Рішення

від 07.10.2015 по справі 910/19523/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2015Справа №910/19523/15

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АСТРУМ-БЕЗПЕКА";

до: публічного акціонерного товариства "ПТАХОГОСПОДАРСТВО "ЧЕРВОНИЙ ПРАПОР";

про: стягнення 1.773.918,72 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Паньшин С.С. - за довіреністю від 10.12.2014 № 14-12-10/01;

відповідача: Грищенко Д.І. - за довіреністю від 30.07.2015 № 14/2.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТРУМ-БЕЗПЕКА" звернулося до господарського суду із позовом до публічного акціонерного товариства "ПТАХОГОСПОДАРСТВО "ЧЕРВОНИЙ ПРАПОР" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 1.773.918,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем за укладеним між сторонами спору договором про надання охоронних послуг від 17.05.2014 № 56ФО/14, оскільки несвоєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за надані послуги. Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 1.773.918,72 грн, з яких основна заборгованість складає 1.291.727,48 грн, пеня в сумі 379.899,57 грн, 3 % річних в сумі 25.818,10 грн та інфляційні втрати в сумі 76.473,56 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/19523/15. Розгляд справи призначено на 14.09.2015.

Господарський суд міста Києва, в порядку передбаченому ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 14.09.2015 відклав розгляд даної справи на 28.09.2015.

В судових засіданнях 28.09.2015 та 01.10.2015 оголошено перерви до 01.10.2015 та 07.10.2015 відповідно.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив повністю з урахуванням такого.

Укладеним між сторонами спору протоколом розбіжностей від 17.05.2014 до договору про надання послуг визначено, що відповідач зобов'язаний сплатити повну вартість фактично наданих послуг згідно рахунку-фактури не пізніше п'яти календарних днів з моменту розірвання договору. За домовленістю сторін укладений договір про надання охоронних послуг розірваний. Проте позивачем не пред'явлено відповідачу вимогу, тобто рахунку-фактури, відтак у відповідача відсутні підстави для здійснення сплати повної вартості фактично наданих охоронних послуг після розірвання укладеного між сторонами спору договору. Крім того, як вбачається з поданих позивачем до суду розрахунків пені, 3 % річних та інфляційних втрат, останні є невірними та завищеними.

До господарського суду надійшла заява позивача про застосування строків спеціальної позовної давності в частині нарахування позивачем пені.

В судовому засіданні 07.10.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "АСТРУМ-БЕЗПЕКА" (далі - виконавець/позивач) та публічним акціонерним товариством агрофірма "АВІС", як замовником, укладено договір від 17.05.2014 № 56ФО/14 про надання охоронних послуг з подальшим укладенням протоколу розбіжностей (далі - Договір).

Укладеною між сторонами спору додатковою угодою від 06.05.2015 до Договору сторонами спору здійснено зміну замовника на публічне акціонерне товариство "ПТАХОГОСПОДАРСТВО "ЧЕРВОНИЙ ПРАПОР".

Предметом Договору є зобов'язання позивача забезпечити недоторканість об'єкту охорони, що передається відповідачем під охорону згідно акту прийняття об'єкту під охорону (додаток № 4 до Договору), а відповідач зобов'язується щомісячно сплачувати позивачу встановлену цим Договором плату (п. 2.1 Договору).

Об'єкт охорони - це комплекс будівель та майно, що перебуває під охороною та знаходиться за адресою: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці, Вербицьке шосе, 1 (п. 1.2 Договору).

Загальна сума щомісячної плати за Договором складає 277.916,00 грн (п. 7.3 Договору).

Відповідно до п. 7.4 Договору оплату щомісячної суми Договору за перший місяць надання послуг здійснюється два рази - до 20 числа звітного місяця і до 10 числа місяця, що слідує за звітним в подальшому оплата щомісячної суми Договору здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним.

У разі розірвання Договору, відповідач зобов'язаний сплатити повну вартість фактично наданих послуг згідно рахунку-фактури не пізніше п'яти календарних днів з моменту розірвання цього Договору а також сплатити вартість фактично наданих послуг, на які акти відповідач не підписав у терміни, що зазначені у п. 3.4 Договору. (п. 7.6 Договору)

У випадку несвоєчасної сплати відповідачем вартості послуг, останній зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення (п. 5.9 Договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, позивачем, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, надані відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 3.856.727,48 грн. Наведена фактична обставина підтверджується актами надання послуг, які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій. Вказані акти підписані сторонами та скріплені відбитками їх печаток.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача його зобов'язання за Договором, відповідач оплату наданих позивачем послуг за Договором на користь позивача здійснив частково в сумі 2.565.000,00 грн. Наведена обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 1.291.727,48 грн, що водночас підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, здійсненого між сторонами, який підписаний останніми та скріплений відбитками їх печаток (засвідчена копія названого акту наявна у справі)

Враховуючи, що у правовідносинах сторін спору має місце допущене з боку відповідача порушення у його зобов'язанні за Договором, позивач заявив позовні вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені, розмір якої складає 379.899,57 грн, а також відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання, передбаченої ст. 625 ЦК України, шляхом стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 25.818,10 грн та інфляційних втрат в сумі 76.473,56 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, а відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 1.291.727,48 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов щодо не пред'явлення позивачем вимоги про сплату заборгованості, тобто рахунку-фактури, суд відхиляє, оскільки в матеріалах справи наявні акти надання послуг, які підтверджують факт надання послуг за Договором. Крім того, наявність заборгованості підтверджена актом звірки взаєморозрахунків, здійсненим між сторонами спору, тобто відповідач був обізнаний щодо суми зобов'язань і строку виконання зобов'язання, встановленого п.п. 7.4, 7.6 Договору.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Однак, відповідно до п. 1 ч. 2. ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як вбачається з відбитку штемпелю господарського суду м. Києва на поданій позивачем до суду позовної заяви, останній звернувся з позовом до суду 29.07.2015.

Виходячи з наданого позивачем розрахунку пені вбачається, що пеня нарахована на заборгованість, яка виникла до 29.07.2014, тобто при нарахуванні пені позивачем охоплено більший період ніж рік до дня звернення до господарського суду.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені підлягає задоволенню в сумі 358.155,77 грн за розрахунком відповідача, якій, у свою чергу, перевірений і визнаний судом вірним.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню судом в розмірі 25.514,11 грн розрахунком відповідача, якій, у свою чергу, перевірений і визнаний судом вірним.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат суд зазначає, що вказана вимога задовольняється судом частково, оскільки розрахунок позивача, викладений у позові, є арифметично невірним. Наведена позовна вимога підлягає задоволенню в сумі 62.782,38 грн, за таким розрахунком суду:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 03.2015 - 07.2015 70.719,48 128,31 20.020,68 04.2015 - 07.2015 277.916,00 115,80 43.910,73 05.2015 - 07.2015 277.916,00 101,58 4.391,07 06.2015 - 07.2015 277.916,00 99,40 - 1.667,50 07.2015 277.916,00 99,00 - 2.779,16 07.2015 109.344,00 99,00 - 1.093,44 62.782,38

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, то у відповідності до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "ПТАХОГОСПОДАРСТВО "ЧЕРВОНИЙ ПРАПОР" (03115, м. Київ, вул. проспект Перемоги, буд. 121-В; ідентифікаційний код: 00851519, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АСТРУМ-БЕЗПЕКА" (02152, м. Київ, вул. проспект Павла Тичини, буд. 20; ідентифікаційний код: 36712778, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 1.291.727 (один мільйон двісті дев'яносто одна тисяча сімсот двадцять сім) грн 48 коп; пеню в сумі 358.155 (триста п'ятдесят вісім тисяч сто п'ятдесят п'ять) грн 77 коп; три відсотки річних в сумі 25.514 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот чотирнадцять) грн 11 коп.; інфляційні втрати в сумі 62.782 (шістдесят дві тисячі сімсот вісімдесят дві) грн 38 коп; витрати по сплаті судового збору в сумі 34.763 (тридцять чотири тисячі сімсот шістдесят три) 59 коп.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14 жовтня 2015 року

Суддя С.В. Балац