Рішення

від 09.10.2015 по справі 922/4453/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2015 р.Справа № 922/4453/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Васильєву А.В.

розглянувши справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріадна", м. Харків до 1-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дом "НТК", м. Харків, 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарконт Транспорт Солюшн", м. Одеса про за зустрічним позовом до про стягнення 87929,77 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарконт Транспорт Солюшн", м. Одеса Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріадна", м. Харків стягнення 127705,68 грн. за участю представників:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) - Лагутін І.В., довіреність № 98 від 14.08.2015 року;

1-го відповідача за первісним позовом - не з'явився;

2-го відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аріадна", м. Харків (позивач) 03.08.2015 р. звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів: 1-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дом "НТК", м. Харків, 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарконт Транспорт Солюшн", м. Одеса, про стягнення 87929,77 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку другого відповідача своїх зобов'язань за Договором транспортного експедирування № 10-04 від 10.04.2013 року. Також, в обґрунтування позову позивач посилається на укладений з першим відповідачем Договір поруки від 24.07.2015 року. Враховуючи викладене, позивачем заявлено до стягнення солідарно з першого та другого відповідачів 87929,77 грн. збитків. До стягнення заявлені також судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 серпня 2015 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/4453/15 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 08 вересня 2015 року о 12:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 вересня 2015 року відмовлено другому відповідачу в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 35836 від 08.09.2015 р.), зустрічну позовну заяву ТОВ "Фарконт Транспорт Солюшн" до ТОВ "Аріадна" про стягнення 127705,68 грн. (вх. № 35651 від 08.09.2015 р.) прийнято для спільного розгляду з первісним позовом та розгляд справи відкладено на 21 вересня 2015 р. об 11:20год., відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 вересня 2015 р. відмовлено позивачу за первісним позовом (відповідачу за зустрічним) в задоволенні клопотання (вх. № 37648 від 21.09.2015 р.), задоволено усне клопотання позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) про відкладення розгляду справи та розгляд справи № 922/4453/15 відкладено на 29 вересня 2015 р. о 15:30год.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 29 вересня 2015 року розгляд справи відкладено на 01 жовтня 2015 року о 10:00год; від 01.10.2015 року клопотання позивача за первісним позовом про продовження строку вирішення спору задоволено, строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів, до 18 жовтня 2015 року та розгляд справи № 922/4453/15 відкладено на 09 жовтня 2015 р. о 10:50год., відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) в призначене судове засідання з'явився, первісні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та наполягав на їх задоволенні. Проти зустрічної позовної заяви заперечив повністю з підстав, викладених в наданому раніше відзиві на зустрічну позовну заяву та просив суд в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Перший відповідач за первісним позовом в призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Другий відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) в призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу, з урахуванням приписів п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідачів за первісним позовом не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі, у зв'язку з чим, господарська справа № 922/4453/15 розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, - за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши матеріали господарської справи, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним), всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

10.04.2013 року між другим відповідачем за первісним позовом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарконт Транспорт Солюшн" (експедитор) та позивачем за первісним позовом - Товариством з обмеженою відповідальністю Аріадна" (клієнт) було укладено Договір № 10-04 транспортного експедирування (далі - Договір) (т.с. І а.с. 14-21), відповідно до умов п. 1.1. якого, експедитор зобов'язався за плату та за рахунок клієнта виконати та організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних, транзитних та внутрішніх перевезень вантажу клієнта, а також виконати та організувати додаткові послуги, необхідні для доставки вантажу. Розмір експедиторської винагороди є складовою частиною вартості перевезення та залежить від транспортних та інших витрат по кожному конкретному перевезенні.

Експедитор надає клієнтові транспортно-експедиційні послуги у відповідності до Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність", Цивільного та Господарського кодексів України, законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, міжнародних угод та Конвенцій (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.2.1. Договору експедитор зобов'язаний забезпечити оптимальне транспортне обслуговування організацію перевезення вантажу клієнта різними видами транспорту по території України та за її межами у відповідності до заявки клієнта та міжнародними правилами.

Згідно з умовами пункту 3.1. вищевказаного Договору, послуги експедитора, а також витрати та інші платежі, здійснені експедитором в інтересах клієнта та пов'язані з виконанням цього Договору, сплачує клієнт на умовах 100 % передоплати на підставі виставленого експедитором рахунку в строк, передбачений п. 3.2. Договору. У разі виникнення у експедитора додаткових витрат, сплати штрафу та проведення інших платежів в інтересах клієнта та пов'язані з виконанням цього Договору, експедитор виставляє клієнту додатковий рахунок, підлягаючий до сплати клієнтом у строк, передбачений п. 3.2. Договору.

Пунктом 3.2. Договору сторони погодили та встановили, що клієнт сплачує рахунки експедитора на протязі 3-х банківських днів від дати надання рахунку клієнту з переказом зазначених в рахунку сум на рахунок експедитора. Клієнт погоджується, що експедитор має право направити клієнтові рахунок з використанням засобів факсимільного та електронного зв'язку, зазначених у розділі "Реквізити сторін" даного Договору, з подальшим наданням оригіналу рахунку. Якщо попередні послуги експедитора клієнтом не сплачені, а наступні послуги сплачені, то експедитор зараховує таку сплату клієнта за раніше не сплаченими наданими послугами.

Відповідно до п. 7.1. Договору №10-04 від 10.04.2013 р., цей Договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2013 р. та якщо одна із сторін за 30 днів до спливу строку Договору не сповістить письмово другу сторону про розірвання Договору, строк його дії автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік.

У зв'язку з відсутністю заяв сторін про розірвання вищевказаного Договору, його дія автоматично продовжувалася на 2014 р. та 2015 р.

Позивач за первісним позовом звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій наголошував на тому, що у зв'язку з укладенням 24.10.2014 р. Позивачем з компанією Jiangsu Province Jianerkang Medical Dressing Co., LTD, додаткової угоди №10 до контракту №JEK/AD 2010 від 02.06.2010 р. на поставку товару міжнародним морським транспортом на умовах FOB - м. Шанхай (ІНКОТЕРМС 2000) (т.с. І а.с. 22-30), другим відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарконт Транспорт Солюшн" було прийнято заявку на транспортно-експедиційні послуги (т.с. І а.с. 31).

Так, позивачем за первісним позовом наголошено, що для виконання заявки позивача другий відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарконт Транспорт Солюшн" звернувся до китайського експедитора Shashine Logistics (Н.К.) CO Limited, який надав вантажовідправнику Jiangsu Province Jianerkang Medical Dressing Co., LTD, контейнер EITU1346500, оформив домашній коносамент SUNE1412281 та передав вантаж до перевезення морській лінії EVERGREEN LINE за лінійним коносаментом EGLV143400095297, в якому отримувачем вантажу було вказано - ТОВ "Фарконт Транспорт Солюшн" (другий відповідач за первісним позовом).

Так, згідно з повідомлення про прибуття від 30.01.2015 р. та листа агента суднохідної компанії EVERGREEN LINE на території України - ТОВ "BSA Ukraine LTD", №030.04.2015 від 30.04.2015 р. контейнер EITU1346500 було вивантажено в Одеському порту 05.02.2015

Позивачем зазначено, що на виконання п. 2.4.1. вищевказаного Договору №10-04 від 10.04.2013 р. позивачем 12.05.2015 р. було видано другому відповідачу за первісним позовом - ТОВ "Фарконт Транспорт Солюшн" довіреність №12/05-1 на здійснення отримання, експедирування, оформлення та доставку вантажу, що надійшов в контейнері № EITU1346500 по коносаменту №143400095297//SUNE1412281 в адресу позивача за первісним позовом в Одеський морський торговельний порт (т.с. І а.с. 33).

Позивач в первісній позовній заяві вказує на умови пункту 2.4.13. Договору, яким передбачено обов'язок позивача сплатити другому відповідачу за первісним позовом - ТОВ "Фарконт Транспорт Солюшн" вартість зберігання вантажу в портах навантаження/вивантаження, перевалки, прибуття, а також демередж/детеншн у відповідності до рахунків портів, морських перевізників/їх агентів.

Згідно з п. 2.1.6., п. 2.1.9. якими передбачено право другого відповідача отримувати від позивача плату за свої послуги, а також відшкодування витрат, штрафів та інших платежів, понесених в інтересах позивача або які виникли при виконанні Договору, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах останнього.

21.05.2015 р. другий відповідач за первісним позовом - ТОВ "Фарконт Транспорт Солюшн" виставив позивачу рахунок №1505018 стосовно EGLV143400095297//SUNE1412281 1х40НС 06.02.2015 INDEPENDENT VENTURE 0146- 054Е EITU346500 на суму 52616,58 грн., без ПДВ, за фрахт Шанхай - Одеса, який було сплачено платіжним дорученням №740 від 22.05.2015 р.

21.05.2015 р. другий відповідач за первісним позовом - ТОВ "Фарконт Транспорт Солюшн" виставив позивачу за первісним позовом рахунок №1505019 стосовно EGLV143400095297//SUNE1412281 1х40НС 06.02.2015 INDEPENDENT VENTURE 0146- 054Е EITU1346500 на суму 43914,71 грн., в т.ч. ПДВ 7319,12 грн., за навантажно-розвантажувальні роботи (8671,94 грн., ПДВ 1734,39 грн.), транспортно-експедиційне обслуговування (6243,80 грн., ПДВ 1248,76 грн.), автоперевезення Одеса-Харків (20812,66 грн., ПДВ 4162,53 грн.), експедиторську винагороду (867,19 грн., ПДВ 173,44 грн.), який було сплачено платіжним дорученням №741 від 22.05.2015 р.

25.05.2015 р. другий відповідач за первісним позовом - ТОВ "Фарконт Транспорт Солюшн" виставив позивачу за первісним позовом рахунок №1505027 стосовно EGLV143400095297//SUNE1412281 1х40НС 06.02.2015 INDEPENDENT VENTURE 0146-054Е EITU1346500 на суму 104015,06 грн., в т.ч. ПДВ 17335,84 грн., за зберігання 05/02-28/05, який частково було сплачено платіжним дорученням №747 від 25.05.2015 р. в сумі 54015,06 грн.

Так, позивачем за первісним позовом наголошено, що в період з 05.02.2015 р. по 07.072015 р. другий відповідач за первісним позовом - ТОВ "Фарконт Транспорт Солюшн" з суб'єктивних причин не міг отримати від китайського експедитора Shashine Logistics (Н.К.) CO Limited оригіналу лінійного коносаменту EGLV143400095297 або внутрішнього документу лінії, який дає право отримання вантажу без надання такого оригіналу (телекс-реліз), внаслідок чого був позбавлений можливості отримати контейнер EITU1346500, вантаж, у зв'язку із чим, наголошено позивачем за первісним позовом, належним чином не виконані свої зобов'язання за вищевказаним Договором №10-04 від 10.04.2013 р.

Враховуючи вищенаведене, позивачем за первісним позовом наголошено, що з урахуванням приписів ч. 2 ст. 932 ЦК України другий відповідач за первісним позовом - ТОВ "Фарконт Транспорт Солюшн" відповідає за неналежне виконання договору №10-04 від 10.04.2013 р. внаслідок дій (бездіяльності) залученої до виконання його обов'язків третьої особи китайського експедитора Shashine Logistics (Н.К.) CO Limited.

Позивач за первісним позовом наголошує, що останній протягом вказаного строку не було надано документального підтвердження витрат, понесених другим відповідачем за первісним позовом - ТОВ "Фарконт Транспорт Солюшн" в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування №10-04 від 10.04.2013 р., а також рахунків портів, морських перевізників чи їх агентів, хоча необхідність такого надання безпосередньо слідує з умов п. 2.4.13 вказаного Договору.

Листом за вих. № 391 від 06.07.2015 р. другий відповідач за первісним позовом ТОВ "Фарконт Транспорт Солюшн" повідомив про повернення грошових коштів, раніше сплачених позивачем на підставі виставлених рахунків, в повному обсязі за виключенням суми в розмірі 52616,58 гри., сплаченої по рахунку №1505018 від 21.05.2015 р. за морський фрахт Шанхай-Одеса.

Платіжним дорученням другого відповідача за первісним позовом - ТОВ "Фарконт Транспорт Солюшн" №757 від 06.07.2015 р. частину вказаних коштів в сумі 10000,00 грн. було повернуто, решта суми складає 87929,77 грн.

У зв'язку із закінченням встановленого ст. 204 МК України строку тимчасового зберігання товарів під митним контролем 08.07.2015 р. товари в контейнері EITU1346500 були вилучені на склад митниці Одеської митниці ДФС України, звідки в порядку, передбаченому ст. 242 МК України, були отримані та доставлені до м. Харкова самостійно позивачем за первісним позовом.

Пунктами 4.1.2., 7.2. Договору №10-04 від 10.04.2013 р. передбачено право сторони розірвати його в односторонньому порядку та обов'язок відшкодування винною стороною збитків, спричинених іншій стороні.

24.07.2015 р. позивачем направлено на адресу другого відповідача повідомлення №89 від 24.07.2015 р. про розірвання договору №10-04 від 10.04.2013 р.

З урахуванням викладеного, на думку позивача за первісним позовом у другого відповідача виникло зобов'язання відшкодувати позивачу суму в розмірі 43914,71 грн., в т.ч. ПДВ 7319,12 грн., сплачену платіжним дорученням №741 від 22.05.2015 р. за навантажно-розвантажувальні роботи (8671,94 грн., ПДВ 1734,39 грн.), транспортно-експедиційне обслуговування (6243,80 грн., ПДВ 1248,76 грн.), автоперевезення Одеса-Харків (20812,66 грн., ПДВ 4162,53 грн.), експедиторську винагороду (867,19 грн., ПДВ 173,44 грн.), а також суму 54015,06 грн., в т.ч. ПДВ 9002,51 грн., сплачену платіжним дорученням №747 від 25.05.2015 р. за зберігання 05/02 - 28/05, в якості збитків.

Таким чином, позивачем за первісним позовом нараховані другому відповідачу та заявлені до стягнення збитки в розмірі 87929,77 грн., які розраховані позивачем як сума здійснених другому відповідачу за первісним позовом - "Фарконт Транспорт Солюшн" платежів 43914,71 грн. та 54015,06 грн. за вирахуванням 10000,00 грн. повернутих останнім добровільно 06.07.2015 р.

Також, за договором поруки б/н від 24.07.2015 р. перший відповідач за первісним позовом - ТОВ "Торгівельний дім "НТК" на підставі ст. 546, ст. 553 ЦК України зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем за первісним позовом за виконання обов'язку другого відповідача - "Фарконт Транспорт Солюшн" в частині відшкодування збитків, спричинених в результаті неналежного виконання зобов'язань за договором транспортного експедирування №10-04 від 10.04.2013 р., заявкою та довіреністю №12/05-1 від 12.05.2015 р. (т.с. І а.с. 50-52).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1-3 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи вищенаведене, позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з першого та другого відповідачів солідарно 87929,77 грн. збитків.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Згідно з ч. 2 ст. 313 ГК України перевізник звільняється від відповідальності за прострочення в доставці вантажу, якщо прострочення сталося не з його вини.

Відповідно до ч. 3 ст. 308 ГК України вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 918 ЦК України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 308 ГК України про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 308 ГК України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Відповідно до ч. 3 ст. 310 ГК України відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення.

Згідно з приписами ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до вимог ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Відповідно до ст. 935 ЦК України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно з приписами ч. 1-3 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Системний аналіз ст. 22, 623 ЦК України, ст. 224, 225 ГК України дозволяє дійти висновку, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) противоправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Підставою для відшкодування збитків є вина особи, яка їх заподіяла, за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями винної особи і самими збитками.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що затримка вантажу відбулась не з вини експедитора, так як експедитор тільки 26.05.2015 року отримав оригінали документів на вантаж від продавця/вантажовідправника (арк.с.82, 83, т.1), що свідчить про відсутність повного складу цивільного правопорушення, оскільки не доведено вину експедитора, як наслідок, відсутні правові підстави для стягнення збитків, у зв'язку із чим, суд відмовляє в задоволенні первісного позову повністю.

Надаючи правову кваліфікацію зустрічній позовній заяві ТОВ "Фарконт Транспорт Солюшн" до ТОВ "Аріадна" про стягнення 127705,68 грн. заборгованості за Договором № 10-04 транспортного експедирування від 10.04.2013 року, суд виходить з наступного.

Умовами Договору транспортного експедирування № 10-04 від 10.04.2013 року експедитор зобов'язався за плату і за рахунок Клієнта виконати і організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезень вантажу Клієнта, а також виконати і організувати додаткові послуги, необхідні для доставки вантажу.

Після укладання договору, який є фактично генеральним договором експедирування вантажу.

Позивач в зустрічній позовній заяві наголошує, що експедитор - ТОВ "Фарконт Транспорт Солюшн" неодноразово виконував експедируване вантажу Клієнта - відповідача за зустрічним позовом - ТОВ "Аріадна".

Так, позивачем за первісним позовом наголошено, що за дорученням клієнта - ТОВ "Аріадна" в грудні 2014 року позивач за зустрічним позовом - ТОВ "Фарконт Транспорт Солюшн" звернувся до експедитора SUNSHINE LOGISTICS (H.K.) CO, LIMITED (Китай) з проханням надати порожній контейнер продавцю JINGSU PROVINCE JIANERKANG MEDICALDRESSING CO LTD/. ZHIXI JINTAL CITY JIANGSU PROVINCE, CHINA для навантаження у контейнер товару - медичної марлі і її відправлення на адресу відповідача за зустрічним позовом - ТОВ "Аріадна" (Україна).

Так, після навантаження Продавцем вантажу у контейнер EITU1346500, Експедитор SUNSHINE LOGISTICS (H.K.) CO, LIMITED (Китай) прийняв вантаж і склав коносамент SUNE1412281, згідно якого вантажовідправником є продавцю JINGSU PROVINCE JIANERKANG MEDICALDRESSING CO LTD/. ZHIXI JINTAL CITY JIANGSU PROVINCE, CHINA вантажоодержувачем є ТОВ "Аріадна", позивач за зустрічним позовом - ТОВ "Фарконт Транспорт Солюшн" є особою яка повідомляється про прибуття вантажу в порту призначення (Експедитор). Згідно коносаменту Фрахт повинен бути зібраний. Потім Експедитор (SUNSHINE LOGISTICS (H.K.) CO, LIMITED (Китай)) передав контейнер ЕITU1346500 з вантажем судноплавної лінії EVERGREEN LINE, яка склала коносамент №143400095297 при цьому, позивачем за зустрічним позовом - ТОВ "Фарконт Транспорт Солюшн" було сплачено за перевезення морської лінії (ФРАХТ). Агентом судноплавної лінії EVERGREEN LINE на території України є ТОВ «BSA UKRAINE LTD».

Контейнер EITU1346500 з вантажем - медична марля, був доставлений до Одеського морського торговельного порту 05.02.2015 року, вивантажений з судна та розміщений на контейнерному терміналі ДП "ГПК Україна".

Однак, у зв'язку з тим, що вантажоодержувач вантажу відповідач за зустрічним позовом - ТОВ "Аріадна" не виконав свої зобов'язання, передбачені п.3.2. Контракту, і JEK|AD 2010 від 02.06.2010р., а саме не здійснив сплату за відвантажений товар, продавець JINGSU PROVINCE JIANERKANG MEDICALDRESSING CO LTD/. ZHIXI JINTAL CITY JIANGSU PROVINCE, CHINA не передав оригінали документів на товар, передбачені тим же пунктом Контракту, JEK|AD 2010 від 02.06.2010 р.

Тому, як наголошує позивач за зустрічним позовом, отримати вантаж у агента ТОВ «BSA UKRAINE LTD» судноплавної лінії EVERGREEN LINE в порту призначення без оригіналів документів на вантаж було неможливо.

Враховуючи вищенаведене, позивач за зустрічним позовом наголошує, що з вини заме ТОВ "Аріадна" виникли додаткові витрати, а саме демередж і зберігання вантажу в порту призначення.

Тому, наголошує позивач за зустрічним позовом, твердження відповідача за зустрічним позовом - ТОВ "Аріадна", що ТОВ "Фарконт Транспорт Солюшн" винен у простої вантажу з 05.02.2015 р. по 07.07.2015 р. через не можливості отримати релізу не відповідає дійсності, оскільки вказане, наголошує позивач за зустрічним позовом, спростовується довіреністю ТОВ "Аріадна" №12/05-1, яка видана останнім тільки 12.05.2015 року, тобто після закінчення строків перебування вантажу в порту (90 днів) під митним контролем, у строк передбачений ст.204 (Строк тимчасового зберігання товарів) Митного Кодексу України - 1 Загальний строк тимчасового зберігання товарів під митним контролем становить 90 календарних днів

Таким чином, тільки вищезазначеною Довіреністю №12/05-1 від 12.05.2015 року ТОВ "Аріадна" надав право ТОВ "Фарконт Транспорт Солюшн" на проведення експедирування вантажу на території України.

Однак, позивач за зустрічним позовом зазначає, що навіть після отримання довіреності, позивач за зустрічним позовом - ТОВ "Фарконт Транспорт Солюшн" не мав можливості виконати митне оформлення товару, отримання вантажу у агента судноплавної лінії, вивезти його з порту та доставити до ТОВ «АРІАДНА», так як продавець товару JINGSU PROVINCE JIANERKANG MEDICALDRESSING CO LTD/. ZHIXI JINTAL CITY JIANGSU PROVINCE, CHINA не надав оригінали документів на вантаж.

Позивач за зустрічним позовом наголошує, що тільки 26 травня 2015 року останній отримав оригінали документів па вантаж від продавця/вантажовідправника PROVINCE JIANERKANG MEDICALDRESSING CO LTD/. ZHIXI JINTAL CITY JIANGSU PROVINCE, CHINA. За цей час виникла заборгованість за зберігання вантажу в контейнері EITU1346500 на контейнерним терміналі ДП «ГПК України», тому 25.05.2015 року був сформований і відправлений до відповідача за зустрічним позовом - ТОВ "Аріадна" рахунок №1505027 від 25.05.2015 року про оплату зберігання контейнера EITU1346500 з вантажем на контейнерному терміналі ДП «ГПК УКРАЇНИ» з 05.02.2015 року по 28.05.2015 року в сумі 104015.06 грн., де розрахунок позивачем за зустрічним позовом здійснений па підставі - Тарифи ДП «ГПК УКРАЙНА» станом на 01.01.2015 р.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжним доручення №747 від 25.05.2015 року (т.с. І а.с.39) цей рахунок був сплаченій ТОВ "Аріадна" частково в розмірі 54015,06 грн. Також, 26.05.2015 року ТОВ "Аріадна" направлено гарантійний лист за вих. №34 із зобов'язанням сплатити всю суму рахунку №1505027 від 25.05.2015 року за зберігання контейнера ЕІТІU 1346500 по коносаменту SUNE1412281/№143400095297.

