Постанова

від 29.06.2010 по справі 14/134-2181

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

29.06.10 Справа № 14/134-2181

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Р. Марко

суддів Т. Бонк

ОСОБА_1

При секретарі Ковалишин Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача- з»явився

Від відповідача- з»явився

Від апелянта- з»явився

Від Державного реєстратора Бережанської райдержадміністрації- не з»явився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення господарського суду Тернопільської області від 24.02.10

у справі № 14/134-2181

за позовом- Білика А.О.

до відповідача- ТзОВ»Будівельні матеріали та конструкції»

третя особа без самостійних вимог- Державний реєстратор Бережанської райдержадміністрації

- ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації нової редакції статуту

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Тернопільської області від

24.02.10 у справі № 14/134-2181, позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано недійсним рішення зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні матеріали і конструкції" від 05 лютого 2009 р., оформленого протоколом №1 від 05.02.2009 р. Скасовано державну реєстрацію нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні матеріали і конструкції" в частині визначення ОСОБА_2 частки у статутному фонді товариства в розмірі 50%, зареєстрованого Державним реєстратором Бережанської районної державної адміністрації за №16471050001000504 від 11.02.2009р. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні матеріали і конструкції" (вул. Тернопільська, 12 А, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, р/р 26000060264214 в філії ЗАТ "Приватбанк", МФО - 338783, код- 35492024) на користь засновника ТзОВ "Будівельні матеріали і конструкції" ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) - 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. в рахунок повернення сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. в рахунок повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. Вимоги апеляційної скарги, обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи.

В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду є таким, що не відповідає нормам законодавства, виходячи з наступного.

Рішенням загальних зборів засновників, що оформлене протоколом №1 від 20.04.2008р. створене товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельні матеріали і конструкції" затверджено його статут, який, в свою чергу, зареєстрований Бережанською районною державною адміністрацією Тернопільської області 25.04.2008р. за №16471020000000504.

05 лютого 2009 року одним із учасників відповідача ОСОБА_4, товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельні матеріали і конструкції" адресовано нотаріально посвідчену заяву про вихід із складу учасників (засновників) товариства та передачу належної йому частки у статутному фонді ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції" цьому ж товариству.

За наслідками розгляду вказаної заяви цього ж числа, рішенням загальних зборів засновників ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції", оформленого протоколом №1 від 05 лютого 2009 року за участі ОСОБА_4В (володіє 50% голосів), ОСОБА_5 (володіє 25% голосів) та ОСОБА_3 (володіє 25% голосів) вирішено вивести ОСОБА_4 зі складу засновників ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції"; ввести до складу засновників ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції" з часткою 50% статутного фонду товариства ОСОБА_2; внести відповідні зміни до Статуту товариства.

11.02.2009 року Бережанською районною державною адміністрацією Тернопільської області здійснено реєстрацію нової редакції статуту за №16471050001000504.

Рішення загальних зборів учасників та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; учасник товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси учасника товариства. Разом з цим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Зокрема, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону N 1 576 XII); - прийняття загальними зборами рішень з питань не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону N 1576-ХІІ); - прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедуру надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40. 45 Закону N І 576-ХІІ).

Відповідно до ст.60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Дане положення закріплене і у статуті відповідача, який зареєстрований 25.04.08.

Як встановлено судом, 05.02.2009 року відбулись загальні збори учасників ТзОВ «Будівельні матеріали і конструкції», про що складено протокол № 1 від 05.02.2009 року, згідно якою в порядок денний входили наступні питання: 1. Розгляд заяв засновників та зміна складу засновників товариства; 2. Внесення змін до Статуту Товариства.

Згідно протоколу № 1 загальних зборів учасників ТзОВ «Будівельні матеріали і конструкції» від 05.02.2009 року на зборах були присутні ОСОБА_4. ОСОБА_5В ОСОБА_3 - учасники, які володіють 100 % голосів Товариства.

Господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства залежить від згоди товариства чи інших його учасників. Однак, для самого товариства учасник вважається таким, що вийшов з товариства з обмеженою відповідальністю з моменту прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства на підставі його заяви про вихід, а у випадках відсутності такого рішення - з дати закінчення строку встановленому законом або статутом товариства для повідомлення про вихід з товариства.

В даному випадку статутом відповідача цей строк не обумовлено.

Згідно ст. 148 Цивільного кодексу, вказаний строк становить 3 місяці. Тому, на час проведення загальних зборів, ОСОБА_6 ще був учасником товариства і його голос повинен був враховуватися при підрахуванні кворуму необхідного для проведення загальних зборів.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, наслідком подання заяви учасника про вихід та передачу належної частки у статутному фонді самому товариству є здійснення відповідних змін в установчих документах, а в подальшому- зменшення статутного капіталу або реалізація частки у встановленому порядку учасникам чи третім особам.

Однак, колегія суддів не може погодитися із висновком суду першої інстанції про те, що збори проводилися за відсутності кворуму, не враховуючи те, що наслідком подання заяви учасника про вихід з товариства є передача частки у статутному капіталі самому товариству, правові ж наслідки подачі такої заяви визначаються за аналогією вимог, встановлених статтею 53 Закону України «Про господарські товариства»стосовно частки, придбаної самим товариством, тобто голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування цієї частки. У протилежному випадку, якщо цю умову не застосовувати, вихід будь-якого учасника, що володіє 40 чи більше відсотками частки у товаристві, фактично приводив б до неможливості проведення зборів учасників взагалі, в тому числі і по питанню відступлення частки товариством, що неминуче б порушувало права самих учасників товариства.

Посилання суду першої інстанції на порушення порядку скликання та порядку денного зборів учасників як на підставу визнання недійсними рішення загалі зборів є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки ні позивач ні жоден інший учасник товариства не був обмежений у праві прийняти участь у загальних зборах.

При вирішенні справи суд враховує, що за наслідками проведення загальних зборів, позивач підписав та засвідчив нотаріально Статут ТзОВ «Будівельні матеріали і конструкції»у новій редакції, в якому була визначена його частка. На статуті нової редакції міститься підписи позивача та третьої особи - скаржника.

А як зазначає Верховний Суд України у Постанові Пленуму Верховної України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити наскільки ці порушення могли вплинути па прийняття загальними зборами відповідного рішення. Господарські суди, також мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства обов'язково необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи такого порушення не встановлено, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позову.

Окрім цього, як зазначає скаржник, позивач був секретарем загальних зборів учасників, що проводилися 5 лютого 2009 року, підписував протокол, а судом першої інстанції помилково не враховано цієї обставини, яка прямо свідчить про відсутність порушення цим рішенням загальних зборів прав та законних інтересів позивача.

З огляду на вказані обставини, господарський суд першої інстанції дійшов необгрунтованого висновку, що рішення, які оскаржує позивач, порушили його права з підстав, визначених в позові.

Суд першої інстанції у своєму рішенні зазначає, що право переважного придбання частки закріплено у ст. 53 Закону України «Про господарські товариства»та ст. 147 ЦК. Однак, суд не врахував ту обставину, що право переважної купівлі, у розумінні абзацу другого частини другої статті 147 ЦК України передбачає переважне право учасників товариств з обмеженою відповідальністю на купівлю частки (її частини) у статутному капіталі товариства, що відчужується. Оскільки у абзаці другому частини другої ст.. 147 ЦК України йдеться про переважне право на купівлю частки (її частини), переважне право не поширюється на відносини дарування, іншого безоплатного відчуження частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю.

Матеріалами справи підтверджується, що частка у розмірі 50% статутного капіталу товариства відчужена ОСОБА_2. Однак відсутні будь-які докази того, що відчуження відбувалося шляхом укладення договору купівлі-продажу, чи іншого оплатного відчуження. Тому, судом першої інстанції вірно не прийнято до уваги пояснення ОСОБА_2 про здійснення ним вкладу до статутного капіталу товариства у розмірі 60000 грв. на підставі платіжного доручення та правильно зазначено, що наведені кошти сплачено ним за будівельні матеріали, а відтак до корпоративних правовідносин жодного відношення не мають.

Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 «Про судове рішення»зі змінами та доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вище встановлене, твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення господарським судом першої інстанції знайшли своє підтвердження матеріалами справи. А тому, керуючись ст.ст. 101, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, суд-

Постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 24.02.10

у справі № 14/134-2181 скасувати. Прийняти нове рішення. В позові ОСОБА_3, відмовити.

Судові витрати за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанціях у розмірі 363,50 грв. покласти на позивача.

Господарському суду Тернопільської області видати наказ відповідно до ст.. 116 ГПК України.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий Р. Марко

Суддя Т. Бонк

Суддя С. Бойко