Постанова

від 25.11.2015 по справі 904/7362/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2015 року Справа № 904/7362/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів: Пруднікова В.В., Широбокової Л.П,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Вега Транс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2015 року у справі №904/7362/15

за позовом приватного акціонерного товариства транспортно-експедиційного комбінату "Західукртранс", м. Дрогобич, Львівська область

до відповідача приватного підприємства "Вега Транс" м. Дніпропетровськ

про про стягнення 32 000 грн.

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року приватне акціонерне товариство транпортно-експедиційний комбінат "Західукртранс" (надалі - ПАТ ТЕК "Західукртранс") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Вега Транс" (надалі - ПП "Вега Транс") на свою користь 20 085 грн. заборгованості, 11 227 грн. інфляційних витрат, 688 грн. 3% річних та 1 827 грн. понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2015 року у справі №904/7362/15 (суддя Назаренко Н.Г.) позов задоволено; з ПП "Вега Транс" на користь ПАТ ТЕК "Західукртранс" стягнуто 20 085 грн. заборгованості, 11 227 грн. інфляційних витрат, 688 грн. 3% річних та 1 827 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Позивач посилаеться на ті обставини, що між ПАТ ТЕК "Західукранс" (позивач, перевізник) та ПП "Вега Транс" (відповідач, експедитор) укладена транспортна заявка від 20.05.2014 року на перевезення вантажу автомобільним транспортом з наступними умовами: дата та час завантаження: 21.05.2014 року 09 год. 00 хв.; номер автопоїзду: ДН ВС 5875АІ//ВС 4375ХХ; маршрут перевезення: 54200 (Італія) - м.Київ (Україна); місце завантаження вантажу: Societa Italiana Abrasivi S.r.I., Via Dorsale, 13/26, 54100 Massa Italy; місце развантаження вантажу: Україна, м. Київ, вул. Промислова,4-Б; рід вантажу, кількість, вага брутто: обладнання 20 тон, 86 м3; узгоджений строк доставки вантажу: 26.05.2014 року; фрахтова сума згідно з заказом: 2000 євро, згідно курсу НБУ на дату отримання ПП; форма оплати: б/г по оригіналам документів 7 днів (рахунок, акт, податкова, СМR).

На виконання умов транспортної заявки від 20.05.2014 року відповідачу були надані послуги, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною міжнародного зразка СМR А №014044 від 21.05.2014 року (а.с. 16).

Позивачем відповідачеві виставлено рахунок № СФА-004003 від 27.05.2014р. на суму 32 085 грн. (а.с. 17), на підставі якого останнім частково, в сумі 12 000 грн. сплачено отримані від позивача послуги, що підтвержуються виписками ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» (а.с. 22-24).

Позивач пояснив, що погоджена сторонами в транспортній заявці вартість транспортних послуг становить 2000 євро по курсу НБУ на дату отримання ПП. Попереднє повідомлення (ПП) - це завчасне повідомлення органу доходів і зборів про намір ввезти товари на митну територію України або вивезти їх за її межі (пп. 41 п.1 ст. 4 Митного кодексу України). Датою отримання попереднього повідомлення є 22.05.2014 року. Курс гривні до євро, встановлений Національним банком станом на 22.05.2014 року, становив 16,0425 грн. за 1 євро. Відповідно, 2000 євро станом на 22.05.2014 року складає 32085 грн.

Заперечення апелянта відносно того, що ціна у договорі має зазначатися виключно у гривнях не заслуговує на увагу, оскільки положення ч.2 ст. 524 Цивільного кодексу України допускають можливість визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті.

Позивач стверджує, що 02.06.2014 року ним на адресу відповідача було відправлено пакет оригіналів документів, обумовлених транспортною заявкою від 20.05.2014 року, що підтверджується поштовою квитанцією та списком відправлень № 383 ф.103 (а.с. 18,19).

Відповідач заперечує факт отримання від позивача за таким поштовим відправленням документів (рахунку, акту, податкової накладної, CMR). Однак доказів, які б підтверджували, що ним в даному випадку одержані інші документи, апелянт не надав, з огляду на що його доводи до уваги не приймаються.

Заборгованість у сумі 20 085 грн. відповідачем не сплачена, що і є причиною спору.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальних вимог до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 207 Цивільного кодексу України встановленні вимоги до письмової форми правочину. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Заперечення апелянта відносно того, що зі змісту транспортної заявки від 20.05.2014 року неможливо встановити, ким з його боку вона підписана, колегія суддів вважає таким, що не заслуговує на увагу, оскільки в наступному юридична особа (ТОВ «Вега Транс») вчинила дії, що свідчать про прийняття заявки до виконання, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 12 000 грн., тобто відбулося її схвалення.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Доказів погашення заборгованості по транспортній заявці від 20.05.2014 року у сумі 20 085 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував, тому колегія суддів вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 20 085 грн. основного боргу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь 688грн. 3% річних та 11 227 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 20.06.2014 року по 10.08.2015 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Вега Транс" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2015 року у справі №904/7362/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В.Орєшкіна

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Л.П. Широбокова

(Повний текст постанови складено 27.11.2015 року)