Постанова

від 15.09.2015 по справі 804/7284/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 р. Справа № 804/7284/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Павлоградська зернова компанія" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2015 року приватне підприємство «Павлоградська Зернова Компанія» звернулося до суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №00582201 від 22.05.2015 року з податку на додану вартість на суму 12 500,00 грн. (основний платіж - 8 333,00 грн. штрафні санкції - 4 167,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 05.02.2015 року підприємство отримало податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області № 000102201 від 30.01.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 125 000 грн., в тому числі: за основним платежем - 83 333 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 41 667 грн. Вказане рішення було винесено за результатами проведеної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Холдіс Агро», внаслідок якої було складено акт перевірки № 3/04-10-22-01/31572760 від 13.01.2015 р.

Позивач стверджує, що винесене податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

Рішення ґрунтується на висновках акту перевірки про порушення вимог п.198.6. ст. 198 ПК України та завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 83 333,33 грн. за податковою накладною № 3 від 02.02.2012 р.

Податкова накладна № 3 від 02.02.2012 р., на яку посилається інспектор, була включена до податкового кредиту за уточнюючим розрахунком № НОМЕР_1 від 16.04.2013 р. і відображена у додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за вересень 2012 р. з додатками був отриманий відповідачем 16.04.2013 р. без зауважень та будь-яких розбіжностей, а також цей період був перевірений відповідачем, акт від 18.11.2013 р., в якому не відображено порушень з боку підприємства по даному уточнюючому розрахунку.

Щодо податкової накладної № 3 від 02.02.2012 р. було складено розрахунок коригування № 2 від 31.07.2013 р. - 101 000,00 грн., № 4 від 26.12.2013 р. - 50 000,00 грн., № 5 від 30.12.2013 р. - 98 082,00 грн., № 8 від 28.05.2014 р. - 5 350,00 грн., № 13 від 31.10.2014 р. - 245 568,00 грн. на загальну суму 500 000 грн., у тому числі ПДВ - 83 333,33 грн., так як передоплату за товар у розмірі 500 000 грн., по якій було нараховано ПДВ у розмірі 83 333,33 грн. і складено податкову накладну № 3 від 02.02.2012 р., підприємство повернуло повністю.

Отже, стверджує позивач, податкові зобов'язання у розмірі 83 333,33 грн. були нараховані Західно-Донбаською ОДПІ необґрунтовано і неправомірно.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, адміністративний позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову та пояснив, що за результатами складеного акту та з врахуванням рішень Головного управлінням ДФС у Дніпропетровській області та ДФС України, Західно-Донбаською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення 22.05.2015 р. №00582201 на загальну суму 12 500,00грн. з яких основний платіж - 8 333,00 грн. та штрафна санкція - 4 167,00грн.

Розрахунком коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року (вх. від 20.01.2014 року № 9088425) фактично не було відкориговано (зменшено) суму податку на додану вартість по податковій накладній від 02.02.2012 року №3 у розмірі 8 333,33 грн. по контрагенту «Холдіс- Агро» (код ЄДРПОУ 37172732).

Так, згідно поданого до Західно-Донбаської ОДПІ розрахунку коригування до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року (вх. 20.01.2014 року № НОМЕР_2) відображено коригування (зменшення) податкового кредиту по ТОВ «Холдіс-Агро» (код ЄДРПОУ 37172732) по податковій накладній від 02.02.2013 року №3 на загальну суму ПДВ - 8 333,33 грн., у зв'язку з чим за даними Системи співставлення обліковуються розбіжності за звітні періоди, а саме: за лютий 2012 року та лютий 2013 року.

Відповідно до пункту 10 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України 25.11.2011 року №1492 та зареєстрованого в Мін'юсті України 20.12.2011 року №1490/20228, податкова звітність подається до органу державної податкової служби особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V Податкового кодексу України.

Статтею 33 Податкового кодексу України визначено, що податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Базовий податковий (звітний) період, за які платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної Не відносяться до податкового кредиту суми податку, нарахованого у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу). Пунктом 8 розділу III Порядку №1492 визначено, що дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Враховуючи те, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та з урахуванням визначення, наведеного в п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. №88 та зареєстрованого в Мін'юсті України 05.06.95 за №168/704, податкова накладна відноситься до категорії первинних документів.

Особливості ведення бухгалтерського обліку завдяки системі подвійного обліку дають змогу у будь-якому випадку протягом балансового періоду, а саме звітного кварталу, виявити помилку пов'язану із не включенням до бухгалтерського податкового обліку первинного документу.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданий ним податковій декларації, розрахунку (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту в результаті повернення коштів визначено статтею 192 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

При цьому, згідно з підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Кодексу, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Згідно пункту 192.2 статті 192 Кодексу, зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Отже, на підставі вищевикладених норм законодавства, позивач не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі податкової накладної від 02.02.2012 р. №3 - 8'333,33 грн., та відповідно не відкоригував протягом 365 днів вищевказану суму, та як наслідок втратив право на податковий кредит.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд встановив наступні обставини.

Приватне підприємство «Павлоградська зернова компанія» - відповідач зареєстровано 23.07.2001 року у виконкомі Павлоградської міської Ради народних депутатів, код ЄДРПОУ 31572760.

Юридична адреса позивача: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Радянська, буд. 59-Л.

Одним з основних видів діяльності позивача є надання послуг сільгоспвиробникам з внесення у ґрунт добрив (аміаку) на належних їм земельних ділянках, у тому числі постачання цього аміаку.

В період з 22.10.2013 р. по 11.11.2013 р. Західно-Донбаською об'єднаної державною податковою інспекцією Головного управляння Міндоходів у Дніпропетровській області була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Холдіс Агро», за результатами якої було складено акт перевірки № 3/04-10-22-01/31572760 від 13.01.2015 р.

Згідно висновків акту перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України, завищено розмір податкового кредиту на загальну суму 83 333,33 грн.

На підставі вищезазначеного акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000102201 від 30.01.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 125 000 грн., в тому числі: за основним платежем - 83 333 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 41 667 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та до Державної Фіскальної служби України.

За результатами розгляду скарги 22.04.2015 р. ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області винесло рішення про результати розгляду скарги вих. № 4271/10/04-36-10-0709 від 17.04.2015 р., яким скасовано 112 500,00 грн. (основний платіж - 75 000,00 грн., штрафні санкції - 37 500,00 грн.) суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість визначену у податковому повідомленні-рішенні Західно-Донбаської ОДПІ від 30.01.2015 р. №000102201, а у іншій частині залишило скаргу на зазначене податкове повідомлення-рішення без задоволення.

Рішення ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області про результати розгляду скарги вих. № 4271/10/04-36-10-0709 від 17.04.2015 р. було оскаржено позивачем до ДФС України.

На підставі вищезазначеного акта перевірки та рішення про результати розгляду скарги вих. № 4271/10/04-36-10-0709 від 17.04.2015 р. відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 00582201 від 22.05.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 12 500,00 грн. (основний платіж - 8 333,00 грн., штрафні санкції - 4 167,00 грн.).

27.05.2015 р. позивач отримав Рішення ДФС України про результати розгляду скарги, згідно якого рішення №0001102201, з урахуванням Рішення ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області про результати розгляду первинної скарги від 17.04.2015 р., залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

В обґрунтування прийняття податкового повідомлення-рішення Західно-Донбаська ОДПІ посилається на те, що на порушення вимог п.198.6. ст. 198 ПК України підприємством завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість на суму 83 333,33 грн.

Рішення ґрунтується на висновках акту перевірки про порушення вимог п.198.6. ст. 198 ПК України та завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 83 333,33 грн. за податковою накладною № 3 від 02.02.2012 р.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання товарів, а датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається, зокрема дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податкова накладна № 3 від 02.02.2012 р., на яку посилається відповідач у акті, була включена до податкового кредиту за уточнюючим розрахунком № НОМЕР_1 від 16.04.2013 р. і відображена у додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів». Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за вересень 2012 р., з додатками був отриманий відповідачем 16.04.2013 р. без зауважень та будь-яких розбіжностей, а також цей період був перевірений відповідачем, акт від 18.11.2013р., в якому не відображено порушень з боку позивача по даному уточнюючому розрахунку.

Згідно п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях, розрахунку (далі - податкова декларація) (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Право платника податку на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних з терміном більше 365 днів (згідно уточнюючого розрахунку) було закріплено ст.15 Закону № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Норми цієї статті застосовувалися до порядку визначення податкових зобов'язань, а також повернення надміру сплачених або відшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів). Визначалося, що оскільки податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом та виписується у момент виникнення податкового зобов'язання, то до неї застосовуються норми зазначеного вище Закону. Аналогічне правило застосовувалось і під час формування податкового кредиту.

Так, в стовпці № 3 «Період виписки» розділу І «Податковий кредит» Додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту» до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.97 р. №166 допускалось, що до податкового кредиту звітного періоду включаються будь-які періоди в межах установлених Законом строків давності (1095 днів).

Таким чином, відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

До податкової накладної № 3 від 02.02.2012 р. було складено розрахунок коригування № 2 від 31.07.2013 р. - 101 000,00 грн., № 4 від 26.12.2013р. - 50 000,00 грн., № 5 від 30.12.2013 р. - 98 082,00 грн., № 8 від 28.05.2014 р. - 5 350,00 грн., № 13 від 31.10.2014 р. - 245 568,00 грн., на загальну суму 500 000 грн., у тому числі ПДВ - 83 333,33 грн., так як передоплату за товар у розмірі 500 000 грн., по якій було нараховано ПДВ у розмірі 83 333,33 грн. і складено податкову накладну № 3 від 02.02.2012 р., позивач повернув повністю.

Заперечення на акт перевірки вих. № 10 від 20.01.2015 р. були отримані Західно-Донбаською ОДПІ 20.01.2015 р. Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства, повідомлення про розгляд заперечень на акт перевірки Західно-Донбаська ОДПІ повинна була надіслати позивачу не пізніше 21.01.2015 року, проте таке повідомлення позивач взагалі не отримав.

Позивачем була направлена скарга до головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області у строки встановлені ст. 56 ПК України (вих. № 24 від 11.02.2015р.) та отримано рішення про результати розгляду скарги, в якому скасовується на 112 500,00 грн. сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначена в податковому повідомленні-рішенні Західно-Донбаської ОДПІ від 30.01.2015 р. № 000102201, а у іншій частині залишено скаргу платника податків на зазначене податкове повідомлення-рішення без задоволення, посилаючись на те, що розрахунком коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013р. (вх. від 20.01.2014 р. №9088425835) фактично не було відкориговано (зменшено) суму податку на додану вартість по податковій накладній від 02.02.2012 р. № 3 у розмірі 8 333,33 грн. по контрагенту ТОВ «Холдіс Агро» (код ЄДРПОУ 37172732).

Згідно звітної нової податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 р. (вх. від 20.01.2014 р. № НОМЕР_3) позивач відкоригував (зменшив) суму податку на додану вартість по податковій накладній від 02.02.2012 р. №3 у розмірі 8 333,33 грн. згідно розрахунку коригування №4 від 26.12.2013 р., який був зареєстрований в єдиному державному реєстрі податкових накладних за реєстраційним номером НОМЕР_4, по даному контрагенту і це підтверджено в копії звітної нової податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 р. (вх. від 20.01 2014 р. № НОМЕР_3).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання відповідачем були нараховані протиправно. У зв'язку з цим оскаржуване податкове повідомлення-рішення має бути скасовано.

Також суд, відповідно до вимог ст. 94 КАС України, вважає за необхідне присудити на користь позивача з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 182,70 грн.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 00582201 від 22.05.2015 року.

Присудити на користь приватного підприємства "Павлоградська зернова компанія" з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 182,70 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 21 вересня 2015 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 21 вересня 2015 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_1