Рішення

від 13.10.2015 по справі 904/7362/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.10.15р. Справа № 904/7362/15

За позовом Приватного акціонерного товариства транспортно-експедиційного комбінату "ЗАХІДУКРТРАНС", м. Дрогобич, Львівська область

до Приватного підприємства "ВЕГА ТРАНС", м. Дніпропетровськ

про стягнення боргу у розмірі 32 000, 00 грн. за договором транспортного експедирування

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство транспортно-експедиційного комбінату "ЗАХІДУКРТРАНС" звернулось до господарського суду з позовом в якому просить стягнути з Приватного підприємства "ВЕГА ТРАНС" суму основного боргу у розмірі 20 085,00грн., 3% річних - 688, 00 грн. та інфляційні втрати - 11 227,00 грн. на підставі транспортної заявки від 20.05.2014р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов транспортної заявки від 20.05.2014 року на перевезення вантажу автомобільним транспортом, в ході якого було здійснено міжнародне перевезення вантажу автомобілями за маршрутом Італія (Маса) - Україна (Київ).

Позивач в судове засідання не з'явився, в ході розгляду справи підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тривалим захворюванням представника.

Відповідач відзив на позов не надав, повторно явку повноважного представника у судове засідання, призначене для розгляду справи не забезпечив. 12.10.2015р. надано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням представника на лікарняному.

Дане клопотання не підтверджено жодним доказом та не підлягає задоволенню, оскільки відповідач, як юридична особа був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи та, відповідно до ст. 28 ГПК України надання повноважень на представництво інтересів сторони у процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглянутись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленум Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Враховуючи, що розгляд справи обмежений двохмісячним строком (з клопотанням про продовження строку розгляду справи сторони не звертались), суд вважає за можливе прийняти рішення відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015 року розгляд справи відкладався на 12.10.2015 року.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи не заявлялись.

В судовому засіданні 12.10.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

20.05.2014 року між Приватним акціонерним товариством транспортно-експедиційного комбінату "ЗАХІДУКРТРАНС" (далі - позивач, перевізник) та Приватним підприємством "ВЕГА ТРАНС" (далі - відповідач, експедитор) була укладена транспортна заявка на перевезення вантажу автомобільним транспортом, в ході якого було здійснено міжнародне перевезення вантажу автомобілями за маршрутом Італія (Маса) - Україна (Київ).

На виконання умов транспортної заявки від 20.05.2014 року на перевезення вантажу автомобільним транспортом відповідачу були надані послуги, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною міжнародного зразка СМR А № 014044 від 21.05.2014р. (а.с. 16).

Позивачем відповідачеві виставлено рахунок № СФА-004003 від 27.05.2014р. на суму 32 085,00 грн. (а.с. 17).

Відповідно до транспортної заявки формою оплати була безготівкова форма, за оригіналами документів протягом 7 днів (рахунок, акт, податкова, СМR).

02.06.2014 року позивачем на адресу відповідача було відправлено пакет оригіналів документів, згідно умов транспортної заявки, що підтверджується поштовою квитанцією та списком відправлень № 383 (а.с. 18,19).

На виконання умов транспортної заявки відповідачем було сплачено 29.05.2014р. - 5 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 22).

09.12.2014р. позивачем на адресу відповідача направлялась претензія № 14/12-255-21 з вимогою оплатити суму боргу (а.с. 20).

Відповідач відповіді на претензію не надав, здійснив часткову оплату 13.01.2015р. у сумі 5 000,00 грн. та 07.04.2015р. - 2 000,00 грн., Що підтверджується банківськими виписками (а.с. 23-24). Залишок несплаченої суми становить 20 085,00 грн.

З наведеного вбачається, що Приватне підприємство "ВЕГА ТРАНС" у повному обсягу не здійснило розрахунки за надані транспортні послуги згідно транспортної заявки від 20.05.2014 року, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у сумі 20 085,00 грн., що і є причиною спору.

Позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі наступного.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (ч.1 ст. 916 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення транспортної заявки, строк оплати наданих послуг у сумі 20 085,00грн., є таким, що настав.

Доказів погашення заборгованості по транспортній заявці від 20.05.2014 року на перевезення вантажу у сумі 20 085,00грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 20 085,00 грн.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних - 688,00 грн. за період з 20.06.2014р. по 10.08.2015р. та інфляційні втрати - 11 227,00 грн. за період з 20.06.2014р. по 10.08.2015р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних за період з 20.06.2014р. по 10.08.2015р. становлять 688,39 грн., однак, суд не може вийти за межі позовних вимог, тому стягненню підлягає сума 3% річних заявлена позивачем - 688,00 грн.

При перевірці розрахунку інфляційних втрат позивача суд враховує приписи Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати, що підлягають до стягнення за період з липня 2014р. по липень 2015р. становлять 11 229,41 грн., однак, суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума заявлена позивачем - 11 227,00 грн.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню, з стягненням з відповідача на користь позивача суми основного боргу - 20 85,00 грн., 3% річних - 688,00 грн., інфляційних втрат - 11 227,00 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати у справі слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 1, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "ВЕГА ТРАНС" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, буд.2, корп.8,оф.36-А, код ЄДРПОУ 35396142) на користь Приватного акціонерного товариства транспортно-експедиційного комбінату "ЗАХІДУКРТРАНС" (82100, Львівська область, м Дрогобич, вул.. П. Орлика, 22, код ЄДРПОУ 13825481) заборгованість у сумі 20 085,00грн., 3% річних у сумі 688,00грн., втрати від інфляції у сумі 11 227,00грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827,00грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 13.10.2015р.

Суддя ОСОБА_1