Постанова

від 06.10.2015 по справі 910/13836/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2015 р. Справа№ 910/13836/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

за участю представників:

від позивача: Кікіна Т.А.- представник;

від відповідача : Свіщ О.А. - представник.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби зайнятості (Центральний апарат)

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2015

у справі № 910/13836/15 (суддя Любченко М.О.)

за позовом Державної служби зайнятості (Центральний апарат)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Карт-ойл ЛТД"

про стягнення 71 160, 01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна служба зайнятості (Центральний апарат) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Карт-ойл ЛТД" про стягнення 71 160, 01 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2015 відмовлено в задоволенні позову Державної служби зайнятості (Центральний апарат) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Карт-ойл ЛТД" про стягнення коштів за невикористані облікові талони в сумі 50 303, 40 грн, пені в розмірі 7 654, 38 грн, штрафу в сумі 2 515, 17 грн, 3% річних в розмірі 475, 47 грн та інфляційних втрат в сумі 10 211, 59 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2015 було поновлено пропущений строк подання апеляційної скарги, прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29.09.2015.

28.09.2015 через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшов лист з додатками який колегією суддів був оглянутий та долучений до матеріалів справи.

29.09.2015 в судовому засіданні оголошувалася перерва до 01.10.2015.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2015, враховуючи перебування судді Тищенко А.І. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги Державної служби зайнятості (Центральний апарат) сформовано колегію суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Федорчука Р.В. та Михальської Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 06.10.2015.

У зв'язку з виходом судді Тищенко А.І. з лікарняного, розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 вирішено здійснити розгляд справи № 910/13836/15 у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.

В судовому засіданні, призначеному на 06.10.2015, представники сторін надали свої пояснення по суті спору.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення має бути скасовано з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Карт-ойл ЛТД" (продавець) та Державною службою зайнятості (Центральний апарат) (покупець) було укладено договір №81/05 про закупівлю продуктів нафтопереробки рідких, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується поставити продукти нафтопереробки рідкі код.19.20.2 на ДК 016-2010 за відпускними обліковими картками - талонами, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар.

Загальна ціна договору складає 764 000,00 грн., в тому числі, податок на додану вартість в розмірі 127 333,33 грн.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013, закінчення строку дії договору не звільняє сторони від повного виконання своїх зобов'язань за договором.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697, 509-526, 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 11 ЦКУ серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, визначено договори та інші правочини.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов спірного правочину Товариством з обмеженою відповідальністю „Карт-ойл ЛТД" було передано, а Державною службою зайнятості (Центральний орган) прийнято облікові картки-талони на загальну суму 757 276,80 грн., що підтверджується представленими до матеріалів справи видатковими накладними №3285 від 08.08.2013р., №3615 від 02.09.2013р., №4014 від 30.09.2013р. та №4560 від 30.10.2013р. Отже позивач виконав свої зобов'язання щодо сплати в строки й порядку встановлені договором.

Станом на 01.01.15 на балансі позивача залишилося не використаних облікових карток-талонів бензину А-95 у кількості 4 060 літрів. Зазначені облікові картки-талони були оплачені позивачем 30.10.2013, що підтверджується прибутковою накладною №п-н 95 від 30.10.2013.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач відмовляє у передачі йому бензину на підставі наявних талонів.

Суд першої інстанції, пославшись на ту обставину, що позивачем не доведено того, що залишок невикористаних талонів утворився саме з протиправних дій відповідача, у суду відсутні підстави вважати права та інтереси Державної служби зайнятості (Центральний орган) як покупця за договором № 81/05 від 05.08.2013, такими, що порушені Товариством з обмеженою відповідальністю „Карт-ойл ЛТД", як продавцем.

Водночас, матеріали справи свідчать про те, що позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями щодо неправомірних дій відповідача, які полягають у відмові передати оплачений бензин марки А-95 на підставі талонів . Проте, зазначені претензії відповідачем були залишені без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту статті 526 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Під виконанням зобов'язань розуміють вчинення кредитором і боржником дій зі здійснення прав та виконання обов'язків, що випливають із зобов'язання. Обумовлені дії (або утримання від здійснення певної дії) складають предмет зобов'язання. Такого роду дії повинні точно відповідати всім умовам договору або вимогам законодавства, а при їх відсутності - вимогам, що звичайно пред'являються, у тому числі звичаям комерційного обороту, правилам ділової етики тощо.

Принципи, яким повинне відповідати виконання зобов'язання у кожному окремому випадку, - це загальні правила виконання зобов'язань. До них відносяться належне виконання, неприпустимість односторонньої відмови від виконання і реальне виконання.

Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого в договорі, акті цивільного законодавства чи відповідними звичаями способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особою. Належне виконання в усіх випадках звільняє боржника від його обов'язків і припиняє зобов'язання.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Статтею 545 Цивільного кодексу України передбачено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.

У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Термін „борговий документ" означає письмове підтвердження факту прийняття боржником обов'язку сплатити гроші, виконати роботу, надати послуги. Кредитор, що пред'являє борговий документ, після отримання виконання зобов'язання має повернути його.

Таким чином, наявність у позивача талонів, підтверджує факт невиконання відповідачем зобов'язання по передачі Державній службі зайнятості (Центральний апарат) бензину марки А-95 в кількості 4 060 літрів, який останнім було оплачено у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач посилається також на те, строк дії зобов'язання між сторонами припинився 31.12.2013р., після спливу річного строку, у зв'язку з чим з вказаного часу відповідач не був зобов'язаний здійснювати передачу бензину позивачу на підставі талонів на отримання бензину. Стосовно даного твердження відповідача суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до п.1 ст.267 Господарського кодексу України, договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

Згідно п.7 ст.80 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

У відповідності до ч.1 ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пункт 5 ст.226 Господарського кодексу України визначає, що у разі невиконання зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

Відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, зазначених у частині третій статті 193 цього Кодексу (п. 7 ст. 226 ГК України).

При цьому, згідно ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

З урахуванням зазначеного, доводи відповідача з даного приводу судом до уваги не приймаються.

В частині вимог про стягнення пені, штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційних втрат.

Згідно з п. 7.2. Договору за прострочення зобов'язань взятих на себе продавцем згідно із умовами цього договору, останній сплачує на користь покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на день порушення, від вартості прострочених зобов'язань за кожен день прострочення зобов'язань понад 30 календарних днів, продавець, додатково до пені сплачує штраф у розмірі 5% від суми заборгованості.

Відповідно до п. 7.4 договору сплата штрафних санкцій і відшкодування збитків не звільняє сторони від виконання цього договору, якщо не було досягнуто згоди про інше.

В частині 2 статті 625 Цивільного кодекс України зазначено що боржник, який рострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведене позивач просить повернути кошти за невикористані облікові картки-талони бензину А-95 у кількості 4 060 літрів на суму 50 303,40 грн., а також сплатити в період з 21.01.2015 по 06.05.2015 пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 7 654,38 грн., штрафні санкції у розмірі 2 515,17 грн., 3% річних у розмірі 475,47 грн. та інфляційні втрати у розмірі 10 211,59 грн. Загальна сума прострочених зобов'язань за період з 21.01.2015 по 06.05.2015 становить 70 775,50 грн.

За таких обставин, позовні вимоги у даній справі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції наведеного вище не враховано, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до прийняття помилкового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими з підстав наведених вище, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 104 ГПК України, неповне зясування обставин, що мають значення для справи є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції у даній справі та про задоволення апеляційної скарги Державної служби зайнятості.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби зайнятості (Центральний апарат) задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2015 у справі № 910/13836/15 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Карт-ойл ЛТД" (ЄДРПОУ 37414833, вул.. Закревського, 22, м. Київ, 02217) на користь Державної служби зайнятості (Центральний апарат) (ЄДРПОУ 03491079, вул.. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601) кошти за невикористані облікові талони в сумі 50 303,40 грн., пеню в розмірі 7 654,38 грн., штраф в сумі 2 515,17 грн., 3% річних в розмірі 475,47 грн. та інфляційних втрат в сумі 10 211,59 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Карт-ойл ЛТД" (ЄДРПОУ 37414833, вул.. Закревського, 22, м. Київ, 02217) в дохід Державного бюджету України судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі 1 339,80 грн.

Доручити видачу відповідного наказу Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/13836/15 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська