ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
06.10.2015Справа № 910/22157/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РН-КАРТ УКРАЇНА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УАПХ-МТС"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС"
про стягнення заборгованості у розмірі 1 446 425,64 грн.
Суддя Полякова К.В.
Представники сторін:
від позивача: Рубаник Ю.В. (дов.№25 від 01.01.2015)
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "РН-КАРТ УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УАПХ-МТС" про стягнення заборгованості у розмірі 1 446 425,64 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2015 порушено провадження у справі № 910/22157/15, залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС", у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, та призначено справу до розгляду на 24.09.2015 року.
За наслідками розгляду справи 24.09.2015 суд виніс ухвалу про відкладення її розгляду на 06.10.2015 року.
У судовому засіданні 06.10.2015 представник позивача підтримав надану 24.09.2015 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва заяву про забезпечення позову та просив її задовольнити. Також, представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог та просив задовольнити позов.
Відповідач та третя особа явку уповноважених представників до судового засідання не забезпечили, проте про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Так, із наданої позивачем заяви про забезпечення позову вбачається, що ТОВ "РН-КАРТ УКРАЇНА" просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача, що знаходяться на розрахунковому рахунку у АТ «ОТА Банк» у межах суми заборгованості.
Необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує наявністю в нього припущення, що відповідач намагатиметься відчужити належне йому майно та зняти грошові кошти з рахунку у банку, що зробить неможливим виконання рішення суду.
Нормами статті 66 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї власної ініціативи вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 ГПК України визначені заходи забезпечення позову, якими безпосередньо є: накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороно відповідачеві вчиняти певні дії; забороно іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову"від 26 грудня 2011 року № 16 умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Проте, позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин щодо можливості зникнення або зменшення грошових коштів/майна відповідача, та не наведено обґрунтованих підстав, які б унеможливили захист прав, свобод та інтересів позивача без вжиття відповідних заходів, а саме лише ухилення відповідача від виконання зобов'язання перед позивачем не є безумовною підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
З системного аналізу вищевикладеного, оцінюючи подані заявником докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову та встановивши обставини в їх сукупності, на які посилається заявник як на підставу своїх вимог, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 609,00 грн., згідно платіжного доручення №4552 від 21.09.2015, не підлягає поверненню.
Приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
За таких обставин, керуючись ст.77, 86 ГПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Відкласти розгляд справи на 21.10.15 о 11:45 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-Б, зал № 2 .
Зобов'язати відповідача надати:
- відзив на позов з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство та доказ про направлення копії відзиву позивачу, у порядку, передбаченому статтею 59 ГПК України;
- установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) юридичної особи та довідку з органу статистики або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідача на дату винесення даної ухвали (оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії до матеріалів справи).
Зобов'язати третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача надати:
- пояснення щодо предмету позову, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство та доказ про направлення копії відзиву позивачу, у порядку, передбаченому статтею 59 ГПК України.
Пояснення разом із витребуваними доказами по справі надавати у письмовому вигляді через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва з обов'язковим описом додатків й у прошитому вигляді.
Явку повноважних представників сторін із довіреністю та документом, що посвідчує особу, до судового засідання визнати обов'язковою.
Попередити сторони, що при ухиленні від виконання вимог суду та участі у судовому засіданні до них можуть бути застосовані заходи, передбачені п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, а позивача - про правові наслідки, передбачені п. 5. ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя К.В. Полякова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2015 |
Оприлюднено | 20.10.2015 |
Номер документу | 52317495 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Полякова К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні