ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.10.2015р. Справа№ 914/1907/15
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк», м.Київ
до відповідача: Приватного підприємства «Стегарт», м.Львів
про стягнення 82602,36 євро та 31571,65грн.
Головуючий суддя Щигельська О.І.
Суддя Кидисюк Р.А.
Суддя Кітаєва С.Б.
при секретарі Зарицькій О.Р.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю
від відповідача: не з'явився
Суть спору: позов заявлено Публічним акціонерним товариством «Укргазпромбанк», м.Київ до Приватного підприємства «Стегарт», м.Львів про стягнення заборгованості в сумі 82602,36 євро, з яких 70000,00 євро заборгованості за основним боргом по кредиту, 4500,00 євро простроченої заборгованості по основному боргу за кредитом, 318,69 євро заборгованості по процентам за період з 01.05.2015р. по 12.05.2015р., 7783,67 євро заборгованості по процентам за період з 01.08.2014р. по 30.04.2015р., а також 10494,23грн. пені за порушення строків погашення кредиту та 21077,42грн. пені за порушення строків погашення процентів.
Ухвалою суду від 15.06.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.07.2015р. Ухвалою суду від 01.07.2015р. розгляд справи відкладено на 15.07.2015р. у зв'язку з неявкою відповідача. Ухвалою суду від 15.07.2015р. розгляд справи відкладено на 05.08.2015р. у зв'язку з неявкою відповідача. Ухвалою суду від 05.08.2015р. строк вирішення спору продовжено на 15 днів за клопотанням відповідача, розгляд справи відкладено на 19.08.2015р. Ухвалою суду від 19.08.2015р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.
Внаслідок автоматизованого розподілу, проведеного у відповідності до ст.2-1 ГПК України, у склад колегії увійшли головуючий суддя Щигельська О.І., судді: Кидисюк Р.А., Кітаєва С.Б.
Ухвалою суду від 21.08.2015р. справу прийнято вищезазначеною колегією до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.10.2015р.
Представнику позивача роз'яснено права згідно ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Представник позивача в судове засідання 07.10.2015р. з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, вказаних у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що в серпні 2010 року між позивачем та відповідачем - ПП «Стегарт» укладено договір банківського кредиту, за яким відповідачу встановлено кредитний ліміт, у межах якого починаючи з 2010 року відповідачу надавались кредитні кошти. Проте, останній взятих на себе за договором зобов'язань, в тому числі й з повернення кредиту та здійснення інших обов'язкових платежів, належним чином не виконує, що зумовило звернення до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості в розмірі 82602,36 євро та 31571,65грн. Просив позов задоволити.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 07.10.2015р. не забезпечив, проте подав клопотання (вх.№42810/15 від 06.10.2015р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання зважаючи на його хворобу. До матеріалів справи долучено відзив ПП «Стегарт» (вх.№34796/15 від 19.08.2015р.), в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити зважаючи на заперечення у правильності проведеного позивачем нарахування пені.
Розглянувши вказане клопотання, суд звертає увагу на роз'яснення, надані Пленумом Вищого господарського суду України у п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. про те, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги відсутність доказів на підтвердження обставин, наведених у клопотанні, суд вважає за необхідне у його задоволенні відмовити та приходить до висновку про можливість розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
Між Публічним акціонерним товариством «Укргазпромбанк» (позивач по справі, кредитодавець за договором) та Приватним підприємством «Стегарт» (відповідач по справі, позичальник за договором) укладено договір банківського кредиту №4-КЛ/10-Л2 від 17.08.2010р., предметом якого є надання кредитодавцем позичальнику грошових коштів (кредиту) у вигляді відновлювальної кредитної лінії (надалі в тексті - кредит або кредитна лінія) та зобов'язання позичальника повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі в розмірі, на умовах та в порядку, що визначені цим договором (п.1.1).
Відповідно до умов договору зі змінами, внесеними до нього додатковою угодою №9 від 15.08.2014р., надання відновлювальної кредитної лінії - це надання грошових коштів позичальнику протягом строку кредиту необмежену кількість разів таким чином, що в будь-який момент розмір кредиту не перевищує розмір ліміту граничної заборгованості, встановлений цим договором, у тому числі додатком №1 від 15.08.2014р. до цього договору - графіком повернення кредиту (зменшення розміру ліміту граничної заборгованості), що є невід'ємною частиною цього договору (надалі - графік повернення кредиту) (п.1.1.1). Ліміт граничної заборгованості за кредитною лінією - 74500,00 євро (п.1.1.2). Строк кредиту (строк кредитування) до 14.08.2015р. (п.1.1.3), процентна ставка за користування кредитом - 14% річних (п.1.1.4).
Відповідно до п.1.2 договору, строк плати процентів за користування кредитом, комісії за управління кредитною лінією, комісії за невикористаний ліміт кредитної лінії - щомісячно, не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а за останній місяць користування кредитом - одночасно з погашенням суми кредиту, але не пізніше кінцевого терміну користування кредитом, що зазначено у п.3.1.3 договору.
Також п.1.3 договору встановлено, що при розрахунку процентів за користування кредитом приймається кількість днів у місяці - календарна, кількість днів на рік: 365 днів - для кредитів, наданих у гривні; 360 днів - для кредитів наданих в іноземній валюті.
Договором, а саме п.2.1, визначено цільове призначення кредиту - поповнення обігових коштів, здійснення іншої статутної діяльності позичальника. Також у п.2.2 договору сторонами погоджено, що кредитування позичальника (надання грошових коштів) здійснюється у безготівковій формі, на підставі письмових заявок позичальника, в межах ліміту граничної заборгованості за кредитною лінією у повній сумі або кількома частинами (траншами), розмір яких визначається позичальником та зазначається у заявці, шляхом зарахування коштів на його поточний рахунок №26009030301 у національній валюті, доларах США та євро в ПАТ «Украгазпромбанк», МФО 320843 (або за іншими реквізитами, що вказані в заявці).
До матеріалів справи долучено листи ПП «Стегарт» вих.№1 від 18.08.2010р., вих.№2 від 30.09.2010р., вих.№3 від 05.10.2010р., вих.№2 від 01.02.2011р., вих.№3 від 28.02.2011р., вих.№7 від 17.05.2011р., вих.№8 від 27.05.2011р., вих.№20 від 13.06.2011р. та вих.№55 від 26.12.2011р. про надання траншів згідно кредитного договору.
Згідно умов договору, надання кредиту позичальнику здійснюється у триденний строк після отримання кредитодавцем відповідної письмової заявки позичальника (п.2.3), а датою надання кредиту є дата списання кредиту з позичкового рахунку за реквізитами, зазначеними в заявці позичальника (п.2.3.1).
До матеріалів справи долучено меморіальні ордери №1621 від 18.08.2010р., №10124 від 30.09.2010р., №768 від 05.10.2010р., №600 від 02.02.2011р., №1636 від 01.03.2011р., №216 від 17.05.2011р., №313 від 27.05.2011р., №379 від 14.06.2011р., №332 від 27.12.2011р., №1627 від 23.04.2012р., №415 від 25.10.2012р., №259 від 16.11.2012р., №338 від 23.04.2013р. та №327 від 18.09.2013р. про надання відповідних сум кредиту ПП «Стегарт» згідно договору.
Договором також встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит в строк згідно п.1.1.3 договору, у повному обсязі, в валюті кредиту та в порядку, що встановлені договором (п.3.2.2). Позичальник зобов'язаний платити кредитодавцю щомісячно проценти за користування кредитом у валюті кредиту, в розмірі, строки та в порядку, що встановлені цим договором (п.3.2.3).
На підтвердження неналежного виконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань, до позовної заяви долучено облік нарахувань та оплат за договором банківського кредиту, в якому відображений фактичний стан розрахунків станом на 12.05.2015р., а також банківські виписки про рух коштів по рахунках ПП «Стегарт» за період з 17.08.2010р. по 31.07.2015р.
Договором, а саме п.3.2.5, встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути достроково кредитодавцю кредит у повному обсязі та сплатити нараховані проценти незалежно від настання строку виконання зобов'язання у разі настання випадків, зазначених у п.3.2.12 цього договору.
Так, у п.3.2.12 договору визначено, що позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом та комісії за договором, незалежно від настання строку виконання зобов'язання, зокрема, у випадку невиконання позичальником будь-якого зобов'язання за цим договором або за будь-яким іншим договором, укладеним з кредитодавцем. Відповідно до п.4.1.2 договору, кредитодавець має право у разі невиконання позичальником будь-якого зобов'язання за договором / настання будь-якого з випадків, що зазначені в п.3.2.12 цього договору, достроково стягувати кредит, вимагати дострокового виконання зобов'язань за договором, поруки, звернути стягнення на предмет застави (іпотеки).
На адресу ПП «Стегарт» надіслано повідомлення-вимогу ПАТ «Укргазпромбанк» вих.№05/05 від 28.01.2015р., в якому зазначено про те, що станом на 28.01.2015р. не погашено кредит згідно графіку повернення кредиту і нараховані проценти у терміни, які встановлено кредитним договором, а саме: заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами за період з 01.08.2014р. по 31.12.2014р. - 4418,27 євро, нарахованих відсотків за період з 01.01.2015р. по 27.01.2015р. включно 782,25 євро та протермінований кредит в сумі 500,00 євро.
Як встановлено п.7.2 договору, розгляд листів та надання на них відповідей з питань, що виникають при виконанні договору, має тривати у межах десяти календарних днів, якщо інше не зазначено у договорі. Водночас, відповіді на вказану претензію ПП «Стегарт» не надано.
Вказані обставини зумовили звернення ПАТ «Укргазпромбанк» до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача 70000,00 євро заборгованості за основним боргом по кредиту, 4500,00 євро простроченої заборгованості по основному боргу за кредитом, 318,69 євро заборгованості по процентам за період з 01.05.2015р. по 12.05.2015р., 7783,67 євро заборгованості по процентам за період з 01.08.2014р. по 30.04.2015р., а також 10494,23грн. пені за порушення строків погашення кредиту та 21077,42грн. пені за порушення строків погашення процентів.
При вирішені спору суд виходив з наступного.
Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу обґрунтовані матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, згідно з ч.6 ст.232 ГК України, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, п.5.1 договору встановлено, що у разі порушення позичальником зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісій згідно умов цього договору, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в національній валюті України за курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Згідно з ч.2 ст.343 ЦК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи вищенаведене та проаналізувавши долучені до матеріалів справи розрахунки, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований матеріалами справи, відповідачем не спростований та підлягає до задоволення в повному обсязі.
Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до п.4 ч.1 ст.55 ГПК України, у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається в іноземній валюті та у гривнях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Згідно з ч.3 ст.54 ГПК України, ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею. Враховуючи офіційний курс національної валюти до євро, встановлений Національним банком України станом на 09.06.2015р. - дату подання ПАТ «Украгазпромбанк» позовної заяви до установи зв'язку для надіслання до господарського суду Львівської області, а саме 1 євро еквівалентний 23,554548грн., суд приходить до висновку, що до стягнення із відповідача підлягає заборгованість в сумі 82602,36 євро (що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 09.06.2015р. еквівалентно 1945661,26грн.), з яких 70000,00 євро (що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 09.06.2015р. еквівалентно 1648818,36грн.) заборгованості за основним боргом по кредиту, 4500,00 євро (що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 09.06.2015р. еквівалентно 105995,47грн.) простроченої заборгованості по основному боргу за кредитом, 318,69 євро (що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 09.06.2015р. еквівалентно 7506,60грн.) заборгованості по процентам за період з 01.05.2015р. по 12.05.2015р., 7783,67 євро (що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 09.06.2015р. еквівалентно 183340,83грн.) заборгованості по процентам за період з 01.08.2014р. по 30.04.2015р., а також 10494,23грн. пені за порушення строків погашення кредиту та 21077,42грн. пені за порушення строків погашення процентів.
Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат між сторонами суд звертає увагу на таке.
Відповідно до ч.2 ст.44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на момент подання позовної заяви до суду, судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку. За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати. Пленумом Вищого господарського суду України у п.2.6 Постанови №7 від 21.02.2013р. роз'яснено, що за змістом пункту 4 частини першої статті 55 ГПК у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову (в національній валюті) й визначається сума судового збору, що підлягає сплаті. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачується раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову (абзац другий частини першої статті 6 Закону). Відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 вказаного Закону, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру підлягає сплата судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Відтак, при зверненні до суду із вказаною позовною заявою до сплати підлягав судовий збір в розмірі 39545,00грн.
Водночас, у відповідності до п.22 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на момент подання позову, позивач звільнений від сплати судового збору, оскільки позовну заяву подано уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справі, пов'язаній із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку. Пленумом Вищого господарського суду України у п4.5 вказаної Постанови також роз'яснено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору, у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.
Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, судовий збір в розмірі 39545,00грн. слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 20, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Стегарт» (м.Львів, вул. Івана Франка, буд.161; код ЄДРПОУ 36992050) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк» (м.Київ, вул. Дніпровська набережна, буд.13; код ЄДРПОУ 24262992) 70000,00 євро (що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 09.06.2015р. еквівалентно 1648818,36грн.) заборгованості за основним боргом по кредиту, 4500,00 євро (що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 09.06.2015р. еквівалентно 105995,47грн.) простроченої заборгованості по основному боргу за кредитом, 318,69 євро (що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 09.06.2015р. еквівалентно 7506,60грн.) заборгованості по процентам за період з 01.05.2015р. по 12.05.2015р., 7783,67 євро (що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 09.06.2015р. еквівалентно 183340,83грн.) заборгованості по процентам за період з 01.08.2014р. по 30.04.2015р., а також 10494,23грн. пені за порушення строків погашення кредиту та 21077,42грн. пені за порушення строків погашення процентів.
3. Стягнути з Приватного підприємства «Стегарт» (м.Львів, вул. Івана Франка, буд.161; код ЄДРПОУ 36992050) 39545,00грн. судового збору в доход Державного бюджету України.
4. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.
5. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.
Повне рішення складено 12.10.2015р.
Головуючий суддя Щигельська О.І.
Суддя Кидисюк Р.А.
Суддя Кітаєва С.Б.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2015 |
Оприлюднено | 19.10.2015 |
Номер документу | 52242862 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Щигельська О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні