Рішення

від 05.10.2015 по справі 41/357

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2015Справа №41/357

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго» ДоКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло» Простягнення 9 377,45 грн. Суддя Спичак О.М .

Представники сторін:

від позивача: Левченко В.І. - дов. № 91/2015/08/31-6 від 31.08.2015 р.;

від відповідача: Федоренко М.С. - дов. № 18-1266/21 від 26.08.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулася до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло» про стягнення 9 377,45 грн.

Ухвалою суду від 12.06.2009 року було порушено провадження по справі №41/357 та призначено її розгляд на 22.06.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні 22.06.2009 року надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання 22.06.2009 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 22.06.2009 року Господарський суд м. Києва зупинив провадження у справі № 41/357 на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 8/131 за адміністративним позовом ОСББ "Престиж" до виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про оскарження розпоряджень від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

Судом встановлено, що обставини, які були підставою для зупинення провадження по справі 41/357 відпали, зокрема, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 року N 640, від 30.05.2007 року N 641, від 30.05.2007 року N 642, від 30.05.2007 року N 643.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 року у справі № 22-а-14381/08 вищевказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-2608/09 від 02.07.2009 року касаційні скарги Київської міської державної адміністрації та АЕК "Київенерго" задоволено частково; касаційну скаргу ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" задоволено; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва № 8/131 від 24.01.2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду № 22-а-14381/08 від 09.01.2009 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2010 року у справі № 2а-673/2010 провадження у справі за адміністративним позовом ОСББ "Престиж" до Київської міської державної адміністрації,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК "Київенерго" про визнання протиправними та скасування розпоряджень КМДА закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010 року у справі № 2а-673/10 апеляційні скарги ЖБК "Буревісник-3", ЖБК "Ремонтник", ЖБК "Суднобудівник-18", ЖБК "Алмазний", ОСББ "Мотор", ВАТ "Універсам № 14", ОСОБА-13 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2010 року у справі № 2а-673/2010 задоволено частково; ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2010 року у справі № 2а-673/2010 скасовано як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.2011 року у справі № 2а-376/2011 залишено без розгляду адміністративний позов ОСББ "Престиж" до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК "Київенерго", про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

Згідно з частиною 3 статті 79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

У зв'язку з тим, що відпали обставини, які зумовили зупинення провадження у справі № 41/357, ухвалою суду від 02.09.2015 року було поновлено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 18.09.2015 року.

Представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про зміну найменування позивача на Публічне акціонерне товариство «Київенерго».

В судовому засіданні 18.09.2015 року представник позивача підтримав подану ним 15.09.2015 року заяву про зміну найменування позивача, відповідно до якої просив суд змінити найменування Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на Публічне акціонерне товариство «Київенерго». Суд розглянув та задовольнив вказану заяву.

Також, в судовому засіданні представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд припинити провадження в частині стягнення 9 131,80 грн. основного боргу та стягнути з відповідача на користь позивача 201,17 грн. інфляційної складової боргу та 44,48 грн. 3 % річних.

Судом була розглянута та частково задоволена заява позивача про припинення провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу.

Представник відповідача 18.09.2015 р. через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, а в судовому засіданні надає усні пояснення, відповідно до яких підтримує дане клопотання.

Також представник відповідача у судовому засіданні 18.09.2015 р. підтримав подане ним через канцелярію суду клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр».

Судом було розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки рішення у даній справі ніяким чином не вплине на права та обов'язки останнього.

Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи судом було розглянуто та частково задоволено.

У судовому засіданні 18.09.2015 р. судом на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 28.09.2015 р.

Представник позивача у судовому засіданні 28.09.2015 р. надав усні пояснення в яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні 28.09.2015 р. представник відповідача надав письмові пояснення по справі в яких зазначив про те, що тарифи на теплову енергію, встановлені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №№ 1662 від 27.11.2008 р., № 1780/1 від 25.12.2008 р. 127,128 від 05.02.2009 р. скасовані Указами Президента України №№ 1199/2008 від 24.12.2008 р., 65/2009 від 03.02.2009 р., 76/2009 від 09.02.2009 р. Таким чином, відповідач вважає, що розрахунки за теплову енергію повинні здійснювати відповідно до тарифів встановлених розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 р.

Представник позивача у даному судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 28.09.2015 р. судом на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 05.10.2015 р.

Представник відповідача 01.10.2015 р через канцелярію суду подав клопотання про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи, а в судовому засіданні 05.10.2015 р. надав усні пояснення, відповідно до яких підтримує подане клопотання.

Представник позивача надав усні пояснення, відповідно до яких проти задоволення клопотання про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи заперечує.

Клопотання про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи судом розглянуто та відхилено.

Представник позивача у даному судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, в яких заперечив проти позовних вимог.

В судовому засіданні 05.10.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

01.08.2003 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка в подальшому змінила найменування на Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - енергопостачальна організація, позивач) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло» (далі - споживач, відповідач) було укладено договір № 521698 на постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір).

Згідно ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 1.1 договору сторони узгодили, що постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Відповідно до пункту 2.1 Договору при виконанні умов цього Договору, а також, при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань коригування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.4, 2.3.1, 2.3.5 позивач зобов'язувався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1.

Щомісячно оформляти для споживача:

- величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць);

- платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок;

- акт звірки взаєморозрахунків та податкові накладні (платнику податку) за кожною отриманою на свій розрахунковий рахунок сумою;

- корегування величини спожитої теплової енергії в разі непередбачених перерв в теплопостачанні житлового будинку (при наявності оформленого споживачем акта за підписом повноважного представника постачальника).

Сповіщати споживача в 5- денний термін про зміну тарифів на: теплову енергію, технічне обслуговування.

Відповідач в свою чергу, зобов'язувався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначенні у додатку № 1 не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку № 2.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2 до Договору, в п.п., 4, 8, 9 цього додатку передбачено, що дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку по 25 число поточного місяця.

У разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії розрахунковому періоді визначається: - на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія; - на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Споживач щомісячно з 12 по 15 число оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Пунктом 10 сторони погодили, що споживач щомісячно: - забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; - до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач за період з 01.01.2009 року по 01.05.2009 року включно спожив теплової енергії на загальну суму 31 075,04 грн., що засвідчується обліковими картками за спірний період.

В свою чергу, відповідач частково розрахувався за спожиті послуги, в результаті чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 9 131,80 грн., про стягнення якої позивач звернувся з даним позовом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наявних в матеріалах справи доказів, зокрема табуляграм ПАТ «Київенерго» вбачається, що за період з 01.01.2009 року по 01.03.2009 року вартість спожитої теплової енергії позивач визначав за тарифами затвердженими Розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 1662, № 1663, від 27.11.2008 року, № 1780/1 від 25.12.2008 року, які скасовані Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008 року, № 65/2009 від 03.02.2009 року, № 76/2009 від 09.02.2009 року, як такі, що не відповідають законам та Конституції Україні.

Згідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

З урахуванням наведеного, господарський суд приходить до висновку, що розпорядження, які визнані Указом Президента такими, що суперечать законодавству, не можуть застосовуватись судом з дати їх прийняття.

Таким чином, за період з 01.01.2009 року по 01.03.2009 року слід застосовувати тарифи встановлені попереднім розпорядженням, а саме № 86 від 31.01.2007 року в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 року.

Здійснивши перерахунок вартості спожитої теплової енергії з урахуванням наведеного вище та здійснених проплат, господарський суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.01.2009 по 01.05.2009 станом на 01.09.2015 року відсутня. При цьому судом встановлено, що до моменту подання позову відповдіачем було сплачено вартість спожитої теплової енергії в сумі 4 979,71 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Зважаючи на встановлені факти, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу за спожиту теплову енергію в розмірі 4 152,09 грн. підлягають припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Водночас, враховуючи, що відповідач вартість спожитих послуг у сумі 11 546,34 грн. сплатив до подання позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в сумі 11 546,34 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 44,48 грн. 3 % річних та 201,171 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням застосування до визначення вартості теплової енергії вірного тарифу, відповідно до умов договору та Порядку розрахунків за теплову енергію, вартості спожитої теплової енергії, здійснених проплат та прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань підлягають частковому задоволенню у розмірі 28,61 грн. та 120,64 грн. відповідно.

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло» заборгованості в сумі 4 152,09 грн. на підставі п.1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло» (місцезнаходження: 01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 30/1, код ЄДРПОУ 03366569) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, Печерський р-н, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 00131305) 120 (сто двадцять) грн. 64 коп. - інфляційних втрат, 28 (двадцять вісім) грн. 61 коп. - 3% річних, 46 (сорок шість) грн. 79 коп. державного мита та 143 (сто сорок три) грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

12.10.2015 року

Суддя Спичак О.М.