами за вказаним основним договором та доповненням до нього є ПП «ВУДВОРК» та ОСОБА_1, договірні відносини виникли безпосередньо між цими сторонами, а відповідач ОСОБА_2, у свою чергу, не є стороною договору, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження порушення, не визнання або оспорювання відповідачем ОСОБА_2 прав позивача, у зв'язку з чим солідарного обов'язку щодо поверненню коштів у неї не виникає.

Що ж стосується позовних вимог позивача щодо відшкодування завданої моральної шкоди, то суд враховує наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Разом з тим, положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Так, у відповідності до роз'яснень, які містяться в п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

Між сторонами виникли договірні правовідносини, які регулюються Книгою п'ятою «Зобов'язальне право» ЦК України, зокрема главою 61 розділу IIІ даної Книги, нормами якого стягнення моральної шкоди за порушення умов договору не передбачено. Не передбачено відшкодування моральної шкоди і договором, укладеним між сторонами.

Крім того, суд звертає увагу, що позовні вимоги пред'явленні ПП «ВУДВОРК» як юридичною особою, а позовні вимоги стосовно відшкодування моральної шкоди стосуються директора юридичної особи - ОСОБА_3 як фізичної особи, який у свою чергу є представником позивача по справі, а не позивачем за даними позовними вимогами.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ПП «ВУДВОРК» в частині стягнення з відповідачів моральної шкоди у розмірі 30 000, 00 гривень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказами.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи, керуючись вищевикладеним, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог ПП «ВУДВОРК».

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 60, 88, 169, 197, ч.2, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст..ст. 1, 3, 6, 11, 23, 631, 638, 640, 837, 843, 849, 853, 854, 1167 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ПП «ВУДВОРК» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (03.04.1987р.н., ІПН НОМЕР_1) на користь ПП «ВУДВОРК» (код ЄДРПОУ 38643083) грошові кошти у розмірі 1000, 00 дол. США, що за курсом НБУ складає 24 658, 62 (двадцять чотири тисячі шістсот п'ятдесят вісім гривень 62 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (03.04.1987р.н., ІПН НОМЕР_1) на користь ПП «ВУДВОРК» (код ЄДРПОУ 38643083) грошові кошти у розмірі 26 700, 00 (двадцять шість тисяч сімсот гривень 00 коп.).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (03.04.1987р.н., ІПН 318692093) на користь ПП «ВУДВОРК» (код ЄДРПОУ 38643083) суму сплаченого судового збору у розмірі 300, 00 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 (03.04.1987р.н., ІПН НОМЕР_1) на користь держави суму судового збору у розмірі 491, 17 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, в порядку ст. 294 ЦПК України.

Суддя: Домусчі Л.В.

09.09.2015