Постанова

від 12.10.2015 по справі 910/26372/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2015 р. Справа№ 910/26372/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Коршун Н.М.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Метьолкін М.В. (довіреність №01-04/Д/15 від 01.04.2015 р.)

від відповідача - Овчаренко І.С. (довіреність №НВ-07/09-15 від 07.09.2015 р.)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «УВАГА»

на рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2015 р.

у справі №910/26372/14 (головуючий суддя Гумега О.В., судді Демидов В.О., Турчин С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Доктор Веб»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «УВАГА»

про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Доктор Веб» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «УВАГА» про визнання відомостей які були поширені відповідачем такими, що не відповідають дійсності і порочать ділову репутацію позивача та спростування недостовірної інформації.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.08.2015 р. позовні вимоги задоволено частково. Визнано відомості, що були поширені на Інтернет-сайті http://n-v.com.ua/ з гіперпосиланням http://n-v.com.ua/vidkrite-zvernennya-do-golovi-sbu-shhodo-oznak- vikoristannya-antivirusiv-drweb-na-shkodu-derzhavi/#comment-514 такими, що не відповідають дійсності та порочать ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Доктор Веб». Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавництво «УВАГА» спростувати поширену ним неправдиву інформацію, що принижує ділову репутацію позивача, у такий же спосіб, у який вона була поширена, шляхом розміщення інформації наступного змісту:

«ТОВ «Видавництво «Увага» наголошує, що ТОВ «Доктор Веб» є провідною компанією з розробки антивірусних засобів захисту інформації під торговою маркою Dr. Web® із 1992 року.

Основною метою Компанії є забезпечення інформаційної безпеки користувачів продуктів Dr. Web® від можливих загроз зі сторони шкідливих програм (вірусів, троянців, спаму, фішінгових атак та інш.) на програмно-апаратних комплексах під керуванням операційних систем Windows, Mac OS, Android, Unix.

Так, користувач продуктів Dr. Web®, має змогу заздалегідь отримувати важливу інформацію про наявність можливих загроз та вчасно зреагувати на них, як під час роботи із локальними файлами, так і під час Інтернет-серфінгу.

Це забезпечується технічною підтримкою Компанією користувачів продуктів Dr. Web® за принципом 7/365 - сім днів на тиждень, 365 днів на рік, а також доступною для користувачів технічною супровідною документацією до продуктів Dr. Web®.

Саме тому, продукти Dr. Web® отримали визнання зі сторони компетентних державних органів та структур, що покликані контролювати питання захисту інформації в інформаційному середовищі державних органів та установ відповідної держави».

В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «УВАГА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Доктор Веб» 2436,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні протии доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив відмовити в її задоволенні, рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Доктор Веб» (основний державний реєстраційний номер 1047796021723), є юридичною особою, яка створена та діє за законодавством Російської Федерації, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 12.03.2015 р. № 7718/21723.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає, що вважає порушенням своїх прав розповсюдження Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавництво «УВАГА» на інтернет-сайті http://n-v.com.ua/ за гіперпосилання http://n-v.com.ua/vidkrite-zvernennya-do-golovi-sbu-shhodo-oznak-vikoristannya-antivirusiv-drweb-na-shkodu-derzhavi/#comment-514 статті «Відкрите звернення до голови СБУ щодо ознак використання антивірусів DrWeb на шкоду державі», яка містить недостовірні, неправдиві, неточні та неповні відомості про продукт позивача (антивірусне програмне забезпечення Dr.Web®), зокрема, про таке:

- за допомогою антивірусних програм виробництва компанії ТОВ «Доктор Веб» здійснюється цілеспрямований вплив на інформаційну політику в Україні, отримується доступ до інформації, що обробляється в комп'ютерах органів державної влади, та є можливість використовувати ці програми для проведення кібер-атак на комп'ютерні системи цих органів;

- за допомогою антивірусних програм компанії ТОВ «Доктор Веб», що містять в собі компонент SpIDer Gate, проводиться певна політика, що базується на невиправданому блокуванні доступу користувачів антивірусної програми до певних Інтернет-ресурсів (у тому числі й інформаційних);

- в електронних версіях керівництв користувача на програмні продукти компанії ТОВ «Доктор Веб», викладених в мережі Інтернет, не міститься будь-якої інформації щодо того, яка інформація передається виробнику від комп'ютера користувача (хоча така інформація зазначена в ліцензійній угоді із користувачем);

- антивірусні програми компанії ТОВ «Доктор Веб» важко видалити з комп'ютера повністю, після видалення антивірусу компанії ТОВ «Доктор Веб» на комп'ютері залишаються окремі компоненти програми у вигляді працюючих драйверів тощо. Повне видалення програми з комп'ютера потребує відповідних знань та навиків;

- існування негласної співпраці між компанією ТОВ «Доктор Веб» та ФСБ Російської Федерації;

- масштабне використання антивірусних програм компанії ТОВ «Доктор Веб» у ключових державних органах, зокрема, у Верховній Раді України, Центральній виборчій комісії України, Пенсійному фонді України, органах державної податкової служби, Державній судовій адміністрації, судах тощо, при наявних ознаках проведення за допомогою таких програм певної інформаційної політики, що базується на невиправданому блокуванні доступу до окремих Інтернет-ресурсів, на розкритті виробником інформації, що передається виробнику з комп'ютерів користувачів, та певних особливостях, що проявляються при видаленні програми з комп'ютера, може завдати шкоду безпеці держави, а також багато іншого, на кшталт, підозри в можливих кібератаках та загроз національної безпеки України при використанні антивірусу Dr.Web®.

Позивач зазначає, що вищенаведена стаття підписана головним редактором газети «Наша версія», директором ТОВ «Видавництво «УВАГА» В.Ковтуном, а тому, враховуючи приписи п. 11 Постанови Пленум Верховного Суду України, від 27.02.2009 р., № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», з приводу того, що відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, є юридична особа, позивач визначив у якості відповідача ТОВ «Видавництво «УВАГА», посадовою особою (директором) якого є В.Ковтун. Позивач також вказав, що жодних відомостей про газету «Наша версія», окрім даних, які містяться на інтернет-сайті http://n-v.com.ua/ в розділі «контакти» (електронна адреса та телефон редакційного відділу), не наводиться.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.08.2014 р. представником виробника антивірусу Dr.Web® (TOB «Доктор Веб») на території України було надіслано на електронну адресу Всеукраїнської громадсько-політичної газети «Нова версія» (nversia@ukr.net) електронний лист із вимогою про видалення статті із Інтернет-сайту http://n-v.com.ua/ у зв'язку із тим, що немає доказів, що опубліковані відомості відповідають дійсності, а сама стаття копіює вимоги ТОВ «Редтрам» (Російська Федерація) щодо блокування антивірусним програмним забезпеченням Dr.Web® доступу до веб-сайтів ТОВ «Редтрам».

При цьому, як вказав позивач, вимоги ТОВ «Редтрам» щодо блокування антивірусом Dr.Web® доступу до веб-сайтів ru.redtram.com і redtram.com були предметом розгляду справ в Окружному адміністративному суді міста Києва, зокрема, по справах № 826/14985/13-а, № 826/5729/13-а, які вирішувались не на користь ТОВ «Редтрам», оскільки споживачі антивірусу Dr.Web® безперешкодно самі обирають ступінь забезпечення блокування доступу до сайтів мережі Інтернет на власний розсуд, а також, у зв'язку з тим, що матеріали веб-сайтів ru.redtram.com і redtram.com, серед іншого, містять рекламні матеріали із використанням продукції порнографічного характеру, для відсилання користувача, за допомогою гіперпосилань, на інші Інтернет-ресурси (веб-сайти), де є можливий перегляд такої продукції порнографічного характеру.

Позивач також зазначив, що відповіді від Всеукраїнської громадсько-політичної газети «Нова версія» позивач не отримав, опублікована стаття не була видалена, у зв'язку із чим, на думку позивача, поширюються неправдиві, неточні і неповні відомості, пов'язані із особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, у тому числі щодо його товарів, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання, а також це є порушенням особистих немайнових прав юридичної особи, в розумінні ст. 94 ЦК України.

З урахуванням вищенаведеного, позивач стверджує, що зазнав приниження ділової репутації, у зв'язку із поширенням ТОВ «Видавництво «УВАГА» неправдивих, неточних та неповних відомостей про антивірусне програмне забезпечення Dr.Web® (продукт позивача) в мережі Інтернет на сайті http://n-v.com.ua/ та має право на судовий захист.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на норми ч. 3 статті 277 ЦК України, згідно якої негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Позивач вважає, що зі змісту наведеної норми випливає, що тягар доказування достовірності негативної інформації про позивача покладається на відповідача, а на позивача покладено лише обов'язок доказування факту поширення інформації відповідачем.

Відповідно до ст. 94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

За змістом приписів ст. 91 ЦК України, право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця) (п. 8 Інформаційного листа ВГСУ № 01-8/184 від 28.03.2007 р.).

Згідно п. 5 постанови пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідно до ст.ст. 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування інформації.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина друга цієї статті встановлює способи захисту цивільних прав та інтересів, якими, зокрема, є припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення. Крім того, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з наступними позовними вимогами до відповідача:

- визнати відомості, що були поширені на Інтернет-сайті http://n-v.com.ua/ з гіперпосиланням http://n-v.com.ua/vidkrite-zvernennya-do-golovi-sbu-shhodo-oznak- vikoristannya-antivirusiv-drweb-na-shkodu-derzhavi/#comment-514 такими, що не відповідають дійсності та порочать ділову репутацію позивача;

- зобов'язати відповідача спростувати поширену ним неправдиву інформацію, що принижує ділову репутацію позивача, шляхом поміщення на Інтернет-сайті http://n-v.com.ua/ в аналогічному місці (на тій самій сторінці, тим самим шрифтом, в тому самому розділі), інформації наступного змісту:

«ТОВ «Видавництво «Увага» приносить свої вибачення у зв'язку із публікацією недостовірної та неправдивої інформації про антивірусні продукти Dr. Web® у статті «Відкрите звернення до голови СБУ щодо ознак використання антивірусів DrWeb на шкоду державі» від 08.08.2014 р., а також за спричинені незручності, завдані такою публікацією.

ТОВ «Видавництво «Увага» приносить свої вибачення клієнтам, користувачам та партнерам ТОВ «Доктор Веб» і надалі зобов'язується не здійснювати жодних дій, що можуть спричинити негативні наслідки для ТОВ «Доктор Веб».

ТОВ «Видавництво «Увага» хотіло би наголосити, що ТОВ «Доктор Веб» є провідною компанією з розробки антивірусних засобів захисту інформації під торговою маркою Dr. Web® із 1992 року.

Основною метою Компанії є забезпечення інформаційної безпеки користувачів продуктів Dr. Web® від можливих загроз зі сторони шкідливих програм (вірусів, троянців, спаму, фішінгових атак та інш.) на програмно-апаратних комплексах під керуванням операційних систем Windows, Mac OS, Android, Unix.

Так, користувач продуктів Dr. Web®, має змогу заздалегідь отримувати важливу інформацію про наявність можливих загроз та вчасно зреагувати на них, як під час роботи із локальними файлами, так і під час Інтернет-серфінгу.

В той же час, продукти Dr. Web® мають дружній інтерфейс, легко настроюються та адаптуються під власні потреби користувача.

Це забезпечується технічною підтримкою Компанією користувачів продуктів Dr. Web® за принципом 7/365 - сім днів на тиждень, 365 днів на рік, а також доступною для користувачів технічною супровідною документацією до продуктів Dr. Web®.

Продукти Dr. Web® мають міжнародне визнання завдяки якісній продукції, що забезпечується наявністю власних унікальних технологій детектування та лікування шкідливих програм. Антивірусний захист Dr. Web® дозволяє інформаційним системам користувачів ефективно протистояти будь-яким, навіть не відомим загрозам.

Саме тому, продукти Dr. Web® отримали визнання зі сторони компетентних державних органів та структур, що покликані контролювати питання захисту інформації в інформаційному середовищі державних органів та установ відповідної держави».

Обґрунтовуючи винесене рішення суд першої інстанції погодився з доводами позивача про те, що розміщена відповідачем на інтернет-сайті http://n-v.com.ua/ за гіперпосилання http://n-v.com.ua/vidMte-zvemennya-do-golovi-sbu-shhodo-oznak-vikoristannya-antivirusiv-drweb-na-shkodu-derzhavi/#comment-514 стаття «Відкрите звернення до голови СБУ щодо ознак використання антивірусів DrWeb на шкоду державі» містить недостовірні, неправдиві, неточні та неповні відомості про продукт позивача (антивірусне програмне забезпечення Dr. Web®).

Натомість, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що оскаржувана ТОВ «Доктор ВЕБ» стаття є електронною Інтернет-версією запиту, надісланого ТОВ «Видавництво «УВАГА» на адресу СБУ за №НВ-01/08 від 08.08.2014 р.

Вищезгаданий запит розпочинається з абзацу такого змісту: «Під час проведення журналістами Всеукраїнської громадсько-політичної газети «НАША ВЕРСІЯ» професійної діяльності, стала відома інформація, з якої вбачаються ознаки того, що за допомогою антивірусних програм виробництва компанії ТОВ «Доктор Веб» здійснюється цілеспрямований вплив на інформаційну політику в Україні, отримується доступ до інформації, що обробляється в комп'ютерах органів державної влади, та є можливість використовувати ці програми для проведення кібер-атак на комп'ютерні системи цих органів.».

У вказаному абзаці слова «вбачаються ознаки» вказують та те, що у запиті не стверджується про існування перелічених фактів, а лише висловлюється обгрунтоване припущення, судження, що такі факти можуть мати місце. Саме тому, у запиті висловлене прохання до Служби безпеки України здійснити перевірку вказаних припущень (суджень).

У тексті запиту автором також використано численні комбінації слів, які вказують на те, що наведена ним у запиті інформація має характер припущень (суджень), а не тверджень. Так, у тексті звернення містяться фрази «може вказувати на існування негласної співпраці між компанією ТОВ «Доктор Веб» та ФСБ Російської Федерації», «при наявних ознаках проведення за допомогою таких програм певної інформаційної політики», «може завдати шкоду безпеці держави», «з метою уникнення можливих загроз національної безпеки України та попередження можливих кібер-атак, подібних тим, що мали місце напередодні президентських виборів 2014 року на Інформаційно-аналітичну систему «Вибори»» тощо.

У рішенні Верховного Суду України від 28.05.2008 р. у цивільній справі №6-2255св08 за позовом Плетньова В.В. до Шеховцевої Н.І., Редакції газети «ВРЕМЯ» про захист чести, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, наголошено, що у ст. 25 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» передбачено, що журналіст є творчим працівником, який професійно збирає, одержує, створює та займається підготовкою інформації для друку, а тому має право вільно користуватися та обирати у своїх публікаціях різномовні звороти, вживати гіперболи, алегорію, сатиру.

Доводи про те, що інформація, викладена у запиті ТОВ «Видавництво «УВАГА», має характер оціночних суджень, наведені у відзиві відповідача на позов, проте вкзані доводи були залишені судом першої інстанції поза увагою.

Обґрунтовуючи винесене рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що висновок відповідача в статті про масштабне використання антивірусних програм компанії ТОВ «Доктор Веб» у ключових державних органах, зокрема у Верховній Раді України, Центральній виборчій комісії України, Пенсійному фонді України, органах державної податкової служби, Державній судовій адміністрації, судах тощо, при наявних ознаках проведення за допомогою таких програм певної інформаційної політики, що базується на невиправданому блокуванні доступу до окремих Інтернет-ресурсів, на нерозкритті виробником інформації, що передається виробнику з комп'ютерів користувачів, та певних особливостях, що проявляються при видаленні програми з комп'ютера, може завдати шкоду безпеці держави, - не відповідає дійсності та спростовується наявними в матеріалах справи доказами, долученими позивачем до матеріалів справи, та доводами позивача. До доказів позивача, що підтверджують неправдивість таких висновків, суд відніс: копії експертних висновків (із додатками) на програмне забезпечення антивірусного захисту інформації Dr.Web® Desktop Security Suite, Dr.Web® Gateway Security Suite, Dr.Web® Mail Security Suite, Dr.Web® Server Security Suite, за результатами державної експертизи в сфері технічного захисту інформації; копію Інформаційного листа № 3-06 від 10.06.2015 р., наданого ТОВ «Спецбайт» (ліцензія в галузі ТЗІ № 271459 від 10.10.2014 р.) на запит офіційного представника ТОВ «Доктор Веб» на території України - ТОВ «Центр технічної підтримки Веб»; копії ліцензій Центра по ліцензуванню, сертифікації і захисту державної таємниці ФСБ Росії на виконання робіт, пов'язаних із використанням відомостей, що становлять державну таємницю (реєстр. №4629 від 19.06.2013 р., реєстр. №0075943 від 11.02.2014 р., Серія JIC3 №0011001 реєстр. №14198К від 13.03.2015 р.; копії Сертифікатів відповідності ФСБ РФ на програмний антивірусний засіб Dr.Web® Desktop Security Suite (СФ/СЗИ-0050 від 05.06.2015 р.), на програмний антивірусний засіб Dr.Web® Gateway Security Suite (СФ/СЗИ-0052 від 05.06.2015 р.), на програмний антивірусний засіб Dr.Web® Mail Security Suite (СФ/СЗИ-0053 від 05.06.2015 р.), на програмний антивірусний засіб Dr.Web® Server Security Suite (СФ/СЗИ-0055 від 05.06.2015 р.); копію Сертифікату відповідності на продукцію Dr.Web® Enterprise Security Suite, який виданий за результатами добровільної сертифікації ГАЗПРОМСЕРТ РОСС RU.3022.0.4rO00 ТОВ «Доктор Веб» у ТОВ «Науково-дослідний інститут систем забезпечення комплексної безпеки» (ОС НИИ СОКБ); копію Сертифікату відповідності (реєстр. №BY/112 02.02. 036 00022 від 05.05.2014 р.), який отриманий ТОВ «Доктор Веб» у Республіці Білорусь про те, що антивірусний програмний засіб «Антивірус Dr.Web® Enterprise Security Suite» відповідає вимогам технічних нормативних правових актів; копію листа Головного слідчого управління МВС України від 03.07.2015 №13/М-154, згідно з яким протягом 2013-2015 pp. комп'ютерні програми родини Dr.Web® не фігурували знаряддями або засобами вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 361, 362 КК України; роздруківки Керівництва користувача на програмне забезпечення Dr.Web®Security Space та Ліцензійної угоди про умови використання програмного забезпечення родини Dr.Web®.

Як зазначалось вище, оскаржуваний запит ТОВ «Видавництво «УВАГА» до СБУ не містив фактичних тверджень щодо шкідливості програмного забезпечення позивача для національної безпеки України. В ньому лише робилися припущення, оціночні судження, щодо цього. Оскаржуваний запит мав на меті звернути увагу компетентних органів на окремі особливості роботи програмного забезпечення позивача, які викликають невдоволення у багатьох користувачів цих програм та є недослідженими на експертному рівні.

На підтвердження того, що антивірусні програми, які використовуються органами державної влади, містять в собі компонент SpIDerGate, відповідачем долучено до матеріалів справи експертні висновки (із додатками) на програмне забезпечення антивірусного захисту інформації Dr.Web® Desktop Security Suite, Dr.Web® Gateway Security Suite, Dr.Web® Mail Security Suite, Dr.Web® Server Security Suite (т. 2, ст.ст. 80-128).

Згідно вимог п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Частинами 1, 4, 7 ст. 277 ЦК України визначено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Згідно ч. 1 ст. 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Відповідно до ст. 94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Пунктом 4 вищевказаної постанови Пленуму ВСУ встановлено, що чинне законодавство не містить визначення поняття ділової репутації, оскільки вона є морально-етичною категорією й одночасно особистим немайновим правом, якому закон надає значення самостійного об'єкта судового захисту.

Зокрема, під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Як зазначено Вищим господарським судом України в Інформаційному листі від 28.03.2007 р. № 01-8/184 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію», визначення змісту ділової репутації залежить від природи її суб'єкта. Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, торговельних марок та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг (п. 5 Інформаційного листа).

Як визначено в п. 6 згаданого Інформаційного листа, приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що поширення вищевказаної інформації мало наслідком створення у необмеженого кола осіб уявлення про негативний характер способу ведення господарської діяльності ТОВ «Доктор Веб» чи негативний характер результатів господарської (підприємницької) діяльності ТОВ «Доктор Веб». Відсутні будь-які докази зниження вартості нематеріальних активів позивача та безпосереднього зв'язку такого зниження вартості із поширенням оспорюваної інформації.

Позивачем не надано, а в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що поширення вказаної інформації являло собою негативну оцінку господарської діяльності позивача та призвело до порушення його ділової репутації в розумінні вишеперелічених положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 та Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 р. N01-8/184.

Відповідно до ч. 5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Пунктом 19 вказаної Постанови визначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Інформація, що розміщена у відкритому зверненні відповідного інтернет-ресурсу, не містить відомостей, виражених у формі тверджень, що принижують ділову репутацію позивача з точки зору законів, моралі та звичаїв і можуть бути об'єктом моральної оцінки членів суспільства.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», для юридичного складу правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, необхідною є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Однак, жодних доказів наявності обставин, передбачених п.п. в) та г) п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» суду позивачем не надано.

Разом із цим, відповідачем долучено до матеріалів справи копії листів Служби безпеки України, з яких вбачається, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 02.09.2015 р. «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 16.09.2015 р. №549, передбачено заборону використання, а також закупівлю товарів, робіт і послуг російських антивірусних продуктів в органах державної влади України, в тому числі компанії «DrWeb».

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позивачем не доведено належними доказами факт недостовірності суджень, висловлених ТОВ «Видавництво «УВАГА» у відкритому зверненні до голови Служби безпеки України, а відтак позовні вимоги про визнання відомостей які були поширені відповідачем такими, що не відповідають дійсності і порочать ділову репутацію позивача та спростування недостовірної інформації є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому остання підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2015 р. підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог.

За змістом ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується стороні на користь якої відбулось рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 2 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «УВАГА» задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2015 р. у справі №910/26372/14 скасувати частково, в частині задоволених позовних вимог.

В позові відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Доктор Веб» (121124, Російська Федерація, м. Москва, 3-я вул. Ямського Поля, буд. 2, корп. 12А, основний державний реєстраційний номер 1047796021723) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «УВАГА» (03039, Україна, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 7, ідентифікаційний код 32041933) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

Справу №910/26372/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.Я. Дикунська

Н.М. Коршун