Ухвала

від 01.10.2015 по справі 921/774/15-г/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"01" жовтня 2015 р.Справа № 921/774/15-г/4 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Албаніс", вул. Вояків УПА, 2, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область

до відповідача : Петриківської сільської ради, вул. Шептицького, 118-а, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про визнання незаконним та скасування рішення Петриківської сільської ради №849 від 09.08.2013 року .

За участі представників сторін:

позивача: не з'явились

відповідача : не з'явились

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явились

Cуть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Албаніс", вул. Вояків УПА, 2, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Петриківської сільської ради , вул. Шептицького, 118-а, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область про визнання незаконним та скасування рішення Петриківської сільської ради №849 від 09.08.2013 року.

Ухвалою про порушення провадження у справі від 05.08.2015р. залучено до участі в справі в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1, АДРЕСА_1 .

У судових засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі і з підстав викладених у позовній заяві та, зокрема, мотивуючи тим, що приймаючи рішення №849 від 09.08.2013 року, яким визнав таким, що втратив чинність ОСОБА_2 акт на право постійного користування землею, відповідач порушив порядок припинення права землекористування, встановлений ст.ст.122-123, 141 Земельного кодексу України, згідно з якими припинення права власності на землю чи права землекористування проводиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку або за добровільною відмовою землекористувача від

Представник відповідача в усних запереченнях на позов зазначила, що спірне рішення сільської ради приймалось з урахуванням наданої землевпорядником Петриківської сільської ради інформації з приводу спірної земельної ділянки та на підставі пункту "е" ст.141 Земельного кодексу України.

У судовому засіданні, яке відбулося 27.08.2015р. представником відповідача згідно із супровідним листом без номеру та без дати (вх. №18747 від 27.08.2015 року) подано для долучення до матеріалів справи: копію Державного акту на право постійного користування землею №000827 від 05.05.1999р. без внесених змін; копію Державного акту на право власності на земельну ділянку №717990 від 03.11.2005 року виданий ТзОВ фірмі "Албаніс"; копію Державного акту на право власності на земельну ділянку №995937 від 25.03.2009 року виданий фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1; інформацію щодо сплати земельного податку ТзОВ фірмою "Албаніс" за період з травня 1999р. по серпень 2015 року.

В усних поясненнях представник Петриківської сільської ради повідомила про відсутність інших, окрім, наданих супровідним листом без номеру та без дати (вх. №18747 від 27.08.2015 року) суду матеріалів, на підставі, яких прийнято спірне рішення №849 від 09.08.2013р.

16 вересня 2015 року через канцелярію суду уповноваженим представником відповідача подано заяву №б/н від 16.09.2015 року про долучення додаткових документів до матеріалів справи, а саме:

- листа Петриківської сільської ради за №1058 від 16.09.2015р. у якому відповідач повідомив, що Петриківською сільською радою прийнято рішення №1718 від 11.09.2015р. , яким внесено зміни в оспорюване рішення, яке викладено в наступній редакції : "1. Зобовязати ТзОВ "Албаніс" оформити землевпорядну документацію згідно чинного законодавства з врахуванням сервітуту для проїзду-проходу до викупленої земельної ділянки відповідно адреси її розташування по вул.Вояків УПА 2Г. 2 .Землевпоряднику сільської ради внести відповідні зміни до земельно-облікової документації та здійснити контроль за виконанням данного рішення.", а також просив здійснювати подальший розгляд справи за його (відповідача) відсутності;

- копії рішення Петриківської сільської ради №1718 від 11.09.2015р.

Представник позивача у судове засідання, що відбулося 01.10.2015р., не з'явився. Ухвала про відкладення розгляду справи від 21.09.2015р. направлена судом відповідачу за адресою згідно позовної заяви, а саме: вул. Вояків УПА, 2, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область, однак, повідомлення про вручення поштового відправлення станом на день розгляду справи відділом поштового зв'язку відправнику (господарському суду) не повернуто. Проте, враховуючи п. п. 4.1., 4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149 (із наступними змінами і доповненнями), згідно яких нормативний строк пересилання рекомендованої письмової кореспонденції у межах міста становить три дні (враховуючи день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку), суд вважає, що позивач повідомлений належним чином про місце і час проведення судового засідання.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, не скористалася наданим процесуальним правом на участь в засіданнях суду, витребуваних судом документів не подала, ухвала про порушення провадження по справі від 05.08.2015р. по вернута підприємством зв'язку з відміткою "За закінченням терміну зберігання" , а відтак, з врахуванням вимог п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вважається повідомленою належним чином про час та місце розгляду судом справи.

В судових засіданнях у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався (востаннє на 01.10.2015р.) для надання можливості: сторонам - подати витребувані судом документи, додаткові докази у справу, третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - взяти участь у розгляді справи та надати письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог .

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до рішення Петриківської сільської ОСОБА_3 народних депутатів Тернопільського району Тернопільської області від 26.03.1999р. за №45 ТзОВ "Албаніс" надано в постійне користування 0,948 га землі в межах згідно з планом користування для обслуговування будівель та споруд автокемпінгу "Братіслава" фірми "Албаніс", про що останньому 05.05.1999р. видано ОСОБА_2 акт на право постійного користування землею серії ІІ-ТР №000827, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №172;

- 21.09.2005р. між Петриківською сільською радою (Продавець) та ТзОВ "Албаніс" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №6571 згідно з умовами якого Продавець на підставі рішення Петриківської сільської ради№384 від 08.08.2005р. продав, а Покупець купив земельну ділянку з усіма обтяженнями і сервітутами, яка знаходиться за адресою : с. Петриків, вул. Вояків УПА, 2, площею 840 кв.м. для обслуговування споруд мотелю "Братіслава";

- право власності на зазначену земельну ділянку посвідчується ОСОБА_2 актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯА №717990, зареєстрованим 03.11.2005р. в Книзі записів реєстрацій державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020564400012 ;

- 11.06.2007р. між ТзОВ "Албаніс" (продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу будівлі готелю, що знаходиться по вул. Вояків УПА 2Г в с. Петриків Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №4280 та зареєстрований у ОСОБА_2 реєстрі правочинів за №2145548 11.06.2007р., що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру правочинів за №4120183 від 11.06.2007р;

- 09 серпня 2013р. сесією Петриківської сільської ради прийнято рішення №849 "Про визнання Державного акту на право постійного користування землею, що втратив чинність", згідно якого вирішено:

1. Визнати таким, що втратив чинність ОСОБА_2 акт на право постійного користування землею серії ІІ-ТР№000827 від 23.05.1999р. у зв'язку купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1137 га ОСОБА_1

2. Зобов'язати ТзОВ "Албаніс" оформити землевпорядну документацію згідно законодавства з врахуванням сервітуту для проходу/проїзду до викупленої земельної ділянки відповідно адреси її розташування по вул. Вояків УПА 2Г.

3. Землевпоряднику сільської ради внести відповідні зміни до землевпорядної документації та здійснити контроль за виконанням даного рішення.

Як зазначено у рішенні, останнє прийняте у зв'язку із купівлею-продажем земельної ділянки площею 0,1137 га ОСОБА_1, на підставі інформації землевпорядника сільської ради ОСОБА_5 та з врахуванням п. "е" ст. 141 Земельного кодексу України.

Позивач, не погоджуючись із зазначеним рішенням міської ради, оскаржив його в судовому порядку, вважаючи його незаконним та прийнятим з перевищенням наданих сільській раді нормами чинного законодавства повноважень. При цьому в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що всупереч вимогам ст. ст. 122-123 та 141 Земельного кодексу України ТзОВ "Албаніс" добровільно не відмовлялося від користування наданою йому у постійне користування земельної ділянки , яку використовує для підприємницької діяльності, та сплачує за неї земельний податок, а укладений з ОСОБА_1 договір купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,1137 га не може слугувати підставою для прийняття сільською радою рішення про визнання Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ТР№000827 від 23.05.1999р. таким, що втратив чинність у повному обсязі.

Проаналізувавши встановлені судом обставини в сукупності, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, у відповідності з статті 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку, що провадження у справі підлягає припиненню в порядку ст. 80 п. 1-1 ГПК України , при цьому судом взято до уваги таке:

У відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 26, 59, 74 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 1, 2, 12 ГПК України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", постанови Пленуму Вищого господарського суду №10 від 24.10.2011р. (із наступними змінами та доповненнями), а також судової практики, що склалася, розгляд заявлених позивачем вимог щодо оскарження рішення органу місцевого самоврядування, підвідомчі господарському суду так як, реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності. Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізується волевиявлення держави або територіальної громади, як учасника цивільно-правових відносин, із якими виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.

Пунктом 1 статті 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Право постійного землекористування може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством.

З аналізу даної статті вбачається, що право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством України.

Вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою містить стаття 141 Земельного кодексу України, зокрема підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

За змістом ст.ст. 142, 149 Земельного кодексу України право постійного користування землею припиняється в разі добровільної відмови від права постійного користування землекористувачем та у разі вилучення для суспільних та інших потреб за рішенням органів місцевого самоврядування у разі згоди землекористувача.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-РП/2005 у справі № 1- 7/2005 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 6 розділу X В«Перехідні положенняВ» Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення; положення пункту 6 Постанови Верховної ОСОБА_3 України В«Про земельну реформуВ» від 18 грудня 1990 року №563-XII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Так, згідно ст. 22, 23 Земельного Кодексу України 1990 року (в редакції станом на час прийняття рішення Петриківської сільської ради № 45 від 26.03.1999р. про надання спірної земельної ділянки у постійне користування) визначено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною ОСОБА_3 України.

Постановою ОСОБА_3 України від 13.03.1992 року № 2201 "Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею", яка втратила чинність у грудні 2003 року, затверджено форми державних актів на право колективної власності на землю; на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею.

Пунктом 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, ОСОБА_3 Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач у передбачений чинним на момент передачі спірної земельної ділянки в постійне користування спосіб набув таке право шляхом одержання Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ТР №000827, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №172, на підставі рішення Петриківської сільської ОСОБА_3 народних депутатів Тернопільського району Тернопільської області від 26.03.1999р. за №45, та із заявою про добровільну відмову від земельної ділянки не звертався.

Отже, ухвалення Петриківською сільською радою оспорюваного рішення з посиланням на укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1137 га ОСОБА_1, не свідчить про автоматичне припинення права постійного користування земельною ділянкою позивача щодо іншої частини земельної ділянки, переданої в постійне користування, отже, юридичного факту припинення права користування земельною ділянкою по вул. Вояків УПА 2 для ТзОВ "Албаніс" не настало, тому у відповідача не було достатніх та законних підстав для визнання Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ТР№000827 від 23.05.1999р. таким, що втратив чинність.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене та, приймаючи до уваги те, що відповідач не довів факту припинення у позивача права постійного користування земельною ділянкою на підставах і в порядку, встановлених земельним законодавством, суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав визнавати таким, що втратив чинність виданий позивачу ОСОБА_2 акт на право постійного користування земельною ділянкою, а, відповідно, рішення Петриківської сільської ради №849 від 09.08.2013р. "Про визнання Державного акту на право постійного користування землею, що втратив чинність" слід визнати недійсним .

Однак, враховуючи, що відповідачем 16.09.2015р. листом за № 1058 повідомлено господарський суд про те, що Петриківською сільською радою прийнято рішення №1718 від 11.09.2015р., яким внесено зміни в рішення №849 від 09.08.2013р. та викладено його в наступній редакції : "1. Зобов'язати ТзОВ "Албаніс" оформити землевпорядну документацію згідно чинного законодавства з врахуванням сервітуту для проїзду-проходу до викупленої земельної ділянки відповідно адреси її розташування по вул.Вояків УПА 2Г. 2 .Землевпоряднику сільської ради внести відповідні зміни до земельно-облікової документації та здійснити контроль за виконанням даного рішення" (копію якого долучено до матеріалів справи), а отже внесено зміни в рішення, що є предметом розгляду у даній справі, в добровільному порядку, а тому, провадження у справі суд припиняє в порядку ст. 80 п. 1-1 ГПК України за відсутністю предмету спору на день його розгляду.

Судовий збір згідно ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 43, 80 п. 1-1, 86 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі припинити.

2. Стягнути з Петриківської сільської ради, вул. Шептицького, 118-а, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область, ідент. код 04333597 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Албаніс", вул. Вояків УПА, 2, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область , ідент. код 14034669 - 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Суддя Н.М. Бурда