Постанова

від 06.10.2015 по справі 826/5069/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/5069/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя - доповідач: Глущенко Я.Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника відповідача - Ісаєва С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою Приватного підприємства «Бобринець-Агро-К» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Бобринець-Агро-К» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В :

ПП «Бобринець-Агро-К» звернулося у суд із позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 03.02.2015 №469-23.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем було ініційовано судове оскарження (в адміністративній справі №802/3411/14-а) податкового повідомлення-рішення, яким визначені грошові зобов'язання, з приводу яких винесена спірна податкова вимога, і оскільки судовий розгляд на дату її винесення тривав, у відповідача не було підстав для складання та направлення такої позивачу.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року задоволено зазначену апеляційну скаргу, скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

При вирішенні справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність спірної податкової вимоги, виходячи з того, що на час її винесення за позивачем обліковувався податковий борг, який виник внаслідок узгодження грошових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням. При цьому, апеляційним судом враховано, що правомірність податкового повідомлення-рішення, яким визначено такі грошові зобов'язання, встановлена у судовому порядку, адже постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року (справа №811/1863/13-а) позивачу відмовлено у його скасуванні та визнанні протиправним.

10 серпня 2015 року до Київського апеляційного адміністративного суду надійшла заява позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови цього суду від 08 липня 2015 року.

На обґрунтування даної заяви позивач посилається на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2015 року у справі №811/1863/13-а було скасовано рішення судів попередніх інстанцій та направлено справу на новий розгляд до місцевого суду. У зв'язку із чим, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року та постановити нову ухвалу, якою залишити апеляційну скаргу відповідача на постанову суду першої інстанції від 13 травня 2015 року без задоволення, а цю постанову - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до положень частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Згідно пункту 4 частини другої цієї процесуальної норми підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.

За своєю правовою природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Отже, перегляд судового рішення, яке набрало законної сили, з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України, допускається у разі, якщо в основу судового рішення, яке переглядається, було покладене інше судове рішення, яке у подальшому було скасоване. При цьому, у разі, якщо б згаданого іншого рішення суду не існувало, чи результати судового розгляду були б інакші, це би вірогідно вплинуло на результати розгляду даної справи.

Як вже зазначалось, на обґрунтування наявності правових підстав для перегляду постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року заявник посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2015 року в адміністративній справі №811/1863/13-а за його позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2013 №0000882240 та №0000892240.

Цією ухвалою суд касаційної інстанції частково задовольнив касаційну скаргу ПП «Бобринець-Агро-К» і скасував постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року з підстав необґрунтованості, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як убачається із матеріалів справи, підставою винесення оскаржуваної в цій справі податкової вимоги на суму 396849,05 грн було саме узгодження грошових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням №0000882240 від 22.05.2013.

Із постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року слідує, що підставою для відмови у задоволенні позову ПП «Бобринець-Агро-К» про скасування податкової вимоги від 03.02.2015 №469-23 була постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року, якою позивачу відмовлено у визнанні нечиним та скасуванні податкового повідомлення-рішення №0000882240 від 22.05.2013.

Так, Київський апеляційний адміністративний суд, приймаючи вказане рішення, виходив із того, що внаслідок набрання згаданою постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду законної сили, визначене податковим повідомленням-рішенням №0000882240 від 22.05.2013 грошове зобов'язання стало узгодженим, і у позивача виник податковий борг, а тому податкова вимога відповідача про погашення цього боргу є правомірною.

Отже, якби на час розгляду даної адміністративної справи апеляційним судом не існувало судового рішення (яке набрало законної сили), яким була підтверджена правомірність податкового повідомлення-рішення №0000882240 від 22.05.2013, а матеріали справи свідчили про неузгодженість грошових зобов'язань, суд виніс би інше рішення.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку про те, що скасування Вищим адміністративним судом України постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року у справі №811/1863/13-а є обставиною, яка відповідає критеріям, наведеним у пункті 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року підлягає скасуванню.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись із правильністю висновків суду першої інстанції за наслідками розгляду даної справи, з огляду на наступне.

Податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Положеннями пункту 58.1 статті 58 цього Кодексу передбачено, що якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, направленню (врученню) платнику податків податкової вимоги передує наявність узгоджених грошових зобов'язань, не сплачених у передбачений законом строк, тобто наявність у платника податкового боргу. У разі, якщо грошові зобов'язання визначені контролюючим органом за результатами податкової перевірки, платнику направлене податкове повідомлення-рішення про необхідність їх сплати, і платник оскаржив це рішення до суду у встановлений строк, податкова вимога може складатись та надсилатись не раніше набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Так, задовольняючи позов і скасовуючи спірну податкову вимогу, місцевий суд виходив із того, що позивачем було ініційовано судове оскарження (в адміністративній справі №802/3411/14-а) податкового повідомлення-рішення №0000882240 від 22.05.2013, і оскільки судовий розгляд станом на дату винесення податкової вимог тривав, у відповідача не було підстав для складання та направлення такої позивачу.

Проте, такий висновок зроблено без належного дослідження обставин справи, які полягають у тому, що позивач фактично тричі звертався до адміністративних судів із вимогою про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення (адміністративні справи №811/1863/13-а, № 802/3411/14-а та № 826/730/15).

При цьому, позови у справах № 802/3411/14-а та № 826/730/15 були пред'явлені вже після набрання законної сили постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року у справі №811/1863/13-а, а тому не мали значення для визначення питання узгодженості грошових зобов'язань, нарахованих податковим повідомлення-рішенням №0000882240 від 22.05.2013.

Відтак, судом першої інстанції було допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, і помилково застосовано норми матеріального та процесуального права, що є підставами для скасування судового рішення.

Ураховуючи встановлені обставини, станом на день складання спірної податкової вимоги - 03 лютого 2015 року - існувало судове рішення, яке набрало законної сили, прийняте за наслідками оскарження податкового повідомлення-рішення №0000882240 від 22.05.2013. Тому, визначені цим рішенням позивачу грошові зобов'язання на дату складання спірної вимоги були узгоджені.

За таких обставин, враховуючи приведені вище норми, колегія суддів не вбачає протиправності в діях контролюючого органу при прийнятті цієї податкової вимоги.

Разом з тим, оскільки судове рішення, за наслідками набрання яким законної сили відповідні грошові зобов'язання набули статусу узгоджених, було в подальшому скасоване ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2015 року, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, на даний час ці грошові зобов'язання не узгоджені в установленому порядку, адже судовий розгляд вказаного спору не завершено.

У зв'язку із чим, виходячи із завдання адміністративного судочинства, яким є, серед іншого, захист прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку органів державної влади, колегія суддів доходить висновку про те, що спірна податкова вимога підлягає скасуванню, позаяк визначені у ній до сплати суми на даний час не являються податковим боргом, а тому їх стягнення недопустиме.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року, часткового задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2015 року та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову Приватного підприємства «Бобринець-Агро-К» шляхом скасування податкової вимоги відповідача від 03.02.2015 №469-23, без визнання її протиправною.

Керуючись ст.ст.160, 198, 202, 205, 207, 212, 245, 252 - 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Приватного підприємства «Бобринець-Агро-К» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року задовольнити частково .

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року скасувати.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2015 року скасувати.

Адміністративний позов Приватного підприємства «Бобринець-Агро-К» задовольнити частково.

Скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 03 лютого 2015 року №469-23.

У решті позову Приватному підприємству «Бобринець-Агро-К» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є Пилипенко суддяО.М. Романчук

(Повний текст постанови складено 09 жовтня 2015 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.