Рішення

від 05.10.2015 по справі 910/19175/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19175/15 05.10.15 р.

За позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету

України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІТЕКО БІОГАЗ"

про стягнення 68 000,00 грн. та зобов'язання вчинити дії

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: Макарчук Д.І. за довіреністю № 73 від 14.08.2015 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІТЕКО БІОГАЗ" про стягнення 136 000,00 грн. та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою від 29.07.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.08.2015 р.

06.08.2015 р. позивач через відділ діловодства суду подав підтвердження про відсутність аналогічного спору між тими ж сторонами з того ж предмету і з тих же підстав.

07.08.2015 р. позивач через відділ діловодства суду подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 68 000,00 грн. пені.

12.08.2015 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 12.08.2015 р. оголошено перерву до 01.09.2015 р.

У судовому засіданні 01.09.2015 р. представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Представник відповідача не заперечив проти задоволення вказаного клопотання.

Ухвалою суду від 16.09.2015 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 16.09.2015 р.

15.09.2015 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення по справі.

У судовому засіданні 16.09.2015 р. оголошувалась перерва до 23.09.2015 р.

23.09.2015 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли пояснення по справі.

У судовому засіданні 23.09.2015 р. оголошувалась перерва до 05.10.2015 р.

02.10.2015 р. від відповідача надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору у справі та відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання 05.10.2015 р. не з'явився.

Представник позивача у судовому засіданні проти подальшого відкладення розгляду справи і продовження строку вирішення спору заперечив та наполягав на вирішенні спору по суті заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Спір про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має бути вирішено господарським судом у строк не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Оскільки ухвалою від 01.09.2015 р. строк вирішення спору у справі вже продовжувався, суд відмовляє у задоволенні відповідного клопотання відповідача.

Враховуючи те, що у суду відсутній строк для подальшого відкладення розгляду справи, а також те, що причини відсутності представника, на які відповідач посилається у своєму клопотанні, не можуть вважатись поважними, суд відмовляє у задоволення вказаного клопотання.

У судовому засіданні 05.10.2015 р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

У судовому засіданні 05.10.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.07.2014 р. № 76/02-р/к встановлено порушення відповідачем законодавства про захист від недобросовісної конкуренції у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.

Зазначеним рішенням на відповідача накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.; та зобов'язано останнього припинити порушення законодавства шляхом поширенні інформації, що водить в оману.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою про його скасування.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.2014 р. у справі № 910/21674/14 в задоволені позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 р., залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2015 р., відмовлено у прийнятті апеляційної скарги.

Станом на час розгляду справи вказане рішення Антимонопольного комітету України набрало законної сили та не було скасоване у встановленому законом порядку, а тому підлягає виконанню.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За правилами ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Суми стягнутих штрафів та пені за прострочення їх сплати зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до ч. ч. 2, 3. ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

15.04.2015р. відповідач сплатив накладений Комітетом штраф у розмірі 68 000,00 грн. за платіжним дорученням № 24 від 15.04.2015 р.

Частинами 5, 7-9 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній має сплати пеню у загальному розмірі 68 000,00 грн.

При цьому, відповідач проти такої суми нарахованої пені заперечує, посилаючись на те, що нарахування пені зупиняється на час оскарження рішення Комітету в судовому порядку, до моменту набрання відповідним судовим рішенням законної сили.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Пунктом 20.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» встановлено, що абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд встановив його правильність та арифметичну вірність, відтак, відповідні позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, у позовній заяві позивач просить зобов'язати відповідача виконати пункт 3 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.07.2014 № 76/02-р/к, а саме, припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, шляхом припинення поширення інформації, що вводить в оману, про господарську діяльність, яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Бітеко Біогаз» не здійснює.

Оскільки жодних доказів припинення поширення такої інформації відповідачем не надано, такі вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітеко Біогаз» (вул. Харківське шосе, 150/15, нж.п. № 5, м. Київ, 02091, код ЄДРПОУ 38834198) пеню у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень та зарахувати зазначену суму в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації: 21081100, на р/р 31114106700003, МФО 820019, Код ЄДРПОУ 38021179, отримувач УДКС у Дарницькому районі м. Києва.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Бітеко Біогаз» (вул. Харківське шосе, 150/15, нж.п. № 5, м. Київ, 02091, код ЄДРПОУ 38834198) виконати пункт 3 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.07.2014 № 76/02-р/к, а саме, припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, шляхом припинення поширення інформації, що вводить в оману, про господарську діяльність, яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Бітеко Біогаз» не здійснює.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітеко Біогаз» (вул. Харківське шосе, 150/15, нж.п. № 5, м. Київ, 02091, код ЄДРПОУ 38834198) в доход Державного бюджету України (одержувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, р/р 31215206783001) 3 045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 00 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 12.10.2015 р.

Суддя Н.І. Зеленіна