Ухвала

від 06.10.2015 по справі 820/7073/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 р.Справа № 820/7073/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В,

за участю представника відповідача Тарана М.М.,

за участю позивача Крячко Ю.В.,

за участю позивача Щетиніної Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2015р. по справі № 820/7073/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича організація "Харків"

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича організація "Харків", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, в якому, просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 30.06.2015 року №0000482212, №0000492212, №0000502212.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкове повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2015 року у справі № 820/7073/15 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича організація "Харків" до Західної об'єднаної державної податкової інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій, зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач надав до суду письмові заперечення, в яких вказав, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, внаслідок чого прийняв законне рішення. Просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, представників позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, фахівцями Західної об'єднаної державної податкової інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Виробнича організація "Харків" з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої 13.05.2015 р. був складений акт за № 949/20-33-22-01-07, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 135.1, п п. 135.5.4, пп. 135.5.5 п.135.5 ст.135, п. 137.16 ст. 137, пп.138.7.ст.138, пп.140.3 ст. 140, пп.139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 245 380 грн.

В результаті допущених порушень податкового законодавства, встановлено порушення застосуванні пільги по податку на прибуток, а саме: не сплачено через застосування податкової пільги податку на прибуток у сумі 38 272 грн., у т.ч. за період 2014 рік - 38 272 грн.

Таким чином, сума податкової пільги податку на прибуток завищено на суму 38 272 грн.

Також, порушено:

- п.п.185.1 ст.185, п.п.187.7 ст.187, п.п.189.1 ст.189, п.п.198.3, 198.5, ст. 198 Податкового Кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 267 914 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки 30.06.2015 року відповідачем стосовно позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000482212, №0000492212, №0000502212.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, здійснюючи господарські операції, позивач діяв у відповідності до своєї основної виробничої діяльності, з дотриманням усіх норм ведення обліку та формування звітності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Виробнича організація "Харків" та ТОВ «Альтернатива-Нова, колегія суддів зазначає, що за договором між ТОВ «Альтернатива - Нова» та ТОВ «ВО «Харків» № 59-02 від 19.02.2013 р., Продавець (ТОВ «Альтернатива - Нова») зобов'язується передати на умовах даного Договору у власність Покупцеві (ТОВ «ВО «Харків») товар, а Покупець зобов'язується прийняти сплатити його вартість в порядку та строки передбачені даним Договором. (т.1 а.с.166-167).

У відповідності з умовами Договору, ТОВ «Альтернатива - Нова», протягом узгодженого сторонами строку, здійснювало передачу товару ТОВ «Виробнича організація «Харків», що підтверджується відповідними видатковими і податковими накладними, що відображається в бухгалтерському обліку позивача (ТОВ «Виробнича організація «Харків»).

Так, у квітні 2014 року та травні 2014 року, ТОВ «Альтернатива - Нова» передало ТОВ «Виробнича організація «Харків» товару на загальну суму 255 146,40грн. з урахуванням ПДВ (42 524,40грн.), що підтверджується наступними видатковими накладними: № 212 від 08.04.2014р.; № 245 від 16.04.2014р.; № 59 від 06.05.2014р.; №67 від 14.05.2014р. та № 74 від 26.05.2014р. (т.1 а.с.168-175).

Весь товар передавався на складі ТОВ «Альтернатива - Нова», який знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 23, про що свідчать наступні документи: Акт отримання багажу вантажоотрумувачем № А-21000000006079 від 17.04.2014р.; ТТН №Р59 від 06.05.2014 року; ТТН №Р67 від 14.05.2014 року та ТТН №Р74 від 26.05.2014 року (т. а.с. 172-175).

ТОВ «Альтернатива - Нова» виставляло ТОВ «Виробнича організація «Харків» рахунки, що підтверджується наступними рахунками на оплату: №38 від 08.04.2014р.; № 45 від 15.04.2014р.; № 57 від 06.05.2014р.; №62 від 14.05.2014р.; №69 від 26.05.2014р. (т.3 а.с.6-10).

Позивач (ТОВ «Виробнича організація «Харків») сплатив повну вартість отриманого товару щляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Альтернатива - Нова», що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №510 від 08.04.2014 р.; №614 від 25.04.2014 р.; № 720 від 12.05.2014р.; № 781 від 15.05.2014 р.; № 881 від 26.05.2014 р. (т.1 а.с.181-185).

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Платник податків не має права відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

Згідно п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.»

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. із змінами, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. В п. 2.7 Положення зазначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади; документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Враховуючи вище викладене, документи, які зазначені вище по операціям, що були об'єктом перевірки, є первинними в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", беззаперечно підтверджують рух матеріальних цінностей та їх використання у власній господарській діяльності позивачем.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що висновок відповідача про те, що ТОВ «Альтернатива-Нова» має ознаки нереальності здійснення господарської діяльності був зроблений на підставі податкової інформації наведеної у Акті № 2282/04-62-22-3/34229927 від 13.08.2014 «Про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Альтернатива-Нова», код ЄДРПОУ 34229927, з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Модум» (код ЄДРПОУ 3783987) за квітень2014 року та травень 2014 року», надісланого відповідачу ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

При цьому, колегія суддів зазначає, що питання формування податкового кредиту з ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб, адже це не передбачено жодними нормативно-правовими актами України, а у разі якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання з декларування та сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ.

Крім того, умови договору купівлі - продажу № 59-02 від 19.02.2013р. не передбачають надання Продавцю письмової заявки Покупця, тому відсутність письмових заявок, при наявності документів, підтверджуючих отримання товару та оплату його вартості, не може привести до висновку, що правочин між ТОВ «Альтернатива - Нова» та ТОВ «Виробнича організація «Харків» є нереальним.

Щодо твердження Відповідача про відсутність документів, які підтверджують якість продукції, колегія суддів вказує, що в судовому розгляді встановлено документи, які підтверджують якість продукції, а саме: Протокол дослідження виробів з полімерних та інших матеріалів №3282 від 07.11.2012р. та Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №03/111297 від 13.11.2012р. (підкладка арт. Т-210); Протокол дослідження виробів з полімерних та інших матеріалів №3280 від 07.11.2012р. та Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №03/111296 від 13.11.2012р. (підкладка арт. Т-190); Лист ТОВ «Альтернатива-нова» вих. №012803 від 28.03.2013р.; Протокол дослідження виробів з полімерних та інших матеріалів №281 П від 26.10.2010р. Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №03/82919 від 01.11.2010р. (флізелін клейовий). (т.3 а.с. 11-17)

Таким чином, твердження відповідача про відсутність документів, які підтверджують якість продукції, вважаємо помилковим та таким, що не відповідає дійсності.

Щодо заниження Позивачем доходів внаслідок неповернення підрядником по закінченню виконання робіт товарно-матеріальних цінностей, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до норм ст. 137.1 Податкового Кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документаоформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Стаття 187.1. Податкового кодексу України передбачає те, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання

Відповідно до п. 14.1.191. Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до тексту договорів про виготовлення продукції з сировини Замовника № 05- 04/Д від 05.04.2012р. № 10-10/Д від 10.10.2013р. та № 28-04/Д від 28.04.2014р., які були укладені між ТОВ «Виробнича організація «Харків» та ТОВ «МІК», передача власності на товар переданий у переробку не відбувалась.

Оскільки неповернення сировини підрядником після закінчення виконання робіт замовнику не тягне за собою передачу права власності, таку операцію не можна вважати доходом.

Враховуючи вищевикладене, підстави для нарахування доходів та податкового зобов'язання по вищезазначених операціях у ТОВ «Виробнича організація «Харків» відсутні.

Отже, не включення до складу інших доходів товарно-матеріальних цінностей, переданих Підряднику за вищенаведеними договорами для їх переробки та не повернутих Підрядником по закінченню виконання робіт, в результаті чого підприємством занижено інші доходи у сумі 105 595,00 грн., та не нараховані податкові зобов'язання з ПДВ, матеріалами справи не підтверджуються.

Такий же висновок зробив і судовий експерт Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса - Хомутенко С.В. і вказав його у Висновку експертного економічного дослідження № 6229 від 22.06.2015р. (т.2 а.с.201-209).

Щодо посилань відповідача на те, що в результаті допущених порушень податкового законодавства, встановлено порушення при застосуванні пільги по податку на прибуток, а саме несплачено через застосування податкової пільги податку на прибуток у сумі 5 010,00грн., у т.ч. за період 2014 рік - 5 010 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, оскаржував податкові повідомлення - рішення Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 30.06.2015 року, а саме:

№0000482212 про збільшення грошового зобов'язання з податку па прибуток у загальному розмірі 85 953,00 грн. (основний платіж 57 302,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 28 651,00 грн.);

№ 0000492212 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 95 465,00 грн. (основний платіж - 63 643,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 31 822,00 грн.);

№ 0000502212 про збільшення грошового зобов'язання з податку па прибуток у загальному розмірі 10020,00 грн. (штрафна санкція).

Оскільки позовна заява про скасування податкових повідомлень-рішень вих. №1003 від 09.07.2015р., так саме як і вищенаведені податкові повідомлення-рішення не містять в собі інформації стосовно завищення позивачем суми податкової пільги податку на прибуток, у сумі 5 010,00грн., колегія суддів вважає, що відповідач помилково зазначив завищення суми податкової пільги податку на прибуток на суму 5 010грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно ст. 11 ч. 1 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення є неправомірними, а тому підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2015р. по справі № 820/7073/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 12.10.2015 р.