Відповідно умов до п.3.1. Договору транспортного експедирування № 10-04 від 10.04.2013 року, послуги Експедитора, а також витрати, затрати, і інші платежі, здійснені Експедитором на користь Клієнта і пов'язані з виконанням цього Договору оплачуються Клієнтом на умовах 100% передоплати на підставі виставленого Експедитором рахунку в строк, передбачений п.3.2 цього Договору. У разі виникнення у Експедитора додаткових витрат, оплати штрафів і проведення інших платежів в інтересах Клієнта і пов'язаних з виконанням цього Договору, Експедитор виставляє Клієнту додатковий рахунок, який підлягає сплати Клієнтом в термін, передбачений п.3.2. цього Договору.

Пунктом 3.2. вказаного Договору передбачене оплата рахунків Клієнтом на протязі 3 банківських днів.

Таким чином, як наголошує позивач за зустрічним позовом, відповідач за зустрічним позовом - ТОВ "Аріадна" не виконав вимоги Договору і не сплатив в повному обсязі рахунок №1505027 від 25.05.2015 року за зберігання контейнера EITU1346500 по коносаменту SUNE1412281/№143400095297 у сумі 104015.06 грн., що стало підставою для застосування позивачем Пункту 2.1.7. Договору транспортного експедирування № 10-04 від 10.04.2013 року відповідно до якого - При наявності фінансової заборгованості Клієнта, простроченої більш ніж на 10 днів. Експедитор може призупинити дію даного Договору в односторонньому порядку до погашення боргу Клієнтом, при цьому Експедитор звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язань за Договором. Таке зупинення дії даного Договору може виражатися в не витребувані вантажу у перевізника, передачі вантажу митним органам. До такого вантажу можуть застосовуватися заходи, передбачені ст. 167.168 Кодексу торговельного мореплавства України. 243 МК України, коносаментом судноплавної лінії.

Дослідивши матеріали справи суд зазначає, що в обґрунтування вказаної позиції позивачем до зустрічного позову надані рахунки на оплату № 1398/2015 від 26.05.2015 року на суму 9890,17 грн. та рахунок № 1397/2015 від 26.05.2015 року на суму 258,00 грн., тобто докази про понесені витрати всього - на суму 10148,17 грн. (т.с. І а.с. 90).

Отже враховуючи, що відповідно до пп.2.4.7, 2.4.13. 2.4.15 Договору транспортного експедирування № 10-04 від 10.04.2013 року, Клієнт відшкодовує Експедитору витрати по сплати вантажних операцій, зберігання контейнера, простою транспортного засобу, а також демередж/детеннш та сплачує послуги Експедитора витрати, затрати, штрафи та інші платежі, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову лише в цій частині.

Цивільним кодексом України (ст.629) встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» встановлено, що клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, на підставі ч.1 статті 628 Цивільного кодексу України.

Правовідносини сторін врегульовано договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм чинного Законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги ТОВ "Фарконт Транспорт Солюшн" підлягають частковому задоволенню в сумі 10148,17 грн., як такі, що мають своє документальне відображення, а отже підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до якої судові витрати за майновий характер спору в даному разі на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріадна": 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дом "НТК", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарконт Транспорт Солюшн" про стягнення 87929,77 грн.

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарконт Транспорт Солюшн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріадна" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріадна" (61157, м. Харків, пров. Шаповалівський, 8, код ЄДРПОУ: 31858432, р\р 26003000131021 в Філії АТ «Укрексімбанк» г. Харків, МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарконт Транспорт Солюшн" (адреса: 65026, м. Одеса вул. Приморська. 16 офіс 305, код ЄДРПОУ: 38437228, р\р 26001010819942 в ПАО «Укрсоцбанк», МФО 300023) - 10148,17 грн. заборгованості, 152,22 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті зустрічного позову - відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 13.10.2015 р.

Суддя Є.М. Жиляєв