Ухвала

від 15.10.2015 по справі 522/3658/14-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 6/522/742/15

Справа № 522/3658/14-ц

У Х В А Л А

15 жовтня 2015 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі - Шевчик В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси заяву представника Споживчого товариства «Центр» про розстрочку виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Центр» про застосування наслідків недійсності правочину, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник 22.09.2014 року звернувся до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Центр» про застосування наслідків недійсності правочину. В обґрунтування заяви представник Споживчого товариства «Центр» зазначив, що Приморським районним судом м. Одеси був виданий виконавчий лист № 522/3658/14-ц від 14.08.2014 року про стягнення із Споживчого товариства «Центр» на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 349 800, 00 грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 2679, 00 грн., а усього на суму 352 479, 00 грн.. Просив на підставі ст.. 36 Закону України «Про виконавче провадження» здійснити розстрочку виконання рішення суду від 26.05.2014 року шляхом стягнення щомісячних внесків строком на 12 місяців. Свою заяву про розстрочку виконання вказаного судового рішення заявник обґрунтував наявністю обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, а саме складним фінансовим становищем заявника, зумовленим кризовим становищем у країні.

Ухвалою суду від 07.07.2015 року заяву представника Споживчого товариства «Центр» про розстрочку виконання рішення суду було задоволено та здійснено розстрочку виконання рішення Приморського районного суду від 26.05.2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Центр» про застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення зі Споживчого товариства «Центр» на користь ОСОБА_1 щомісячних платежів у розмірі 28 814 (двадцять вісім тисяч вісімсот чотирнадцять) гривень 74 копійок строком на 12 (дванадцять) місяців.

09 вересня 2015 року ухвалою Апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково та ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07.07.2015 року скасовано з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

У судовому засіданні 15.10.2015 року представник Споживчого товариства «Центр» - ОСОБА_3 надала доповнення до раніше поданої заяви, в яких зазначила, що заява про розстрочку виконання рішення суду обумовлена величиною заборгованості, майновим станом відповідача, ступенем вини у виникненні боргу та іншими факторами. Відмітивши, що борг виник у 2008 році, однак ОСОБА_1 не вимагав його повернення до 2013 року, у якому сума боргу була перерахована у гривневому еквіваленті з урахуванням індексу інфляції, і що частину боргу на суму 42 000, 00 грн. відповідачем було сплачено добровільно. Крім того що через накладені арешти на приміщення, які є на балансі підприємства, можливості погасити заборгованість за рахунок продажу одного з них не мають, неодноразово звертались до ОСОБА_1 з пропозиціями укласти мирову угоду, однак відповіді від останнього не отримали. Станом на сьогоднішній день вони сплатили позивачу частину заборгованості протягом серпня-жовтня 2015р. у сумі 151000 грн. і таким чином сума боргу становить 196 700, 00 грн. та просить зробити розстрочку виконання строк на 8 місяців.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 (діє на підставі довіреності від 21.11.2014 року (а.с.216)) у судовому засідання заперечував проти задоволення клопотання про розстрочку виконання рішення, пояснивши, що заява не обґрунтована та не відповідає фактичним обставинам справи, заявником не наведено жодних доказів на підтвердження винятковості обставин, що ускладнюють виконання рішення суду. Крім того позивач не згодний з розстрочкою боргу, який існує тривалий час.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26.05.2014 року по справі № 522/3658/14-ц позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та стягнуто зі Споживчого товариства «Центр» на його користь грошові кошти у розмірі 349 800, 00 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 679, 00 гривень.

На примусовому виконанні у Другому Приморському відділі ДВС ОМУЮ знаходиться виконавче провадження ВП № 44495927 по виконанню виконавчого листа №522/3658/14-ц, виданого Приморським районним судом м. Одеси від 14.08.2014 року, про стягнення із Споживчого товариства «Центр» на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 349 800, 00 грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 2679, 00 грн., а усього на суму 352 479, 00 грн..

З листа Другого Приморського відділу ДВС ОМУЮ №18536 від 25.06.2015 року вбачається, що боржником у добровільному порядку сплачено 42 000, 00 гривень, вказані кошти були перераховані на особистий рахунок ОСОБА_1. Зазначене підтверджується наявною у матеріалах справи копією квитанції № 48 від 09.10.2014 року. Залишок боргу за виконавчим документом складає 310 479, 00 грн. Відповідно до постанови про стягнення з боржника виконавчого збору зі Споживчого товариства «Центр» стягується виконавчий збір у розмірі 10% від суми боргу в дохід держави, а саме 35 247, 90 грн. Також відповідно до постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій з боржника стягується 50, 00 грн.

Крім того судом встановлено, що СТ «ЦЕНТР» протягом серпня-жовтня 2015р. с платили позивачу в рахунок погашення боргу 25 873,25 грн., 25873,25 грн.,25873,25 грн., 42 000 грн., 25873,25 грн., 2587,32 грн., 2587,32 грн., 25 873,25 грн., 2587,32 грн., 50 грн. що підтверджується копіями платіжних доручень.

Відповідно до Основного Закону України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України, розглядаючи цю справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі „Шмалько проти УкраїниВ« від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Відповідно до ст. 217 ЦПК надання відстрочки або розстрочки виконання є можливим і при ухваленні судового рішення. Проте, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України, у п. 37 постанови № 2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" відповідно до статті 217 ЦПК визначення порядку виконання рішення суду, надання відстрочки або розстрочки виконання, вжиття заходів для забезпечення його виконання за наявності для цього підстав зазначається безпосередньо в рішенні суду при його ухваленні. Заяви сторін або державного виконавця про вчинення судом таких же дій при виконанні рішення суду за наявності для цього підстав розглядаються в порядку, встановленому статтею 373 ЦПК, за результатами вирішення яких постановляється ухвала.

У свою чергу ст. 373 ЦПК закріплено положення, що за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Аналогічне положення міститься і в ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» відстрочки або розстрочка виконання, встановлення чи заміна способу і порядку виконання рішення допускається лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або роблять його неможливим.

Підставою для застосування статті 36 Закону є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень.

Розстрочка - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановленими наперед.

При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо) (п.10 постанови Пленуму ВСУ №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»).

Конституційний Суд України також зазначає, що розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Тобто, за судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. (Така правова позиція викладена у рішенні Конституційного суду України від 26.06.2013 року у справа № 1-7/2013 за конституційним зверненням акціонерної компанії «Харківобленерго»).

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Однак, розглянувши подану заяву та матеріали справи, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою, судом не встановлено, а заявником не надано належних доказів на підтвердження існування обставин, зазначених у ст. 373 ЦПК України, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду, так і на підтвердження того, що у відношенні СП «Центр» має місце винятковий випадок, тому суд вважає, що у задоволенні заяви представника Споживчого товариства «Центр» слід відмовити.

Керуючись ст. 3, 10, 11, 210, 212-213, 373 ЦПК України, ст..36 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Споживчого товариства «Центр» про розстрочку виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Центр» про застосування наслідків недійсності правочину відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, згідно ч.2 ст. 294 ЦПК України.

Суддя: Домусчі Л.В.

15.10.2015