ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А
18 червня 2014 року м. Київ № 826/8463/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.
за участю секретаря судового засідання Галак А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання
заявникаДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КОЛЛ» простягнення коштів за податковим боргом
встановив:
Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 16 червня 2014 року о 14 год. 11 хв. звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з поданням про стягнення заборгованості перед бюджетом з усіх наявних та з усіх виявлених розрахункових рахунків та за рахунок готівки з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КОЛЛ» (код ЄДРПОУ 37354298, 04655, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 78, кв. 22) заборгованість у розмірі 172 332,02 грн. на р/р 34129999700008 одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Подільському районі м. Києва (код ЄДРПОУ 37975298), банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку 820019.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва о 15.30 год. 16 червня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/8463/14 за поданням органу доходів і зборів та призначено судове засідання для розгляду подання на 18 червня 2014 року о 09.30 год.
Враховуючи особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів, встановлені статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2014 року обов'язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання покладено на заявника.
В судове засідання 18 червня 2014 року відповідач не прибув. Заявник надав докази в підтвердження відсутності боржника за своїм місцезнаходженням.
Згідно з частиною четвертою статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до частини восьмої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.
В судовому засіданні 18 червня 2014 року представник заявника підтримав подання та просив його задовольнити у повному обсязі.
Однак, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо закриття провадження у справі №826/8463/14, відкрите ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2014 року у порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині стягнення податкового боргу за рахунок готівки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КОЛЛ» (код ЄДРПОУ 37354298, 04655, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 78, кв. 22), з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено статтею 95 Податкового кодексу України.
Зокрема, відповідно до п. 95.1 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, які перебувають у податковій заставі.
У п. 95.3 Податкового кодексу України зазначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, в розмірі суми боргу або його частини.
Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а в разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває у податкові заставі.
Таким чином законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів з рахунків платника податків.
Пункт 95.3 Податкового кодексу України кореспондує з пунктом 3 частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Отже, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, п. 95.4 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
З аналізу положень статті 95 Податкового кодексу України вбачається, що погашення податкового боргу платника податків здійснюється шляхом:
- стягнення грошових коштів, які знаходяться на його рахунках, за рішенням суду;
- продажу його майна, що перебуває в податковій заставі, за рішенням суду про надання дозволу;
- стягнення коштів за рахунок готівки за рішенням суду.
Тобто, джерелами погашення податкового боргу платника є кошти, готівка та майно платника податків. В залежності від джерела погашення податкового боргу залежить порядок реалізації повноважень, вид судового провадження та предмет доказування у справі.
Частиною восьмою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд
приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.
В той же час, п. 95. 4 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу врегульований Порядком стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244.
Зокрема, Порядком зазначено, що вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.
Рішення органу державної податкової служби про погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки приймається за формою згідно з додатком 1 .
З наведеного слідує, що рішення суду в контексті п. 95.4 Податкового кодексу України та Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу за своєю суттю є дозволом на вчинення податковим органом подальших дій в реалізацію повноважень щодо стягнення боргу платника податків.
Таким чином, вимога щодо стягнення боргу за рахунок готівки платника податків, на думку суду, має розглядатись у порядку позовного провадження, а не за особливостями, визначеними статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє в прийнятті подання в разі, якщо заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті. Зазначена норма застосовується також у разі, якщо в поданні вимогу, передбачену частиною першою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, поєднано з іншими вимогами, які можуть розглядатися виключно в загальному порядку позовного провадження.
Оскільки ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2014 року відкрито провадження у справі №826/8463/14 (прийнято подання), з урахуванням викладених вище обставин, суд вважає, що провадження у справі №826/8463/14 в частині подання щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КОЛЛ» (код ЄДРПОУ 37354298, 04655, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 78, кв. 22) за рахунок готівки платника податків слід закрити.
Керуючись статтями 160, 165, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
у х в а л и в:
Провадження у справі №826/8463/14, відкрите ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2014 року відповідно до статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КОЛЛ» (код ЄДРПОУ 37354298, 04655, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 78, кв. 22) за рахунок готівки - закрити.
Роз'яснити Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, що вимога про стягнення боргу за рахунок готівки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КОЛЛ» (код ЄДРПОУ 37354298, 04655, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 78, кв. 22) може бути розглянута Окружним адміністративним судом міста Києва в порядку позовного провадження.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Т.І.Шейко
Повний текст ухвали складено 18.06.2014 р. о 14.15 год.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2014 |
Оприлюднено | 19.10.2015 |
Номер документу | 52315039 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Шейко Т.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні