Постанова

від 05.10.2015 по справі 813/2843/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2015 року справа № 813/2843/15

12 год. 56 хв. зал судових засідань №6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Бігун Н.Т.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«ГеопромсервісВ» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування наказу та податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю В«ГеопромсервісВ» (далі - ТзОВ «Геопромсервіс») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управілння ДФС у Львівській області (далі - ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ Сихівському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області від 14.01.2015р. про проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ В«ГеопромсервісВ» з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків при здійсненні взаєморозрахунків з приватним підприємством В«СантехмонтажсервісВ» (далі - ПП «Сантехмонтажсервіс») за весь період взаєморозрахунків червень- листопад 2012р.;

-визнати протиправними дії ДПІ Сихівському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ В«ГеопромсервісВ» з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків при здійсненні взаєморозрахунків з ПП В«СантехмонтажсервісВ» за весь період взаєморозрахунків червень- листопад 2012р.;

-скасувати податкові повідомлення-рішення №0000132201 від 11.02.2015р. та №000014201 від 14.02.2015р.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо проведення вказаної документальної позапланової виїзної перевірки, оскільки відповідач не направив позивачу запит з посиланням податкового органу на виявлені факти, які б свідчили про порушення позивачем податкового, валютного чи іншого законодавства. Тобто, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем податкового, валютного чи іншого законодавства лише після проведення перевірки та отримання інформації від позивача.

Крім того, позивач зазначає, що за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «Сантехмонтажсервіс» (код ЄДРПОУ 329703316) за період червень-листопад 2012р. відповідач дійшов до необґрунтованих висновків про відсутність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП «Сантехмонтажсервіс». Позивач, вважає, що його правочини з контрагентом носять реальний характер, що підтверджується: договорами, укладеними належним чином та у відповідній формі; наявністю первинної документації по господарських операціях з контрагентом; рухом активів в процесі здійснення господарських операцій. Крім того, позивач зазначає, що на момент вчинення дій, визначених у договорах, сторони були зареєстровані у визначеному законом порядку, а також були зареєстровані платниками податку на додану вартість. З врахуванням викладеного, вважає винесене податкове повідомлення-рішення незаконним, таким, що порушує норми чинного податкового законодавства, а відтак, підлягає скасуванню.

Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що директору позивача надавались лист-вимога від 15.01.2015р. №61/10/13-50-22-04-08/144 «Про надання документів для перевірки» та лист-вимога від 20.01.2015р. №630/10/13-50-22-04-08/144 «Про надання документів для перевірки», проте він відмовився їх отримувати, про що складено акт відмови від отримання запиту про надання документів від 20.01.2015р. №176/22-04. Відповідач зазначає про неможливість реального здійснення правочинів між позивачем та його контрагентом ПП «Сантехмонтажсервіс», оскільки як вбачається з акта ДПІ у Вишгородському районі Київської області «Про неможливість проведення зустрічної звірки у ПП «Сантехмонтажсервіс» від 07.12.2012р. №2146/2200/32970316 вказане підприємство за місцем знаходження відсутнє, а також у нього відсутні необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності, у зв'язку з відсутністю необхідних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Крім того, згідно з висновками експертного дослідження №489 від 01.10.2012р. підписи на первинних бухгалтерських документах ПП «Сантехмонтажсервіс» виконані невідомою особою. Відповідач зазначає, що подані позивачем первинні документи не відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому, не можуть підтверджувати реальність господарських відносин з вказаним контрагентом. Крім того, відповідач вказує, що директори підстприємтв. Просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у письмовому запереченні. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити в повному обсязі, з наступних підстав.

Позивач - ТзОВ «Геопромсервіс» зареєстроване 28.10.2008р. виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа, код ЄДРПОУ - 36183261. Взятий на облік в органах Державної податкової служби України з 29.10.2008р. за №40067, перебуває на обліку в ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області. Місцезнаходження позивача: м.Львів, пр.Червоної Калини, 106/68.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), направлення від 15.01.2015р. №16 ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Геопромсервіс» (код ЄДРОПУ 36183261) з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «Сантехмонтажсервіс» (код ЄДРПОУ 3290316) за весь період розрахунків. За результатами перевірки складено акт від 27.01.2015р. №48/13-50-22-04-11/36183261 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

1) п.85.2 ст.85 ПК України, яке полягає в ненаданні посадовим особам органів державної податкової служби документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки;

2) п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 98223грн.

