Постанова

від 12.10.2015 по справі 911/1487/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2015 р. Справа№ 911/1487/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на рішення господарського суду Київської області від 18.06.2015 у справі № 911/1487/15 (суддя Лутак Т.В.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Райтон" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" про стягнення 68 560, 01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Райтон" звернулося до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" пені в сумі 18 542, 20 грн., 3% річних в сумі 5 716, 08 грн. та інфляційних в сумі 44 301, 73 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 18.06.2015 у справі № 911/1487/15 позов задоволено частково: вирішено стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 18 490 грн., 3% річних в сумі 5 642,56 грн. та інфляційні в сумі 44 215, 70 грн.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення по даній справі виходив з того, що прострочення відповідачем виконання свого грошового зобов'язання з оплати товару за договором є підставою для стягнення пені, річних та інфляційних.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 18.06.2015 у справі № 911/1487/15 змінити в частині визначення суми інфляційних.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неправильність перерахунку інфляційних, який було здійснено судом першої інстанції.

Сторони правом на участь своїх представників у судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутніми у даному судовому засіданні від сторін до суду не надійшло.

Слід також зазначити, що явка представників сторін не визнавалася обов'язковою, певних пояснень суд не витребував.

Враховуючи належне повідомлення сторін, а також те, що саме відповідачем подана апеляційна скарга, а отже його позиція є викладеною та зрозумілою, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Райтон" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю"Фоззі-Фуд" (покупець) 01.05.2014 укладено договір поставки №3502.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору, у відповідності до замовлення, супровідної документації і прийнятих сторонами змін і доповнень до договору, що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.10 договору передбачено, що передача товару постачальником та його приймання покупцем за найменуванням та кількістю (вагою) проводиться на підставі товарно-транспортної накладної і тільки відповідно до погодженого сторонами замовлення.

Згідно з 3.1 договору ціна товару міститься у товарно-транспортних накладних, які надаються постачальником покупцю разом із партією товару. Ціна договору складається з вартості поставленого та прийнятого покупцем товару згідно відповідних накладних за цим договором.

Відповідно до п. 3.4 договору обов'язковою умовою для оплати поставленого за договором товару є наявність у покупця оформлених у встановленому чинним законодавством України та п. 4.2 цього договору порядку відповідної накладної і податкової накладної та інших документів, які передбачені розділом 4 договору, а також відповідність цін в накладній діючій специфікації.

Оплата за товар проводиться протягом 30 календарних днів з дати поставки товару за умови, що постачальник належним чином виконав вимоги п. 3.4 договору (п. 3.5 договору).

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку порушення термінів оплати товарів, передбачених цим договором, покупець оплачує на користь постачальника виключну неустойку в розмірі 0,05 % від простроченої суми оплати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачу товар на загальну суму 321 874, 56 грн., що підтверджується оформленими належним чином: видатковою накладною № 0000044 від 23.05.2014 на суму 91 964, 16 грн., товарно-транспортною накладною № 0000044 від 23.05.2014 на суму 91 964, 16 грн., видатковою накладною № 0000063 від 27.06.2014 на суму 137 946, 24 грн., товарно-транспортною накладною № 63 від 27.06.2014 на суму 137 946, 24 грн., видатковою накладною № 0000107 від 11.07.2014 на суму 45 982, 08 грн., товарно-транспортною накладною № 0000107 від 11.07.2014 на суму 45 982, 08 грн., видатковою накладною № 0000114 від 01.08.2014 на суму 45 982, 08 грн., товарно-транспортною накладною № 0000114 від 01.08.2014 на суму 45 0982, 08 грн.

Відповідачем зобов'язання за договором виконувались неналежним чином, тобто було допущено прострочення оплати грошових коштів за договором.

Враховуючи те, що відповідачем було оплачено товар з порушенням встановлених договором строків, позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання нараховано пеню в сумі 18 542, 20 грн., 3% річних в сумі 5 716, 08 грн. та інфляційні в сумі 44 301, 73 грн.

З вимогою про стягнення зазначених сум позивач звернувся з даним позовом до суду.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем зобов'язання з оплати отриманого товару виконувались неналежним чином, тобто з порушенням строків, встановлених договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Позивачем, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання відповідачем нараховано пеню в сумі 18 542, 20 грн., 3% річних в сумі 5 716, 08 грн. та інфляційні в сумі 44 301, 73 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку порушення термінів оплати товарів, передбачених цим договором, покупець оплачує на користь постачальника виключну неустойку в розмірі 0,05 % від простроченої суми оплати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена вказаною статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі.

З урахуванням того, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за договором, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 18 490 грн., 3% річних в сумі 5 642,56 грн. та інфляційні в сумі 44 215, 70 грн., розрахунок яких перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.

Доводи апелянта щодо неправильності перерахунку інфляційних, здійсненого судом першої інстанції, відхиляються колегією суддів, з огляду на наступне.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012).

Наведене було враховано судом першої інстанції при здійсненні перерахунку інфляційних.

Крім цього, місцевий господарський суд обґрунтовано здійснив власний розрахунок інфляційних втрат за заявлений позивачем період, з урахуванням дійсних дат часткових оплат, здійснених відповідачем.

За здійсненим апеляційним судом перерахунком підтверджено вірність визначеної судом першої інстанції суми інфляційних.

Враховуючи викладене, колегією суддів визнається обґрунтованим перерахунок інфляційних, здійснений судом першої інстанції, а отже доводи апелянта в цій частині колегією суддів не приймаються.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 18.06.2015 у справі № 911/1487/15 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Матеріали справи № 911/1487/15повернути до господарського суду Київської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко