Постанова

від 06.06.2011 по справі 2а-6411/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 червня 2011 року 11:52 № 2а-6411/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

Судді Добрянської Я.І.

Секретаря с/з ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Нугора»

про стягнення заборгованості в сумі 117 448, 85 грн.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність № 3/9/10-009 від 04.01.2011 р.)

від відповідача: не прибув

Відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 06.06.2011р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся позивач ОСОБА_4 податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Нугора»про стягнення заборгованості в сумі 117 448, 85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не сплачено до державного бюджету суми податкових зобов’язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями в розмірі 660, 02 грн., та суму земельного податку в розмірі 116 788, 84 грн., що була самостійно визначена відповідачем, чим останнім порушено вимоги Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(із змінами та доповненнями) (далі - Закон), відповідно до чого на час розгляду справи відповідач має заборгованість перед державним бюджетом в загальному розмірі 117 448, 85 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд стягнути з відповідача заборгованість перед державним бюджетом в загальному розмірі 117 448, 85 грн.

Відповідач в судове засідання не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу відповідача, що зазначена у Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (03150, м. Київ, вул. Боженка, 86-Г).

Судова кореспонденція, скерована на адресу відповідача, була повернута до суду з відміткою пошти «за зазначеною адресою не проживає».

Згідно ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Із заявами та клопотаннями відповідач до суду не звертався, заперечень чи будь-яких пояснень щодо адміністративного позову відповідач до суду також не надав.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Нугора»(Код ЄДРПОУ 35077077) перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та є платником податків.

Як вбачається з матеріалів справи, на час подання позову, відповідач має заборгованість перед державним бюджетом в сумі 117 448,85 грн.

Вказана сума заборгованості виникла на підставі податкових повідомлень-рішень №0008931530/0 від 13.04.2010 р., №0008921530/0 від 13.04.2010 р., на загальну суму 660,02 грн.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення №0008931530/0 від 13.04.2010 р., №0008921530/0 від 13.04.2010 р. винесені на підставі Акту перевірки за дотриманням вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань ТОВ «Нугора»від 09.04.2010 року № 448/15-30/35077077, яким виявлено порушення відповідачем:

- п.п. 5.3.1, п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»;

- ст.14 Закону України «Про плату за землю».

Зазначені податкові повідомлення-рішення на загальну суму 660, 02 грн. відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися.

Також, сума податкового боргу виникла в результаті подання відповідачем до ДПІ у Голосіївському рикші м. Києва податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009-2010р. та несплатою узгоджених сум податкового зобов'язання у встановлені строки.

На виконання вимог п.6.2. ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачу було складено та надіслано першу податкову вимогу № 1/1393 від 10.03.2009 р. на загальну суму 4602, 39 грн., проте почтове відправлення повернулось на адресу ДПІ за закінченням терміну зберігання, про що було складено акт № 2908 від 05.08.2009 р. про неможливість вручення першої податкової вимоги від 10.03.2009 р., а також було складено та надіслано відповідачу другу податкову вимогу № 2/3688 від 09.09.2009 р. на загальну суму 28 841, 80 грн., проте почтове відправлення повернулось на адресу ДПІ за закінченням терміну зберігання про що було складено акт № 2962 від 31.12.2009 р. про неможливість вручення другої податкової вимоги від 09.09.2009 р.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, станом на день розгляду справи сума заборгованості відповідача становить 117 448, 85 грн., що підтверджується зокрема зворотнім боком облікової картки платника податків станом на 07.04.2011 р. та повідомленням про наявність заборгованості № 1225/24-018 від 15.04.2011 р.

Будь-яких пояснень чи заперечень, щодо зазначеного податкового боргу, відповідач суду не надав.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, зважаючи також на наступне.

Відповідно до п.9.2 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року № 80, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України16 березня 1998 р. за № 172/2612, платник податків зараховується органами державної податкової служби до категорії платників окремих податків за місцезнаходженням його підрозділів, земельних ділянок, родовищ корисних копалин, джерел забруднення навколишнього природного середовища, об'єктів рухомого або нерухомого майна, транспортних засобів, гастрольних заходів тощо, розташованих на територіях інших територіальних громад, ніж платник податків.

Згідно ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю», плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Власник землі та землекористувачі, крім орендарів сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно ст. 4 Закону України «Про плату за землю», розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про плату за землю», об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно ст. 15 Закону України «Про плату за землю», власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Відповідно до вимог п.п 4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до вимог п.5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до вимог п.п.5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п.п.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які він посилається.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивачів наявні докази існування у відповідача податкового боргу перед державним бюджетом, а відповідач заперечень щодо наявності чи розміру такого боргу суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки позивач, як суб’єкт владних повноважень, довів правомірність заявлених позовних вимог, а відповідач жодних заперечень з цього приводу суду не надав, - суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі шляхом примусового стягнення в рахунок погашення боргу з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Нугора»податкової заборгованості в розмірі 117 448, 85 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ТОВ «Нугора»(код ЄДРПОУ 35077077, адреса: 03150, м. Київ, вул. Боженка, 86-Г) заборгованість перед бюджетом в сумі 117 448, 85 грн., яка підлягає зарахуванню на розрахунковий рахунок №33214812700002; Банк одержувач: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019.

Стягувач - ОСОБА_4 податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва (01033, м. Київ, вул. Жилянська,23, ідентифікаційний код 26088788).

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І.Добрянська

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 07.06.2011 р.