Постанова

від 30.09.2015 по справі 2-а-1741/09/1416

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕННЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 2-а-1741/09/1416

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Димитров Василь Іванович

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Вербицької Н.В., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс - О.Р.» на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02 квітня 2009 року по справі за адміністративним позовом з обмеженою відповідальністю «Плюс - О.Р.» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, -

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Плюс - О.Р.» звернулось до Ленінського районного суду м. Миколаєва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області), в якому просило суд визнання нечинним рішення відповідача № 0003192303/0 від 16 вересня 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій 500,86 грн. за порушення ч. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Постановою від 02 квітня 2009 року Ленінський районний суд м. Миколаєва відмовив у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс - О.Р.».

Не погоджуючись з постановою суду ТОВ «Плюс - О.Р.» подало апеляційну скаргу, яка ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2011 року залишена без задоволення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2014 року скасована ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2011 року, а справа направлена на новий розгляд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Вимоги апеляційної скарги ТОВ «Плюс - О.Р.» обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що пов'язано з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи. Апелянт посилається на те, що твердження податкового органу щодо наявності відкритого літнього майданчика та проведення на ньому торгівельної діяльності є припущенням та не підтверджено жодними належними та допустимими доказами. Наявність столиків біля буфету не є окремим торгівельним місцем та не є відкритим літнім майданчиком для якого необхідно придбавати торговий патент. Також апелянт послався на те, що буфет, біля якого були розташовані столики є структурною одиницею спортивно-оздоровчого центру «Триумф», якій на праві власності належить ТОВ «Плюс - О.Р.».

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції встановив правомірність проведення перевірки позивача, з дотримання приписів ст. 11-1, ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», внаслідок чого дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що 27 серпня 2008 року ДПА у Миколаївській області проведена планова перевірка ТОВ «Плюс - О.Р.», на підставі направлення на перевірку № 2884/23-517 від 17.08.2008 р. (а.с. 7), за результатами якої 28.08.2008 року складений акт № 0032/14/00/23/31319043 перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (а.с. 8-9).

Перевірка проведена, за умови вручення направлення, у присутності трьох працівників ТОВ «Плюс - О.Р.» (двох барменів - ОСОБА_2, ОСОБА_3, та генерального директора ОСОБА_4). Посадові особи ТОВ «Плюс - О.Р.» з актом перевірки ознайомлені із зауваженнями про надання заперечень.

На підставі акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва прийняло податкове повідомлення-рішення № 0003192303/0 від 16 вересня 2008 року (а.с. 10), яким до ТОВ «Плюс - О.Р.» застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 500,86 грн., відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», за порушення ч. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» .

Відповідно до акту перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем порядку придбання та використання торгового патенту на право здійснення торговельної діяльності, а саме відсутність торгового патенту на роздрібну торгівлю з літнього майданчику з 25 лютого 2008 року по 27 серпня 2008 року (всього 165 днів).

Відповідно до матеріалів справи ТОВ «Плюс - О.Р.» мало торговий патент на право здійснення підприємницької діяльності у сфері громадського харчування, з дією патенту з 01 вересня 2007 року по 31 серпня 2008 року (а.с. 22), з 01 вересня 2008 року по 31 серпня 2009 року (а.с. 23), в яких зазначено пункт продажу товарів - БУФЕТ, та місцезнаходження пункту продажу товарів - м. Миколаїв, вул. Південна, 39-а.

При цьому, відповідно до матеріалів справи місцезнаходженням юридичної особи є

м. Миколаїв, вулиця Південна, 39-А\1 (а.с. 24).

Також відповідно до матеріалів справи ТОВ «Плюс - О.Р.» має дозвіл № 005371 від 27.07.2005 р. (а.с. 20) на право розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг на території м. Миколаєва - БУФЕТ, який розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Південна, 39-а, та дозвіл № 009814 від 19.05.2008 року, на право розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг на території м. Миколаєва - СТОЛИКИ біля буфету, за адресою: м. Миколаїв, вул. Південна, 39-а, з терміном дії до 01.11.2008 р.

Відповідно до п.п. 3 п. 7 Постанови КМУ № 108 від 08.02.1995 року «Про порядок заняття торгівельною діяльністю і правила торгівельного обслуговування населення» суб'єкти господарської діяльності для заняття торговельною діяльністю можуть мати, у сфері роздрібної торгівлі (у сфері торговельно-виробничої діяльності (громадське харчування) відкриті літні майданчики - стаціонарні пункти з кількістю місць для обслуговування 20 чоловік і більше. Робочі місця повинні бути обладнані холодильним, торговельно-технологічним устаткуванням, мати електроенергію, холодну і гарячу проточну воду, каналізацію.

На час проведення перевірки позивача Постанова КМУ № 108 від 08.02.1995 року, втратила чинність, на підставі Постанови КМУ № 833 від 15 червня 2006 року «Про затвердження «Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення». Проте Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затверджений Постановою КМУ № 833 від 15 червня 2006 року, не містить роз'яснення поняття «відкриті літні майданчики».

Так само і ч. 3 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», в якій зазначено, що саме слід розуміти під пунктами продажу товарів, не містить роз'яснення поняття «відкриті літні майданчики», а лише зазначає, що під пунктами продажу товарів у цьому Законі слід розуміти, окрім іншого відкриті літні майданчики.

Предметом спору є податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовані штрафні санкції, саме за відсутність торгового патенту на роздрібну торгівлю з літнього майданчику.

Відповідно до досліджених, при апеляційному розгляді справи, матеріалів справи - дозволів та патентів, апеляційний суд встановив, що позивач здійснював торгівельну діяльність за адресою: м. Миколаїв, вул. Південна, 39-а, в якому пунктом продажу є БУФЕТ та СТОЛИКИ біля буфету, в той час як в акті перевірки зазначено про наявність літнього майданчику.

Апеляційний суд зазначає, що фіксуючи порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», податковий орган зазначив про наявність у позивача літнього майданчику, в той час як фактично біля буфету біли розташовані столики. При цьому акт перевірки не містить відомостей про кількість столиків, та кількість осіб, які можуть обслуговуватись за цими столиками, не містить і відомостей щодо наявності обладнаного майданчику.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що зафіксоване податковим органом порушення, не підтверджено доказами про наявність у позивача відкритого літнього майданчика, в той час як позивач надав належні та допустимі докази на спростування доводів податкового органу про здійснення торгівельної діяльності у такому пункті продажу товарів, як відкритий літній майданчик.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про помилковість доводів податкового органу щодо вчинення позивачем порушення вимог ч. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», внаслідок чого відсутні праві підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених абз. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

При цьому апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про порушення процедури проведення перевірки, оскільки перевіряючи особи податкового органу були допущені до проведення перевірки, що підтверджує наявність згоди позивача із підставами проведення перевірки.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин які мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального права та неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим відповідно до п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженої постанови та ухвалення нового судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Оскільки апеляційна скарга має бути задоволена, відповідно до ст. 94 КАС України, в редакції чинній на час апеляційного розгляду справи, судові витрати, понесені апелянтом при сплаті судового збори за подання адміністративного позову та за подання апеляційної скарги мають бут відшкодовані за шляхом їх стягнення з податкового органу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, в розмірі 07 грн. (а.с. 1, 53).

Керуючись ст. ст. 2, 11, 69-71, 94, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1, п. 4 ч. 1ст. 202, ст. ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс - О.Р.» задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02 квітня 2009 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс - О.Р.» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва № 0003192303/0 від 16 вересня 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій 500,86 грн. за порушення ч. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Стягнути з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 39549880, місцезнаходження: 54028, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Гмирьова, будинок 1/1, основний вид діяльності Код КВЕД 84.11) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс - О.Р.» (ідентифікаційний код юридичної особи: 31319043; місцезнаходження юридичної особи: 54034, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Південна, 39-А\1), у відшкодування судових витрат, понесених при сплаті судового збору 07 грн. (сім гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя Н.В.Вербицька

суддя О.О.Кравець