Постанова

від 06.10.2015 по справі 903/664/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2015 р. Справа № 903/664/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Огороднік К.М. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 "Агротехніка" на рішення господарського суду Волинської області від 21.07.15 р. у справі № 903/664/15

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "УТФ ЗЕРНО"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка"

про стягнення 53 966,63грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 21.07.2015 року у справі № 903/664/15 (суддя Дем'як В.М.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю В«АГРОТЕХНІКАВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«УТФ ЗЕРНОВ» 53 966,63 заборгованості, в т.ч.: 53928,00грн. - штрафу, 38,63грн. - 3% річних та 1827,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 "Агротехніка" подав апеляційну скаргу, в якій просить останнє скасувати. Зазначає, що штрафні санкції надмірно великі порівняно із можливими збитками позивача. Позивач просить стягнути 53928,00 грн. штрафу, в той же час ним не наводиться жодних фактів понесення збитків внаслідок несвоєчасного надходження коштів від відповідача. Максимальний же строк прострочення оплати складає не більше 6 днів та зобов'язання з оплати товару було виконано відповідачем самостійно та в повному обсязі, без пред'явлення будь-яких претензій з боку позивача чи подання позову. Також зазначає, що порушення строків щодо оплати товару в ході виконання договору не сприймалось позивачем як порушення його майнових інтересів відповідачем. Зокрема, після поставки 16.06.2014 року товару на суму 219949,20грн., розрахунки по якій є предметом спору, позивач продовжував здійснювати поставки товару без пред'явлення жодних претензій до відповідача. Систематичні дії позивача щодо відпуску товару після виникнення прострочення розрахунків з відповідачем підтверджують, що заборгованість за поставкою від 16.06.2014 року позивач не сприймав як істотне порушення своїх майнових інтересів. Стверджує, що зменшення штрафних санкцій відповідає судовій практиці та спрямоване на захист інтересів відповідача на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості, однак суд першої інстанції не скористався правом на їх зменшення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача письмового відзиву не подав, в судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Волинської області від 21.07.2015 року у справі № 903/664/15 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 березня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УТФ ЗЕРНО" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" (покупець) було укладено договір поставки № 31, згідно з п. 1.1. якого постачальник передає, а покупець приймає та сплачує на умовах, що вказуються у специфікаціях до даного договору, сільськогосподарську продукцію. (а.с. 10-11).

Відповідно до п. п. 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 3.3, 4.2, 5.4, 5.6, 8.12 договору позивач передає, а відповідач приймає та сплачує на умовах, що вказуються у специфікаціях до даного договору сільськогосподарську продукцію. Найменування товару, кількість та ціна визначається у накладних (специфікаціях, рахунках). Поставка здійснюється на умовах, вказаних у специфікаціях. Передплата за товар, здійснюється відповідачем на умовах та строках, вказаних у специфікаціях до даного договору, що підписані сторонами. У разі неоплати партії товару або за порушення строків оплати, відповідач сплачує штраф у розмірі 20% від загальної вартості специфікацій. Сплата стороною визначених даним договором або чинним в Україні законодавством штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) не звільняє її від обов'язку відшкодувати за вимогою іншої сторони збитки, завдані порушенням даного договору (реальні збитки та (або) упущену вигоду) у повному обсязі, а відшкодування збитків не звільняє її від обов'язку сплатити за вимогою іншої сторони штрафні санкції у повному обсязі, а також штрафні санкції, вказані у ст. 625 ЦК України. Даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2015 року.

Докази про припинення чи зміну дії договору в матеріалах справи відсутні.

В специфікації, підписаній уповноваженими представниками та скріпленій печатками обох сторін 16.06.2014 року, сторони узгодили наступні умови поставки товару: соя товарна, кількістю 42,000 тонн, загальною вартістю 269640,00 грн. Оплата за товар проводиться покупцем на протязі двох банківських днів згідно рахунку-фактури, накладної та податкової накладної на прийняту партію товару на складі покупця (а.с. 12).

