Ухвала

від 15.10.2015 по справі 321/1145/15-ц

МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/1145/15-ц

Провадження № 2/321/429/2015

У х в а л а

15 жовтня 2015 року смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Олійника М.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Засько О.А.

прокурора Коваленко Я.І.

представника відповідача ОСОБА_1

представників відповідача: ОСОБА_2

ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Прокурора Михайлівського району до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_5, третя особа: Реєстраційна служба Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області, про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Михайлівської районної державної адміністрації, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Михайлівського району звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_5, третя особа: Реєстраційна служба Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області, про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Михайлівської районної державної адміністрації, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельних ділянок.

В судовому засіданні від представника відповідача ОСОБА_3 надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв’язку з тим, що прокурор оскаржує рішення голови районної державної адміністрації, отже позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому на підставі п.1ст. 205 ЦПК України провадження у справі підлягає закриттю.

Представник відповідача ОСОБА_2 підтримала клопотання.

Прокурор Коваленко Я.І. заперечував проти задоволення клопотання, оскільки вимоги є взаємопов’язаними, одним з відповідачів є фізична особа тому позов було подано саме до місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

Представник відповідача ОСОБА_1 та представник третьої особи ОСОБА_4 просили вирішити клопотання на розсуд суду.

Заслухавши клопотання та думки учасників процесу, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання враховуючи таке:

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Згідно ч.1 ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб’єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч.1 ст.3 КАС).

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

При вирішенні питань, пов’язаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин суди мають виходити з того, що згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК України земля та земельні ділянки є об’єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

Варто також зазначити, що згідно п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 року №3, судам роз’яснено, що при вирішенні питань, пов’язаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин суд має з'ясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.

Згідно п.7 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 року №3 - земельні відносини, суб’єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю. Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб’єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші).

Аналогічні висновки викладені у постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України № 21-493а14 від 11.11.2014 року.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, прокурор Михайлівського району звернувся до суду з вимогами про визнання незаконним розпоряджень голови Михайлівського РДА на підставі яких були укладені договори оренди земельних ділянок з фізичною особою ОСОБА_5

Таким чином даний спір є приватноправовим, а відтак повинен розглядатися в порядку передбаченому ЦПК України.

Зважаючи на викладене суд вважає, що відсутні правові підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 205 ЦПК України , а відтак у задоволенні клопотання представника відповідача щодо закриття провадження у справі слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 205, 208-210, 293, 294 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволені клопотання представника відповідача ОСОБА_3 щодо закриття провадження у справі - відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_6