Ухвала

від 08.10.2015 по справі 826/2003/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2015 року м. Київ К/800/50950/14

Вищий адміністративний суд України в складі суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Цуркана М.І.,

секретар судового засідання Вишняк О. М.

за участю:

представників третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Правекс-Банк" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Правекс-Банк" до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Гребенюк Олени Іванівни та державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, треті особи - реєстраційна служба Головного управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_7, товариство з обмеженою відповідальністю "Санні Холдінг" та ОСОБА_8, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк» (далі - позивач) звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Гребенюк О.І. та державного реєстратора прав на нерухоме майно, треті особи - реєстраційна служба Головного управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_7, товариство з обмеженою відповідальністю "Санні Холдінг" та ОСОБА_8, в якому просив:

- визнати протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Гребенюк О. І., що полягають у вилученні записів про заборону відчуження об'єктів нерухомості із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Гребенюк О.І. поновити записи про заборону відчуження об'єктів нерухомості у вказаному реєстрі, а саме:

- нежилого приміщення №3 (в літері А) у будинку АДРЕСА_3 загальною площею 338,8 кв.м., що знаходиться на 1-му та 2-му поверхах 5-ти поверхового будинку, яке належить ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на нежиле приміщення, виданого Головним управлінням комунальної власності міста Києва 2 грудня 2003 року та зареєстрованого у КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" 19 січня 2004 року у реєстровій книзі №20-76 за реєстровим № 2871-п;

- жилого приміщення - квартири АДРЕСА_1, загальною площею 128,9 кв.м., житловою площею 89,6 кв.м., що знаходиться на 2-му та 3-му поверхах 5-ти поверхового будинку, яке належить ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на нежиле приміщення, виданого Головним управлінням житлового забезпечення 11 жовтня 2006 року та зареєстрованого у КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" 26 жовтня 2006 року у реєстровій книзі № д.641-110 за реєстровим №6168;

- нежилого приміщення - будівлі фінського складу, загальною площею 907,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю "Санні Холдінг" (ідентифікаційний код 34663352) на підставі договору купівлі-продажу від 8 листопада 2006 року, посвідченого Метелицею О.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 08 листопада 2006 року за реєстровим № 5449 та зареєстрованого у КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" 28 грудня 2006 року у реєстровій книзі № 141п-262 за реєстровим № 8063п;

- земельної ділянки, площею 0,5363 га, кадастровий номер НОМЕР_1 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, цільове призначення "для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями торговельного призначення та громадського харчування", яка належить ТОВ "Санні Холдінг" (ідентифікаційний код 34663352) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку (НОМЕР_2), виданого Київською міською радою 24 квітня 2008 року на підставі рішення Київської міської ради від 31 січня 2008 року №82/4554, зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01-8-00158, та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 3 квітня 2008 року № 851 (ВКЕ №371910, ВКВ № 3713116).

В обґрунтування позову позивач зазначав, що дії державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Гребенюк О.І., які полягають у вилученні записів про заборону відчуження об'єктів нерухомості із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є необґрунтованими та такими, що суперечать нормам законодавства, оскільки вчинені без урахування всіх фактичних обставин, які мають значення для їх вчинення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, позивач просить скасувати вищезазначені судові рішення, прийняти нове судове рішення про задоволення адміністративного позову.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши оскаржувані рішення судів та матеріали справи в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем, як іпотекодержателем, та третьою - ОСОБА_7, як іпотекодавцем (майновим поручителем ОСОБА_10 як позичальника):

- 24 квітня 2007 року укладено договір іпотеки №5-037/07Ф, за умовами якого для забезпечення виконання у повному обсязі зобов'язань позичальника перед іпотекодержателем за договором про відкриття кредитної лінії від 23 квітня 2007 року №5-037/07Ф (далі - договір про відкриття кредитної лінії) та можливих змін і доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості іпотекодавець зобов'язався передати в іпотеку іпотекодержателю належне іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2;

- 3 серпня 2007 року укладено договір іпотеки №5-061/07Ф-2, за умовами якого для забезпечення виконання у повному обсязі зобов'язань позичальника перед іпотекодержателем за договором про відкриття кредитної лінії від 2 серпня 2007 року №5-061/07Ф (далі - договір про відкриття кредитної лінії) та можливих змін і доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості іпотекодавець зобов'язався передати в іпотеку іпотекодержателю належне іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно, а саме нежиле приміщення №3 (в літері А) у будинку АДРЕСА_3 (далі - договори іпотеки).

Крім того, 30 травня 2011 року між позивачем, як іпотекодержателем, та третьою особою- товариством з обмеженою відповідальністю «Санні Холдінг», як іпотекодавцем (майновим поручителем ОСОБА_10 як позичальника), укладено договір іпотеки №2901-002/11Ф (далі - договір іпотеки), за умовами якого для забезпечення виконання у повному обсязі зобов'язань позичальника перед іпотекодержателем за:

- кредитним договором від 23 квітня 2007 року №1-004/09Ф та можливих змін і доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості;

- кредитним договором від 1 червня 2007 року №1-005/09Ф та можливих змін і доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості;

- кредитним договором від 2 серпня 2007 року №1-006/09Ф та можливих змін і доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості;

- кредитним договором від 30 травня 2008 року №5-045/08Ф та можливих змін і доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості;

- кредитним договором від 2 жовтня 2008 року №1-008/09Р та можливих змін і доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості;

- договором про відкриття кредитної лінії від 27 травня 2011 року №2901-002/11Ф та можливих змін і доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості, іпотекодавець зобов'язався передати в іпотеку іпотекодержателю належне іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно, а саме: нежилу будівлю фінського складу (літера Б), загальною площею 907,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4; земельну ділянку, площею 0,5363 га, кадастровий номер НОМЕР_1 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, цільове призначення "для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями торговельного призначення та громадського харчування" (далі - кредитні договори, договір про відкриття кредитної лінії).

На підставі договорів іпотек державним реєстратором прав на нерухоме майно Гребенюк О.І. проведено державну реєстрацію обтяження речових прав на нерухоме майно, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2013 року у справі №2601/14529/12 (далі - рішення Голосіївського райсуду), яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києві від 06 лютого 2014 року у справі №22-ц/796/2774/2014, зокрема:

- припинено правовідношення за кредитним договором від 23 квітня 2007 року №1-004/09Ф у зв'язку з виконанням ОСОБА_11 своїх зобов'язань за вказаним договором;

- припинено правовідношення за договором про відкриття кредитної лінії від 23 квітня 2007 року №5-037/07Ф у зв'язку з виконанням ОСОБА_11. своїх зобов'язань за вказаним договором;

- припинено правовідношення за кредитним договором від 2 серпня 2007 року № 1-006/09Ф у зв'язку з виконанням ОСОБА_11. своїх зобов'язань за вказаним договором;

- припинено правовідношення за договором про відкриття кредитної лінії від 2 серпня 2007 року №5-061/07Ф у зв'язку з виконанням ОСОБА_11. своїх зобов'язань за вказаним договором;

- припинено правовідношення за договором про відкриття кредитної лінії від 27 травня 2011 року №2901-002/11Ф у зв'язку з виконанням ОСОБА_11. своїх зобов'язань за вказаним договором;

- припинено іпотеку згідно договору іпотеки від 24 квітня 2007 року №5-037/07Ф у редакції укладеного 17 листопада 2011 року договору про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 24 квітня 2007 року №5-03/07Ф, посвідченого 24 квітня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстрованого у реєстрі за №597у, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання;

- припинено іпотеку згідно договору іпотеки від 3 серпня 2007 року №5-061/07Ф-2 у редакції укладеного 17 листопада 2011 року договору про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 3 серпня 2007 року № 5-061/07Ф-2, посвідченого 3 серпня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сень-Силкою І.В. та зареєстрованого у реєстрі за №2945у, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання;

- припинено іпотеку згідно договору іпотеки від 30 травня 2011 року №2901-002/11Ф у редакції укладеного 27 березня 2012 року договору про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 30 травня 2011 року №2901-002/11Ф, посвідченого 30 травня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В. та зареєстрованого у реєстрі за №2040, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання.

Рішення Голосіївського райсуду, яким припинено дію договорів іпотек, є таким, що набрали законної сили.

Відповідно до частини першої статті 223, статті 319 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

На підставі рішення Голосіївського райсуду державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Гребенюк О.І. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у лютому 2014 року внесено записи про припинення обтяжень нерухомого майна.

Постановою Верховного Суду України від 4 лютого 2015 року відмовлено в задоволенні заяви публічного акціонерного товариства комерційного банку «Правекс-Банк» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 червня 2014 року, якою рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2013 року та ухвала Апеляційного суду м. Києва від 6 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_10 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Правекс-Банк» про визнання припиненими поруки та іпотеки у зв'язку з припиненням основного зобов'язання

Згідно з частиною першою статті 1, статті 2, частини першої статті 3, п. 2 частини першої статті 4, частини другої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", цей Закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: 1) встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; 2) рішень судів, що набрали законної сили; 3) ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; 4) накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; 5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 6) інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; 7) договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.п. 67, 63 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 (далі - Порядок), для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, є: 1) рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; 2) виключено; 3) рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; 4) визначений законодавством документ, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна; 5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 6) договір, укладений у порядку, встановленому законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дублікат; 7) закон, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном; 8) інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Для проведення державної реєстрації припинення обтяження нерухомого майна іпотекою заявник у разі подання заяви про державну реєстрацію в паперовій формі подає документи, що зазначені у п. 28 цього Порядку.

Зокрема, відповідно до п. 28 Порядку, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заявник, крім документів, що зазначені у п. 27 цього Порядку, подає копії документів, що зазначені в п. 9 цього Порядку (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування).

Згідно із п. 1 частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, записи про припинення обтяжень нерухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачем внесено на підставі рішення Голосіївського райсуду, яким, зокрема, припинено основні зобов'язання за кредитними договорами та договорами про відкриття кредитних ліній.

Оскільки реєстрацію обтяжень на вищезазначене нерухоме майно здійснено за Договорами іпотеки, правовідношення за якими на підставі зазначеного рішення суду, що набрало законної сили, припинено, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про правомірність дій відповідача щодо вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про заборону відчуження зазначених об'єктів нерухомого майна.

З урахуванням викладеного, Вищий адміністративний суд України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Правекс-Банк" залишити без задоволення, а постанову постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: