Ухвала

від 15.10.2015 по справі 826/13443/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13443/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

15 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної Фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної Фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної Фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2015 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС м. Києва від 09 грудня 2014 року № 1825/26552203 та № 1824/26552203.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу № 3402 від 19 листопада 2014 року та повідомлення від 19 листопада 2014 року № 790/26-55-22-03, згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейд» (код ЄДРПОУ 32045351) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з ТОВ «Про Сервіс» (код ЄДРПОУ 33153611) за період липень 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 09 грудня 2014 року № 1196/26-55-22-03/32045351.

Як висновок проведеної перевірки встановлено наступні порушення статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року на загальну суму 322267,00 грн.

На підставі вищезазначених висновків прийняті наступні податкові повідомлення - рішення:

- від 25 грудня 2014 року № 1825/26552203, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Грейд» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 322267,00 грн.;

- від 25 грудня 2014 року № 1824/26552203, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Грейд» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 322267,00 грн.

Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України, вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за перевіряємий період на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ "Про Сервіс" у зв'язку з придбанням товару.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейд» здійснює діяльність у сфері виробництва кухонних меблів, інших меблів, оптової торгівлі іншими товарами господарського призначення, неспеціалізованою оптовою торгівлею, тощо.

02 червня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Грейд» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Про Сервіс» (Постачальник) укладено Договір поставки № 020601, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар, визначений у п. 2.1 цього Договору (надалі іменується «Товар»), а Покупець прийняти та оплатити Товар в асортименті кількості та за цінами, викладеним у Видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

За умовами Договору, поставка Товару здійснюється окремими партіями. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість Товару, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) кожної партії Товару узгоджуються Сторонами шляхом оформлення замовлень на поставку Товару відповідно до умов, визначених цим Договором.

Пунктом 2.1 Договору, визначено, що Кількість та асортимент Товару, що поставляється, узгоджуються Сторонами заздалегідь та фіксуються у рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пункту 5.1 Договору, доставка товару здійснюється транспортом Постачальника на склад Покупця за адресою: Київська область, Броварський район, село Гоголів, вул. Куйбишева, 7/2.

Згідно видаткових накладних від 01 липня 2014 року №№ 654, 655, 656, 657, 658, 659, 660, 661, 662, 663, від 02 липня 2014 року №№ 664, 665, 666, 667, від 03 липня 2014 року № 668, від 04 липня 2014 року №№ 669, 670, 671, 672, 673, 674, від 08 липня 2014 року №№ 675, 676, від 09 липня 2014 року № 677, 678, від 14 липня 2014 року № 679, 680, № 681, від 15 серпня 2014 року № 682, від 16 липня 2014 року № 683, від 17 липня 2014 року №№ 684, 685, від 18 липня 2014 року №№ 686, 687, від 21 липня 2014 року №№ 688, 689, позивачем придбано у Постачальника комплектуючих для виробництва кухонних меблів, насамперед, у ДСП, ДВП, плівки ПВХ, тощо.

В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю «Про Сервіс» виписано на адресу позивача податкові накладні 01 липня 2014 року №№ 654, 655, 656, 657, 658, 659, 660, 661, 662, 663, від 02 липня 2014 року №№ 664, 665, 666, 667, від 03 липня 2014 року № 668, від 04 липня 2014 року №№ 669, 670, 671, 672, 673, 674, від 08 липня 2014 року №№ 675, 676, від 09 липня 2014 року № 677, 678, від 14 липня 2014 року № 679, 680, № 681, від 15 серпня 2014 року № 682, від 16 липня 2014 року № 683, від 17 липня 2014 року №№ 684, 685, від 18 липня 2014 року №№ 686, 687, від 21 липня 2014 року №№ 688, 689 на загальну суму 1 933 600, 47 грн., в тому числі сума ПДВ - 322 266,74 грн.

Пункти розвантаження товару ТОВ «Грейд»:

- Київська область, Броварський р-н., с. Гоголів, вул. Куйбишева, 7/2. Договори оренди та складського приміщення з ПАТ «Гоголівська пиріжкова фабрика» (код 00307655 від 30 квітня 2010 року № 30/04/10/01 та від 04 січня 2011 року б/н);

- Київська область, с. Лубни, вул. Петра Запоріжця, 37. Договори оренди виробничого та складського приміщення з ТОВ «Веста» (код 32046727) від 01 січня 2011 року № 010111 та від 05 травня 2011 року № 050502.

Також, матеріали справи свідчать докази оплати послуг перевезення, документи, які підтверджують використання Позивачем товарів (комплектуючих матеріалів) поставлених ТОВ «Про Сервіс» при виробництві кухонних меблів, а також копії видаткових накладних до них, які підтверджують факт відвантаження готової продукції виробленої Позивачем з використанням комплектуючих матеріалів поставлених ТОВ "Про Сервіс", зокрема, копії специфікацій.

З огляду на викладене, операції позивача з ТОВ «Про Сервіс» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Посилання контролюючого органу на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, на думку суду, є необґрунтованим, оскільки за змістом Договору поставки - доставка товару здійснюється транспортом Постачальника на склад Покупця.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що, у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Про Сервіс» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем не надано.

Також, не приймаються посилання відповідача на висновки контролюючого органу в результаті аналізу господарської діяльності ТОВ «Про Сервіс», оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 09 грудня 2014 року № 1825/26552203 та № 1824/26552203 винесені Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС м. Києва безпідставно, оскільки що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Про Сервіс», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної Фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: О.Г. Хрімлі

А.Ю. Коротких

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Коротких А. Ю.