На підставі Акта перевірки від 27.01.2015р. №48/13-50-22-04-11/36183261 ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області винесла податкові повідомлення-рішення:

- №0000142201 від 11.02.2015р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Адміністративні штрафи та інші санкції» на суму 510грн.за штрафними санкціями;

- №0000132201 від 11.02.2015р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» на суму 122779грн., в т.ч. 98223грн. за основним платежем та 24556грн. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, а також наказом про проведення перевірки та діями по її проведенню, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання їх протиправними та скасування.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

Щодо доводів про протиправність наказу про проведення перевірки позивача та дій відповідача по її проведенню суд зазначає таке.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначається ст.78 ПК України.

Як вбачається з Акта від 27.01.2015р. №48/13-50-22-04-11/36183261 перевірку позивача проведено на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України (за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту).

Позивач обґрунтовує протиправність проведення перевірки тим, що у відповідача до моменту її проведення не було відомостей про факти, які б свідчили про порушення позивачем податкового, валютного чи іншого законодавства.

ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області 24.04.2014р. звернулося до позивача з запитом №4975/08/13-50-22-04/136 «Про надання інформації (пояснення) та їх документального підтвердження» (а.с.205-206), в якому просила ТзОВ В«ГеопромсервісВ» протягом 10 днів надати інформацію (пояснення) та їх документальне підтвердження щодо господарських операцій з ПП «Сантехмонтажсервіс» за весь період розрахунків.

12.09.2014р. ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області звернулася до позивача з запитом №11182/8/13-50-22-04-10/136 «Про відновлення документів» (а.с.203), в якому на підставі п.44.5 ст.44 ПК України зобов'язала позивача протягом 90 днів відновити втрачені документи фінансово-господарської діяльності ТзОВ В«ГеопромсервісВ» за період червень-вересень 2012року, що підтверджують взаєморозрахунки з ПП «Сантехмонтажсервіс» та надати їх до перевірки.

Згідно з доповідною запискою від 13.01.2015р. №3/13-50-22-04/144 (а.с.200) підставою для призначення документальної позапланової перевірки ТзОВ В«ГеопромсервісВ» стало ненадання позивачем документів на запити ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 28.10.2014р. №4975/08/13-50-22-04/136 та від 12.09.2014р. №11182/8/13-50-22-04-10/136.

З цих підстав, суд вважає, що підставою для видачі наказу ДПІ Сихівському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області від 14.01.2015р. про проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ В«ГеопромсервісВ» з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «Сантехмонтажсервіс» за весь період взаєморозрахунків та проведення перевірки на його підставі стало ненадання позивачем пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, а не виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Позивач не подав до суду доказів надання відповідачу пояснень та їх документальних підтверджень на письмові запити від 28.10.2014р. №4975/08/13-50-22-04/136 та від 12.09.2014р. №11182/8/13-50-22-04-10/136.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно виніс наказ від 14.01.2015р. про проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ В«ГеопромсервісВ» з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «Сантехмонтажсервіс» за весь період взаєморозрахунків на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, у зв'язку з не наданням позивачем пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Інших доказів протиправності дій відповідача при проведенні позапланової виїзної перевірки ТзОВ В«ГеопромсервісВ» позивач до суду не надав.

З огляду на наведене, суд вважає, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ Сихівському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області від 14.01.2015р. про проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ В«ГеопромсервісВ» з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «Сантехмонтажсервіс» за весь період взаєморозрахунків та визнання протиправними дій відповідача по проведенню вказаної перевірки є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Щодо доводів позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000142201 від 11.02.2015р., суд зазначає таке.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення відповідача №0000142201 від 11.02.2015р. позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Адміністративні штрафи та інші санкції» на суму 510грн.за штрафними санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення винесене на підставі п.85.2 ст.85 ПК України.

Згідно з п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач двічі направляв на адресу позивача лист-вимогу «Про надання документів для перевірки» від 15.01.2015р. №61/10/13-50-22-04-08/144 та від 20.01.2015р. №630/10/13-50-22-04-08/144 (а.с. 187-188). Лист-вимога від 15.01.2015р. №61/10/13-50-22-04-08/144 вручений особисто директору позивача 15.01.2015р. Від отримання листа-вимоги від 20.01.2015р. №630/10/13-50-22-04-08/144 позивач відмовився, що підтверджується актом №176/22-04 від 20.01.2015р.

