Постанова
від 16.05.2011 по справі 2а-5522/11/2670
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 травня 2011 року 10:27 № 2а-5522/11/2670

За позовом Дочірнього підприємства «Ютем-Кран»

до відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001522330/0 та № 0001532330/0 від 31.12.2010 р.

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Пузій М.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 12-ДВ від 12.05.2011 р.)

від відповідача : ОСОБА_2 (довіреність № 7179/9/10-011 від 29.12.2010 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.05.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся позивач ОСОБА_3 підприємство «Ютем-Кран»з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001522330/0 та № 0001532330/0 від 31.12.2010 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем п.п. 7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР та п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1., п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97ВР, а саме щодо заниження позивачем суми податку на прибуток у сумі 4 825, 00 грн., а також суми податку на додану вартість в розмірі 3 860, 00 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками даного акту, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав та зазначив, що при проведенні перевірки Дочірнього підприємства «Ютем-Кран»з питань правових відносин з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за період з 01.07.2009 р. по 31.07.2009 р. було встановлено заниження позивачем суми податку на прибуток в розмірі 4 825, 00 грн., а також суми податку на додану вартість в розмірі 3 860, 00 грн., що були визначені позивачем на підставі фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «С.Дж.Р.Груп», які носять характер нікчемного правочину, оскільки слідчим ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області було порушено кримінальну справу відносно невстановлених слідством осіб за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України, та крім того на момент здійснення господарських правовідносин між позивачем та контрагентом ТОВ «С.Дж.Р.Груп», останнє взагалі не звітувало до податкового органу з першого півріччя 2008 року.

Враховуючи вищевказані порушення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 5 790,00 грн., з яких 3 860,00 грн. основного платежу та 1 930,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції, застосовані на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 7 237,00 грн., з яких 4 825,00 грн. основного платежу та 2 413,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції, застосовані на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено невиїзну документальну перевірку Дочірнього підприємства «Ютем-Кран»з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на прибуток в частині нарахування валових витрат та податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ „С.Дж.Р.Груп" за період з 01.07.2009р. по 31.07.2009р., за результатами якої складено акт № 1058/1-23-30-00121152 від 22.12.2010р.

Зазначеною перевіркою були встановлені порушення:

- п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 3 860,00 грн., а саме за липень 2009 р.

- абз.4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 4 825,00 грн. за 3 квартал 2009 р.

На підставі встановлених в акті перевірки порушень позивачем чинного законодавства, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення №0001522330/0 від 31.12.2010 р. по податку на додану вартість у сумі 5 790,00 грн. (з яких 3 860,00грн - за основним платежем та 1 930,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0001532330/0 від 31.12.2010 р. з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 7 237,00 грн., (з яких 4 825,00грн. - за основним платежем та 2 413,00 грн. - за штрафними(фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку:

- 11.01.2011 року до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва. Рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про розгляд скарги від 17.01.2011 року № 776/10/25-011 -скаргу позивача не було розглянуто з підстав подачі скарги не до тієї інстанції податкового органу;

- 21.01.2011 року до Державної податкової адміністрації м. Києва. Рішенням Державної податкової адміністрації м. Києва про залишення скарги без розгляду від 21.03.2011 року №2894/10/25-114 -скаргу позивача було залишено без розгляду з підстав пропущення позивачем строку звернення з даною скаргою.

Зважаючи на викладене, позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення в судовому порядку.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, зважаючи на наступне.

Щодо встановленого в ОСОБА_4 перевірки висновку відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства вбачається наступне.

Під час проведення перевірки Державного Печерського монтажного управління ВАТ «Південтеплоенергомонтаж»(перейменовано в ДП «Ютем-Кран»), було виявлено фінансову операцію з ознаками сумнівності при наданні господарських послуг.

Зокрема, між ТОВ «С.Дж.Р.Груп», код ЄДРПОУ 34901754, в особі директора ОСОБА_5 та ДП Печерське монтажне управління ВАТ «Південтеплоенергомонтаж»в особі директора ОСОБА_6 було укладено договір на придбання редуктора повороту крана КС - 8165.

Згідно видаткової накладної № 5336 про приймання товару від 16.07.2009 р., що є підставою сплати за товар, ДП Печерське монтажне управління ВАТ «Південтеплоенергомонтаж»сплатило 16.07.2009 р. платіжним дорученням № 549 на користь ТОВ «С.Дж.Р.Груп»суму коштів 23 158,00 грн.

Перевіркою було встановлено, що ДП Печерське монтажне управління ВАТ «Південтеплоенергомонтаж»в 3 кварталі 2009 року включило до складу валових витрат суму -19 298,00 грн. (за видатковою накладною № 5336 на загальну суму 19 298,00 грн. без ПДВ).

Як вбачається з матеріалів справи та наданих представником відповідача пояснень, ТОВ «С.Дж.Р.Груп»станом на момент здійснення господарських операцій з позивачем, було зареєстроване в ДПІ у Печерському районі м. Києва та відповідно до даних автоматизованої інформаційної системи обласного рівня мало стан - 10 «запит на встановлення місцезнаходження».

Як також вбачається з матеріалів справи, в результаті здійснених податковим органом заходів, було встановлено, що за адресою реєстрації ТОВ «С.Дж.Р.Груп»не знаходиться, про що свідчить ОСОБА_4 перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню суб'єкта підприємницької діяльності від 04.10.2010 р., складений Старшим о/у з ОВС першого відділу управління "Центр" управління (служби) спеціальних розслідувань ГУПМ ДПА України лейтенантом податкової міліції ОСОБА_7

Крім того, як було зазначено відповідачем, та не було заперечено представником позивача, відповідно бази облікових даних ТОВ «С.Дж.Р.Груп»не звітує до податкового органу, останній звіт з податку на прибуток підприємства (з нульовими показниками) було подано ТОВ «С.Дж.Р.Груп» за перше півріччя 2008 року.

Також, згідно бази даних АІС ОР ДПА у м. Києві по ТОВ «С.Дж.Р.Груп»встановлено:

•директор, головний бухгалтер та засновник підприємства - ОСОБА_5;

•інформація щодо наявності основних та обігових фондів відсутня у зв'язку з відсутністю декларації по податку на прибуток за період: І - IV квартали 2009 року.

Також, згідно акту перевірки ТОВ «С.Дж.Р.Груп»від 14.10.2010 р. №823/23-10/34981754 ДПІ у Печерському районі м. Києва, встановлено наступне:

в ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Крім того, з акту перевірки та наданих представником відповідача пояснень, вбачається, що в ході провадження досудового слідства по кримінальній справі №69-107 встановлено, що в період 2007-2008 рр. на території м. Києва невстановлені слідством особи, з метою прикриття власної незаконної діяльності, тобто заняття видами діяльності від імені суб'єктів господарської діяльності без належних повноважень, організували створення підприємств на підставних осіб, призначення їх на посади керівників. При цьому, вказані особи, на яких були зареєстровані підприємства, не мали ніякого відношення до ведення фінансово - господарської діяльності від імені створених підприємств.

Про вчинення умисних дій, спрямованих на створення фіктивного підприємства громадянином ОСОБА_4 (директор ТОВ «С.Дж.Р.Груп») також свідчать його показання викладені в протоколі допиту свідка, який проводився старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області ОСОБА_8

Допитаний по справі ОСОБА_5 вказав, що він не має ніякого відношення до діяльності підприємства та документи, що стосуються фінансово - господарської діяльності він не підписував та не уповноважував на це будь - яких осіб.

Враховуючи, що слідчим, в провадженні якого перебуває кримінальна справа, шляхом проведення слідчих дій, у тому числі кримінальних експертиз, допитів ОСОБА_5, встановлені ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, у відповідності до п.5 ч.І ст.94 КПК України на даний час є приводом для порушення кримінальної справи, керуючись ст.ст. 22, 26, 94, 98, 111, 112, 113, 130 КПК України прийнято рішення порушити кримінальну справу відносно невстановлених слідством осіб за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп»(код ЄДРПОУ 36643982) за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, прийняти дану кримінальну справу до свого провадження, приступити до подальшого розслідування та об'єднати в одне провадження з кримінальною справою №69-107.

Вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ «С.Дж.Р.Груп»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеній угоді з ДП Печерське монтажне управління ВАТ «Південтеплоенергомонтаж»та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ТОВ «С.Дж.Р.Груп»створення правових наслідків. Тобто, така угода носить фіктивний характер.

Крім того, як було зазначено вище, на час здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп», останнє не звітувало до податкового органу з першого півріччя 2008 року, а отже не мало на меті фактичного створення правових наслідків правочину, а відповідно і сплати до державного бюджету відповідних податків по правовідносинах із позивачем.

Згідно ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п.2 ст.215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Крім того, необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб , відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення ,забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Як визначено в акті перевірки, жодних первинних документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «С.Дж.Р.Груп»(код ЄДРПОУ 34981754) за період з 01.08.2008 року по 31.05.2010 року позивачем перевірки надано не було.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України „ Про державну податкову службу" від 04.12.90р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В силу п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" - платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно вимог п.п.1.8 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, а отже законодавством передбачено правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. При цьому згідно п. 9.3 ст. 9 зазначеного Закону визначено, що особи, які підпадають під визначення п. 2.3 ст. 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом приймання робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

У відповідності до п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Згідно з абз. 1 п. 5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996 від 16.07.1999 р. первинний документ - документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення, а згідно із ст.9 цього ж Закону забороняється приймати до виконання первинні документи по господарським операціям, що суперечать законодавчим та нормативним актам. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, а також повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону). А податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2. ст.7 Закону складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що суб'єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності податкові накладні та вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що фактично, підприємницька діяльність ТОВ «С.Дж.Р.Груп»проводилась колом невстановлених слідством осіб, щодо яких за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп»(код ЄДРПОУ 36643982) порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Таким чином ТОВ «С.Дж.Р.Груп»під час здійснення його діяльності з контрагентами, були створені умови для здійснення іншими суб'єктами господарської діяльності поза державним контролем з метою ухилення від сплати податків, а отже документи, що видавалися зазначеним (фіктивним) підприємством в підтвердження здійснення ним господарської діяльності з іншими контрагентами, не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до пп. 7.2.3 (1) п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами і доповненнями), податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця.

Згідно із Наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»№165 від 30.05.1997 р., зареєстрованого у Мін'юсті № 233/2037 від 23.06.1997 р. всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця.

Також відповідно до вимог п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, всі документи ТОВ «С.Дж.Р.Груп»по взаємовідносинах із позивачем (договір, рахунок-фактура, податкова накладна, видаткова накладна) підписані директором ТОВ «С.Дж.Р.Груп»- ОСОБА_9, який будучи допитаним по кримінальній справі за фактом створення фіктивного підприємства в якості свідка вказав, що не має жодного відношення до діяльності підприємства та документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності він не підписував та не уповноважував на це будь-яких осіб.

Окрім того, господарські операції між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»об'єктивно призвели до порушення інтересів держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до пп. 19 п.1 ст.2 "Бюджетного кодексу України" від 21.06.2001р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п.2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу "Визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі", згідно з ст. 2 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-12 від 25.06.91р., "під податком ... слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня ..., здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування" та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Враховуючи вищевикладене, правочин між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»є нікчемним, а тому відповідачем було правомірно встановлено факт заниження позивачем суми податку на прибуток в розмірі 4 825, 00 грн., а також суми податку на додану вартість в розмірі 3 860, 00 грн.,

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 20.05.2011 р.

Дата ухвалення рішення16.05.2011
Оприлюднено19.10.2015

Судовий реєстр по справі —2а-5522/11/2670

Постанова від 16.05.2011

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Добрянська Я.І.

Постанова від 08.02.2012

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Аліменко В.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні