Рішення

від 01.10.2015 по справі 915/304/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2015Справа №915/304/14 За позовом Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина"

До Арбузинської районної державної адміністрації (відповідач-1)

Відділу Держземагенства в Арбузинському районі Миколаївської

Області (відповідач-2)

Доманівської районної державної адміністрації Миколаївської області

(відповідач-3)

Відділу Держземагенства у Доманівському районі Миколаївської

області (відповідач-4)

Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (відповідач-5)

Відділу Держземагенства у Южноукраїнську Миколаївської

області (відповідач-6)

Державного підприємства "Державна атомна енергогенеруюча

компанія "Енергоатом" (відповідач-7)

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (відповідач-8)

Третя особа-1, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Малицький Олександр Георгійович

Третя особа-2, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Галкіна Антоніна Олексіївна

Третя особа-3, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональний ландшафтний парк "Гранітно-Степове Побужжя"

Третя особа-4, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національний природній парк "Бузький град"

Про визнання недійсними державних актів на право постійного користування земельними ділянками, скасування записів реєстрації державних актів, повернення державних актів до архівів

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

Від позивача - Мелень-Забрамна О.М. за довіреністю;

Від відповідачів-1-6 - не з'явились;

Від відповідача-7 - Смірнов О.О., за довіреністю;

Лисиченко Г.В., за довіреністю;

Вірич П.М., за довіреністю;

Кравченко А.М., за довіреністю;

Від відповідача-8 - не з'явився.,

Від третіх осіб - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Миколаївської області передані позовні вимоги Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" до відповідачів про:

- визнання недійсним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою площею 11,5863 га серія ЯЯ № 198650, зареєстрованого 19.07.2006 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030600500556;

- скасування запису реєстрації державного акта на право постійного користування земельною ділянкою площею 11,5863 га серія ЯЯ № 198650, зареєстрованого 19.07.2006 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030600500556;

- визнання недійсним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою площею 11,7992 га серія ЯЯ № 198651, зареєстрованого 19.07.2006 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030601300001;

- скасування запису реєстрації державного акта на право постійного користування земельною ділянкою площею 11,7992 га серія ЯЯ № 198651, зареєстрованого 19.07.2006 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030601300001;

- визнання недійсним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,3363 га серія ЯЯ № 198652, зареєстрованого 20.07.2006 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030600300003;

- скасування запису реєстрації державного акта на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,3363 га серія ЯЯ № 198652, зареєстрованого 20.07.2006 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030600300003;

- повернення до відповідних архівів державних органів земельних ресурсів державних актів на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 198650, серія ЯЯ № 198651, серія ЯЯ № 198652, де зберігаються другі примірники даних актів.

Позовні вимоги обґрунтовані скасуванням постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2006р. №841 "Про надання земельних ділянок у постійне користування", на підставі якої ДП "Державна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" були видані спірні державні акти на право постійного користування земельними ділянками.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.03.2014р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Малицького Олександра Георгійовича, Галкіну Антоніну Олексіївну.

12.05.2014р. Міжнародною благодійною організацією "Екологія-Право-Людина" подано заяву про уточнення позовних вимог, якою позивач просив: визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 11,5863 га серії ЯЯ № 198650, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030600500556; скасувати запис цієї реєстрації та внести зміни у Поземельну книгу та Державний земельний кадастр щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з категорії 3.1.3 на 4 категорію та зміни користувача з НАЕК "Енергоатом" на РЛП "Гранітно-Степове Побужжя"; визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 11,7992 га серії ЯЯ № 198651, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030601300001; скасувати запис цієї реєстрації та внести зміни у Поземельну книгу та Державний земельний кадастр щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з категорії 3.1.3 на 4 категорію та зміни користувача з НАЕК "Енергоатом" на РЛП "Гранітно-Степове Побужжя"; визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,3363 га серії ЯЯ № 198652, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030600300003; скасувати запис цієї реєстрації та внести зміни у Поземельну книгу та Державний земельний кадастр щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з категорії 3.1.3 на 4 категорію та зміни користувача з НАЕК "Енергоатом" на РЛП "Гранітно-Степове Побужжя"; повернути до відповідних архівних державних органів земельних ресурсів зазначені державні акти, де зберігається другий примірник цих документів.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.05.2014 р. відмовлено Міжнародній благодійній організації "Екологія-Право-Людина" у прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви в частині додатково заявлених позовних вимог щодо внесення змін у Поземельну книгу та Державний земельний кадастр, щодо зміни цільового призначення земельної ділянки; замінено Арбузинський районний відділ земельних ресурсів Держкомзему у Миколаївській області на правонаступника - Відділ Держземагенства в Арбузинському районі Миколаївської області; Доманівський районний відділ земельних ресурсів Держкомзему у Миколаївській області на правонаступника- Відділ Держземагенства у Доманівському районі Миколаївської області; Южноукраїнський міський відділ земельних ресурсів Держкомзему у Миколаївській області на правонаступника - Відділ Держземагенства у м. Южноукраїнську Миколаївської області.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.05.2014р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональний ландшафтний парк "Гранітно-Степове Побужжя", Національний природний парк "Бузький гард".

