Постанова

від 26.03.2007 по справі 14/72-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/72-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-03-83

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 березня 2007 р.                                                                                                             Справа № 14/72-07

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г., при секретарі судового засідання Гриневичі В.С., з участю представників сторін:

позивача              -     Стрехова С.В.

відповідача   -     Драчинська В.О.  

Розглянувши в приміщенні суду справу за позовом Ленінської районної ради у м. Вінниці (21027, пр. Космонавтів, 30, м. Вінниця) до Вінницького обласного управління юстиції (21036, Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця) про реєстрацію статуту територіальної громади Ленінського району м. Вінниці в Вінницькому обласному управлінні юстиції,

В С Т А Н О В И В :

Посилаючись на Конституцію України, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" та рішення Конституційного суду України №11-рп/2001 від 13.07.01 позивач просить скасувати наказ Вінницького обласного управління юстиції №108 від 27.12.06 "Про відмову в реєстрації статуту територіальної громади Ленінського району м. Вінниці" та зареєструвати статут територіальної громади Ленінського району м. Вінниці" у Вінницькому обласному управлінні юстиції.

Відповідач у запереченнях проти позову №06-15/5 від 13.03.07 та представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнав посилаючись на дотримання останнім норм чинного законодавства при винесенні оспорюваного наказу.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, судом встановлено, що рішенням  7 сесії 5 скликання Ленінської районної ради м Вінниці №48 від 24.11.06 затверджено статут територіальної громади Ленінського району м. Вінниці та доручено голові Ленінської районної ради м. Вінниці провести державну реєстрацію вказаного статуту.

04.12.06, вищевказаний статут, поданий до Вінницького обласного управління юстиції для проведення його державної реєстрації.

Наказом Вінницького обласного управління юстиції №108 від 27.12.06 відмовлено в реєстрації статуту територіальної громади Ленінського району м. Вінниці.

Відмова в реєстрації статуту мотивована невідповідністю останнього вимогам ст. 140 Конституції України, ст. 26, 41 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та п. 1 Положення про державну реєстрацію статутів територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.98 №1150.                                     

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Конституції України систему адміністративно-територіального  устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

Згідно ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад. Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Як  вбачається  з  абзацу  3  ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в України"

адміністративно-територіальна одиниця - область, район, місто,  район  у місті, селище, село.

Відповідно до абзацу 2 ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальною громадою є жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Отже, з системного аналізу вищенаведених норм Конституції України та Закону України "Про місцеве самоврядування в України" вбачається, що в системі адміністративно-територіального устрою України виділяється шість адміністративно-територіальних одиниць, а саме: область, район, місто, район у місті, селище, село, тоді як існування територіальної громади передбачено лише у межах трьох адміністративно-територіальних одиниць –села, селища, міста.

Таким чином, Конституцією та законом передбачено можливість функціонування територіальної громади лише на визначеній місцевості, наявність у якої статусу окремої адміністративно-територіальної одиниці не є вирішальним критерієм існування територіальної громади.

Натомість, головною ознакою у визначенні терміну "територіальна громада", законодавець встановлює проживання жителів у окремому населеному пункті (село, селище, місто).

Район у місті не є окремим населеним пунктом, а його мешканці об'єднані спільним проживанням саме на території  м. Вінниці, а не її Ленінського району.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на рішення Конституційного суду України від 13.07.01 №11-рп/2001, щодо офіційного тлумачення термінів "район" та "район у місті", відповідно до якого під термінами "район" і "район у місті", що використовується в пункті 29 частини першої статті 85 Конституції України, що вживається в частині першій статті 133, частині п'ятій статті 140, частині першій статті 142 Конституції України і відповідно в абзаці третьому статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", частині першій статті 2 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", треба розуміти різні за своїм значенням адміністративно-територіальні одиниці в системі адміністративно-територіального устрою України, правовий статус яких повинен визначатися законом.

Як вбачається зі змісту вказано рішення Конституційного суду, тлумачення останнього не підтверджують та не спростовують позиції сторін, оскільки предмет позову і предмет тлумачення Конституційного суду, не є тотожними.

Разом з тим, у п. 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційний суд України вказав, що під поняттям "організація управління районами в містах", що міститься в частині п'ятій статті 140 Конституції України, в системному зв'язку з її статтями 142, 143 треба розуміти повноваження міських рад як органів місцевого самоврядування в містах з районним поділом приймати рішення щодо: матеріально-фінансового та організаційного забезпечення здійснення місцевого самоврядування в районах міста; утворення чи неутворення в місті районних рад та в разі їх утворення визначення обсягу і меж повноважень районних рад; адміністративно-територіального устрою та з інших питань у межах і порядку, визначених Конституцією та законами України.

Таким чином, утворення чи неутворення в місті районних рад відноситься до компетенції міських рад, а існування територіальної громади міста не ставиться в залежність від існування такої адміністративно-територіальної одиниці, як "район у місті".

При цьому, з вищевказаного рішення Конституційного суду жодним чином не випливає повноваження Ленінської районної ради у м. Вінниці, як окремої адміністративно-територіальної одиниці, на затвердження статутів. Натомість, Конституційний суд України, при визначенні статусу окремої адміністративно-територіальної одиниці в системі адміністративно-територіального устрою України, відсилає до базового закону - Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"

Як вбачається з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з  метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього Закону може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста.

Згідно п. 48 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання затвердження статуту територіальної громади вирішуються виключно на пленарних  засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Таким чином, жителі районів у містах, в тому рахунку і жителі Ленінського району м. Вінниці, не є територіальною громадою в розумінні ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а до повноважень районних у містах рад, в тому рахунку і Ленінської районної ради у м. Вінниці, не включаються питання затвердження статуту.

З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Однак, позивачем не вказано, якій конкретно нормі закону чи Конституції суперечить оспорюваний наказ відповідача, та не доведено невідповідності останнього чинному законодавству.

З цих та вищезазначених підстав позовна вимога –"зареєструвати статут територіальної громади Ленінського району м. Вінниці" у Вінницькому обласному управлінні юстиції, також задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо  оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст.69, 70, 86-98, 159-163, 167, Прикінцевими та перехідними  положеннями КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          У задоволенні позову відмовити

2.          Постанову направити сторонам.

Судове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАСУ після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова або  ухвала  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку

Відповідно до ст.186. КАСУ Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі, яка подається до суду апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів  після  подання  заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

       Постанова складена у повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС України 29.03.07 р.

Суддя                                                    Залімський І.Г.