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст. 11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено судом, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору на поставку №31 від 31.03.2014р.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції на виконання умов договору позивач передав відповідачу на підставі довіреності № 810 від 12.06.2014 року (а.с. 14) товар кількістю 34,260 тонн на загальну суму 219949,20., що стверджується рахунком-фактурою № 14 від 18.06.2014 року, накладною № 14 від 18.06.2014 року, товарно-транспортною накладною № 57 від 18.06.2014 року.

В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання за договором виконав з порушенням строків, встановлених договором поставки № 31 від 31.03.2014 року, специфікацією від 16.06.2014 року, що стверджується платіжними дорученнями № 1789 від 26.06.2014 року на суму 69949,20 грн., № 1794 від 27.06.2014 року на суму 50000,00 грн., №1826 від 01.07.2014р. на суму 100000 грн., випискою по рахунку від 18.06.2014 року на суму 100000 грн. (а.с. 16-20).

Пунктом 5.4 договору сторони погодили, що у разі неоплати партії товару або за порушення строків оплати, відповідач сплачує штраф у розмірі 20% від загальної вартості специфікацій.

Колегія суддів погоджується з тим, що позивач правомірно нарахував штраф згідно ст. 229, 230 ГК України на підставі п.5.4. договору, оскільки відповідач порушив строки оплати товару, як це було визначено п.4.1 - 4.3 договору поставки №31 від 31.03.2014р.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, стаття 233 ГК України передбачає право суду на зменшення розміру штрафних санкцій, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З апеляційної скарги вбачається, що відповідач наполягає на зменшенні розміру штрафних санкцій у зв'язку з тим, що вони є надмірно великими, а також не враховано ступінь виконання зобов'язань.

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідачем не подано доказів, не обґрунтовано та не наведено обставин, згідно з якими б у суду виникло право на зменшення розміру штрафу, а також не підтверджені відповідними доказами обставини про майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні.

Колегія суддів звертає увагу, що умови договору про нарахування штрафу погоджені сторонами при його укладенні. Даний договір є чинний та сторони взаємно виконують за ними зобов'язання.

Можливість використання судом права на зменшення розміру неустойки (штрафу), так і визначення розміру, до якого вона підлягає зменшенню, законодавством віднесено на розсуд суду.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням вимог наведеного законодавства та з огляду на встановлені обставини, за яких відповідач належним чином не виконав умови договору щодо вчасної оплати за поставлений товар, а також перевіривши розрахунок штрафу, господарський суд дійшов правомірного висновку, що сума штрафу, яка підлягає до стягнення складає 53 928,00 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги вищевикладені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності стягнення з відповідача за договором поставки №31 від 31.03.2014р. заборгованості в сумі 53 966,63 грн., в т.ч.: 53928,00 грн. - штрафу та 38,63 грн. - 3% річних.

При цьому суд не приймає до уваги доводи апелянта, викладені в доповненні до апеляційної скарги, щодо невірного обрахунку суми штрафу, оскільки за умовами п. 2 специфікації загальна вартість є орієнтовною та обчислення суми штрафу має відбуватись з фактичної поставки.

З даного приводу суд зазначає, що п. 2 специфікації від 16.06.2014 р. викладено наступним чином: "Загальна вартість специфікації: Двісті шістдесят дев'ять тисяч шістсот сорок гривень 00 копійок з ПДВ +/- 10% від фактично прийнятої партії товару.". Тобто, загальна вартість може коливатися в межах не більше 10% (+/- 26964,00 грн.). Власне під терміном "загальна вартість" мається на увазі декілька поставок (партій товару). Фактично за вказаною специфікацією поставлено 34 тонни на суму 219949,20 грн. (проти 42 тонн на суму 269640,00 грн. в специфікації), що складає 81% від загальної вартості специфікації та є її частковим виконанням (поставка певної партії). Разом з цим, пункт 5.4 договору поставки № 31 від 31.03.2014 р. встановлює, що в разі неоплати партії товару, або за порушення строків оплати, покупець сплачує штраф у розмірі 20% від загальної вартості специфікації. Тобто, у випадку порушення строків оплати певної партії товару, штраф обчислюється від загальної суми специфікації, а не поставки певної партії.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 21.07.2015 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 "Агротехніка" №1-4/1213 від 03.08.2015р. залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 21.07.2015 року у справі № 903/664/15 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Юрчук М.І.