Рішення

від 06.10.2015 по справі 917/1866/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 р. Справа № 917/1866/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укоопспілка", вул.Хрещатик, 7/11, м.Київ, 01001

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссинтез ХХІ", вул.Пушкіна, 42, кімн.57, м.Полтава,36000

про стягнення заборгованості в сумі 43230618,13 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з'явився

Після виходу з нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України та повідомлено дату складання повного тексту рішення

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором № 24/2013 від 19.11.2013 р. про відкриття кредитної лінії у сумі 1 399405,55 доларів США (30920626,90 грн.) та 12309991,23 грн. в тому числі: 1209310,55 доларів США - заборгованість за кредитом; 11050448, 79 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту; 44411, 62 доларів США - 3 % річних на суму простроченої заборгованості за кредитом; 141086,66 доларів США - заборгованість за процентами; 1259542,44 грн. пеня за прострочення сплати процентів; 4596,72 доларів США - 3% річних на суму несплачених процентів.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та надав клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, ухвали суд, які направлялися за адресою яка зазначена у позовній заяві та у Виписці з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулися до суду з відміткою поштового відділення: В«За зазначеною адресою не значитьсяВ» .

Таким чином, відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" відповідач вважається належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань та про покладені на нього обов'язки. Судом відкладався розгляд справи для належного повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду та надання можливості надати пояснення стосовно спору.

Згідно ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. В даному випадку цей строк закінчується, а тому суд не може більше відкладати розгляд справи.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив:

19 листопада 2013 року між сторонами був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 24/2013 (а.с. -9-12), до якого в подальшому вносились зміни згідно договорів про внесення змін № 1 від 02.12.2013р., № 2 від 06.12.2013р., № 3 від 19.02.2014р. (далі - ОСОБА_2 договір) (а.с. - 31-33).

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 22.04.2015р. № 264 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКООПСПІЛКА» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 23.04.2015 року прийнято рішення № 83 «Про початок процедури ліквідації АБ «УКООПСПІЛКА», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АБ «УКООПСПІЛКА» та призначено ОСОБА_3 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ «УКООПСПІЛКА» строком на 1 рік з 23.04.2015р. до 22.04.2016р. включно.

Відповідно до п. 2.1 ОСОБА_2 договору Банк за умови наявності власних кредитних ресурсів надає відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії зі встановленням ліміту кредитної лінії у розмірі 300 000,00 доларів США (триста тисяч доларів США 00 центів), на умовах, передбачених цим договором, далі кредит або кредитна лінія, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.

Згідно Договору про внесення змін № 1 від 02.12.2013р. до ОСОБА_2 договору ліміт кредитної лінії був збільшений до 860 000,00 доларів США (вісімсот шістдесят тисяч доларів США 00 центів). Згідно Договору про внесення змін № 2 від 06.12.2013р. до ОСОБА_2 договору ліміт кредитної лінії був збільшений до 1 250 000,00 доларів США (один мільйон двісті п'ятдесят тисяч доларів США 00 центів).

Кінцевий термін повернення кредиту - не пізніше 19 лютого 2014 року (п. 2.2 кредитного договору). Відповідно до Договору про внесення змін № 3 від 19.02.2014р. до ОСОБА_2 договору термін повернення кредиту був подовжений до 19 травня 2014 року (включно).

Згідно п. 3.2 ОСОБА_2 договору, проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються відповідачем виходячи із встановленої банком фіксованої процентної ставки у розмірі 14 % річних.

Також п. 3.2 ОСОБА_2 договору (в редакції Договору про внесення змін № 3 від 19.02.2014р. до ОСОБА_2 договору) встановлено, що нарахування процентів здійснюється з дати першого перерахування коштів з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод "факт/360" (фактична кількість днів у році).

Проценти за користування кредитом нараховуються в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по передостанній робочий день поточного місяця (включно), визначеного п. 2.2 цього Договору.

Проценти сплачуються відповідачем щомісячно, в період, що починається з останнього робочого дня поточного місяця по п'ятий календарний день наступного місяця (включно), а також в день остаточного повернення кредиту.

Якщо п'ятий календарний день місяця наступного за місяцем , в якому нараховані проценти, припадає на вихідний чи неробочий день, то кінцевим строком для сплати процентів є наступний після нього робочий день.

