Рішення

від 06.10.2015 по справі 910/21002/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2015Справа №910/21002/15 За позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саро-Лайн»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Власов Віктор Васильович

про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності на майно

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Смелянський Р.І. (довіреність № 23 від 17.03.2015);

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився.

встановив :

14.08.2015 позивач - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк» звернулося до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саро-Лайн» про:

- звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 26.06.2008, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Саро-Лайн» в рахунок погашення загальної заборгованості в розмірі 6 648 216,18 грн. за договором кредитної лінії № 51/08-USD-CK від 26.06.2008, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк» та Власовим Віктором Васильовичем, з яких заборгованість за простроченим кредитом - 2 282 196,51грн., заборгованість за простроченими відсотками - 315 465,81 грн., пеня за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості в розмірі 3 491 760,66 грн., пеня за несвоєчасну сплату нарахованих процентів в розмірі 558 793,20 грн., шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк» права власності на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 1,8530 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Головурівська сільська рада, селище Кийлів, кадастровий номер 3220882900:03:005:0051, за вартістю, згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності, складеного 29.07.2015 в розмірі 3 675 543,00 грн. без ПДВ; та базу відпочинку «Затока», яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, селище Кийлів, вул. Рудяківська, 46, яка складається з будинку охоронця (літера А-І за планом земельної ділянки), кінозалу (літера К-І за планом земельної ділянки), будинків (літери Б-І, В-І, Г-І, Д-І, Е-І, Ж-І, З-І, Л-І, М-І, Н-І, О-І, Р-І, С-І, Т-І, У-І, Ф-І, Й-І за планом земельної ділянки) за вартістю, згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності, складеного 29.07.2015 в розмірі 640 452,00 грн. без ПДВ;

- визнання за Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк» права власності на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 1,8530 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Головурівська сільська рада, селище Кийлів, кадастровий номер 3220882900:03:005:0051, за вартістю, згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності, складеного 29.07.2015 в розмірі 3 675 543,00 грн. баз ПДВ; та базу відпочинку «Затока», яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, селище Кийлів, вул. Рудяківська, 46, яка складається з будинку охоронця (літера А-І за планом земельної ділянки), кінозалу (літера К-І за планом земельної ділянки), будинків (літери Б-І, В-І, Г-І, Д-І, Е-І, Ж-І, З-І, Л-І, М-І, Н-І, О-І, Р-І, С-І, Т-І, У-І, Ф-І, Й-І за планом земельної ділянки) за вартістю, згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності, складеного 29.07.2015 в розмірі 640 452,00 грн. без ПДВ.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання Власовим В.В. своїх зобов'язань за договором кредитної лінії № 51/08-USD-CK від 26.06.2008 в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.08.2015 порушено провадження у справі № 910/21002/15 та призначено до розгляду на 08.09.2015.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.09.2015 в порядку ст. 27 ГПК України залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Власова Віктора Васильовича, розгляд справи відкладено на 06.10.2015.

Представник позивача з'явився в судове засідання 06.10.2015, надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в судове засідання 06.10.2015 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Представник третьої особи в судове засідання 06.10.2015 не з'явився, втім через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю у іншому процесі у Вишгородському районному суді м. Києва, а також необхідністю ознайомлення із матеріалами справи.

Суд, враховуючи обмежені процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із його необґрунтованістю.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців. У відповідності з положеннями п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справи за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

26.06.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк», яке перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк» (відповідно до п. 1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк») (далі - позивач, банк) та Власовим Віктором Васильовичем (далі - третя особа, позичальник) укладено договір кредитної лінії № 51/08-USD-CK, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію і надав йому кредит у межах ліміту кредитної лінії, що становить 450 000,00 доларів США на умовах забезпеченості кредиту, його цільового використання, строковості, повернення та платності, а позичальник виконує перед банком свої зобов'язання з повернення отриманого кредиту і оплату процентів за користування кредитом (далі - договір кредитної лінії).

За п. 1.2 договору кредитної лінії у порядку, що передбачений цим договором, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 15,5 % річних.

Позичальник повертає банку кредит у строки/терміни, що визначені графіком (додаток № 1 до цього договору)/угодами сторін цього договору, але не пізніше 25 червня 2013 року (п. 1.3 договору кредитної лінії).

За умовами п. 1.5 договору кредитної лінії кредит надається для споживчих цілей сімї позичальника.

Відповідно до п. 2.1 договору кредитної лінії позичальник відповідає перед банком за виконання цього договору всім своїм майном і коштами, на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому законодавством України.

Забезпеченням зобов'язань позичальника за цим договором є порука юридичної особи - ТОВ «ГРАД РОЗВАГ», порука дружини позичальника - Власової Л.С. та іпотека земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Кийлів і належить майновому поручителю ТОВ «Саро-Лайн» (п. 2.2 договору кредитної лінії).

Пунктом 2.3 договору кредитної лінії сторони погодили, що у разі невиконання/неналежного виконання позичальником умов цього договору (в т.ч. несвоєчасного повернення кредиту, несплати процентів, пені) та/або порушення договору про забезпечення, банк має право звернути стягнення на забезпечення.

Відповідно до п. 4.1 договору кредитної лінії сторони домовились розумно користуватися своїми правами та належним чином виконувати свої обов'язки за цим договором.

П. 4.2.3 договору передбачено право банку звернути стягнення на забезпечення у порядку та випадках, встановлених договором про забезпечення.

За п. 4.5.2 договору кредитної лінії позичальник зобов'язується протягом строку дії цього договору щомісяця до 15 числа сплачувати на рахунок банку комісію за кредитне обслуговування в розмірі 0,25 % від залишку заборгованості за кредитом, що обліковується на позичковому рахунку в останній день місяця, що передує місяцю, у якому сплачується комісія.

Пунктами 5.2, 5.3 договору кредитної лінії сторони погодили, що за несвоєчасне повернення кредиту/частини кредиту та/або несвоєчасну сплату процентів позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,2 % від суми боргу за кожний день прострочення; за несвоєчасну сплату комісії за кредитне обслуговування позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,2 % від суми боргу за кожний день прострочення.

Згідно п.7.1 договору кредитної лінії цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення строку користування кредитом та належного виконання сторонами цього договору.

В подальшому між сторонами вносились зміни та доповнення до договору кредитної лінії шляхом укладення 9 угод до кредитного договору.

Так, угодою № 1 від 26.06.2008 сторони погодили, що банк відкриває позичальнику позичковий рахунок № 22039105711201 та надає транш кредиту у розмірі 450 000,00доларів США. Термін повернення позичальником траншу - 25.06.2013.

08.10.2008 між банком та позичальником було укладено додаткову угоду № 1/1 до договору кредитної лінії, відповідно до п. 1 якої сторони домовилися викласти п. 1. 2 договору кредиту в новій редакції: «У порядку, що передбачений цим договором, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 17,5 % річних».

24.12.2009 між банком та позичальником було укладено додаткову угоду № 2 до договору кредитної лінії, відповідно до п. 1 якої сторони домовилися за несвоєчасну сплату щомісячних платежів (часткове погашення кредиту, проценти та комісія за кредитне обслуговування) згідно договору кредитної лінії за період з 15.07.2009 по 15.12.2009 встановлюється пеня у фіксованому розмірі - 10 000,00 грн.

Угодами № № 3, 5, 7 сторони погодили зміни до графіку повернення кредиту.

20.08.2010 було укладено додаткову угоду № 4, згідно умов якої сторони домовилися про установлення позичальнику по договору кредиту процентної ставки у розмірі 14 % річних з 20.08.2010. Щомісячна комісія за кредитне обслуговування становить 0,25 % від залишку заборгованості за кредитом.

Угодою № 6 до договору кредитної лінії сторони погодили за несвоєчасну сплату щомісячних платежів за період з 15.09.2009 по 15.12.2010 встановити пеню у фіксованому розмірі - 5 000,00 грн., а угодою № 8 - за несвоєчасну сплату щомісячних платежів, що виникла станом на 17.06.2011 - пеню у фіксованому розмірі 10 000,00 грн.

У зв'язку з реструктуризацією заборгованості позичальника, 04.10.2011 сторони уклали додаткову угоду № 9 у якій домовилися викласти договір кредиту у новій редакції, зокрема, згідно п. 1.1., 1.2., 1.3. Банк відкриває позичальнику кредитну лінію та надає позичальнику кредит у межах ліміту кредитної лінії, що становить 2 453 436,51 грн. на умовах забезпеченості кредиту, його цільового використання, строковості, повернення та платності строком до 25.06.2013 з процентною ставкою у розмірі 17 % річних. Для обліку реструктуризованої заборгованості в національній валюті України банк відкриває позичальнику позичковий рахунок № 22035105711001.

Розрахунковим періодом для сплати процентів є період з першого по останнє число місяця, що передує місяцю сплати процентів. Позичальник щомісяця до 15 числа сплачує проценти за користування кредитом на рахунок банку відповідно до умов договору кредиту та угод, що укладені сторонами до договору кредиту. Проценти нараховуються за період користування кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у році - 365 (366) днів (п. 3.5 договору в редакції угоди № 9).

Позивач виконав умови договору кредитної лінії та надав позичальнику кредит, що підтверджується заявою про видачу готівки № 6, підписаними сторонами додатковими угодами до договору кредиту та випискою по особовому рахунку за період з 26.06.2008 по 03.09.2015, копії яких наявні в матеріалах справи.

За розрахунком позивача станом на 31.07.2015 заборгованість позичальника Власова В.В. за договором кредитної лінії становить 6 648 216,18 грн. та складається із: заборгованості за простроченим кредитом - 2 282 196,51 грн., заборгованості за простроченими відсотками - 315 465,81 грн., пені за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості в розмірі 3 491 760,66 грн., пені за несвоєчасну сплату нарахованих процентів в розмірі 558 793,20 грн.

Третьою особою Власовим В.В. контррозрахунок заборгованості за договором кредиту в матеріали справи наданий не був, як і докази, які б спростовували або б ставили під сумнів розрахунок зроблений позивачем.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії, 26.06.2008 між позивачем, як іпотекодержателем та відповідачем, як іпотекодавцем, було укладено іпотечний договір, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бєлломі О.В. за реєстровим № 3861 (надалі за текстом - іпотечний договір).

За умовами п. 1.1 іпотечного договору, з урахуванням внесених 04.10.2011 змін, відповідно до цього договору забезпечується іпотекою виконання позичальником зобов'язань за договором кредиту.

За п. 1.2 іпотечного договору для забезпечення зобов'язань позичальника за договором кредиту іпотекодавець передає іпотеко держателю в іпотеку наступне нерухоме майно: земельну ділянку загальною площею 1,8530 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Головурівська сільська рада, селище Кийлів, кадастровий номер 3220882900:03:005:0051; та базу відпочинку «Затока», яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, селище Кийлів, вул. Рудяківська, 46, яка складається з будинку охоронця (літера А-І за планом земельної ділянки), кінозалу (літера К-І за планом земельної ділянки), будинків (літери Б-І, В-І, Г-І, Д-І, Е-І, Ж-І, З-І, Л-І, М-І, Н-І, О-І, Р-І, С-І, Т-І, У-І, Ф-І, Й-І за планом земельної ділянки), які належать іпотекодавцю на праві приватної власності (далі - предмет іпотеки).

Вказана земельна ділянка належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 959272, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області 18.04.2008, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02083230002.

Вказана база відпочинку належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу бази відпочинку, посвідченого 21.08.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В., реєстровий № 3654, зареєстрованого 04.12.2007 Бориспільським районним бюро технічної інвентаризації за реєстраційним № 5001398 (номер запису 37 в книзі 1).

Іпотека поширюється на земельну ділянку, що є складовою частиною предмету іпотеки за цим договором, а також на будь-які розташовані на цій земельній ділянці об'єкти незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, незалежно від того, хто є власником цього майна.

Згідно з п. 2.4.3 договору іпотеки іпотеко держатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України та цього договору.

Розділом 4 іпотечного договору визначено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 4.1 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки за хоча б однією підставою з наступних: порушення позичальником договору кредиту (несвоєчасне повернення кредиту повністю або частково, або несвоєчасна сплата процентів, комісій тощо); порушення іпотекодавцем цього договору; в інших випадках, передбачених законодавством України та/або цим договором.

За умовами п. п. 4.3, 4.3.1 договору іпотеки сторони погодили, що за рішенням та на розсуд іпотеко держателя, задоволення вимог іпотеко держателя може здійснюватися шляхом позасудового врегулювання заборгованості за договором кредиту (це застереження є договором про задоволення вимог іпотеко держателя), що полягає у наступному: у випадку набуття права звернення стягнення на предмет іпотеки іпотеко держатель може прийняти рішення про передачу йому права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання договору кредиту. Таке рішення приймається іпотеко держателем одноосібно. Підписанням цього договору сторони цього договору засвідчують, що іпотекодавець надає іпотеко держателю згоду на передачу права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя за рішенням іпотекодержателя. Сторони цього договору засвідчують, що достатньою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки є цей договір та письмове рішення іпотекодержателя про набуття у власність предмету іпотеки.

На підтвердження реєстрації заборони відчуження предмету іпотеки та реєстрації у Державному реєстрі іпотек позивачем надані Витяги № 19376631 від 26.06.2008 з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (реєстраційний номер 7462968) та № 19375631 від 26.06.2008 (реєстраційний номер 7462779) і з Державного реєстру іпотек (реєстраційний номер 7463320).

У зв'язку із порушенням третьою особою Власовим В.В. умов договору кредиту, позивачем надсилалися на адресу відповідача та третьої особи вимоги про усунення порушення основного зобов'язання (Вих. № 1104/4250 від 31.07.2015, Вих. № 1104/4249 від 31.07.2015), які залишені ним без задоволення. Доказів іншого матеріали справи не містять.

Відповідно до звіту про оцінку майна, складеного 29.07.2015 суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Експертна компанія «Професіонал» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності Фонду державного майна України на виконання експертних оцінок майна та майнових прав № 14108/12 від 24.12.2012), вартість предмету іпотеки за іпотечним договором станом на 29.07.2015 становить 4 315 995,00 грн. без ПДВ.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням позичальником грошового зобов'язання за договором кредиту по поверненню кредитних коштів, сплаті відсотків за користування ними та нарахованої за прострочення виконання грошового зобов'язання пені, у зв'язку з чим позивач вказує на існування правових підстав для звернення в рахунок погашення такої заборгованості стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором шляхом визнання за банком права власності на предмет іпотеки, що станом на сьогоднішній день належить відповідачу.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В даному випадку спірні правовідносин між сторонами виникли на підставі Договорів кредиту та Іпотечних договорів, а тому вони підпадають під правове регулювання в т.ч. § 6 Глави 49, Глави 71 Цивільного кодексу України та Закону України "Про іпотеку".

Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором кредиту та надання позичальнику кредитних коштів на загальну суму 450 000,00 доларів США, користування ними останнім у період з моменту видачі та по сьогоднішній день.

За змістом ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Враховуючи підтвердження матеріалами справи користування позичальником кредитним коштами у період дії договору кредиту та приймаючи до уваги, що позичальником було допущено порушення грошового зобов'язання за договором кредиту, то позивачем правомірно було обраховано суму процентів за користування такими коштами згідно встановлених в договорі кредиту ставок та порушенням ним умов договору кредиту, заборгованість з оплати яких, станом на 31.07.2015 становить 315 465,81 грн.

Також, враховуючи вищезазначене, на підставі п. 5.2 договору кредиту позивачем були правомірно нараховані 3 491 760,66 грн. пені за прострочення сплати кредиту та 558 793,20 грн. пені за прострочення сплати відсотків.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 1052 Цивільного кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно погоджених сторонами умов договору кредиту банк має право звернути стягнення на забезпечення у разі порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або порушення термінів сплати процентів/комісій за користування кредитом (п. 4.2.3 договору кредиту).

Матеріалами справи підтверджується неналежне виконання третьою особою грошового зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування ними, яке згідно положень ст. 530 Цивільного кодексу України на момент звернення з позовом до суду настало.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджується наявність у позичальника станом на 31.07.2015 грошового зобов'язання по поверненню на користь позивача кредитних коштів у розмірі 2 282 196,51 грн., сплаті процентів за користування ними у розмірі 315 465,81 грн., сплаті пені за прострочення сплати кредиту у розмірі 3 491 760,66 грн. та сплаті пені за прострочення сплати процентів в розмірі 558 793,20 грн. на підставі договору кредиту.

Доказів на спростування викладеного відповідачем та третьою особою не надано.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно із ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Положеннями ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Із матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання взятих на себе за договором кредиту зобов'язань між банком та відповідачем було укладено іпотечний договір.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням, зокрема, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як встановлено судом, згідно з п. 4.1 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки за хоча б однією підставою з наступних: порушення позичальником договору кредиту (несвоєчасне повернення кредиту повністю або частково, або несвоєчасна сплата процентів, комісій тощо); порушення іпотекодавцем цього договору; в інших випадках, передбачених законодавством України та/або цим договором.

Згідно п. 4.3.1 договору іпотеки, підписанням цього договору сторони засвідчують, що іпотекодавець надає іпотекодержателю згоду на передачу права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя за рішенням іпотекодержателя.

У відповідності до частин 1, 2 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавцю, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документів зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Матеріалами справи (вимоги вих. № 1104/4250 від 31.07.2015, вих. № 1104/4249 від 31.07.2015) підтверджується звернення банку до позичальника та іпотекодавця з вимогою про усунення порушень, що полягали в неналежному виконанні умов договору кредиту щодо сплати заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті нарахованих за користування ними процентів, протягом тридцятиденного строку та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором у разі невиконання цих вимог.

Частиною 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом ст. 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону.

Частиною 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Тобто, передбачений наведеними нормами договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, повинні відповідати загальним положенням про договір, установленим розділом II книги п'ятої Цивільного кодексу України. При дотриманні цих умов іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки з дотриманням умов звернення стягнення та порядку реалізації, передбачених Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень".

Таким чином, у разі встановлення такого способу звернення стягнення у відповідному договорі іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України має право вимагати застосування його судом.

Вказаний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 26.12.2011 р. у справі №3-139гс11, а тому в силу ст. 111-18 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим для врахування судами при вирішенні подібних спорів.

Як вже зазначалося судом, згідно положень іпотечного договору за рішенням і на розсуд іпотекодержателя, задоволення вимог іпотекодержателя може здійснюватися шляхом позасудового врегулювання заборгованості за договором кредиту (це застереження є договором про задоволення вимог іпотекодержателя), що полягає, зокрема, у зверненні стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття рішення іпотекодержателем про передачу йому права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання договору кредиту.

Із змісту ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до звіту про оцінку майна, складеного 29.07.2015 суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Експертна компанія «Професіонал» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності Фонду державного майна України на виконання експертних оцінок майна та майнових прав № 14108/12 від 24.12.2012), вартість предмету іпотеки за іпотечним договором станом на 29.07.2015 становить 4 315 995,00 грн. без ПДВ, що не перевищує встановленої судом заборгованості позичальника перед банком за договором кредиту.

Доказів визнання недійсним чи розірвання договору кредитної лінії № 51/08-USD-CK від 26.06.2008 та/або Іпотечного договору від 26.06.2008 та додаткових угод до них або їх окремих положень суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірних Договорів та додаткових угод до них на час їх підписання та виконання з боку сторін відсутні.

Враховуючи вищевикладене та виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи, на підставі норм Закону України «Про іпотеку» суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що згідно зі ст.5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на день подання позову) від сплати судового збору звільняється, в тому числі, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 24.09.2014 № 597 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 25.09.2014 № 97 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Експобанк», згідно з яким з 25.09.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк».

Тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Експобанк» запроваджено строком на три місяці з 25.09.2014 по 25.12.2014.

Як встановлено судом, з метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк», запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 163 від 25.12.2014 про продовження строку тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Експобанк» до 24.01.2015 включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 22.01.2015 № 41 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015 № 15 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» начальника відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощука Ігоря Григоровича строком на 1 рік з 26.01.2015 року по 25.01.2016 року включно.

Частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

У п.4.5 Постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Позовні вимоги у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на іпотечне майно з метою погашення кредитної заборгованості є вимогами майнового характеру, оскільки мають вартісну оцінку та відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позову) підлягають оплаті судовим збором за ставкою, встановленою для позовних заяв майнового характеру.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 02.04.2015 р. у справі № 911/4560/14.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у розмірі 73 080,00 грн. підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. В рахунок погашення заборгованості Власова Віктора Васильовича (м. Київ, вул. Котельникова, буд. 11, кв. 28) перед Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24; код 09322299) за Договором кредитної лінії № 51/08-USD-CK від 26.06.2008 у розмірі 6 648 216,18 грн., з яких заборгованість за простроченим кредитом - 2 282 196,51грн., заборгованість за простроченими відсотками - 315 465,81 грн., пеня за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості в розмірі 3 491 760,66 грн., пеня за несвоєчасну сплату нарахованих процентів в розмірі 558 793,20 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 26.06.2008, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бєлломі О.В., зареєстрованим в реєстрі за № 3861, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Саро-Лайн» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 3-Г, код 31865743), а саме земельну ділянку загальною площею 1,8530 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Головурівська сільська рада, селище Кийлів, кадастровий номер 3220882900:03:005:0051, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Саро-Лайн» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 3-Г, код 31865743) на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 959272, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області 18.04.2008, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02083230002, за вартістю згідно складеного 29.07.2015 висновку суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Експертна компанія «Професіонал» в розмірі 3 675 543,00 грн. без ПДВ; та базу відпочинку «Затока», яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, селище Кийлів, вул. Рудяківська, 46, яка складається з будинку охоронця (літера А-І за планом земельної ділянки), кінозалу (літера К-І за планом земельної ділянки), будинків (літери Б-І, В-І, Г-І, Д-І, Е-І, Ж-І, З-І, Л-І, М-І, Н-І, О-І, Р-І, С-І, Т-І, У-І, Ф-І, Й-І за планом земельної ділянки), яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Саро-Лайн» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 3-Г, код 31865743) на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу бази відпочинку, посвідченого 21.08.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В., реєстровий № 3654, зареєстрованого 04.12.2007 Бориспільським районним бюро технічної інвентаризації за реєстраційним № 5001398 (номер запису 37 в книзі 1), за вартістю згідно складеного 29.07.2015 висновку суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Експертна компанія «Професіонал» в розмірі 640 452,00 грн. без ПДВ.

3. Визнати за Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24; код 09322299) право власності на земельну ділянку загальною площею 1,8530 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Головурівська сільська рада, селище Кийлів, кадастровий номер 3220882900:03:005:0051, за вартістю згідно складеного 29.07.2015 висновку суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Експертна компанія «Професіонал» в розмірі 3 675 543,00 грн. без ПДВ; та базу відпочинку «Затока», яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, селище Кийлів, вул. Рудяківська, 46, яка складається з будинку охоронця (літера А-І за планом земельної ділянки), кінозалу (літера К-І за планом земельної ділянки), будинків (літери Б-І, В-І, Г-І, Д-І, Е-І, Ж-І, З-І, Л-І, М-І, Н-І, О-І, Р-І, С-І, Т-І, У-І, Ф-І, Й-І за планом земельної ділянки), за вартістю згідно складеного 29.07.2015 висновку суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Експертна компанія «Професіонал» в розмірі 640 452,00 грн. без ПДВ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Саро-Лайн» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 3-Г, код 31865743) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 12.10.2015.

Суддя В.О. Демидов