Рішенням господарського Миколаївської області від 25.09.2014р. у даній справі позов задоволено частково: визнано недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 198650, зареєстрований 19.07.2006 р. в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030600500556, визнано недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 198651, зареєстрований 19.07.2006 р. в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030601300001, визнано недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 198652, зареєстрований 20.07.2006 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030600300003. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області до Державного бюджету України 1218,00 грн. судового збору, стягнуто з Доманівської районної державної адміністрації Миколаївської області до Державного бюджету України 1218,00 грн. судового збору, стягнуто з Южноукраїнської міської ради Миколаївської області до Державного бюджету України 1218,00 грн. судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014р. у даній справі, рішення господарського Миколаївської області від 25.09.2014р. скасовано частково, викладено його резолютивну частину в наступній редакції: позовні вимоги задовольнити частково. Визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 11,5863 га, виданий ДП "Державна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" серії ЯЯ № 198650, зареєстрований 19.07.2006 р. в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030600500556, скасувати запис реєстрації державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 11,5863 га, виданий ДП "Державна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" серії ЯЯ № 198650, зареєстрований 19.07.2006 р. в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030600500556, визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 11,7992 га, виданий ДП "Державна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" серії ЯЯ № 198651, зареєстрований 19.07.2006 р. в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030601300001, скасувати запис реєстрації державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 11,7992 га, виданий ДП "Державна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" серії ЯЯ № 198651, зареєстрований 19.07.2006 р. в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030601300001, визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,3363 га, виданий ДП "Державна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" серії ЯЯ № 198652, зареєстрований 20.07.2006 р. в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030600300003, скасувати запис реєстрації державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,3363 га, виданий ДП "Державна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" серії ЯЯ № 198652, зареєстрований 20.07.2006 р. в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030600300003. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ДП "Державна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Державного бюджету України судовий збір в сумі 7308,00грн. за подання позову та 2436,00 грн. за апеляційний перегляд.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2015р. касаційну скаргу Державного підприємства "Державна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відповідач-7) задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2014р. у справі №915/304/14 та рішення господарського суду Миколаївської області від 25.09.2014р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.05.2015р., відповідно до ст. 16, 17, 86, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до свого провадження, залучено до участі у справі в якості відповідача Міністерство палива та енергетики України, справу №915/304/14 направлено за підсудністю до господарського суду міста Києва.

13.05.2015 р. справу № 915/304/14 передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою суду від 18.05.2015р. справу прийнято до провадження судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою суду від 10.06.2015р. на підставі ст. 25 ГПК України здійснено заміну відповідача-8 Міністерства палива та енергетики промисловості України на Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Розпорядженням від 02.07.2015р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №915/304/14.

За результатами повторного автоматичного розподілу справа №915/304/14 передана для подальшого розгляду судді Борисенко І.І.

Ухвалою суду від 03.07.2015р. справу №915/304/14 прийнято до свого провадження суддею Борисенко І.І.

З письмових пояснень, які містять в матеріалах справи вбачається, треті особи 1-2, 4 позов підтримали зауважили, що інтерес охорони та збереження природи як першооснови життя суспільства є їх основним інтересом, що порушується спірними державними актами.

Відповідач-1 проти задоволення позову заперечив, пояснюючи це тим, що вимога про визнання недійсним державного акта не відноситься до кола повноважень відповідача-1.

Відповідач-2 проти позову заперечив в частині заявлених позовних вимог щодо скасування державної реєстрації державних актів на право постійного користування земельними ділянками, оскільки повноваження щодо державної реєстрації прав на земельні ділянки та скасування державної реєстрації цих прав не розповсюджується на компетенцію органів Держземагенства України.

Відповідач-3 відзив по суті позову суду не подав.

Відповідач-4 проти задоволення позову заперечив, мотивуючи це тим, що на даний час відповідач-4 не може скасувати спірний запис реєстрації, оскільки обов'язки державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень покладено на державних реєстраторів структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України.

Відповідач-5 відзив по суті позову суду не подав.

Відповідач-7 проти позову заперечив, з наступних підстав:

- скасування судом рішення органу державної влади, який надав право на оформлення спірних державних актів, не є підставою для припинення речового права відповідача-7 на земельні ділянки згідно з ст. 141 ЗК України;

- позивачем не доведено суду порушення його особистого, суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу;

- у разі задоволення позову Олександрівське водосховище як важливий народногосподарський та енергетичний об'єкт буде спущене, з усіма негативними наслідками для іхтіофауни, орнітофауни тощо, окремим наслідком є зупинка експлуатації Ташлицької ГАЕС і спричиненні цим колосальні збитки державі;

- позивачем пропущений строк позовної давності, оскільки про існування спірних державних актів позивачу стало відомо 09.11.2010 - з дати винесення Окружним адміністративним судом міста Києва постанови у справі № 2а-9770/10/2670.

Позивачем та відповідачем-7 надані письмові пояснення, які долучені судом до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши докази на дослідження яких вказав Вищий господарський суд України в постанові від 18.03.2015р., господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2006 №841 "Про надання земельних ділянок у постійне користування" вирішено погодитися з пропозицією Міністерства палива та енергетики щодо надання у постійне користування відповідачу-7 із земель запасу із зміною цільового призначення земельних ділянок за переліком згідно з додатком загальною площею 27,7218 гектара після прийняття Миколаївською обласною радою рішення про виключення зазначених ділянок в установленому порядку із складу третьої особи 3 для розміщення хвостової частини Олександрівського водосховища згідно з проектом, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.06.2002 № 342.

19.07.2006р.-20.07.2006р. відповідачу-7, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2006 №841 "Про надання земельних ділянок у постійне користування", були видані:

- спірний державний акт серії ЯЯ №198650, за підписом відповідача-1, зареєстрований відповідачем-2 19.07.2006 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030600500556, на право постійного користування земельною ділянкою площею 11,5863 га, розташованою в межах території Арбузинського району Миколаївської області;

- спірний державний акт серії ЯЯ №198651, за підписом відповідача-3, зареєстрований відповідачем-4 19.07.2006 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030601300001, на право постійного користування земельною ділянкою площею 11,7992 га, розташованою в межах території Богданівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області;

- спірний державний акт серії ЯЯ №198652, за підписом відповідача-5, зареєстрований відповідачем-6 20.07.2006 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030600300003, на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,3363 га, розташованою в межах території м. Южноукраїнськ Миколаївської області.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2010 у справі № 2а-9770/10/2670 за позовом позивача у даній справі визнано протиправною та скасовано постанову Кабінету Міністрів України від 20.06.2006 № 841 "Про надання земельних ділянок у постійне користування".

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011 у справі №2а-9770/10/2670 вищевказану постанову місцевого окружного адміністративного суду скасовано, в позові відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.11.2011 №К/9991/14764/11 у справі № 2а-9770/10/2670 вищезгадану постанову апеляційного адміністративного суду скасовано, а постанову місцевого окружного адміністративного суду від 09.11.2010 залишено в силі.

Постановою Верховного Суду України від 29.05.2012р. у справі №2а-9770/10/2670 у задоволенні заяв Кабінету Міністрів України, відповідача-7 у даній справі про перегляд ухвали суду касаційної інстанції від 29.11.2011 з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України, відмовлено.

Також, судом встановлено, що рішенням Миколаївської обласної ради від 06.07.2006 № 10 "Про виключення земельних ділянок" виключено зі складу третьої особи 3 земельні ділянки загальною площею 27,7218 га для розміщення хвостової частини Олександрівського водосховища згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2006 №841 «Перелік земельних ділянок, що надаються у постійне користування державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» зі зміною цільового призначення».

Постановою Центрального районного суду міста Миколаєва від 22.01.2007 у справі №2-а-5-615/07/1423, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012, за позовом третіх осіб-1-2 у даній справі визнано незаконним та скасовано рішення Миколаївської обласної ради від 06.07.2006 №10 "Про виключення земельних ділянок".

Позивач звернувшись з указаним позовом до відповідачів вказує, що позовна заява подана з метою захисту та представлення інтересів громадян у сфері здійснення екологічних прав задля збереження безпечного життя та здоров'я навколишнього природного середовища. Вказані представницькі функції, відповідно до завдань організації носять публічно-правовий характер.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Приписами ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 21 ГПК сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Тобто, підставою звернення до господарського суду з позовом закон пов'язує з наявністю у особи, яка звертається з таким позовом, суб'єктивного права або інтересу, на захист якого такий позов подано.

Так, на виконання вказівок Вищого господарського суду України викладених в постанові від 18.03.2015р. судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Міжнародна благодійна організація "Екологія-Право-Людина", зареєстрована Міністерством юстиції України 24.03.1999 р. (згідно до внесених змін), відповідно до статуту самоврядна, з міжнародним статусом, на добровільних засадах, благодійна організація.

Відповідно до розділу 2 п. 2.1 статуту метою створення і діяльності Організації є здійснення благодійної діяльності, яка полягає у надання допомоги фізичним і юридичним особам у захисті їхніх екологічних прав, захисті довкілля в інтересах суспільства, сприяння розвитку природоохоронної справи та розвитку еколого-правової освіти, науки та культури.

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.2.6 статуту, основними напрямами благодійної діяльності є сприяння практичному здійсненню загальнодержавних, регіональних, місцевих та міжнародних програм у сфері навколишнього середовища, прав людини і громадянина. Подання допомоги особам, які постраждали внаслідок екологічних, техногенних та інших катастроф, нещасних випадків, аварій, забруднення довкілля, інших порушень їхніх екологічних випадків. Подання допомоги особам в реалізації їхніх прав і законних інтересів. Сприяння розвитку еколого-правової науки і освіти, реалізації науково-освітніх програм, подання допомоги вчителям, вченим , студентам, учням. Сприяння охороні і збереженню природної та культурної спадщини. Сприяння розвитку природно-заповідного фонду та природоохоронної справи.

Пунктом 2.3 статуту визначені форми здійснення благодійної діяльності організацією. Відповідно до п.п.2.3.1, 2.3.2 статуту, організація здійснює діяльність щодо надання правової допомоги (юридичних консультацій та ін.). Представлення своїх інтересів та інтересів інших осіб в судах України у справах, пов'язаних із порушенням екологічних чи інших прав людини і громадянина або пов'язаних із порушенням екологічного законодавства.

Суд, вказує, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес іншою особою порушено та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права, в свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і, у разі встановлення порушеного права, з'ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб. Якщо в результаті розгляду справи виявиться, що порушення відсутнє чи обраний позивачем спосіб захисту не відповідає, характеру порушеного права чи інтересу, суд має відмовити у позові.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 28.11.13 року № 12- рп/2013 правові та організаційні засади діяльності громадських організацій визначені в Законі України „Про громадські об'єднання". Громадська організація - це добровільне об'єднання фізичних осіб для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів (частини перша, третя статті 1 Закону № 4572). Згідно з Законом № 4572 засновниками та членами (учасниками) громадської організації як виду громадського об'єднання є фізичні особи, які можуть утворювати громадську організацію зі статусом або без статусу юридичної особи (частини друга, третя, п'ята статті 1).

Громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до п. «ж» ч. 1 ст. 21 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» громадські природоохоронні організації мають право подавати до суду позови про відшкодування шкоди , заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі здоров'ю громадян і майну громадських організацій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» благодійна організація - юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.

Твердження позивача про те, що останній звертається до суду для припинення порушення екологічного законодавства відповідачем-7 не підтверджено матеріалами справи та мотивуванням поданої позовної заяви.

Позивачем не доведено суду, які саме особисті права або охоронювані законом інтерес позивача, як благодійної організації порушені, суду не доведено захист прав інших громадян в інтересах яких позивач звернувся до суду, в чому полягає порушення екологічних прав позивача, зважаючи на те, що метою створення і діяльності позивача є здійснення благодійної діяльності, яка полягає у надання допомоги фізичним і юридичним особам у захисті їхніх екологічних прав, захисті довкілля в інтересах суспільства, сприяння розвитку природоохоронної справи та розвитку еколого-правової освіти, науки та культури.

В свою чергу рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) №18-рп/2004 від 01.12.2004, чітко визначено та вказано на те, що «Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права "має один і той же зміст».

Натомість предметом спору є оскарження державних актів на право постійного користування земельною ділянкою позивача та скасування запису реєстрації вказаних державних актів. Отже у даному випадку позивач оскаржує права користувача спірною земельною ділянкою. Вказані правовідносини є приватноправовими, тобто пов'язаними із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

Відтак, позивачу необхідно довести, в порядку ст.ст. 33,34 ГПК України яким чином предмет вказаного спору порушує права або законні інтереси Позивача і яким чином порушені права або інтереси будуть відновлені у випадку задоволення позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Посилання позивача у даному позові зокрема на ст. 152 ЗК України визнається судом необґрунтованим, оскільки вказана норма визначає способи захисту прав на земельні ділянки, так ч. 2 ст. 152 ЗК України вказує на те, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Вилучення земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених ч.ч. 5-8 ст. 149 ЗК України та у випадках, визначених ст. 150 цього кодексу, здійснює Кабінет Міністрів України.

При цьому, відповідно до постанови Верховного Суду України від 12.09.2012р. 6-71цс12 визначено, що такої підстави припинення права власності на земельну ділянку, як скасування рішення органу виконавчої влади, на підставі якого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, ЗК не передбачено.

Позивачем вказаний позов подано не як власником або землекористувачем з метою усунення порушень його прав на землю, а з метою захисту екологічних прав та припинення порушення екологічного законодавства.

Суд вказує, що Позивачем, суду не доведено порушення майнових або особистих немайнових прав (зокрема екологічних), матеріально-правового інтересу позивача, відповідно до приписів ст.ст. 1, 2, 16 ГПК України, а спосіб захисту, обраного позивачем не відповідає характеру порушеного права чи інтересу та того яким чином вони відновляться.

Натомість судом встановлено, що відповідно до статуту відповідача-7, Державне підприємство "Державна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" засноване на державній власності і належить до сфери управління Міністерства палива та енергетики України, яке є органом управління майном.

Відповідно до ст. 2 статуту відповідача-7 основною метою діяльності ДП «НАЕК» «Енергоатом» є виробництво електроенергії, забезпечення безпечної експлуатації атомних електростанцій поліпшення енергопостачання економіки України і населення, підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, а також, у межах своєї компетенції, забезпечення постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики, радіаційних аварій у промисловості.

Згідно з ст. 3.1 статуту відповідача-7 ДП «НАЕК «Енергоатом» відповідно до чинного законодавства згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про створення «Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» від 17.10.1996 №1268 призначено експлуатуючою організацією (оператором) ядерних установок на промислових майданчиках Запорізької АЕС, Рівненської АЕС, Хмельницької АЕС та Южно-Української АЕС.

Відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за ДП «НАЕК «Енергоатом» здійснюється за погодженням з Органом управління майном у порядку, встановленому чинним законодавством України. Одержані в результаті відчуження зазначеного майна кошти спрямовуються виключно на інвестиції, експлуатацію, ремонт, підвищення ядерної безпеки, капітальне будівництво ядерних енергоблоків і є державною власністю .

Також, на виконання вказівок Вищого господарського суду України зазначених у постанові від 18.03.2015р. щодо дослідження та оцінки наслідкам які можуть настати, адже пусковий комплекс Ташлицької ГАЕС введено в дію, судом встановлено наступне.

Відповідачем-7 суду пояснено, що роботи по зведенню об'єктів гідрокомплексу розпочато у 1980 році. На момент призупинення будівництва гідрокомплексу у 1991 році було виконано будівельно-монтажних робіт на 300 млн. доларів США. Щорічні витрати на утримання недобудованих об'єктів в безпечному стані обходились державному підприємству в 2,5 млн. доларів США. Після відновлення будівництва, а саме з 2001 року до теперішнього часу на будівництво Ташлицької ГАЕС було витрачено державою коштів у сумі 1 760 713 тис. грн.

Одночасно, Відповідачем-7 також додано до матеріалів справи розширену довідку про будівництво об'єктів Ташлицької ГАЕС з додатками, службову записку від 10.03.2015р. №1500/312 «Про надання інформації та документів», з додатками, службову записку від 13.03.2015 №36/135 «Про надання інформації», інформація про обсяг виробництва товарної продукції.

Згідно вищевказаних документів зокрема повідомляються наслідки можливої екологічної катастрофи (у зв'язку зі зниженням рівня Олександрівського водосховища, до відмітки що мала місце до заповнення хвостової частини водосховища (12,0 м). Зокрема повідомлено, що при такій ситуації верхнє водосховище вийде з ладу і його подальша експлуатація буде неможлива, як наслідок це призведе до перебоїв водопостачання населення міст Вознесенськ та Нова Одеса, а також до екологічної катастрофи.

Також, в матеріалах справи наявний протокол наради від головуванням Міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань функціонування ГАЕС України щодо стану підготовки Ташлицької ГАЕС до роботи в період ОЗМ 2014/2015 років згідно якого вирішено вжити заходів щодо максимального можливого скорочення часу перебування маневрених потужностей ГАЕС в капітальних ремонтах з метою повного використання зазначених потужностей під час роботи в період ОЗМ 2014-2015 років.

Також, в матеріалах справи наявне доручення першого заступника голови Миколаївської обласної державної адміністрації від 07.08.2012 №2749/0/05-60/3-12 щодо виконання рішення комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій при Миколаївській облдержадміністрації, протокол наради щодо експлуатації Олександрівського водосховище та водогосподарської ситуації в басейні р.Південний Буг щодо необхідності підняття рівня води у Олександрівському водосховищі та шляхи вирішення можливих протиріч при оцінці впливу на навколишнє середовище.

Відповідно ж до даних обсягів виробництва та товарної продукції ТГАЕС за 2014 рік та з початку експлуатації, а також планові показники з відпустку електроенергії ТГАЕС на 2015 рік зупинення експлуатації ТГАЕС призведе до недотримання товарної продукції за 2015 рік 155,1 млн. грн.

В матеріалах справи наявний лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості з запрошенням взяти участь у міжвідомчій нараді «Будівництво Ташлицької ГАЕС» Підняття відмітки нормального підпірного рівня Олександрівського водосховища - шлях до вирішення проблем забезпечення потреб водокористувачів Миколаївської області

Таким чином, досліджуючи обставини на дослідження яких під час нового розгляду вказав Вищий господарський суд України в постанові від 18.03.2015р., судом встановлено, що у разі зупинення експлуатації Ташлицької ГАЕС, можливе настання невідворотних наслідків, витрат пов'язаних не лише з недотриманням товарної продукції та збитків, а й витрат пов'язаних з консервацією та знаттям з експлуатації об'єкту, вирішенням відповідних технічних, екологічних, соціальних проблем, виробничо-організаційних питань. Крім цього, зменшення регулюючої ємкості водосховища може призвести до виникнення в період літньо-осінньої межені надзвичайних ситуацій, пов'язаних зі зривом водопостачання та порушення санітарно-епідеміологічної обстановки в нижній течії Південного Бугу (м. Миколаїв, м. Вознесеньк, м. Нова Одеса, прилеглі села).

Виходячи з принципу справедливості, добросовісності та розумності, дослідивши в сукупності наявні докази, надавши оцінку доказам в тому числі на виконання вказівок Вищого господарського суду України, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості та безпідставності, судом не встановлено порушення прав та законних інтересів позивача як благодійної організації, а також зважаючи на те, що обраний спосіб захисту не відповідає характеру порушеного права, суд відмовляє у позові по суті, тому не застосовує строк позовної давності до вказаних правовідносин.

Відповідно до п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оскільки при зверненні до суду Позивач був звільнений від сплати судового збору та у зв'язку з відмовою в позові, відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір не стягується та не відшкодовується.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 13.10.2015р.

Суддя І.І.Борисенко