Станом на 20.01.2015р. (останній день перевірки) позивачем не надано для перевірки: установчі та дозвільні документи, головні книги, оборотно-сальдові відомості по окремих рахунках бухгалтерського обліку за період з 01.01.2012р.по 30.11.2014р., податкова та статистична звітність,реєстри отриманих та виданих податкових накладних, податкові накладні за весь період розрахунків з 01.01.2012р.по 30.11.2014р., касові і банківські документи за період з 01.01.2012р.по 30.11.2014р., договори з покупцями та замовниками, акти виконаних робіт, видаткові накладні, документи за придбану та в подальшому реалізовану продукцію, наявність у підприємства складських, орендованих приміщень, договорів на збереження продукції, відомості про стан дебіторсько-кредиторської заборгованості.

Позивач не подав до суду доказів надання документів на листи-вимоги відповідача від 15.01.2015р. №61/10/13-50-22-04-08/144 та від 20.01.2015р. №630/10/13-50-22-04-08/144.

Оцінюючи доводи позивача щодо неврахування відповідачем під час проведення перевірки всіх документів, наданих позивачем, суд зазначає таке.

Згідно з п.44.6 ст.44 ПК України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до п.44.7 ст.44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Позивач не надав суду доказів надання податковому органу документів (зокрема, направлення їх листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надання безпосередньо до контролюючого органу), що не враховувались при проведенні перевірки.

З огляду на ненадання позивачем документів на письмові запити відповідача, суд вважає, що відповідач правомірно виніс податкове повідомлення-рішення №0000142201 від 11.02.2015р., яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем «Адміністративні штрафи та інші санкції» на суму 510грн. за штрафними санкціями.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ПП «Сантехмонтажсервіс» (код ЄДРПОУ 329703316) суд встановив таке.

Суд встановив, що між позивачем та ПП «Сантехмонтажсервіс» укладено:

- договір купівлі-продажу №0106-12 від 01.06.2012р., відповідно до умов якого продавець (ПП «Сантехмонтажсервіс») зобов'язується передати у власність покупця (позивача) фари та будівельні матеріали в асортименті, кількості та по цінах, вказаних в накладних, що узгоджується сторонами при кожній поставці. Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору;

- договір №2806/12 від 28.06.2012р., відповідно до умов якого виконавець (ПП «Сантехмонтажсервіс») бере на себе зобов'язання виконати роботи відповідно до замовлення замовника (позивача) по встановленню та розбиранню зовнішніх металевих трубчастих інвентарних риштувань, висота яких складає до 16м.на об'єктах, де замовник буде виконувати роботи підвищеної небезпеки.

На підтвердження фактичного виконання отримання товарів та виконання робіт за договорами позивач надав суду копії таких документів: договору купівлі-продажу №0106-12 від 01.06.2012р., договору №2806/12 від 28.06.2012р., оборотно-сальдової відомості по рахунку №631, картки рахунку №631, платіжних доручень від 27.06.2012р. №1870 на суму 27284,4грн., від 03.07.2012р. №1887 на суму 7000грн., від 04.07.2012р. №1889 на суму 24000грн., від 05.07.2012р. №1897 на суму 12000грн., від 05.07.2012р. №1903 на суму 22000грн., від 10.07.2012р. №1921 на суму 17017,66грн., від 11.07.2012р. №1925 на суму 15000грн., від 16.07.2012р. №1935 на суму 38000грн., від 17.07.2012р. №1940 на суму 12000грн., від 17.07.2012р. №1945 на суму 55200грн., від 20.07.2012р. №1952 на суму 30000грн., від 27.07.2012р. №1968 на суму 36000грн., від 31.07.2012р. №1972 на суму 24000грн., від 03.08.2012р. №1991 на суму 25000грн., від 09.08.2012р. №2008 на суму 14500грн., від 14.08.2012р. №2019 на суму 35000грн., від 20.08.2012р. №2034 на суму 35502грн., від 23.08.2012р. №2052 на суму 1500грн., від 10.09.2012р. №2071 на суму 31606грн., від 11.09.2012р. №2083 на суму 16500грн., від 12.09.2012р. №2087 на суму 21000грн., від 13.09.2012р. №2093 на суму 14636,40грн., від 14.09.2012р. №2096 на суму 18000грн., від 18.09.2012р. №2108 на суму 15000грн., від 26.06.2013р. №2992 на суму 7000грн., від 03.07.2013р. на суму 5000грн., від 18.07.2013р. №3062 на суму 5000грн., від 26.07.2013р. №3102 на суму 5400грн., від 30.07.2013р. №3117 на суму 5691,93грн., видаткових накладних від 11.06.2012р. №1106, від 12.06.2012р. №1206, від 19.06.2012р. №1906, від 27.06.2012р. №2706, від 16.07.2012р. №1607, від 17.07.2012р. №1707, від 25.07.2012р. №2507, від 27.07.2012р. №2707, від 31.07.2012р. №3107, від 02.08.2012р. №0208, від 09.08.2012р. №0908, від 14.08.2012р. №1408, від 23.08.2012р. №2308, від 31.08.2012р. №3108, від 05.09.2012р. №0509, від 10.10.2012р. №1010, від 20.10.2012р. №2010, від 07.11.2012р. №0711-5, актами виконаних робіт від 30.06.2012р. №64, від 27.07.2012р. №32, від 31.08.2012р. №23, від 10.09.2012р. №10.

