Постанова

від 12.10.2010 по справі 2а-462/2010

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 2а-462/2010

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 року м. Буринь

Суддя Буринського районного суду Сумської області Куцан В.М. розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управляння пенсійного фонду України в Буринському районі про стягнення недоплаченої соціальної допомоги „Дітям війниВ» ,

встановив:

27.09.2010 року позивач звернувся до суду позовом до відповідача, мотивуючи тим, що має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ» мас право- на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак- всупереч вимогам цього закону така допомога протягом періоду з 01.09.2009-30.06.2010 р. р. в повній . мірі відповідачем не надавалася, а здійснювалася виплата лише у розмірі 10%. Посилаючись на рішення ( Конституційного Суду України та положення зазначеного закону, просив визнати дії відповідача незаконними та зобов’язати здійснити йому перерахунок пенсії у вказаний період з підвищенням її на • 30% мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч.І ст. 28 Закону України «Про- загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Крім того, посилаючись на те, що про порушення його прав йому стало відомо тільки при звернення до пенсійного фонду в серпні 2010 року вважав, Що він не пропустив строк звернення з цим позовом до адміністративного суду.

В письмових запереченнях, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначаючи, що Управління ПФУ України в Буринському районі діяло в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Зокрема відповідач . зазначив, що позивач дійсно перебуває у них на обліку та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни та вправі отримувати підвищену пенсію на ЗО % від мінімальної пенсії за віком. Однак ЗУ «Про соціальний захист дітей війниВ» не визначено яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому порядку здійснюється призначення і виплата підвищеної пенсії. Крім того, позивач на протязі 2009-2010 років, як дитина війни, отримує підвищення до пенсії у розмірі 10' % прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530. Виходячи з викладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого , провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає , частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач перебуває на обліку а управлінні Пенсійного фонду України в Буринському районі та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус «Дитина війни».

На момент звернення позивача до суду, нарахування йому доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком відповідачем не здійснено.

Разом з тим, сторонами підтверджено, що на протязі з 01.01.2008 р. позивач отримував;; підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни враховуючи механізм реалізації положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" врегульований шляхом внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх садові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені «ституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом »ховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими »остями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип ховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

Згідно зі статті 1 Закону У країни "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка хшадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було іше 18 років.

Позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що не ;речується відповідачем, а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні інтії. передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на ищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що зчає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати вальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, дбачених законом.

Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення адян, які відповідно до спеціального закону, мають статус дітей війни. Тобто, фактично ця сячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на льннй захист.

Разом з тим, згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове печення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок державного бюджету України, а рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів плату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно ла коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка.

Поряд з цим, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що інмає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть ітись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Суд вважає необхідним зазначити, що посилання органами державної влади на відсутність і як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги, оскільки реалізація з права, яке пов’язане з отриманням бюджетних коштів і базується на спеціальних та чинних на никнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не і\тн поставлено у залежність від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою . пшення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка іередбачена законом.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії місячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість іідвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії і на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на сть певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, них у конституційних та інших актах.

Ік свідчить позиція Європейського Суду з прав людини у справі Yvonne van Duyn v. Home Tase 41/74 van Duyn v. Ноше Office; справа про принцип юридичної визначеності) принцип юї визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, >жавою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має ічної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов’язана з іншим принципом - ільності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення інь для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади певну концепцію, в даному випадку це державна соціальна підтримка дітей війни, така чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення іаних сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади тики чи поведінки.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей,, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.

Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе* публічне зобов’язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни, тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов’язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.

Частиною З ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами, пенсії та інші види соціальних вицлат що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Статтею 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" визначено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому частиною 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Враховуючи викладене, в контексті положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Поряд з цим, частина 1 статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 викладена в новій редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" розділ II цього Закону, яким, зокрема, внесено зміни до' статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", набирає чинності з 01.01.2008.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. у справі №1-29/2007 №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" пункту 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону.

Відповідно до п. 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих, актів України» Закону

України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих

актів України» від 28.12.2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року, текст статті 6 Закону України

«Про соціальний захист дітей війни» було викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що

виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Проте рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі №1-

28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення

пункту 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про

Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Положення пункту 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України

«Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів

України», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом

України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді

•судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії

неконституційного акта. Оскільки дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в

редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за

віком, була відновлена з 22.05.2008 року, а позивачеві у 2009-2010 роках підвищення до пенсії

виплачувалося у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то суд приходить до висновку про протиправне не нарахування відповідачем позивачеві державної

соціальної допомоги як дитині війни у розмірі, визначеному ст.6 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни» у вказаний за період.

За таких обставин, надбавка, передбачена статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей

війни", підлягала б виплаті у період з 01 вересня 2009 року по 30 червня 2010 року включно.

Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності

суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на

підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з

урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо

(неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом,

запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на

досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі

прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В

адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних

повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності

покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову,

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обгрунтування правомірності своєї бездіяльності.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду,

встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи

встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли

особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду 27 вересня 2010 року, зазначаючи,

що про порушення його прав йому стало відомо тільки 30.08.2010 року.

Однак суд з цим погодитися не може, так як позивач у своїй позовній заяви зазначає, що він

раніше вже звертався до суду з аналогічним позовом, але за попередні періоди і його позов був частково

задоволеним.

При цьому предметом позову в зазначених категорій справ є дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, пов’язані з соціальним виплатами, які мали регулярний щомісячний характер. сплати

Крім того право дітей війни на отримання підвищення до пенсії тривалий час широко висвітлювалося у доступних засобах масової інформації.

Закон України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року N 2195-IV набрав

чинності з 1 січня 2006 року, офіційно опублікований: в « Урядовому кур'єрі», 2004, 12, 22.12.2004

N 244; «Президентському віснику», 2004, 12, 24.12.2004 N 60; «Голосі України», 2004, 12. 28.12.2004 N 247; «Офіційному віснику України», 2004. N 50 (31.12.2004), ст. 3258: «Відомостях Верховної Ради України», 2005, N 4 (28.01.2005), ст. 94.

У відповідності до ст. 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян доводяться до відома населення у порядку, встановленому законом. Тобто всі нормативні акти оприлюднюються та є загальнодоступними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду також оприлюднюються у встановленому порядку.

Так, Рішення Конституційного Суду України "У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9,

12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 стаггі 71, статей 98, 101. 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян)" від 09.07.2007 року, справа № 6-рп/2007, офіційно опубліковане у «Офіційному віснику України», 2007, N 52 (27.07.2007), а рішення Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) №10-рп 2008 - у «Офіційному віснику України», 2008 p.. №38 (06.06.2008), а також і в періодичних виданнях.

Таким чином, позивач мав можливість ознайомитись з нормативно-правовими актами, знати про порушення своїх прав та своєчасно звернутися до суду за їх захистом, при цьому об’єктивних доказів, щодо поважності пропуску звернення до суду ним не надано.

За таких обставин позивачем порушено строк звернення до адміністративного суду, визначеного Кодексом адміністративного судочинства України, щодо вимог про зобов’язання перерахувати та виплатити пенсію з врахуванням доплати в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01 вересня 2009 року до 26 березня 2010 року .

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню з урахуванням шестимісячного строку звернення до суду з позовом за захистом його прав, свобод та інтересів, тобто в період з 27 березня 2010 року по 30 червня 2010 року.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З врахуванням часткового задоволення позову, відповідно до вимог ч.З ст.94 КАС України, на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп..

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 100, 183-2, 158-163 КАС України,

суд,-

постановив:

!

Позов задовольнити частково.

Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області щодо нарахування ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 27 березня 2010 року до 30 червня 2010 року, з урахуванням проведених нарахувань, протиправною.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області 4 провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхуванняВ» та провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум за період з 27 березня 2010 року до 30 червня 2010 року.

В задоволенні іншої частини заявлених вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп..

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційною адміністративного суду через Буринський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її колії.

Головуючий: