Рішення

від 07.10.2015 по справі 916/1087/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2015 р.Справа № 916/1087/15-г

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів:

Головуючий Зайцев Ю.О.

Суддя Щавинська Ю.М.

Суддя Цісельський О.В.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача : ОСОБА_1 (довіреність №01-36/49 від 30.03.2015р.);

Від відповідача-1: ОСОБА_2 - голова правління;

Від відповідача-2: ФОП ОСОБА_3- особисто;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до відповідачів - громадської організації „Одеське регіональне товариство інвалідів з дитинства, страждаючих сахарним діабетомВ» , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди та виселення, -

ВСТАНОВИВ:

Суть спору : 17.03.2015р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів громадської організації „Одеське регіональне товариство інвалідів з дитинства, страждаючих сахарним діабетомВ» , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 Юріївнипро визнання недійсним договору оренди та виселення,

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.03.2015 р. (суддя Лічман Л.В.) за вказаним позовом порушено провадження з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.

22.04.2015р. до канцелярії господарського суду Одеської області від відповідача громадської організації „Одеське регіональне товариство інвалідів з дитинства, страждаючих сахарним діабетомВ» надійшло стисле заперечення проти позову, відповідно до якого, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та визнати за ним право повного господарського відання за спірним об'єктом.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась в судовому засіданні 27.04.2015 р. з письмовим клопотанням (зареєстроване за вх. № 10716/15), згідно якого просить витребувати в Департаменту комунальної власності Одеської міської ради: належним чином засвідчену копію розпорядження Виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 25.09.1996 р. № 933; копію протоколу засідання Виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 25.09.1996 р.; копію рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 10.11.1994 р. № 727.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.04.2015р. було задоволено частково письмове клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про витребування доказів та витребувано в Департаменту комунальної власності Одеської міської ради копію рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 10.11.1994 р. № 727.

В судовому засіданні 18.05.2015р. представником Департаменту комунальної власності Одеської міської ради подано до суду письмове клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.05.2015р. було задоволено письмове клопотання Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про продовження строку розгляду спору на 15 днів та продовжено строк розгляду спору до 02.06.2015 р.

В судовому засіданні 02.06.2015р. представником відповідачагромадської організації „Одеське регіональне товариство інвалідів з дитинства, страждаючих сахарним діабетомВ»надано доповнення до заперечення на позов, відповідно до якого, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.06.2015 р. справу №916/1087/15-гпризначено до колегіального розгляду.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області від 03.06.2015 р. для розгляду справи № 916/1087/15-гпризначено її повторний автоматичний розподіл, за результатами якого визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Лічман Л.В., судді Рога Н.В. та Цісельський О.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.06.2015 р. справу №916/1087/15-г прийнято до колегіального розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя Лічман Л.В., судді Рога Н.В. та Цісельський О.В. та призначено до розгляду у відритому судовому засіданні.

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату господарського суду Одеської області №856 від 13.07.2015р. та відповідно до п. 2.3.52. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п.3.10. рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол від 03.06.2015р. №17-9/2015), у зв'язку з закінченням повноважень головуючого судді Лічмана Л.В., по справі призначено повторний автоматичний розподіл, для визначення головуючого судді.

Згідно з повторним автоматичним розподілом, справу № 916/1087/15-г передано на розгляд колегії суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючий суддя - Мостепаненко Ю.І., судді: Рога Н.В., Цісельський О.В. та призначено до розгляду у відритому судовому засіданні.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області №1278 від 01.09.2015р., відповідно до п.2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п.3.10., п.3.11. рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол від 03.06.2015р. №17-9/2015), приймаючи до уваги перебування головуючого судді Мостепаненко Ю.І. з 10.08.2015р. на тривалому лікарняному та члена колегії судді Роги Н.В. у відпустці з 18.08.2015 р. по 25.09.2015 р. (наказ №108-в від 07.07.2015 р.), що може мати наслідком порушення строку розгляду справи, було призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/1087/15-г та визначенонаступний склад колегії суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючий суддя - Зайцев Ю.О., судді: Цісельський О.В., Щавинська Ю.М.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.09.2015р. справу №916/1087/15-г прийнято до колегіального розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Зайцев Ю.О., судді: Цісельський О.В., Щавинська Ю.М. та призначено до розгляду у відритому судовому засіданні.

