Постанова

від 06.10.2015 по справі 924/958/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2015 р. Справа № 924/958/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Бучинська Г.Б. ,

судді Василишин А.Р.

при секретарі Пацьола О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Демчук Л. Г. (за участі в режимі відеоконференції)

відповідача 1 - Демчук Л. Г. (за участі в режимі відеоконференції)

від відповідача 2 - не з'явився

Прокурор: Білера І. В.

розглянувши апеляційну скаргу Управління торгівлі Хмельницької міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 31.08.15 р. у справі № 924/958/15

за позовом Заступника прокурора міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

до 1. Управління торгівлі Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

2. Приватного акціонерного товариства "Хмельницька маслосирбаза", м. Хмельницький

про визнання недійсними договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди та додаткової угоди до нього; зобов'язання звільнити земельну ділянку шляхом знесення тимчасової споруди

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 31.08.2015 р. у справі №924/958/15 (суддя Смаровоз М.В.) задоволено позов Заступника прокурора міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до Управління торгівлі Хмельницької міської ради та до Приватного акціонерного товариства "Хмельницька маслосирбаза" про визнання недійсними договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди та додаткової угоди до нього; зобов'язання звільнити земельну ділянку шляхом знесення тимчасової споруди.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення, виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Хмельницької області від 31.08.2015 р. у справі №924/958/15 Управління торгівлі Хмельницької міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 31.08.2015 р. по справі №924/958/15. Прийняти нове рішення, яким відмовити в позові Заступнику прокурора міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради у повному обсязі.

В апеляційній скарзі Управління торгівлі Хмельницької міської ради посилається на ту обставину, що господарський суд Хмельницької області порушив норми матеріального та процесуального права що призвело до неправильного вирішення питання та винесення помилкового рішення. Крім того, суд не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Зокрема апелянт звертає увагу на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що на на даний час розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, а саме, на підставі укладання особистого строкового сервітуту чітко регламентовано рішеннями Хмельницької міської ради.

Так, рішенням 15-ї сесії Хмельницької міської ради від 29.02.2012р. № 23 "Про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Хмельницького" було надано повноваження управлінню торгівлі на укладання договорів особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності.

В подальшому рішенням 21-ї сесії від 12.12.2012р. № 18 було затверджено комплексну схему розміщення стаціонарних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м.Хмельницького. Зазначені рішення на сьогодні чинні. Тобто, договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди № 399 від 09.12.2013р. та додаткова угода № 1 до нього від 05.05.2015р. укладались у відповідності та на підставі прийнятих рішень.

Враховуючи вищевикладене апелянт вважає, що спірний договір, укладений на підставі існуючих нормативних актів не може, містити ознак іншого прихованого договору, а саме - договору оренди земельної ділянки.

Скаржник, також стверджує, що судом першої інстанції при винесенні рішення не повно досліджено обставини справи, зокрема і спірний договір. Аргументи про те, що в спірному договорі використовується поняття "територія" не можуть бути доказом того, що так "приховано" названо земельну ділянку, оскільки такого об'єкту цивільних прав взагалі не існує.

Оскаржуваний правочин не відповідає вимогам законодавства щодо надання в користування земельної ділянки, проте невідомо з яких підстав невірно зроблено висновок, що відповідачу 2 фактично надано в користування земельну ділянку, оскільки в самому договорі ні земельна ділянка, ні територія не передається, тоді як згідно договору оренди земельної ділянки, ділянка саме передається, а невід'ємним додатком до договору оренди землі є акт приймання-передачі земельної ділянки, що в даному випадку відсутнє.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 р. апеляційну скаргу Управління торгівлі Хмельницької міської ради прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

28.09.2015 р. від позивача - Хмельницької міської ради на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про проведення судового засідання 06.10.15 р. в режимі відеоконференції, в якому просить доручити проведення відеоконференції господарському суду Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.09.2015 р. клопотання Хмельницької міської ради задоволено та доручено господарському суду Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1) забезпечити проведення судового засідання.

У судовому засіданні представник Управління торгівлі Хмельницької міської ради підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надала пояснення на обґрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 31.08.15 р. у справі № 924/958/15 є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В своїх поясненнях представник Демчук Л.Г. наголошувала, що ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції Хмельницька міська рада позов прокурора не визнає та просить відмовити в його задоволенні.

Прокурор Білера І.В. заперечила проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, та надала пояснення на обґрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 31.08.15 р. у справі №924/958/15 є законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Хмельницькою міською радою 29.02.2012р. було винесено рішення 15 сесії № 23 „Про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Хмельницького", яким надано Управлінню торгівлі Хмельницької міської ради повноваження на укладення договорів особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності строк якого дорівнює строку дії паспорта прив'язки тимчасової споруди і становить 3 роки, а розмір плати за договором встановлюється на рівні розміру орендної плати за землю для даної земельної ділянки.

13.11.2013 р. Приватне акціонерне товариство "Хмельницька маслосирбаза" звернулося із заявою до головного архітектора м. Хмельницького щодо продовження розміщення тимчасових споруд для підприємницької діяльності та оформлення паспорта прив'язки торгових кіосків.

Управлінням архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради 28.11.2013р. та 01.04.2015р. видало Приватному акціонерному товариству „Хмельницька маслосирбаза" паспорти прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності.

09.12.2013р. між управлінням торгівлі Хмельницької міської ради (власником) та приватним акціонерним товариством "Хмельницька маслосирбаза" (сервітуарієм) було укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди № 399, предметом якого є особистий строковий сервітут, встановлений виключно „Сервітуарію" на територію, на якій буде розміщуватись та використовуватись для провадження підприємницької діяльності, тимчасова споруда кіоск для торгівлі продовольчими товарами площею 9 кв.м (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 1.2. договору об'єктом особистого строкового сервітуту за цим договором є територія по вул. Шевченка (поблизу транспортної зупинки "Міська лікарня") площею 9 кв.м, розташування та межі якої зазначено в паспорті прив'язки тимчасової споруди, що є невід'ємною частиною цього договору.

Як передбачено п. 1.3. договору, особистий строковий сервітут встановлено приватному акціонерному товариству „Хмельницька маслосирбаза", в особі директора Гончарова Едуарда Анатолійовича на умовах, зазначених в цьому договорі.

Відповідно до п.1.4. договору за тимчасовою спорудою „Сервітуарія" також закріплюється територія площею 16,11кв.м для утримання в належному стані (в тому числі: тротуар, газон та бортовий камінь) згідно схеми благоустрою прилеглої території тимчасової споруди паспорту прив'язки, розробленої у відповідності до Правил благоустрою території міста Хмельницького, затверджених рішенням п'ятнадцятої сесії міської ради від 29.02.2012р. №10. Здійснення прибирання прилеглої території може проводитись силами спеціалізованих підприємств за умови укладення договору. Витрати на утримання в належному стані закріпленої за тимчасовою спорудою „Сервітуарія" території здійснюються за рахунок „Сервітуарія".

Даний договір не є договором оренди земельної ділянки чи будь-яким іншим договором користування земельною ділянкою (1.5. договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та припиняється після спливу строку, на який було встановлено сервітут. Строк дії договору з 09.12.2013 р. по 30.11.2016р. (п.п. 2.1, 2.2. договору).

Згідно з п. 3.1. договору за користування особистим строковим сервітутом "Сервітуарій" сплачує "Власнику" річну плату в розмірі 12 відсотків від грошової (нормативної) оцінки земельної ділянки (території), яка визначається управлінням Держземагенства в Хмельницькому районі Хмельницької області для кожного календарного року. Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №4-5/9300 від 02.12.2013р., виданого управлінням Держземагенства в Хмельницькому районі Хмельницької області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2013 рік становить 13901,94 грн. Річний розмір плати за цим договором на 2013 рік становить 1668,23 грн. Місячний розмір плати 139,02 грн.

Як передбачено пп. 4.4.8. договору, після закінчення строку дії договору, якщо не буде продовжено строк дії паспорта прив'язки, або в разі анулювання паспорта прив'язки тимчасової споруди "Сервітуарія", останній зобов'язаний припинити користуватися територією та демонтувати тимчасову споруду.

Цей договір укладено в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із сторін. Додатки до цього договору є його невід'ємною частиною. До цього договору додаються: Додаток 1. Паспорт прив'язки тимчасової споруди; Додаток 2. Довідка про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Додаток 3. Пам'ятка - „Витяг з Правил благоустрою території міста Хмельницького, затверджених рішенням 15-ої сесії міської ради від 29.02.2012р. (п. 6.5. договору).

Відповідно до витягу з протоколу №82 засідання постійної комісії з питань містобудування земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища від 01.08.2014 р. вбачається, що на засіданні комісії вирішено зберегти самовільні площі тимчасових споруд ПрАТ "Хмельницька маслосирбаза" для здійснення підприємницької діяльності на умовах сплати до міського бюджету коштів пайової участі на створення розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.

05.05.2015р. між управлінням торгівлі Хмельницької міської ради (власником) та приватним акціонерним товариством "Хмельницька маслосирбаза" (сервітуарієм) було укладено додаткову угоду № 1 до договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди № 399, відповідно до якої в новій редакції викладено наступні пункти договору № 399 від 09.12.2013р. про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди:

„1.1. Предметом договору є особистий строковий сервітут, встановлений виключно "Сервітуарію" на територію, на якій буде розміщуватись та використовуватись для провадження підприємницької діяльності, тимчасова споруда (кіоск) для торгівлі продовольчими товарами площею 17,3 кв.м.

1.4. За тимчасовою спорудою "Сервітуарія" також закріплюється територія площею 29,5 кв.м для утримання в належному стані (в тому числі: тротуар, газон та бортовий камінь) згідно схеми благоустрою прилеглої території тимчасової споруди паспорту прив'язки, розробленої у відповідності до Правил благоустрою території міста Хмельницького, затверджених рішенням п'ятнадцятої сесії міської ради від 29.02.2012р. №10.

3.1. За користування особистим строковим сервітутом "Сервітуарій" сплачує "Власнику" річну плату в розмірі 12 відсотків від грошової (нормативної) оцінки земельної ділянки території), яка визначається управлінням Держземагенства в Хмельницькому районі Хмельницької області для кожного календарного року. Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.04.2015р. № 32-2204-0.4-5666/2-15, виданого управлінням Держземагенства в Хмельницькому районі Хмельницької області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2015 рік становить 32 593,20. Річний розмір плати за цим договором на 2015 рік становить 3 911,18 грн. Місячний розмір плати 325,93 грн".

Заступник прокурора міста Хмельницького звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсними укладені між управлінням торгівлі Хмельницької міської ради та приватним акціонерним товариством „Хмельницька маслосирбаза" договір № 399 від 09.12.2013р. про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди та додаткову угоду № 1 від 05.05.2015р. до договору № 399 від 09.12.2013р. про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди; зобов'язати приватне акціонерне товариство "Хмельницька маслосирбаза" звільнити земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Хмельницький, вул. Шевченка (поблизу транспортної зупинки „Міська лікарня") шляхом знесення тимчасової споруди (кіоску для торгівлі продовольчими товарами) площею 17,3 кв. м.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частинами 1, 2 ст. 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з ст. 792 Цивільного кодексу України, ст. 13 Закону України "Про оренду землі" за договором оренди земельної ділянки орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк за плату.

Разом з тим, право використовувати земельну ділянку може особа може набути шляхом укладення договору земельного сервітуту. Право земельного сервітуту хоча і полягає у можливості користуватись земельною ділянкою, проте таке користування є обмеженим.

Цивільним кодексом України надано визначення, відповідно до якого, на підставі приписів ст.401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Згідно зі ст.404 цього кодексу право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Таким чином, право земельного сервітуту встановлюється як виняток у разі, якщо задовольнити потребу у цьому землекористуванні неможливо в інший спосіб.

Згідно ч.1 ст.98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

У відповідності до ст.99 Земельного кодексу України власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм); г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; є) право прогону худоби по наявному шляху; ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; з) інші земельні сервітути.

Положеннями ст. 55-1 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що якщо на земельну ділянку поширюються права сервітуту, то має проводитись встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються такі права, і технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються ці права, включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; в) кадастровий план земельної ділянки із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту; г) матеріали польових геодезичних робіт; ґ) копії документів, що є підставою для виникнення прав сервітуту.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.12.2013р. між управлінням торгівлі Хмельницької міської ради (власником) та приватним акціонерним товариством "Хмельницька маслосирбаза" (сервітуарієм) було укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди № 399, предметом якого є особистий строковий сервітут, встановлений виключно „Сервітуарію" на територію, на якій буде розміщуватись та використовуватись для провадження підприємницької діяльності, тимчасова споруда кіоск для торгівлі продовольчими товарами площею 9 кв.м (п. 1.1. договору). Відповідно до п.1.4. договору за тимчасовою спорудою „Сервітуарія" також закріплюється територія площею 16,11 кв.м для утримання в належному стані.

Крім того, судом з'ясовано, що в подальшому, 05.05.2015р. між управлінням торгівлі Хмельницької міської ради (власником) та приватним акціонерним товариством "Хмельницька маслосирбаза" (сервітуарієм) було укладено додаткову угоду № 1 до договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди № 399, відповідно до якої в новій редакції викладено окремі пункти договору № 399 від 09.12.2013р.: „1.1. Предметом договору № 399 є особистий строковий сервітут, встановлений виключно "Сервітуарію" на територію, на якій буде розміщуватись та використовуватись для провадження підприємницької діяльності, тимчасова споруда (кіоск) для торгівлі продовольчими товарами площею 17,3 кв.м.; 1.4. За тимчасовою спорудою "Сервітуарія" також закріплюється територія площею 29,5 кв.м для утримання в належному стані."

Відповідно до ст..42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно ч.1 ст.47 ГК України держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.

У відповідності до ч.1 ст.48 ГК України з метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, передбачених законом: надають підприємцям земельні ділянки, передають державне майно, необхідне для здійснення підприємницької діяльності.

З матеріалів справи не вбачається, що здійснення підприємницької діяльності Приватним акціонерним товариство "Хмельницька маслосирбаза" шляхом розміщення тимчасової споруди не могло бути задоволено іншим способом, як цього вимагають наведені приписи статті 401 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.215 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Колегія суддів вважає, що на підставі досліджених доказів та аналізу нормативних положень статей 401, 404 ЦК України, статей 98,99 ЗК України, статей 42,45,48 ГК України судом встановлено, що оспорювані правочини, якими встановлено право особистого земельного сервітуту відповідача для здійснення підприємницької діяльності не відповідає вимогам чинного законодавства.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.2 ст. 402 Цивільного кодексу України земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Водночас, згідно з ч.3 ст.3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази реєстрації сервітуту, передбаченого оспорюваними договорами.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позов у частині визнання недійсними укладених між управлінням торгівлі Хмельницької міської ради та приватним акціонерним товариством „Хмельницька маслосирбаза" договору №399 від 09.12.2013р. про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди та додаткової угоди до нього № 1 від 05.05.2015р. є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Як передбачено ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Зважаючи на недійсність оспорюваних правочинів, у Приватного акціонерного товариства "Хмельницька маслосирбаза" відсутні належні правові підстави для зайняття земельної ділянки.

Водночас, згідно з ч.1 ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду (ч. 3 ст. 212 Земельного кодексу України).

На підставі вищевикладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Хмельницької області про задоволення позову у частині зобов'язання звільнити земельну ділянку шляхом знесення тимчасової споруди.

Відтак з урахуванням вище викладеного, доводи апеляційної скарги Управління торгівлі Хмельницької міської ради суд апеляційної інстанції не вважає переконливими та відхиляє.

Як роз'яснено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення суду першої інстанції указаним вимогам відповідає.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління торгівлі Хмельницької міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 31.08.15 р. у справі № 924/958/15 залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Справу №924/958/15 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.