Проценти за грудень місяць нараховуються банком з останнього робочого дня попереднього місяця по останній календарний день грудня місяця в передостанній робочий дня грудня та сплачуються відповідачем не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця.

Проценти нараховуються та сплачуються у тій валюті, в якій надано кредит.

У випадку прострочення позичальником виконання зобов'язання по погашенню кредиту проценти за користування кредитом продовжують нараховуватись до повного погашення заборгованості по кредиту.

Пунктом 5.2 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або плати за кредит позичальник сплачує пеню, яка обчислюється щоденно за методом «факт/факт» від суми прострочення платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.

Згідно п. 5.6 кредитного договору, штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня), передбачені цим Договором, нараховуються банком та сплачуються позичальником до повного виконання позичальником зобов'язань за цим договором. Розрахунок штрафних санкцій (неустойки, штрафу (за винятком передбаченого п. 5.4 цього Договору), пені), передбачених цим договором, здійснюється у гривневому еквіваленті, з використанням офіційного щоденного курсу іноземних валют, встановленого Національним банком України. Суми штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) сплачуються позивачем у національній валюті України.

ОСОБА_2 договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, за виключенням умов, порядок набрання якими чинності передбачений п. 6.2 цього договору. Цей договір діє до повного повернення відповідачем отриманих сум кредитних коштів, сплати в повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього Договору.

Як встановлено на підставі матеріалів справи, на виконання умов кредитного договору банк на підставі заяв б/н від 19.11.2013 р., №2-11/13 від 29.11.2013 р., №1-12/13 від 05.12.2013 р., №2-12/13 від 06.12.2013 р. надав відповідачу грошові кошти в сумі 1 210 000,00 доларів США. Вказане підтверджується меморіальними ордерами №07 від 19.11.2013 р. на суму 300000,00 доларів США, №/1 від 02.12.2013 р. на суму 250000,00 доларів США, № /1 від 05.12.2013 р. на суму 310000,00 доларів США, №/1 від 19.11.2013 р. 350000,00 доларів США (а.с. - 34-41) у призначеннях платежу яких зазначено: видача коштів згідно договору кредитної лінії 24/2013 від 19.11.2013 р.

Як зазначає позивач, відповідач, всупереч умовам ОСОБА_2 договору та приписам законодавства, взяті на себе зобов'язання за ОСОБА_2 договором належним чином не виконав, зокрема, своєчасно та в повному обсязі не повернув у строк не пізніше 19.05.2014р. кредитні кошти в сумі 1 209 310,55 доларів США і своєчасно не сплачував проценти за користування кредитними коштами починаючи з лютого 2014 року.

Станом на 05.12.2014 року заборгованість Відповідача за ОСОБА_2 договором складалась з непогашеного кредиту в сумі 1 209 310,55 доларів США та несплачених процентів за користування кредитними коштами за період з 01.02.2014р. по 27.11.2014р. в сумі 141 086,66 доларів США, та була списана Банком 05.12.2014р. з балансу за рахунок спеціального резерву, що підтверджується копіями меморіальних ордерів від 05.12.2014р. №03 і №05 (а.с. - 17-18).

Відповідно до п 7 Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 172 від 01.06.2012р., відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.

Крім того, станом на 19.08.2015р. Банком нарахована пеня за прострочення повернення кредиту за період з 20.05.2014р. по 25.08.2015р. в сумі 11 050 448,79 грн. та пеня за прострочення сплати процентів в сумі 1 259 542,44 грн.

Також на підставі ст.. 625 ЦК України, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 44 411,62 доларів США - 3% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом за період з 20.05.2014 р. по 25.08.2015 р. та 4596,72 дол. США - 3% річних на суму несплачених процентів.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яку позивач заявляє до стягнення становить 1399405,55 доларів США та 12309991,23 грн.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до частин 1,3 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Згідно ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Згідно ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Підтвердженням укладення між сторонами ОСОБА_2 договору є підписаний керівником Відповідача та скріплений печаткою Відповідача ОСОБА_2 договір, розроблений та запропонований Банком; підписані керівником Банку та скріплені печаткою Банку розпорядження на видачу кредитних коштів від 19.11.2013р., 02.12.2013р., 05.12.2013р., 06.12.2013р із посиланням на ОСОБА_2 договір; підписані керівником Банку та скріплені печаткою Банку листи Банку № 104/08 від 12.02.2014р. та № 456/08 від 12.05.2014р. про укладений ОСОБА_2 договір.

Частина 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Частина 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту прав і інтересів особи як присудження до виконання обов'язку в натурі.

Відповідно до ст. 259 ЦК України, п 6.11 ОСОБА_2 договору Банк і Відповідач домовились про встановлення терміну позовної давності за вимогами про захист своїх прав за ОСОБА_2 договором тривалістю 5 років.

Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного кредитного договору №24/2013 від 19.11.2013 року та додаткових договорів. Свої зобов'язання за цим договором позивач виконав належним чином.

Невиконання відповідачем належним чином своїх зобов'язань щодо повернення позивачу коштів є порушенням прав позивача на своєчасне і повне отримання сум кредиту. Відтак, позивач в порядку захисту своїх порушених прав відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України вправі вимагати від відповідача примусового виконання ним своїх зобов'язань в натурі шляхом стягнення з нього боргів у вигляді суми неповернутого кредиту.

На підставі матеріалів справи, суд встановив, що заявлені позивачем у позові до стягнення з відповідача суми простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1 209 310,55 дол. США та 141086,66 дол. США заборгованості за відсотками за користування кредитом відповідають їх фактичним сумам, є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами. Доказів повернення позивачу отриманих коштів відповідачем не надано, обставини, на які посилається позивач не спростовані будь-якими доказами, тому суд приходить до висновку про задоволення заявлених позивачем вимог.

Стосовно застосування відповідальності за порушення виконання грошових зобов'язань, суд виходить з наступного:

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач прострочив виконання грошових зобов'язань з повернення кредитних коштів та процентів за користування ними.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У Договорі сторони встановили, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або плати за кредит позичальник сплачує пеню, яка обчислюється щоденно за методом «факт/факт» від суми прострочення платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення. Штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня), передбачені цим Договором, нараховуються банком та сплачуються позичальником до повного виконання позичальником зобов'язань за цим договором. Розрахунок штрафних санкцій (неустойки, штрафу (за винятком передбаченого п. 5.4 цього Договору), пені), передбачених цим договором, здійснюється у гривневому еквіваленті, з використанням офіційного щоденного курсу іноземних валют, встановленого Національним банком України. Суми штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) сплачуються позивачем у національній валюті України.

Позивачем надано детальний розрахунок пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату нарахованих процентів (арк. справи 26-29,46-76). Суд перевірено нарахування пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату нарахованих процентів прийшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення 11050448,79 грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1259542,44 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено методику нарахування 3% в та інфляційних втрат за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату нарахованих процентів. За результатами розрахунку суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення 44 411,62 дол. США - заборгованість по 3% річних за користування кредитом, 4596,72 долари США - заборгованість по 3% річних за користування процентами.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог.

Відповідач правами, наданими йому ГПК України, не скористався, жодних доказів, що спростовували б факт наявності заборгованості чи її розмір, не надав.

Суд вважає, що позивачем доведено і відповідачем не спростовано, що відповідач отримав кредит і не повернув його у визначені в договорі строки.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача в доход державного бюджету підлягає стягненню судовий збір в сумі 73 080 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,43,49,75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссинтез ХХІ" (вул.Пушкіна, 42, кімн.57, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 35582400) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укоопспілка" (вул.Хрещатик, 7/11, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 21536532) 1209310,55 доларів США - заборгованість за кредитом; 11050448, 79 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту; 44411, 62 доларів США - 3 % річних на суму простроченої заборгованості за кредитом; 141086,66 доларів США - заборгованість за процентами; 1259542,44 грн. пеня за прострочення сплати процентів; 4596,72 доларів США - 3% річних на суму несплачених процентів

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссинтез ХХІ" (вул.Пушкіна, 42, кімн.57, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 35582400) до Спеціального фонду державного бюджету 73 080 грн. 00 коп. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 копійок) судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.10.2015 р.

Суддя Н.Г. Гетя

.