Ухвала

від 26.09.2010 по справі 2-н-83/2010

РІПКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-н-83/2010

Провадження №-

УХВАЛА

26 вересня 2010 року смт. Ріпки

Суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Павленко О.В., розглянувши заяву КП Ріпкинська житлово - експлуатаційна дільниця про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу по оплаті за користування житлово - комунальними послугами,

ВСТАНОВИЛА:

Комунальне підприємство Ріпкинська житлово - експлуатаційна дільниця звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника заборгованості по оплаті за користування житлово - комунальними послугами в сумі 1077 грн. 68 коп. та судові витрати.

Вивчивши заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити на підставі ч. З ст. 100 ЦПК України, оскільки в заявлених вимогах вбачається спір про право.

Так, боржник ОСОБА_1 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. Будинок в якому проживає боржник обслуговується КП «Ріпкинська ЖЕД». Боржник вчасно не сплачує щомісячну плату за надані послуги, тому відповідно до особового рахунку утворився борг сумі 1077 грн.68 коп. Письмовий договір про надання послуг між стягувачем та боржником не укладався. Як на підставу вимоги, стягувач посилається на Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду та на Положення «Про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян» від 15.09.1992 року.

Згідно зі ч. 2 ст. 95 ЦПК України із заявою про видачу судового наказу можу звернутися особа, якій належить право такої вимоги.

Відповідно до ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, зокрема, у разі якщо заявлено вимогу за оплату житлового - комунальних послуг.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та правочини. Тобто право вимоги повинно бути підтверджено письмовим правочином.

В даному випадку, між стягувачем та боржником договір про надання послуг не укладався, а само по собі споживання боржником послуг не свідчить про наявність такого договору. Таким чином заборгованість боржника в даному випадку не може вважатися безспірною вимогою.

Наявність заборгованості, її розміри та підстави для її стягнення з боржника в даному випадку повинні встановлюватися судом у позовному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 209, 210 ЦПК України, судця, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити Комунальному підприємству «Ріпкинська житлово- експлуатаційна дільниця» у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Роз’яснити заявнику, що він має право звернутися з тими самими вимогами до суду в позовному провадженні. У такому разі внесена сума судового збору зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд протягом п’яти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Павленко