Ухвала

від 08.10.2015 по справі 826/223/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/34775/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддівОстровича С.Е. Степашка О.І. Федорова М.О. секретаря судового засідання Мартиненко Г. В.

представник позивача Бондарєва Я. В.

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІС-Медікал» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІС-Медікал» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІС-Медікал» (далі - ТОВ «ІС-Медікал») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2015 року позов ТОВ «ІС-Медікал» задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2015 року апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі задоволено. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2015 року та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову ТОВ «ІС-Медікал».

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ТОВ «ІС-Медікал» подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2015 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2015 року.

ДПІ у Шевченківському районі подала до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ТОВ «ІС-Медікал».

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Шевченківському районі проведення перевірку ТОВ "ІС-Медікал" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2012 року по 30 квітня 2014 року. За результатами перевірки складено акт №1182/22-13/31924503 від 24 червня 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 135.2 статті 135 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток всього у розмірі 8886739,00 грн., в тому числі по періодах: І квартал 2012 року в розмірі 152703,00 грн., ІІІ квартал 2012 року в розмірі 116170, 00 грн., ІV квартал 2012 року в розмірі 8102070, 00 грн., 2013 рік в розмірі 515796, 00 грн.

На підставі акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0010662213 від 28 липня 2014 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 11108424, 00 грн., у тому числі основний платіж - 8886739, 00 грн. та штрафні санкції - 2221685, 00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено платником в адміністративному порядку.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 10 жовтня 2014 року №10339/10/261510-06-15 Головного управління Міндоходів у м. Києві залишено без змін податкове повідомлення - рішення від 28 липня 2014 року №0010662213 та збільшено суму податкового зобов'язання на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2221685, 00 грн.

24 жовтня 2014 року відповідачем за порушення п. 135.2 статті 135 ПК України та на підставі рішення ГУ Міндоходів у м. Києві від 10 жовтня 2014 року №10339/10/261510-06-15 прийнято податкове повідомлення - рішення №0014562213, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 13330109, 00 грн., у тому числі основний платіж - 8886739, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 4443370, 00 грн.

Рішенням про результати розгляду повторних скарг від 19 грудня 2014 року №9156/6/99-38-10-01-15 ДФС України скасовано податкове повідомлення - рішення від 24 жовтня 2014 року №0014562213 в частині податку на прибуток 8886739, 00 грн. та 2221685, 00 грн. - штрафних санкцій, залишено без змін податкове повідомлення - рішення від 28 липня 2014 року №0010662213 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги.

20 січня 2015 року відповідачем на підставі п. 135.2 статті 135 ПК України та на підставі рішення ДФС України від 19 грудня 2014 року №9156/6/99-38-10-01-15 прийнято податкове повідомлення - рішення №0000372213, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2221685, 00 грн. - штрафних санкцій.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення рішення №0010662213 від 28 липня 2014 року, №0014562213 від 24 жовтня 2014 року та №0000372213 від 20 січня 2015 року, але суд апеляційної інстанції в своїй постанові не погодився з висновком суду першої інстанції та відмовив ТОВ «ІС-Медікал» в задоволенні позову, посилаючись на правомірність податкових повідомлень-рішень прийнятих податковим органом.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДПІ у Шевченківському районі листом від 21 травня 2014 року №17/1/1-633 вих-14 отримано на виконання постанову прокуратури м. Києва від 15 травня 2014 року про призначення документальної позапланової перевірки ТОВ «ІС-Медікал» з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «ІС-Медікал» за період з 01 січня 2012 року по 30 квітня 2014 року, яка і стала підставою проведення перевірки підприємства.

Відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Судом першої інстанції встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ІС-Медікал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2012 року по 30 квітня 2014 року призначена та проведена не у відповідності до норм п.п. 78.1.11 п.78.1 статті 78 ПК України.

Судом першої інстанції зазначено, що підставою для нарахування позивачу суми штрафних санкцій грошового зобов'язання з податку на прибуток було те, що відповідно до матеріалів кримінального провадження у діях ОСОБА_5 як директора ТОВ «ІС-Медікал», був злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами очолюваного ним підприємства, внаслідок чого грошові кошти з призначенням платежу: оплата за медичне обладнання, були перераховані з рахунку ТОВ «ІС-Медікал» на рахунок ТОВ «Інтермед». Однак медичне обладнання поставлено не було. Однак, ОСОБА_5 ніколи не перебував директором ТОВ «Інтермед» з моменту його реєстрації та по теперішній час, отже висновки податкового органу про те, що грошові кошти були перераховані відповідно до діючого законодавства на ТОВ «Інтермед» не відповідають матеріалам справи.

Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 передбачено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Відповідно до п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 153.2.1 п.153.2 ст.153 ПК України, дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар, визначений у розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, у тому числі при зменшенні зобов'язань, з урахуванням особливостей для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій, встановлених положеннями розділу III Кодексу (пункт 135.4 статті 135 та 137.1 статті 137 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 року №69 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 26.08.1994 року №202/412 проведення інвентаризації є обов'язковим:

а) при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство, а також в інших випадках, передбачених законодавством;

б) перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов'язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних фондів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фондів - за рішенням керівника підприємства один раз на п'ять років або щорічно з охопленням інвентаризацією не менше 20 відсотків одиниць бібліотечного фонду з обов'язковим завершенням розпочатої інвентаризації цього майна в структурному підрозділі (у матеріально відповідальної особи) протягом тридцяти днів;

в) при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийому - передачі справ);

г) при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів);

д) за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін, зазначений у належним чином оформленому документі зазначених органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа;

е) у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ);

є) при передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на дату передачі), Інвентаризація може не проводитися у разі передачі підприємств та їх структурних підрозділів в межах одного органу, до сфери управління якого входять ці підприємства; ж) у разі ліквідації підприємства.

Згідно п. 11.8. даної інструкції при інвентаризації товарно-матеріальних цінностей:

а) їх переважування, обмір, підрахунок проводиться у порядку розміщення цінностей у даному приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду цінностей до іншого. При зберіганні товарно-матеріальних цінностей в різних ізольованих приміщеннях у однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення о пломбується і комісія переходить у наступне приміщення;

б) інвентаризаційні описи складаються окремо на товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі, не оплачені у строк покупцями відвантажені товари і цінності, та на ті, що перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці);

в) кількість цінностей і товарів, що зберігаються в непошкодженій упаковці постачальника, може визначатися на підставі документів при обов'язковій перевірці в натурі частини вказаних цінностей;

г) на прибуткових документах на товарно-матеріальні цінності, що надійшли на об'єкт і прийняті під час його інвентаризації матеріально відповідальною особою у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робиться відмітка "після інвентаризації" з посиланням на дату опису, де записані ці цінності;

д) на видаткових документах про товарно-матеріальні цінності, які відпущені зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства і головного бухгалтера у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови, робиться відмітка, та вони заносяться до окремого опису в порядку, аналогічному для цінностей, що надійшли під час інвентаризації;

є) допускається складання групових інвентаризаційних описів малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування працівників, із зазначенням у них відповідальних за ці предмети осіб (на яких ведуться особові картки) з їх розпискою в опису.

Відповідно до п. 135.2 статті 135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірка ТОВ «ІС-Медікал» була проведена відповідно до поданої позивачем податкової звітності за результатами аналізу бази даних АІС «Податковий блок», договорів, накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних, тощо та відомостей « 1С Бухгалтерія» які були вилучені у підприємства прокуратурою м. Києва в рамках кримінального провадження №12012110000000202 та були надані до перевірки листом від 29 травня 2014 року №17/1/1-724вих-14, від 03 червня 2014 року №17/1/1-763вих-14.

Судом першої інстанції зазначено, що відповідачем жодними доказами не підтверджено висновки про реалізацію товару, а саме, коли і кому, в якому об'ємі було реалізовано вказаний товар. Крім того, акт перевірки ДПІ у Шевченківському районі містить лише інформацію з матеріалів кримінального провадження №42014100000000192, а недійсність Договорів укладених між позивачем та ТОВ «Інтермед» Податковим органом під сумнів не ставиться.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 квітня 2013 року відповідачем складено акт №22-90/31924503 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІС-Медікал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої порушень п. 135.2 статті 135 ПК України виявлено не було, отже податковим органом проведено кілька разів перевірку ТОВ «ІС-Медікал» за один й той самий період.

Відповідно до ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Виходячи зі змісту ст. 109-113 ПК України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 ст. 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених п.п 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судом першої інстанції зазначено, що згідно акту перевірки від 24 червня 2014 року №1182/22-13/31924503 відповідачем зазначено, що повідомлення про початок проведення перевірки ТОВ «ІС-Медікал» від 06 червня 2014 року №6306/10/26-59-22-13 та копія наказу про проведення перевірки №429 від 06 червня 2014 року були направленні на адресу позивача, однак, підтвердити надіслання позивачу даних документів, відповідач не зміг.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень №0010662213 від 28 липня 2014 року, №0014562213 від 24 жовтня 2014 року та №0000372213 від 20 січня 2015 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ «ІС-Медікал» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2015 року та залишення в силі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2015 року у даній справі.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІС-Медікал» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2015 року - скасувати.

Залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2015 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров