Постанова

від 18.11.2015 по справі 910/19175/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2015 р. Справа№ 910/19175/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Станіка С.Р.

Корсакової Г.В.

при секретарі судового засідання - Киниці А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІТЕКО БІОГАЗ"

на рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2015

у справі № 910/19175/15 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІТЕКО БІОГАЗ"

про стягнення 68 000 грн. та зобов'язання вчинити дії

за участю представників:

від позивача: Портянко О.В.,

від відповідача: Лозицький О.В.,

ВСТАНОВИВ:

Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "БІТЕКО БІОГАЗ", з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про стягнення 68 000 грн. пені та зобов'язання ТОВ "БІТЕКО БІОГАЗ" виконати п. 3 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 24.07.2014 № 76/02-р/к, а саме припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції шляхом припинення поширення інформації, що вводить в оману, про господарську діяльність ТОВ "БІТЕКО БІОГАЗ", яку відповідач не здійснює.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.10.2015 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ТОВ "БІТЕКО БІОГАЗ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2015 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст. 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" та ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Скаржник також вказує, що рішення в частині задоволення вимоги про зобов'язання відповідача припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції ґрунтується на припущенні, що порушення продовжується.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 апеляційну скаргу ТОВ "БІТЕКО БІОГАЗ" у справі № 910/19175/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.11.2015.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та наполягав на безпідставності позову.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на її необґрунтованість.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Згідно із ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Комітет, територіальні відділення Комітету у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Комітету та стягнення несплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Рішенням адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.07.2014 № 76/02-р/к визнано дії ТОВ "БІТЕКО БІОГАЗ", які полягають у поширенні в мережі Інтернет на сайті товариства http://biteco-energy.com неправдивих відомостей про господарську діяльність товариства, порушення передбаченим ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману (п. 1).

За вчинене правопорушення, викладене в п. 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на ТОВ "БІТЕКО БІОГАЗ" штраф у розмірі 68 000,00 грн. (п. 2).

Пунктом 3 зобов'язано ТОВ "БІТЕКО БІОГАЗ" припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, зазначене у п. 1 цього рішення, шляхом припинення поширення інформації, що вводить в оману, про господарську діяльність "БІТЕКО БІОГАЗ", яку товариство не здійснює.

Також в рішенні було зазначено, що згідно з ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня отримання рішення, а відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України документ, що підтверджує сплату штрафу, а також про те, що рішення може бути оскаржене до господарського суду міста Києва у двомісячний строк з дня його одержання.

Не погодившись з даним рішенням позивача, ТОВ "БІТЕКО БІОГАЗ" звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою про його скасування. Ухвалою господарського суду від 10.10.2014 за вказаним позовом ТОВ "БІТЕКО БІОГАЗ" було порушено провадження у справі № 910/21674/14, а рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.2014 у справі № 910/21674/14 в задоволені позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 у справі № 910/21674/14, залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2015, відмовлено у прийнятті апеляційної скарги.

Отже, вказане рішення Антимонопольного комітету України набрало законної сили, не було скасоване у встановленому законом порядку, а тому підлягало виконанню.

Місцевим господарським судом також встановлено та визнається сторонами, що 15.04.2015 відповідач сплатив накладений позивачем штраф у розмірі 68 000,00 грн. за платіжним дорученням № 24 від 15.04.2015.

Статтею 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" передбачено, що вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Суми стягнутих штрафів та пені за прострочення їх сплати зараховуються до державного бюджету.

Абзацом 2 ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Тобто, Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" передбачає в питанні накладення штрафу застосування положень Закону України "Про захист економічної конкуренції", в тому числі щодо стягнення пені у разі прострочення сплати штрафу.

Згідно із ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого, зокрема, згідно з ч. 1 ст. 48 цього Закону, частиною першою ст. 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до ч. 3 ст. 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Таким чином, з 10.10.2014 виконання рішення було зупинено на підставі імперативних положень ч. 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Розгляд справи № 910/21674/14 у господарському суді міста Києва тривав з 10.10.2014 по 22.12.2014.

Розгляд по суті справи № 910/21674/14 ні Київським апеляційним господарським судом, ні Вищим господарським судом України не здійснювався.

Таким чином, рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.07.2014 № 76/02-р/к "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" станом на час розгляду даної справи є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним. Рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.2014 у справі № 910/21674/14, яке набрало законної сили, було встановлено та належним чином доведено обставини, на підставі яких суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.07.2014 № 76/02-р/к "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу", то зазначені обставини не потребують доказування при розгляді даної справи, у якій беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, місцевий господарський суд обґрунтовано визнав позовні вимоги щодо стягнення пені за прострочення сплати відповідачем штрафу в розмірі 68 000,00 грн., враховуючи при цьому обмеження щодо розміру пені, встановлені ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 5, 22 постанови від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" роз'яснив, що пунктом 20.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" встановлено, що абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п'ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має обов'язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій в розумінні статей 238, 239, 249 ГК України, які застосовуються саме на підставі рішення уповноваженого на це органу. Тому під час таких нарахування та стягнення не застосовуються строки, про які йдеться у статті 250 названого Кодексу.

Також судом обґрунтовано, з огляду на рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2014 у справі № 910/21674/14, яке набрало законної сили, та яким встановлено законність та обґрунтованість рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України 24.07.2014 № 76/02-р/к, та на наявність обставин, які свідчать про відсутність припинення порушення, про що свідчить інформація із заяви ТОВ "Зорг Біогаз України", не спростована відповідачем, задоволена позовна вимога про зобов'язання відповідача виконати рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.07.2014 № 76/02-р/к "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу", шляхом припинення поширення інформації, що вводить в оману, про господарську діяльність "БІТЕКО БІОГАЗ", яку відповідач не здійснює.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.

В суд апеляційної інстанції скаржник на підтвердження своїх доводів, викладених в апеляційній скарзі, також не надав доказів припинення на час прийняття судом першої інстанції рішення у даній справі поширення інформації, яку рішенням 24.07.2014 № 76/02-р/к "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" визнано такою, що вводить в оману.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІТЕКО БІОГАЗ" на рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2015 у справі № 910/19175/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2015 у справі № 910/19175/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді С.Р. Станік

Г.В. Корсакова