05.10.2015р. до канцелярії суду від відповідача у справі громадської організації „Одеське регіональне товариство інвалідів з дитинства, страждаючих сахарним діабетомВ» надійшло клопотання про залучення додаткових доказів у справі.

05.10.2015р. до канцелярії суду від відповідача у справі фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 Юріївнинадійшло заперечення проти позову, відповідно до якого, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В судовому засіданні 07.10.2015р. представником позивача надано судууточнену позовну заяву та клопотання про витребування додаткових доказів у справі.

У задоволенні клопотання позивача про витребування додаткових доказів судом було відмовлено у повному обсязі.

07.10.2015р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

Територіальна громада м. Одеси, в особі Одеської міської ради є власником нежитлових приміщень підвалу та першого поверху, загальною площею 262,8 кв. м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська, 1/3 на підставі свідоцтва про право власності САЕ 072400 від 20.10.2010 р., видане виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі рішення № 119 від 23.03.2010 р.

Відповідно до 3.2. розпорядження виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 25.09.1996 р. № 933р приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 240 кв. м. було передано на баланс Одеському регіональному товариству інвалідів з дитинства, страждаючих сахарним діабетом.

Відповідно до п. 6 вищезазначеного розпорядження, Представництву до управлінню комунальною власністю було доручено внести зміни до договорів оренди та укласти договори оренди відповідно до п.п. 1-5 вказаного розпорядження. Однак між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Одеським регіональним товариством інвалідів з дитинства, страждаючих сахарним діабетом не було укладено жодних договорів оренди.

Відповідно до п. 1.1. Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської ради, Департамент комунальної власності Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради. Департамент комунальної власності Одеської міської ради є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, а також правонаступником прав та обов'язків приєднаного Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради.

23.01.2015 р. співробітниками Департаменту був складений акт обстеження спірного приміщення за участю двох незацікавлених осіб з фото фіксацією. В результаті обстеження було встановлено, що вказане приміщення використовується під розміщення продовольчого магазину, пункту обміну валют та платіжного терміналу.

Окрім того, співробітниками Департаменту було встановлено, що об'єкт комунальної власності захоплений ФОП ОСОБА_3

Відповідно до договору оренди від 20.10.2014 р. №б/н громадською організацією „Одеське регіональне товариство інвалідів з дитинства, страждаючих сахарним діабетомВ» було передано частину нежилої площі у розмірі 65,0 кв. м., що розташована за адресою: м.Одеса, вул. Прохорівська, 1/3 в тимчасове платне користування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3.

Однак, як зазначає позивач, між громадською організацією „Одеське регіональне товариство інвалідів з дитинства, страждаючих сахарним діабетомВ»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір оренди спірного приміщення на площу 65,0 кв. м., однак за вказаним правочином було приховано інший правочин, а саме договір оренди спірного приміщення на площу 262,8 кв. м., що підтверджується актом обстеження від 23.01.2015 р., таким чином, договір оренди від 20.10.2014 р. на площу 65,0 кв. м., є удаваним договору оренди на площу 262,8 кв. м.Таким чином, в порушення норм законодавствагромадська організація „Одеське регіональне товариство інвалідів з дитинства, страждаючих сахарним діабетомВ»передала в оренду майно яке їй не належить.

З наведених підстав позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заяво та уточненнями до неї, відповідно до яких, просить судвизнати недійсним договір оренди від 20.10.2014 р, укладений між Громадськоюорганізацією «Одеське регіональне товариство інвалідів з дитинства, страждаючихсахарним діабетом» та фізичною особою-пІдприємцем ОСОБА_3 нанежитлові приміщення підвалу та першого поверху, загальною площею 65,0 кв. м,що розташовані за адресою; м. Одеса, вул. Прохорівська, 1/3. та виселити фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (вул.Мечникова, 102,м. Одеса, 65007, ід. код НОМЕР_1) з нежитлових приміщень підвалу та першогоповерху, загальною площею 65,0 кв. м, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул.Прохорівська, 1/3 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039, рахунок № 37326027001909, МФО 828011 в ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 26302595).

Відповідачем громадської організації „Одеське регіональне товариство інвалідів з дитинства, страждаючих сахарним діабетомВ» надано суду стисле заперечення на позов та доповнення до заперечення на позов, відповідно до яких, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Від відповідача у справі фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 надійшло заперечення проти позову, відповідно до якого, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Частини 1, 4 ст.202 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За приписами ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ч.1 ст.207 Господарського кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач у якості підстави визнання оспорюваного договору оренди недійсним, зазначає про те що, відповідачем громадською організацєю „Одеське регіональне товариство інвалідів з дитинства, страждаючих сахарним діабетомВ» передане в оренду майно, що їй не належить.

Крім того, вказаним правочином було приховано інший правочин, а саме договір оренди спірного приміщення на площу 262,8 кв. м., що підтверджується актом обстеження від 23.01.2015 р., таким чином, договір оренди від 20.10.2014 р. на площу 65,0 кв. м., є удаваним договору оренди на площу 262,8 кв. м.

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Пунктом 1 ст.760 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Положеннями п.1 ст.761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

З матеріалів справи вбачається, що власником спірного майна є Територіальна громада м. Одеси, в особі Одеської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про право власності САЕ 072400 від 20.10.2010 р., видане виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі рішення № 119 від 23.03.2010 р.

У відповідності до ч.ч.1, 3, 5 ст. 60. Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Таким чином в момент укладення договору оренди від 20.10.2014 р. №б/н громадська організація „Одеське регіональне товариство інвалідів з дитинства, страждаючих сахарним діабетомВ» не мала права укладати спірний договір, оскільки майно що є предметом договору їй не належало.

Приписи п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України В«Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійснимиВ» від 6.11.2009р. №9 передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Отже, в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (абз.3 п.1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" №02-5/111 від 12.03.99).

За положеннями абз.5 п.5 Постанови Пленуму ВСУ В«Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійснимиВ» від 6.11.2009р. №9 відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Дана позиція також викладена ВАСУ у Роз'ясненні "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" №02-5/111 від 12.03.99р.

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими, тому обов'язком позивача, відповідно до ст. 33 ГПК України є доведення/підтвердження/ в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

З врахуванням того, що майно, частина нежилої площі у розмірі 65,0 кв.м., що розташована за адресою: м.Одеса, вул. Прохорівська, 1/3 не належить громадській організації „Одеське регіональне товариство інвалідів з дитинства, страждаючих сахарним діабетомВ» та яке є предметом договору оренди від 20.10.2014р. №б/н, суд приходить до висновку про визнання недійсним зазначеного договору.

Враховуючи наведене, позовна вимога про виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з нежитлових приміщень підвалу та першого поверху, загальною площею 65,0 кв. м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська, 1/3 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, також підлягає задоволенню.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідачів у справі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до відповідачів - громадської організації „Одеське регіональне товариство інвалідів з дитинства, страждаючих сахарним діабетомВ» , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 Юріївнипро визнання недійсним договору оренди та виселення - задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оренди від 20.10.2014р, укладений між Громадською

організацією «Одеське регіональне товариство інвалідів з дитинства, страждаючих

сахарним діабетом» (65028, м. Одеса, вул. Прохорівська, буд. 1/3; ЄДРПОУ 23208967) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (65007, м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 102; код НОМЕР_1) на нежитлові приміщення підвалу та першого поверху, загальною площею 65,0 кв. м, що розташовані за адресою; м. Одеса, вул. Прохорівська, 1/3.

3. Виселити фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (65007, м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 102; код НОМЕР_1) з нежитлових приміщень підвалу та першого поверху, загальною площею 65,0 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул.Прохорівська, буд. 1/3 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1; код ЄДРПОУ 26302595; рахунок №37326027001909, МФО 828011 в ГУДКСУ в Одеській області).

4. Стягнути з Громадської організації «Одеське регіональне товариство інвалідів з дитинства, страждаючих сахарним діабетом» (65028, м. Одеса, вул. Прохорівська, буд. 1/3; ЄДРПОУ 23208967) на користь Департаменту комунальної власності Одеської

міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1; код ЄДРПОУ 26302595; рахунок №37326027001909, МФО 828011 в ГУДКСУ в Одеській області) витрати по сплаті судового збору у сумі 1 218 /одна тисяча двісті вісімнадцять/ грн. 00 коп.

5. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (65007, м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 102; код НОМЕР_1) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1; код ЄДРПОУ 26302595; рахунок №37326027001909, МФО 828011 в ГУДКСУ в Одеській області) витрати по сплаті судового збору у сумі 1 218 /одна тисяча двісті вісімнадцять/ грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 12 жовтня 2015 р.

Головуючий Ю.О. Зайцев

Суддя Ю.М. Щавинська

Суддя О.В. Цісельський