ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" жовтня 2015 р. Справа № 809/1322/15
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Cудді Кафарського В.В.
За участю секретаря Драгомирецького І.М.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
до відповідача: Державної податкової інспекції у Рогатинському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.03.2015 року,-
ВСТАНОВИВ:
26.03.2015 року Дочірнє підприємство (далі-ДП) "Торговий дім "Росана" Товариства з обмеженою відповідальністю ( далі- ТзОВ) "Росан-Агро" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції ( далі-ДПІ) у Рогатинському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000162207 від 12.03.2015 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.02.2015 року працівниками Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області проведено перевірку господарської одиниці - магазину №23 «Росана» ДП"Торговий дім "Росана" ТзОВ "Росан-Агро", що знаходиться в м. Івано-Франківську, вул. Пасічна,1, про що складено акт за № 090026 від 24.02.2015 року. На підставі вказаного акту відповідачем 12.03.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення за № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 511,00 грн.
Вказане рішення позивач вважає необґрунтованим, оскільки на його думку перевірка господарської одиниці ДП "Торговий дім "Росана" ТзОВ "Росан-Агро" працівниками ДФС здійснювалася всупереч вимогам чинного законодавства, наказ на проведення перевірки № 65 від 16.02.2015 року визнано протиправним і скасовано постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року по справі № 809/766/15. Крім того позивач зазначає, що порушень вимог чинного законодавства, які стали підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення, ним не вчинено.
За таких обставин просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.03.2015 року.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.05.2015 року провадження в даній адміністративній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 809/766/15 за позовом ДП «Торговий дім Росана» ТОВ «Росан-Агро» до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу на проведення перевірки № 65 від 16.02.2015 року.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2015 року вищевказану ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.05.2015 року про зупинення провадження у справі скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому в даній ухвалі апеляційним судом вказано, що ДП «Торговий дім Росана» ТОВ «Росан-Агро» у відповідності до правової позиції Верховного суду України не скористалося своїм правом на недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, які реалізували наказ ГУ ДФС в Івано-Франківській області № 65 від 16.02.2015 року. Також зазначено, що при вирішенні даної адміністративної справи суд також може надати оцінку законності проведеної перевірки.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала з підстав викладених в адміністративному позові. Вказала, що наказ на проведення перевірки за № 65 від 16.02.2015 року позивачем оскаржено в судовому порядку, а тому немає правових підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав наведених в письмовому запереченні. Вказав, що перевірка господарської одиниці ДП "Торговий дім "Росана" ТзОВ "Росан-Агро" проведена податковим органом у відповідності до норм ПК України. Зазначив, що наявність виявлених порушень підтверджено актом перевірки за № 090026 від 24.02.2015 року та не спростовано позивачем у ході проведення перевірки. Таким чином податкове повідомлення- рішення №0000162207 від 12.03.2015 року прийнято податковим органом правомірно. В задоволенні позову просив відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступні обставини.
25.12.2000 року позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ (а.с. 21 - 26) та взятий на облік як платник податків у Державній податковій інспекції у Рогатинському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області.
На підставі наказу № 65 від 16.02.2015 року та направлень №№ 081, 083 від 16.02.2015 року працівниками Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області 18.02.2015 року проведено перевірку господарської одиниці - магазину №23 «Росана» ДП"Торговий дім "Росана" ТзОВ "Росан-Агро", що знаходиться в м. Івано-Франківську, вул. Пасічна,1, про що 24.02.2015 року складено акт за № 090026.
Перевіркою господарської одиниці позивача встановлено порушення пунктів 9,10, 13 статті 3 Закону України В«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послугВ» , а саме не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в щоденному звіті РРО; не забезпечено зберігання контрольних стрічок та денних звітів протягом встановленого терміну, відсутній денний звіт та контрольна стрічка № 921 в книзі обліку розрахункових операцій № НОМЕР_2 від 03.09.2014 року.
На підставі вищевказаного акту, відповідачем 12.03.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 511,00 грн. (а.с. 11).
За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на нижченаведене.
Закон України В«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послугВ» від 06.07.1995 року № 265/95 ВР (надалі - Закон, Закон № 265/95), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, серед іншого, зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення; забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Згідно статті 8 вказаного Закону форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються органами доходів і зборів.
Статтею 2 Закону визначено, що місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів.
Відповідно до пунктів 9, 10, 13 статті 3 Закону, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій ( за виключенням автоматів з продажу товарів ( послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій ( за виключенням автоматів з продажу товарів( послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом 3-х років; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Згідно приписів пункту 1 статті 17 Закону № 265/95, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
вчинене вперше - 1 гривня;
вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);
за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
Пунктом 4 статті 17 Закону, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п.5 ст.17 Закону у разі, якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або не збережено контрольну стрічку протягом трьох років до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В судовому засіданні встановлено, що станом на 18.02.2015 року сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків становить 1419,00 грн., а сума готівкових коштів, яка зазначена в Х-денному звіті реєстратора розрахункових операцій - 1414,39 грн. Дані обставини підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Наведене свідчить про невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, що зафіксовано в акті перевірки № 090026 від 24.02.2015 року.
Як вбачається з матеріалів справи, продавцем магазину №23 «Росана» ДП"Торговий дім "Росана" ТзОВ "Росан-Агро ОСОБА_3 щодо відсутності денного звіту та контрольної стрічки №921 від 03.09.2014 року працівникам ДФС надано пояснення , що зазначені документи разом із книгою обліку розрахункових операцій знаходяться в офісі підприємства.
Таким чином, позивачем не заперечується факт відсутності вищезазначених документів, що є порушенням приписів п.9 та п. 10 закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Щодо підстав для проведення перевірки то суд зазначає наступне.
В силу положень пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (надалі - Кодекс), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Кодексу, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з пунктом 80.2 статті 80 Кодексу, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Кодексу, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;копії наказу про проведення перевірки;службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
В судовому засіданні встановлено, що перевіряючими було пред'явлено направлення на проведення перевірки, про що продавцями господарської одиниці ДП "Торговий дім "Росана" ТзОВ "Росан-Агро" у відповідних графах направлень власноруч поставлені підписи.
Тобто, службові особи контролюючого органу до перевірки, яка проведена 18.02.2015 року, на підставі наказу № 65 від 16.02.2015 року були допущені.
Таким чином, згідно із правовою позицією Верховного суду України, якщо допуск до проведення перевірки посадових осіб контролюючого органу відбувся, то предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється органами доходів і зборів.
З аналізу положень пункту 81.1 статті 81 Кодексу вбачається, що недотримання контролюючим органом порядку проведення фактичної перевірки діяльності суб'єкта господарської є підставою виключно для недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення такої перевірки. Водночас, наявність такого порушення за своїми правовими наслідками жодним чином не спростовує висновків акту перевірки, що складений за результатами її проведення.
Суду не надано належних та допустимих доказів порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України при організації та проведенні фактичної перевірки господарської одиниці позивача, як і доказів використання позивачем свого права щодо недопущення посадових осіб ДПІ до проведення перевірки при існуючих порушеннях.
За таких обставин, суд не приймає до уваги посилання представника позивача на неправомірність дій контролюючого органу щодо проведення перевірки, як на доказ неправомірності застосування до позивача фінансових санкцій, оскільки посадовими особами ГУ ДФС в Івано-Франківській області перевірка проведена в законний спосіб.
Крім того слід відзначити, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 року у справі № 809/766/15 за позовом ДП «Торговий дім Росана» ТОВ «Росан-Агро» до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу на проведення перевірки № 65 від 16.02.2015 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено. Таким чином правомірність проведення фактичної перевірки господарської одиниці-магазину №23 «Росана» ДП"Торговий дім "Росана" ТзОВ "Росан-Агро", що знаходиться в м. Івано-Франківську, вул. Пасічна,1 підтверджено в судовому порядку.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного, на переконання суду, оскаржуване податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 від 12.03.2015 року ґрунтується на нормах права, прийняте на підставі, у межах та у спосіб передбачений чинним законодавством України, а заявлені позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Згідно приписів статті 4 Закону України В«Про судовий збірВ» , в редакції чинній на момент подання адміністративного позову, ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Із доданих до позовної заяви платіжних доручень №86 від 17.03.2015 року та № 95 від 02.04.2015 року вбачається, що позивач за подання позовної заяви до Івано-Франківського окружного адміністративного суду сплатив 182,70 грн. судового збору
З урахуванням частини сплаченого судового збору, з Дочірнього підприємства "Торговий дім "Росана" Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" підлягає стягненню решта суми судового збору у розмірі 1644,30 грн.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158- 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Торговий дім "Росана" Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" (код ЄДРПОУ 31048807) в дохід Державного бюджету України 1644грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_4
Постанова складена в повному обсязі 13.10.2015 року.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2015 |
Оприлюднено | 19.10.2015 |
Номер документу | 52246440 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Кафарський В.В.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Кафарський В.В.
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Коваль Роман Йосипович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Коваль Роман Йосипович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні