Ухвала

від 05.10.2015 по справі 813/2495/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2015р. Справа № 876/5463/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): Боднар Л.Б.,

позивача у справі: Бабаніна А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (правонаступник - Державна податкова інспекція у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області), м.Львів

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2014р. у справі №813/2495/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма Лайф", м.Львів

до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (правонаступник - Державна податкова інспекція у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області), м.Львів

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2014р. позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарма Лайф" звернулося до суду з позовом до відповідача: Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000092208/3478 від 12.03.2014р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки акта перевірки не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення вважає незаконним. Безпідставним вважає викладене у акті перевірки, що ТзОВ "Фарма лайф" завищав витрати за рахунок зайвого включення суми витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей на суму 654120,00грн. від контрагента ТзОВ "Віп-Технології плюс" через відсутність первинних документів, оскільки, позивачем при проведені перевірки були надані податковому органу всі первинні документи, які підтверджували реальність операцій між ТзОВ "Фарма Лайф" та ТзОВ "Віп-Технології плюс".

Твердження відповідача про завищення позивачем витрат за рахунок зайвого включення суми витрат з придбанням ТМЦ від ТзОВ "Віп-Технології плюс" у зв'язку із фіктивною господарською діяльністю зазначеного контрагента, вважає не підтвердженими належним та допустимими доказами, окрім того зазначає, що недотримання контрагентом норм законодавства тягне за собою негативні наслідки саме щодо цієї особи, а не для позивача. Позивач вважає, що посилання відповідача жодним чином не впливають на права та обов'язки позивача, оскільки він провів реальні господарські операції з придбання товару, і не може та не повинен контролювати дотримання податкового законодавства своїм контрагентом. Позивач зазначив, що в основу акта перевірки покладено висновки слідчого про наявність порушень в діяльності ТзОВ "Віп-Технології плюс".

За результатами розгляду справи Львівський окружний адміністративний суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задоволити повністю, оскільки оспорюване податкове повідомлення рішення прийняте необгрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття таких рішень. Суд першої інстанції дослідив усі надані позивачем документи первинного бухгалтерського обліку, документи на перевезення товару, товаросупровідні документи та прийшов до висновку про те, що такі документи повністю відображають господарську операцію та підтверджують її реальність.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апеллянт (відповідач у справі): ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області оскаржив її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає про відсутність виробничих потужностей у контрагента позивача, як наслідок стверджує про нереальність господарських операцій між ТзОВ "Фарма Лайф" та ТзОВ "Віп-Технології плюс". Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 05.10.2015р. з'явився представник апелянта (відповідача у справі): Боднар Л.Б., яка доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримала в повному обсязі, просила апеляційну скаргу задоволити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2014р. скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Представник позивача у справі: Бабанін А.М. проти доводів апеляційної скарги заперечив, зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, колегією суддів встановлено наступне:

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що у лютому 2014р. завідувачем сектору контролю за валютними операціями та операціями у сфері ЗЕД управління податкового аудиту ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області Польовою Л.П. було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Фарма Лайф" (код ЄДРПОУ 20810310) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ "Віп-технології плюс" (код ЄДРПОУ 37448548), ТзОВ "СД-Груп Плюс" (код ЄДРПОУ 37448485) за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р.

За результатами перевірки складено акт № 381/22-08/20810310 від 04.03.2014р., у висновках якого зазначено факт порушення позивачем вимог податкового законодавства. Перевіркою ТзОВ "Фарма Лайф" з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ТзОВ "Віп-Технології плюс" в податковому та бухгалтерському обліку встановлено завищення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за рахунок зайвого включення суми витрат з придбання товаро-матеріальних цінностей, факт отримання яких від ТзОВ "Віп-технології плюс" не доведено в загальній сумі 654120,00грн.

Відповідач зазначає, що між позивачем та контрагентом укладений договір №74 від 21.08.2011р. який спрямований на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат, що сторонами недотримано всіх істотних умов договору, оскільки не затверджено макет продукції, яку замовляв позивач, не проведено поредоплату за продукцію, продукцію оnримувала особа, яка не уповноважена на її отримання, не долучено доказів вивезення продукції зі складу виконавця. У акті перевірки, орган контролю посилається на постанову слідчого відділу СУ ГУ МВС України у Харківсьікй області, зазначає, що фінансово-господарські відносини із ТзОВ "Віп-Технології плюс" є безтоварними, фактично не підтверджуються і не пов'язані із фінансово-господарською діяльністю ТзОВ "Фарма лайф", оскільки діяльність ТзОВ "Віп-Технології плюс" спрямована не на здійснення підприємницької діяльності, а на мінімізацію.

На підставі даного акта Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.03.2014p. № 0000092208/3478, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на суму 150 448,00грн., чим порушено вимогами п.44.1, п.44.3 ст.44, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п.139.119 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

09.06.2011р. між Міністерством охорони здоров'я України (Замовник) та ТзОВ "Фарма Лайф" (постачальник) було укладено Договір про закупівлю товарів за державні кошти №49/21-24, відповідно до якого Постачальник зобов'язався в 2011р. поставити уповноваженому підприємству Замовника ДП "Укрвакцина" товари, зазначені в Специфікації (п.1.1 Договору). Згідно специфікації (додаток №1 до Договору) предметом поставки є вакцина ІНФАНРИКСтм (INFANRIXtm) виробництва ТОВ "Фарма Лайф" (фасування із форми "in-bulk" виробництва "GlaxoSmithKline Biologicals s.a.", Бельгія). При цьому, згідно графіка поставки (додаток №2 до договору) в жовтні 2011 року Постачальник зобов'язаний був поставити 300000 доз розфасованої вакцини.

З метою виконання Договору про закупівлю товарів за державні кошти № 49/21-24 Позивач отримав від компанії "GlaxoSmithKline Biologicals s.a." 22.08.2011p. 148730 комплектів вакцини ІНФАНРИКС в формі "in-bulk", що підтверджується митною декларацією форми МД-2 №120765 та 25.08.2011р. - 149710 комплектів вакцини ІНФАНРИКС "in-bulk", що підтверджується митною декларацією форми МД-2 №120764 .

З метою виконання Договору про закупівлю товарів за державні кошти № 49/21-24 для пакування отриманої в формі "in-bulk" вакцини Позивач 21.08.2011p. уклав з ТОВ "Віп-технології плюс" Договір №74 , згідно якого Виконавець зобов'язується протягом терміну дії даного договору за завданням Замовника вчасно виготовити якісну поліграфічну продукцію, а саме: коробочка "Інфанрикс", в кількості 300000 шт. згідно з затвердженим макетом (п.1.1). Відповідно до п.2.1 даного Договору загальна сума роботи з виготовлення продукції становить: 654120,00грн., в тому числі ПДВ - 109020,00грн. Виготовлення Виконавцем продукції здійснюється на підставі перевіреного, узгодженого та затвердженого Сторонами оригінал-макету в паперовому вигляді. Після виготовлення продукції Виконавець інформує про це Замовника. Замовник протягом 3-х робочих днів зобов'язаний прийняти виготовлену продукцію. Передача продукції здійснюється шляхом підписання Сторонами акту виконаних робіт або накладної. Вивезення продукції зі складу Виконавця здійснюється Замовником самостійно (п.3.1, 3.5, 3.6, 3.8 Договору). Зазначений Договір №74 від 21.08.2011p. підписаний представниками сторін (керівниками підприємств) та скріплений печатками цих підприємств.

На підтвердження факту виконання сторонами договірних зобов'язань позивачем надано первинні документи:

- податкові накладні від 23.08.2011p. №20 на загальну суму 354096,96грн, (в т.ч. ПДВ-59016,16грн.), від 22.08.2011p. №19 на загальну суму 300023,04грн. (в т.ч. ПДВ -50003,84грн.).

- видаткові накладні від 23.08.2011p. №2308 на загальну суму 354096,96грн. (в т.ч. ПДВ - 59016,16грн., від 22.08.2011р. №2208 на загальну суму 300023,04грн. (в т.ч. ПДВ - 5003,84грн.);

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 105 за серпень 2011р.;

- банківські виписки по рахунку підприємства;

- макет затверджений директорами ТзОВ "Фарма Лайф" та ТзОВ "Віп-технології плюс" та скріплений печатками цих підприємств.

На підтвердження факту оплати виконання зобов'язань на користь ТзОВ "Віп-технології плюс" позивачем долучено до матеріалів справи копії платіжних доручень від 19.12.2011p. №8815 на суму 108,00грн., від 14.09.2011p. №8157 на суму 600012,00грн., від 02.09.2011p. №8090 на суму 18000,00грн., від 01.09.2011p. №8063 на суму 36000,00грн.

Відносно необхідності здійснення замовлення вищевказаної продукції та використання такої в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності, позивачем надано суду також копії ліцензій на виробництво лікарських засобів, митні декларації на ввезення вакцини "Інфанрикс" форми МД-2 №120765 та форми МД-2 №120764, копію договору між ТзОВ "Фарма Лайф" та Міністерством охорони здоров'я України на поставку вакцини "Інфанрикс" №49/21-24 від 09.06.2011p. та додаткові угоди до нього №1 від 07.09.2011p. та №2 від 07.10.2011p. з доданими до них специфікаціями та графіками поставки вказаного препарату.

Відповідно до вимог п.138.1 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності. Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Відповідно до вимог п.138.2. Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу. У разі, якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Згідно із вимогами п.138.4, п.138.6 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Відповідно до норм п.138.8 ст.138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;, загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

При цьому, вимогами підпункту 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із нормами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.2 ст.З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За приписами ч.1 ст.9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.2.2, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Згідно п.2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегією суддів не беруться до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки такі носять характер припущень, не підтверджені жодними належними і допустимими доказами та жодним чином не спростовую висновків суду першої інстанції. Позивачем, в свою чергу, доведено реальність здійснення господарських операцій належними та допустимими письмовими доказами.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст.9 КАС України передбачено, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції , що оспорюване податкове повідомлення-рішення №0000092208/3478 від 12.03.2014р. є протиправним на підлягає скасуванню.

Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (правонаступник - Державна податкова інспекція у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2014р. у справі №813/2495/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма Лайф" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (правонаступник - Державна податкова інспекція у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області) про скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2014р. у справі №813/2495/14, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 09.10.2015р.