Позивач також надав суду копії податкових накладних від 11.06.2012р. №6 на суму ПДВ 2750,52грн., від 12.06.2012р. №11 на суму ПДВ 4547,40грн., від 19.06.2012р. №17 на суму ПДВ 7267,51грн., від 27.06.2012р. №20 на суму ПДВ 6402,10грн., від 30.06.2012р. №64 на суму ПДВ 9244,21грн., від 16.07.2011р. №12 на суму ПДВ 6333,52грн., від 17.07.2012р. №14 на суму ПДВ 2008,70грн., від 20.07.2012р. на суму ПДВ 5142,03грн., від 25.07.2012р. №23 на суму ПДВ 4016грн., від 27.07.2012р. №33 на суму ПДВ 6103,22грн., від 31.07.2012р. №35 на суму ПДВ 3916грн., від 02.08.2012р. №3 на суму ПДВ 4305,60грн., від 09.08.2012р. №4 на суму ПДВ 5267,80грн., від 14.08.2012р. №8 на суму ПДВ 2453грн., від 23.08.2012р. №22 на суму ПДВ 2305,20грн., від 31.08.2012р. №23 на суму ПДВ 5939,40грн., від 31.08.2012р. №24 на суму 1944грн., від 05.09.2012р. №4 на суму ПДВ 2353,96грн., від 10.09.2012р. №10 на суму ПДВ 6366,67грн., від 10.10.2012р. №13 на суму 954грн., від 20.10.2012р. №19 на суму ПДВ 976,80грн., від 07.12.2012р. №7 на суму ПДВ 1708,44грн., отриманих від ПП «Сантехмонтажсервіс».

Проте, суд не вважає вказані докази достатніми для обґрунтування реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, виходячи з такого.

Відповідно до акта ДПІ у Вишгородському районі Київської області «Про неможливість проведення зустрічної звірки у ПП «Сантехмонтажсервіс» від 07.12.2012р. №2146/2200/32970316 вказане підприємство за місцем знаходження відсутнє, а також у нього відсутні необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності, у зв'язку з відсутністю необхідних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Згідно з вказаним актом співробітниками ВМП ДПІ у Вишгородському районі Київської області обстежено місце реєстрації ПП «Сантехмонтажсервіс», в результаті чого встановлено, що за юридичною адресою підприємство відсутнє, автотранспорту та складських приміщень, які належать ПП «Сантехмонтажсервіс», не встановлено. 20.09.2012р. опитано орендодавця, який повідомив, що за адресою: Київська обл., Вишгородський район, м.Вишгород, промисловий майданчик Карат, 5/А ПП «Сантехмонтажсервіс» відсутнє.

Суд бере до уваги те, що згідно з даними експертного дослідження від 01.10.2012р. підписи на первинних бухгалтерських документах ПП «Сантехмонтажсервіс» виконані не директором підприємства ОСОБА_3, а іншою невстановленою особою.

Таким чином, суд вважає, що договори з позивачем та первинні бухгалтерські документи від імені ПП «Сантехмонтажсервіс» підписано невстановленою особою, яка не має права представляти підприємство перед іншими особами та підписувати від його імені договори і первинні бухгалтерські документи.

Згідно з п.201.1 ПК України платник податків зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

З огляду на наведене, суд встановив, що податкові накладні від 11.06.2012р. №6 на суму ПДВ 2750,52грн., від 12.06.2012р. №11 на суму ПДВ 4547,40грн., від 19.06.2012р. №17 на суму ПДВ 7267,51грн., від 27.06.2012р. №20 на суму ПДВ 6402,10грн., від 30.06.2012р. №64 на суму ПДВ 9244,21грн., від 16.07.2011р. №12 на суму ПДВ 6333,52грн., від 17.07.2012р. №14 на суму ПДВ2008,70грн., від 20.07.2012р. на суму ПДВ 5142,03грн., від 25.07.2012р. №23 на суму ПДВ 4016грн., від 27.07.2012р. №33 на суму ПДВ 6103,22грн., від 31.07.2012р. №35 на суму ПДВ 3916грн., від 02.08.2012р. №3 на суму ПДВ 4305,60грн., від 09.08.2012р. №4 на суму ПДВ 5267,80грн., від 14.08.2012р. №8 на суму ПДВ 2453грн., від 23.08.2012р. №22 на суму ПДВ 2305,20грн., від 31.08.2012р. №23 на суму ПДВ 5939,40грн., від 31.08.2012р. №24 на суму ПДВ 1944грн., від 05.09.2012р. №4 на суму ПДВ 2353,96грн., від 10.09.2012р. №10 на суму ПДВ 6366,67грн., від 10.10.2012р. №13 на суму ПДВ 954грн., від 20.10.2012р. №19 на суму ПДВ 976,80грн., від 07.12.2012р. №7 на суму 1708,44грн. від імені ПП «Сантехмонтажсервіс» підписані не директором підприємства ОСОБА_3, а не встановленою особою, яка не є уповноваженою ПП «Сантехмонтажсервіс» особою.

З огляду на наведене, суд бере до уваги правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 21.01.2011 у справі за позовом ТОВ «СІБ» до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, відповідно до якої неналежним чином оформлена (підписана невідомою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність поставки.

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарських операцій між позивачем та ПП «Сантехмонтажсервіс» з врахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, відсутність у контрагента необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції.

При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за товар не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

Згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХІУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Як вбачається зі ст. 2 ЗУ «Про бухгалтерський облік га фінансову звітність в Україні» сфера дії вказаного Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України; незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п.1 ст.9 вказаного вище Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документиможуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа: дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції: одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами також визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції Україну від 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.2.1 ст.2 вказаного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації ( власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п.2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим нормативним актам.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на купівлю товарів (робіт, послуг) повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне відвантаження таких товарів, виконання тих чи інших робіт (послуг).

Суд також звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податку створюють лише реально вчинені господарські операції. Тобто такі, що пов'язані з рухом активів. Зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту є обов'язковою, але не безумовною підставою для визначення правомірності такого формування за умови, якщо податковий органом не доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товару (робіт, послуг) не мали реального характеру.

Суд зазначає, що з метою дослідження фактичного придбання товару необхідно аналізувати умови поставки такого товару, зокрема, щодо передачі товару від продавця до покупця, досліджувати первинні бухгалтерські документи.

Щодо тверджень позивача про те, що наявність податкової накладної є достатньою підставою для включення сум до складу податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи зі змісту п. 198.3 ст.198 ПК України правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платника податку .

Згідно з п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредит) вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання; коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відображатись у податковій звітності повинна лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений в первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат. Господарська операція, яка фактично не відбулась є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що документи, подані позивачем на підтвердження фактичного отримання товарів за договорами, укладеними з контрагентом ПП «Сантехмонтажсервіс» не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV, а тому не можуть мати юридичної сили та посвідчувати факт реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарських операцій між позивачем та ПП «Сантехмонтажсервіс». При цьому, як вже зазначалось, докази лише щодо розрахунку за надані послуги не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

З огляду на викладене, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували фактичне надання послуг, податкові накладні, на підставі яких сформований податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі не підтверджують право позивача на його формування.

З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області №0000132201 від 11.02.2015р. є правомірним та скасуванню не підлягає.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати підлягають стягненню з позивача.

Частиною 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

При поданні адміністративного позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 247,57грн., що підтверджується платіжним дорученням №920 від 15.06.2015р.

Таким чином, суд вважає, що з позивача слід стягнути решту суму судового збору у розмірі 2228,13грн.

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю В«ГеопромсервісВ» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій, наказу' та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«ГеопромсервісВ» судовий витрати у сумі 2228,13грн. до Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний тексту постанови суду складений та підписаний 12.10.2015р.

Суддя А.Г. Гулик