Рішення

від 02.12.2008 по справі 8/435/08     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2008 р. Справа № 8/435/08

м. Миколаїв

Господарський суд Микол аївської області, у складі су дді Гриньової-Новицької Т.В.,

при секретарі Лопатіні К.О .,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, дов. в ід 06.11.2008р.,

відповідача - 2 - Бортик а Р.О., дов. № 37 від 04.01.2008р.,

представник відповідача - 1 - у судове засідання не з' я вився,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні матеріали справи

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, 54000, АД РЕСА_1,

до закритого акціонерного товариства “Миколаївський с уднобудівний завод “Наваль” ,

54011, м. Миколаїв. вул. Індустріа льна, 1,

та комунального підприємс тва “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризац ії”,

54030, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 40,

про визнання договору дійс ним та визнання права власно сті, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприєме ць ОСОБА_3 (далі - позивач) з вернувся у господарський суд з позовною заявою до комунал ьного підприємства “Миколаї вське міжміське бюро технічн ої інвентаризації” (далі - в ідповідач - 2) про визнання дог овору купівлі-продажу нерухо мого майна від 29.12.2004р. № 29/12-04 уклад еного між ЗАТ “Миколаївський суднобудівний завод “Наваль ” та фізичною особою - підпр иємцем ОСОБА_3 - дійсним та визнання за останнім права в ласності на нерухоме майно - нежитлові приміщення готелю , частина першого поверху Літ . В-4, яке знаходиться за адресо ю: АДРЕСА_2, загальною площ ею - 154,4 кв. м., основною площею - 126,2 кв. м., допоміжною - 28,2 кв. м.

Ухвалою суду від 28.10.2008р. до уча сті у справі у якості першого відповідача залучено закрит е акціонерне товариство “Мик олаївський суднобудівний за вод “Наваль” (далі - відпові дач - 1). Заявою від 27.11.2008р. за вих. № 18 позивач уточнив підстави п озову.

Про час і місце судового зас ідання з розгляду спору стор они повідомлені у встановлен ому ГПК України порядку.

Відповідачі у відзивах поз овні вимоги не заперечили, пр и цьому відповідач - 1 зверну вся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі йо го представника.

У судовому засіданні 02.12.2008р. з а згодою присутніх представн иків позивача та відповідач а - 2 суд оголосив вступну та р езолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи , дослідивши подані докази, за слухавши пояснення представ ників позивача та відповідач а - 2, господарський суд дійшов висновку про задоволення по зову. Висновок суду ґрунтуєт ься на такому:

13.12.2001р. будівля готелю по АД РЕСА_2 (інв. № 593111) була передана Міністерством промислової п олітики України до статутног о фонду ДАХК “Чорноморський суднобудівний завод” (далі - ЧСЗ), що підтверджується акто м прийому-передачі від 13.12.2001р. № 5-4/1 та Додатком 1 до цього акту (п ункт 540).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про господар ські товариства”, господарсь ке товариство є власником ма йна, переданого у власність я к вклад до статутного фонду. О тже, ДАХК ЧСЗ набула право вла сності на зазначений готель.

17.09.2004р. вищевказана бу дівля готелю (інв. № 593111) була пер едана ДАХК ЧСЗ до статутного фонду ЗАТ “Наваль”, що підтве рджується актом прийому-пере дачі від 17.09.2004р. та відомістю до Акту прийому-передачі основ них засобів ДАХК ЧСЗ до стату тного фонду ЗАТ “Наваль” (пун кт 234). Отже, в силу ст. 12 Закону Ук раїни “Про господарські това риства” ЗАТ “Наваль” набуло право власності на зазначени й готель.

20.09.2004р. ЗАТ “Наваль” пе редало до статутного фонду З АТ “Миколаївський суднобуді вний завод “Наваль” вищевказ ану будівлю готелю (інв. № 593111) що підтверджується актом прийо му-передачі від 20.09.2004р. та відом істю до Акту прийому-передач і основних засобів ЗАТ “Нава ль” до статутного фонду ЗАТ “ Миколаївський суднобудівни й завод “Наваль” (пункт 212). Отже , в силу ст. 12 Закону України “Пр о господарські товариства” в ідповідач - 1 набув право власн ості на зазначений готель.

Як стверджує позива ч, зазначені у п. 1.3. договору ку півлі-продажу нерухомого май на № 29/12-04 від 29.12.2004р. (далі - Договір ) відомості про належність ві дповідачу-1 вищевказаного го телю на праві власності на пі дставі рішення виконкому Мик олаївської міської ради були включені до тексту Договору помилково. Додатковою угодо ю від 05.01.2005р. п. 1.3. було виключено з Договору купівлі-продажу не рухомого майна № 29/12-04 від 29.12.2004р.

29.12.2004р. між позивачем т а відповідачем-1 був укладени й у простій письмовій формі д оговір купівлі-продажу вищев казаного готелю, який відпов ідно до вимог ст. 757 ЦК України п овинен був бути посвідчений нотаріально. Однак, відповід ач-1 ухилився від нотаріально го посвідчення вказаного дог овору, що підтверджується на явними в матеріалах справи л истами позивача та відповіда ча - 1.

При цьому, сторонам и повністю були виконані умо ви договору. Так, відповідач-1 передав вищевказане нерухом е майно, що підтверджується н аявною в матеріалах справи к опією акту прийому-передачі від 10.01.2005р., а позивач сплатив ві дповідачу-1 в повному обсязі о бумовлену п. 2.1. Договору варті сть нерухомого майна - 47000,00 гр н., що підтверджується наявни ми в матеріалах справи копія ми квитанцій до прибуткових касових ордерів.

Як вбачається із зм істу пунктів 2.1. та 15.2. Статуту ві дповідача-1, розмір статутног о фонду відповідача-1 станови в 200 000 000,00 грн., генеральний дирек тор мав повноваження укладат и одноосібно від імені товар иства правочини стосовно май на, вартістю до 10% статутного ф онду (тобто, до 20 000 000,00 грн.). Отже, п ід час підписання спірного Д оговору, генеральний директо р відповідача-1 діяв в межах ви значених Статутом повноваже нь.

Отже, як було встановлено вище, на момент укладення між сторонами договору купівлі- продажу, ЗАТ “Миколаївський суднобудівний завод “Наваль ” був власником вищевказаног о готелю. Відповідно до припи сів ст. 317 ЦК України, відповіда ч-1 мав право розпоряджатись н алежним йому майном. При цьом у, станом на 29.12.2004р. жодним судов им рішенням не було встановл ено незаконність набуття пра ва власності відповідача-1 на даний готель. Отже, в силу ст. 32 8 ЦК України, станом на 29.12.2004р. від повідач-1 вважався особою, яка правомірно набула право вла сності на готель по АДРЕСА_ 2 у м. Миколаєві. На момент ук ладення договору, позивач не знав і не міг знати про незако нність передачі готелю у вла сність ЗАТ “Миколаївський су днобудівний завод “Наваль”, оскільки вказані факти були встановлені лише рішенням ап еляційного суду Миколаївськ ої області від 30.10.2006р. по справі № 22-ц-1844/06. Отже, виходячи з припи сів ч.1 ст. 388 ЦК України, позивач вважається добросовісним на бувачем вищевказаного готел ю.

Відповідно до ч.1 ст. 388 ЦК Укр аїни, майно від добросовісно го набувача може бути витреб увано лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав м айно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав ма йно у володіння;

3) вибуло з володіння власн ика або особи, якій він переда в майно у володіння, не з їхньо ї волі іншим шляхом.

Однак, приміщення готелю н е було втрачено та не було вик радено у ДАХК “ЧСЗ”. Також, гот ель вибув з володіння ДАХК “Ч СЗ” з волі його органу управл іння (спостережної ради). Ста ттею 92 ЦК України встановлено , що у відносинах із третіми ос обами обмеження повноважень щодо представництва юридичн ої особи не має юридичної сил и, крім випадків, коли юридичн а особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинам и не могла не знати про такі об меження. Якщо члени органу юр идичної особи та інші особи, я кі відповідно до закону чи ус тановчих документів виступа ють від імені юридичної особ и, порушують свої обов'язки що до представництва, вони несу ть солідарну відповідальніс ть за збитки, завдані ними юри дичній особі. Отже, відповіда льність за протиправне позба влення ДАХК “ЧСЗ” права влас ності на приміщення готелю м ають нести члени спостережно ї ради ДАХК “ЧСЗ”, а не позивач , який є добросовісним набува чем нерухомого майна.

З огляду на викладене, суд в важає, позовні вимоги в части ні визнання дійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень готелю (частини пе ршого поверху в літ. В-4) загаль ною площею 154,4 м2 по АДРЕСА_2 від 29.12.2004р. № 29/12-04 такими, що підляг ають задоволенню. При цьому с уд виходить з того, що відпові дно до ч. 2 ст. 220 ЦК України сторо ни домовилися щодо усіх істо тних умов договору, що підтве рджується письмовими доказа ми, і відбулося повне або част кове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідче ння. За таких обставин, виходя чи з приписів згаданої статт і, суд може визнати такий дого вір дійсним.

Як вбачається з наявного в м атеріалах справи рішення реє стратора про відмову в реєст рації, КП “Миколаївське міжм іське бюро технічної інвента ризації” відмовило в реєстра ції права власності на вищев казане нерухоме майно. Отже, в ідповідач-2 фактично не визна є право власності позивача н а даний готель. Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про виз нання його права власності, я кщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним докум ента, який засвідчує його пра во власності.

Під державною реєстраціє ю речових прав на нерухоме ма йно та їх обмежень слід розум іти офіційне визнання і підт вердження державою фактів ви никнення, переходу або припи нення речових прав на нерухо ме майно та їх обмежень, що суп роводжується внесенням дани х до Державного реєстру речо вих прав на нерухоме майно та їх обмежень (ст.2 Закону Украї ни “Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень” ). Отже, названі у цьому Законі органи єдиної системи реєст рації відповідних прав можут ь бути відповідачами за позо вами про визнання права влас ності на об'єкт нерухомого ма йна, пред'явленими згідно зі ст. 392 ЦК України. Оскільки від повідно до пункту 5 розділу V “ Прикінцеві положення” Закон у України “Про державну реєс трацію речових прав на нерух оме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи орг анів реєстрації прав, а також до формування Державного ре єстру прав у складі державно го земельного кадастру реєст рація об'єктів нерухомості п роводиться комунальними під приємствами бюро технічної і нвентаризації, останні можут ь бути відповідачами у таких справах.

З приводу зазначених КП “М иколаївське міжміське бюро т ехнічної інвентаризації” у р ішенні реєстратора про відмо ву в реєстрації від 22.08.2008р. відо мостей про самочинне будівни цтво приміщень № № 95, 96 внаслідо к переведення їх з приміщень дитячого садку позивач зазн ачив таке:

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК Укра їни, житловий будинок, будівл я, споруда, інше нерухоме майн о вважаються самочинним буді вництвом, якщо вони збудован і або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належно го дозволу чи належно затвер дженого проекту, або з істотн ими порушеннями будівельних норм і правил. Однак, позиваче м не було здійснено ані будів ництва нового об' єкту нерух омого майна, ані перепланува ння вже існуючих об' єкту. Са ма по собі зміна цільового пр изначення об' єкту нерухомо го майна ч. 1 ст. 376 ЦК України не в іднесено до самочинного буді вництва.

Крім того, висновок КП “Ми колаївське міжміське бюро те хнічної інвентаризації” сто совно переведення приміщень № № 95 та 96 з приміщень дитячого садку спростовується вищена веденим актом прийому-переда чі від 13.12.2001р. №5-4/1 та Додатком 1 до цього акту (пункт 540), з якого вб ачається, що у власність ДАХК ЧСЗ Державою під час корпора тизації був переданий за адр есою АДРЕСА_2 у м. Миколаєв і саме готель, а не дитячий сад ок.

Крім цього слід зазначити , що відповідно до п. 3.2. Інструк ції про порядок проведення т ехнічної інвентаризації об' єктів нерухомого майна, затв ердженої наказом Державного комітету будівництва, архіт ектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001р., у разі сам очинного будівництва на ориг іналах інвентаризаційної сп рави, технічного паспорта і к опіях планових та оцінювальн их матеріалів, що їх видають в ласникам, на вільному від зап исів місці, з лицьового боку п роставляють штампи встановл еного зразка. Однак, у виданом у технічному паспорті КП “Ми колаївське міжміське бюро те хнічної інвентаризації” дан ий штамп відсутній. Вищевказ аним підтверджується, що спі рне нерухоме майно не є самоч инно збудованим.

Згідно зі ст. 657 ЦК України д оговір купівлі-продажу нерух омого майна укладається у пи сьмовій формі і підлягає нот аріальному посвідченню та де ржавній реєстрації.

Оскільки відповідач ухили вся від нотаріального посвід чення Договору, а сторони дом овилися з усіх істотних умов Договору і відбулося повне й ого виконання, суд вважає за м ожливе визнати Договір купів лі-продажу нерухомого майна № 29/12-04 від 29.12.2004 р. дійсним на підст аві ч. 2 ст. 220 ЦК України.

За таких обставин суд вва жає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслі док неправильних дій відпові дача - 1, відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покл адаються на відповідача-1.

З огляду на вищенаведене , на підставі ст. ст. 220, 334, 657 ЦК Укра їни, керуючись ст. ст. 22, 44, 78, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольни ти повністю.

Визнати договір купі влі-продажу нерухомого майна № 29/12-04 від 29.12.2004р., укладений між за критим акціонерним товарист вом “Миколаївський суднобуд івний завод “Наваль” (54011, м. Мик олаїв, вул. Індустріальна, 1, ід ентифікаційний код 33188230) та фіз ичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (54000, АДРЕСА_1; іден тифікаційний номер НОМЕР_1 ), дійсним.

Визнати за фізичною о собою - підприємцем ОСОБА _3 (54000, АДРЕСА_1; ідентифіка ційний номер НОМЕР_1) прав о власності на нерухоме майн о - нежитлові приміщення гот елю, частина першого поверху Літ. В-4, загальною площею 154,4 кв. м., основною площею - 126,2 кв. м., д опоміжною 28,2 кв. м., яке знаходи ться за адресою: АДРЕСА_2.

Стягнути з закрито го акціонерного товариства “ Миколаївський суднобудівни й завод “Наваль” (54011, м. Миколаї в, вул. Індустріальна, 1, іденти фікаційний код 33188230) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (54000, АДРЕСА_1; іде нтифікаційний номер НОМЕР _1) 1316 грн. витрат на погашення оплати позовної заяви держа вним митом та 118 грн. витрат на п огашення витрат з оплати інф ормаційно-технічного забезп ечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десят иденного строку з дня його пі дписання.

Суддя Т.В.Гриньов а-Новицька