Рішення

від 22.03.2007 по справі 3/97

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/97

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.03.07 р.                                                                               Справа № 3/97                               

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів

Головуючого                     О.М. Сковородіної

Суддів                                 Л.Ф. Чернота

                                            Н.О. Мартюхіна

при секретарі судового засідання: Бахмет А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Вініченко М.В. – довіреність від 21.12.06р.

за позовом: Приватного підприємства виробничо – комерційної фірми “Діалог”                м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вектор” м. Донецьк

про стягнення боргу в сумі 1151446, 76 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Вектор”                  м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства виробничо – комерційної фірми “Діалог” м. Київ

про стягнення заборгованості в сумі 146791, 65 грн.

                                                                               В судовому засіданні оголошена

                                                                                 перерва з 07.12.-18.12.06р.                                    

Позивач, Приватне підприємство виробничо – комерційна фірма “Діалог” м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вектор” м. Донецьк про стягнення боргу в сумі 1151446, 76грн.

В обгрунтування вимог позивач посилається на витратні накладні, довіреності, виписки з банківського рахунку, вимогу від 24.03.05р. № 29.

16.11.06р. позивачем були надані пояснення, в яких він вказує, що: 1) між сторонами склалися правовідношення купівлі-продажу; 2) оплата грошовими коштами відповідачем здійснена на суму 2064825,67грн.; 3) платіжне доручення № 108 від  21.03.02р. не є доказом оплати товару, оскільки в платіжному дорученні вказане призначення платежу: в рахунок оплати товару, відвантаженого в 2001р.; 4) платіжні доручення № 422 - 423 від 17.12.04р., № 424-426 від 21.12.04р., № 437 від 24.12.04р. також не є доказом оплати за заявленими в позові накладними, оскільки призначення платежу: рахунок оплати товару, отриманого в грудні 2004р. та за товар, найменування якого не співпадає з найменуванням товару, вказаному в заявлених позивачем накладних; 5) факт заліку взаємного зобов'язання на суму 622320,00грн. відповідачем не оспорюється; 6) акт від 07.12.04р. на суму 963638,40грн. не відноситься до правовідносин купівлі-продажу.          

В останніх поясненнях наданих суду позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми 853962,03грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Заперечуючи проти позову, вказував на те, що відповідачем повністю погашена заборгованість перед позивачем.

Під час нового розгляду справи 06.09.06р. відповідач подав зустрічний позов до позивача за первісним позовом, в якому просить стягнути з позивача за зустрічним позовом заборгованість в сумі 146791,65грн. В обґрунтування зустрічних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на те, що на користь позивача за первісним позовом були перераховані грошові кошти, передані матеріали, обладнання на суму, яка перевищує вартість отриманих позивачем за зустрічним позовом будівельних матеріалів та обладнання на суму 146791,65грн., і як слід, грошові кошти в сумі 146791,65грн. підлягають поверненню.

25.01.07р. позивачем за зустрічним позовом було подане уточнення зустрічних позовних вимог, в яких він просить стягнути з відповідача 963638,41грн., оскільки, будівельні матеріали, які були передані відповідачу за зустрічним позовом до теперішнього часу ним не повернуті, чим заподіяні збитки позивачу за зустрічним позовом.

Відповідач за зустрічним позовом проти первісно визначених  вимог заперечував визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Заперечуючи проти позову, вказував на те, що оплата грошовими коштами була здійснена позивачем за зустрічним позовом на суму 2064825,67грн., а акт від 07.12.04р. не відноситься до спірних відносин.

Після уточнення підстав зустрічної позовної заяви, відзиву від відповідача за зустрічним позовом не надходило.

16.01.07р. позивачем за зустрічним позовом було надане клопотання про зупинення провадження у справі № 3/97 до розгляду господарським судом м. Києва позовної заяви ТОВ “Вектор” до ПП “ВКФ “Діалог” про визнання недійсним договору комісії б/н від 23.01.03р. та позовної заяви ТОВ “Вектор” до ПП “ВКФ “Діалог” про визнання недійсними угод по постачанню будівельних матеріалів та обладнання за видатковими накладними №15 від 10.02.04р., №16/1 від 10.03.04р., №20 від 10.04.04р.

Вказане клопотання відхилено судом з огляду на те, що доказів прийняття до провадження згаданого позову суду не надано.           

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив.

Між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом в період з 1.03.2002р. по 10.04.2004р. склалися правовідносини купівлі-продажу товарів, за якими позивач здійснював продаж товарів, а відповідач, в свою чергу, був їх покупцем. В цей період позивач передав у власність відповідача товарів на загальну суму 3541107,70 грн., що підтверджується накладними  (арк. справи 10-80 т.1), довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідачем, здійснена часткова оплата придбаних товарів на загальну суму 2064825,67 грн., що підтверджується платіжними документами (арк. справи 81-111 т.1).

Також, в розрахунок оплати за придбаний товар між сторонами відбувся залік взаємних зобов'язань на суму 622320 грн. (арк. справи 112,113-118 т.1).

Факт проведення заліку підтверджується обома сторонами.

Судом не приймається, як доказ оплати товару платіжне доручення № 108 від 21.03.2002р., оскільки в призначенні платежу цього документа вказано, що оплата проводиться  за товар відвантажений у 2001р. (тоді як спірні відносини стосуються іншого періоду часу).

Аналогічно не можуть бути прийняті як докази оплати товару платіжні доручення № 423, 422 від 17.02.2004р., 424,425,426 від 21.12.2004р. та 437 від 24.12.2004р., оскільки містять у собі посилання на те, що за ними здійснюється оплата товару отриманого в грудні 2004р.

Враховуючи те, що між сторонами не було встановлено строки виконання зобов'язань щодо оплати товару, позивач 24.03.2005р. звернувся до відповідача з письмовою вимогою про оплату товару, яка до теперішнього часу залишилась незадоволеною.

Враховуючи викладене, відповідач  в порушення вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, належним чином не виконав. Внаслідок цього, утворилась заборгованість в розмірі 853962, 03грн.

З урахуванням обставин справи та наданими позивачем доказами, вимоги позивача  обґрунтовані та підлягають задоволенню частково в сумі  853962,03грн.

Що стосується вимог за зустрічною позовною заявою, суд виходить з наступного.

Між тими ж сторонами 07.12.2004р. був складений акт прийому-передачі продукції на загальну суму 963638, 41грн., згідно з яким на користь відповідача за зустрічним позовом була передана будівельна продукція.

За твердженнями позивача за зустрічним позовом згадана продукція була надана в розрахунок за зобов'язання  ТОВ “Вектор” за первісним позовом.

Самий факт отримання цієї продукції відповідачем за зустрічним позовом не заперечується, про що зокрема, зазначено в поясненнях від 16.11.06.р. Проте, представник відповідача за зустрічним позовом посилався на те, що згадана продукція була ним отримана в межах договору комісії б/н від 23.01.2003р., укладеного між сторонами у справі.

Позивач – ТОВ “Вектор” намагається спростувати факт передачі товару в межах договору комісії тим, що цей договір підписаний з його боку не уповноваженою (невідомою) особою.

Виходячи зі змісту акту прийому-передачі продукції, суд дійшов висновку про те, що його не можна співвідносити ані з виконанням зобов'язань ТОВ “Вектор”, як комітента за договором комісії, ані з виконанням ТОВ “Вектор” зобов'язань за первісними позовними вимогами, оскільки, зі змісту цього акту не вбачається, що передача товару відбувалась за вказаними зобов'язаннями.

Крім того, за умовами договору комісії передача товару комісіонеру мала відбуватись з виданням витратних накладних. Проте, жодної витратної накладної – суду не надано.

Як слід, у суду відсутні повноваження в межах цього спору надавати оцінку договору комісії (щодо його дійсності або недійсності), оскільки, в порядку ст.83 ГПК України суд може визнати недійсним лише той договір, який пов'язаний з предметом спору.

Але, на думку суду, наведені вище висновки не позбавляють позивача права вимагати відшкодування збитків в межах зустрічного позову, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за зустрічним позовом 24.01.2007р. звернувся до відповідача за зустрічним позовом з вимогою про повернення товару.

Ця вимога залишилась відповідачем без задоволення.

Такі обставини дають можливість вважати, що дійсно будівельна продукція передана за актом прийому-передачі від 07.12.2004р. у відповідача відсутня.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач  зобов'язаний  повернути  потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У  разі  неможливості  повернути  в   натурі   потерпілому безпідставно  набуте  майно  відшкодовується  його  вартість,  яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Статтею  224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин,  який порушив господарське зобов'язання  або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,  повинен відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого,  пошкодженого  або  знищеного   майна (ст. 225 ГК України).

Тобто, оскільки відповідач за зустрічним позовом не має можливості повернути позивачу за зустрічним позовом будівельну продукцію, отриману за актом від 07.12.04р., то позивачу за зустрічним позовом були нанесені збитки в розмірі втраченої будівельної продукції на суму 963638,41грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що зустрічний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.       

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача за первісним позовом, на відповідача за зустрічним позовом в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 193, 198, 224, 225 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 1213 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 33,35, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Приватного підприємства виробничо – комерційної фірми “Діалог” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вектор” м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 1151446,76грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вектор” м. Донецьк (83048, м. Донецьк, пр. Тітова, 8 б, ЄДРПОУ 20339195, п/р 26001000097100 в Донецькій філії АБ „Брокбізнесбанк”, код банку 335678) на користь Приватного підприємства виробничо – комерційної фірми “Діалог” м. Київ (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ЄДРПОУ 16269041, п/р 260093011610 в АБ „Старокиївський банк”, код банку 321477) заборгованість в сумі 853962, 03грн., витрати з державного мита в сумі  8539,62грн., та  87,51грн. витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині первісних позовних вимог – відмовити.

Задовольнити зустрічні позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю “Вектор” м. Донецьк до Приватного підприємства виробничо – комерційної фірми “Діалог” м. Київ про стягнення збитків в сумі 963638,41грн.

Стягнути з Приватного підприємства виробничо – комерційної фірми “Діалог” м. Київ (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ЄДРПОУ 16269041, п/р 260093011610 в АБ „Старокиївський банк”, код банку 321477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вектор” м. Донецьк (83048, м. Донецьк, пр. Тітова, 8 б, ЄДРПОУ 20339195, п/р 26001000097100 в Донецькій філії АБ „Брокбізнесбанк”, код банку 335678) збитки в сумі 963638,41грн., витрати з державного мита в сумі 9636,38грн., та  118,00грн. витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вектор” м. Донецьк (83048, м. Донецьк, пр. Тітова, 8 б, ЄДРПОУ 20339195, п/р 26001000097100 в Донецькій філії АБ „Брокбізнесбанк”, код банку 335678) на користь державного бюджету України державне мито в сумі 8168,46грн.

Рішення набирає законної сили 02.04.2007р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд  згідно розділу XII ГПК України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Сковородіна О.М.                               

Судді             Л.Ф. Чернота

                                                                                         Н.О. Мартюхіна