Рішення

від 13.10.2015 по справі 913/640/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року Справа № 913/640/15

Провадження № 27/913/640/15

Суддя господарського суду Луганської області Байбак О.І.

при секретарі: Зоріній О.Г.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 11.09.2015 р.)

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 01.09.2015 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Луганської області справу № 913/640/15

за позовом Публічного акціонерного товариства В«ЗлатобанкВ» , м. Київ

до Приватного підприємства В«СнабтехмонтажВ» , м. Алчевськ, Луганська обл.

про стягнення 33349,45 грн.,-

встановив:

Публічне акціонерне товариство В«ЗлатобанкВ» , м. Київ (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства В«СнабтехмонтажВ» , м. Алчевськ, Луганська обл. (далі за текстом - відповідач) заборгованість за укладеним між сторонами кредитним договором №91/19/13-KL від 03.04.2013 р. в загальному розмірі 33349,45 грн.

Позов обґрунтовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором банківського кредитним договором № 91/19/13-KL від 03.04.2013 р. щодо сплати заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.08.2015 р. по даній справі зазначений позов прийнято до провадження, та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.09.2015 р.

Відповідач надав суду клопотання (вх.. № 3687 від 15.09.2015 р.) про витребування у відповідача додаткових документів необхідних для розгляду справи, яких у відповідача немає, та які, на думку відповідача, засвідчують факт відсутності у нього заборгованості перед позивачем за зазначеним вище кредитним договором.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.09.2015 р. розгляд справи відкладено на 22.09.2015 р., задоволено клопотання відповідача про витребування у позивача додаткових документів, зобов'язано позивача надати суду додаткові документи, необхідні для розгляду справи.

Позивач супровідним листом (вх. № 4146 від 29.09.2015 р.), на виконання ухвали господарського суду Луганської області від 15.09.2015 р. надав витребувані судом документи.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 4133 від 29.09.2015 р.) в якому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що на виконання умов кредитного договору № 91/19/13-KL від 03.04.2013 р. між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір застави майнових прав № 91/19/13-КL/S-1 від 03.04.2013 р. предметом якого є майнові права на грошові кошти, що розміщені на депозитному рахунку № 26355501070837 відкритому в ПАТ «Златобанк» за договором банківського вкладу «Універсальний» № 58426 від 27.03.2014 р. в сумі 464267 доларів США, розміщених ОСОБА_3 на депозитному рахунку у ПАТ «Златобанк».

Відповідач вказує, що після настання обставин щодо несплати відповідачем процентів за кредитним договором № 91/19/13-KL від 03.04.2013 р. позивач набув право вимоги отримання грошових коштів за договором банківського вкладу «Універсальний» № 58426 від 27.03.2014 р., тобто позивач мав право на договірне списання грошових коштів за зазначеним договором в рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором № 91/19/13-KL від 03.04.2013 р. в т.ч. щодо сплати процентів.

Крім того, відповідач також зазначає, що з 24.11.2014 р. по 13.02.2015 р. на поточному рахунку відповідача № 26005300003162 знаходилися грошові кошти у сумі 1514317,26 грн., які позивач, на підставі п. 3.1.10 кредитного договору № 91/19/13-KL від 03.04.2013 р. також мав право списати в рахунок погашення заборгованості відповідача за зазначеним кредитним договором, в т.ч. щодо сплати процентів.

Відповідач вказує, що він намагався самостійно перерахувати існуючу заборгованість за кредитним договором, але платіжні доручення підприємства, виставлені в електронній системі «Клієнт-Банк», клієнтом ігнорувалися та не виконувалися без пояснення причин такого невиконання.

Відповідач зазначає, що вимоги банку у повному обсязі задоволені грошовими коштами, які знаходяться на депозитному рахунку ОСОБА_3 на підставі договору застави майнових вимог.

Відповідач зазначає, що позивач навмисно своїми діями не зарахував вказані кошти в рахунок погашення боргових зобов'язань за кредитним договором та намагається їх вдруге стягнути з відповідача.

При цьому, відповідач звертає увагу суду на те, що 12.02.2015 року позивач самостійно зараховує основну суму боргу за кредитним договором у розмірі 464 267, 00 доларів США за рахунок грошових коштів на депозитному вкладі "Універсальний" № 058426 від 27.03.2014 ОСОБА_3 Але чому не зараховується вся сума заборгованості за кредитним договором за рахунок коштів депозитного рахунку, які значно перевищують суму заборгованості за кредитним договором, не зрозуміло. В результаті не зарахування всієї суми заборгованості за кредитним договором разом з процентами за користування кредитом за рахунок грошових коштів, які знаходились і на теперішній час знаходяться на депозитному рахунку ОСОБА_3 (майнові права по якому передані позивачу за договором застави від 03.04.2013 в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором), банк сприяв виникненню заборгованості відповідача у загальній сумі 33 349 ,45 грн. (з яких: заборгованість за процентами в сумі 1 560, 46 доларів США). Згідно з довідкою позивача від 25.03.2015 № 863, наданою ОСОБА_3, станом на 24.03.2015 року залишок на депозитному рахунку №26355501070837 за депозитним договором від 27.03.2014 № 058426 у вигляді невиплачених відсотків складає 3 743, 87 долари США. Таким чином, кошти на депозитному рахунку ОСОБА_3 значно перевищують заборгованість по процентам за кредитним договором, повністю забезпечують виконання вимог позивача і повинні бути списані банком в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

В письмових поясненнях (вх. № 4144 від 29.09.2015 р.) позивач повідомляє суд що між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір застави майнових прав № 91/19/13-КL/S-1 від 03.04.2013 р., предметом якого є майнові права на грошові кошти, що розміщені на депозитному рахунку № 26355501070837 відкритому в ПАТ «Златобанк» за договором банківського вкладу «Універсальний» № 58426 від 27.03.2014 р. в сумі 464267 доларів США, розміщених ОСОБА_3 на депозитному рахунку у ПАТ «Златобанк».

Проте, 31.03.2014 р. між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір про внесення змін до договору застави майнових прав № 91/19/13-КL/S-1 від 03.04.2013 р., згідно з якими сторони дійшли згоди розірвати зазначений договір. Грошові кошти, які містилися на депозитному рахунку № 26355501070837 відкритому в ПАТ «Златобанк» за договором банківського вкладу «Універсальний» № 58426 від 27.03.2014 р. були видані ОСОБА_3 в грошовій формі, що підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_3

Позивач також зазначає, що відповідач не в повному обсязі погасив заборгованість за кредитним договором № 91/19/13-KL від 03.04.2013 р., і його заборгованість перед позивачем складає 1560,16 доларів США.

Відповідач надав суду клопотання (вх. № 4143 від 29.09.2015 р.) про витребування у відповідача додаткових документів необхідних для розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.09.2015 р. розгляд справи відкладено на 13.10.2015 р., частково задоволено клопотання відповідача про витребування у позивача додаткових документів, зобов'язано позивача надати суду додаткові документи, необхідні для розгляду справи.

На судове засідання 13.10.2015 р. прибули представники позивача та відповідача.

Представник позивача підтримує позицію, викладену у позові, просить його задовольнити.

Представник відповідача, з посиланням на доводи, викладені у відзиві на позов, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 03.04.2013 р. між позивачем (кредитодавець) та відповідачем (позичальник) укладено кредитний договір № 91/19/13-КL (далі кредитний договір; а. с. 12-21) , відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього Кредитного Договору.

Відповідно до п. 1.2. кредит надається позичальнику у формі відкриття відкличної Кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного Кредитним договором. Кредит може надаватись траншами.

Пунктом 1.3. Кредитного договору встановлено максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією, який становить 1 500 000 доларів США.

Згідно з п. 1.4. Кредитного договору кінцева дата повернення кредиту: не пізніше 31 березня 2014 року включно.

Згідно з п. 1.5. Кредитного договору за користування кредитом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки, яка встановлюється у розмірі 10,5% процентів річних.

Згідно з п. 2.4. кредитного договору, сплата процентів здійснюється за фактичний строк користування кредитом. При розрахунку процентів приймається рік. і місяць, рівні календарній кількості днів, та рік, рівний 360 дням. День повернення кредиту до розрахунку не приймається.

Згідно з п. 2.5. кредитного договору, проценти позичальник самостійно сплачує (перераховує) на рахунок для оплати боргових зобов'язань та процентів. Проценти сплачуються за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно по сьоме число (включно) місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів.

Відповідно до п. 2.6.1. кредитного договору, проценти за останній місяць користування кредитом сплачуються в кінцеву дату повернення кредиту.

Якщо останній день повернення кредиту та/або сплати процентів припадає на вихідний, святковий день або інший неробочий день, то позичальник має право повернути кредит та/або сплатити проценти наступного робочого дня.

Згідно з п.п. 3.1.10. Кредитного договору позивач має право на договірне списання коштів з будь-якого рахунку відповідача, в т.ч. з рахунку для виконання боргових зобов'язань позичальника. Таке право може бути реалізоване позивачем за умови настання строку виконання Позичальником будь-якого з боргових зобов'язань та/або зобов'язань Позичальника чи третіх осіб за договорами забезпечення з моменту настання такого строку і в сумі, яка дорівнює сумі боргових зобов'язань, та/або при настанні випадків невиконання умов кредитного договору та/або договорів забезпечення та/або при настанні несприятливих обставин.

Здійснюючи на підставі цього договору договірне списання коштів з рахунку позичальника, кредитодавець оформляє відповідний меморіальний ордер (п. 3.1.10.1 Кредитного договору ).

Кредитодавець є отримувачем коштів по вказаному договірному списанню. Договірне списання може здійснюватися з будь-якого (их) рахунку (ів) Позичальника, відкритого(их) у Кредитодавця, іншого(их) рахунку(ів) Позичальника, відкритого(их) у Кредитодавця, іншого(их) рахунку(ів), реквізити якого(их) відомі Сторонам (п.п.3.1.10.2 Кредитного договору)

Пунктом 3.1.10.5. Кредитного договору, передбачено, що шляхом підписання цього кредитного договору. позичальник доручає кредитодавцю самостійно (без надання позичальником розрахункових документів та заявок) списувати з будь-якого його поточного (-них) та/або вкладного (-них) (депозитного (-них) рахунку (ів) грошові кошти для погашення кредитної заборгованості за цим договором (в тому числі, для оплати неустойки (штрафів, пені), утримувати комісійні винагороди, встановлені тарифами кредитодавця, суми збору на обов'язкове пенсійне страхування, у разі якщо такі встановлені чинним законодавством України та інші витрати, пов'язані з купівлею/продажем та/або обміном валюти для погашення боргових зобов'язань за цим кредитним договором.

Матеріали справи також свідчать, що до кредитного договору сторонами вносилися певні зміни, зокрема:

03.04.2013 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Кредитного договору (а.с. 22) ;

20.08.2013 між сторонами укладено договір про внесення змін до Кредитного договору (а. с. 23-24);

27.12.2013 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до Кредитного договору (а.с. 25);

31.03.2014 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до Кредитного договору (а.с. 26), згідно з якою сторони дійшли згоди викласти п. 1.3., 1.4. та 1.5. Кредитного договору в новій редакції. Сторонами, зокрема, було передбачено, що Максимальний Ліміт Заборгованості за Кредитною лінією становить 464 267,00 дол. США; кінцева дата повернення Кредиту встановлюється не пізніше 27 березня 2015 року включно; процентна ставка за користування кредитними коштами 11,0 % процентів річних.

08.01.2015 р. між сторонами укладено ще одну Додаткову угоду до Кредитного договору (а. с. 27).

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за кредитним договором в редакції, викладеній в додатковій угоді № 2 від 31.03.2014 р. до Кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачу кредит в сумі 464 267 доларів США що підтверджується випискою про рух коштів на рахунку відповідача з 03.04.2013 р. по 11.08.2015 р. (а. с. 29).

Проте, позичальник сплативши існуючу заборгованість за тілом кредиту, в порушення умов договору не повністю оплатив проценти за користування цим кредитом, що підтверджується випискою по особовим рахункам з 03.04.2013 р. по 11.08.2015 р. (а. с. 30-46).

Заборгованість відповідача по відсоткам за користування кредитом становить 1 560,46 дол. США, що підтверджується виписками по особовим рахункам з 03.04.2013 р. по 11.08.2015 р. (а.с. 29-46)

Позивач з посиланням на довідку НБУ (а.с. 51) зазначає, що станом на 11.08.2015 р. 1560,46 доларів США становлять суму 33349,45 грн.

Дана заборгованість виникла за наступних обставин:

Матеріали справи також свідчать, що 27.03.2014 р. між позивачем та гр. ОСОБА_3 укладено договір банківського вкладу № 058426 «Універсальний» (а.с. 118-119), згідно з умовами якого позивач відкрив гр. ОСОБА_3 вкладний (депозитний) рахунок № 26355501070837 строком до 01.04.2015 р.

Станом на 12.02.2015 р. на рахунку № 26355501070837 (що був відкритий згідно з договором банківського вкладу № 058426 «Універсальний») знаходилося 473062,26 доларів США, що належали гр. ОСОБА_3 (пояснення позивача а.с. 189-190)

Станом на цю ж дату заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 91/19/13-КL від 03.04.2013 р. становила 474 622,72 долари США (464 267,00 дол. США заборгованість по тілу кредиту, 8795,26 дол. США прострочені відсотки за користування кредитом, та 1 560,46 дол. США відсотки, нараховані за період з 01.02.2015 р. по 11.02.2015 р.), (розрахунок а.с. 26)

Згідно з протоколом Кредитного Комітету АТ «Златобанк» № 53-10 від 29.01.2015 р. (а.с. 193) було прийнято рішення погасити кредитну заборгованість по Кредитному договору № 91/19/13-КL від 03.04.2013р. за рахунок майнових прав на грошові кошти, що розміщені в АТ «Златобанк» згідно p договором банківського вкладу № 058426 від 27.03.2014 р., укладеного між позивачем та ОСОБА_3 Згідно з протоколом, дане рішення було прийнято на прохання позивача щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 91/19/13-КL від 03.04.2013р. за рахунок майнових прав на кошти, що розміщені в АТ «Златобанк» згідно з договором банківського вкладу № 058426 від 27.03.2014 р. вкладник/засновник - ОСОБА_3

На виконання зазначеного рішення, Кредитного Комітету позивач, на підставі відповідних умов договору банківського вкладу № 058426 «Універсальний» від 27.03.2014 р. та Кредитного договору № 91/19/13-КL від 03.04.2013 р. меморіальним ордером № 463401 від 12.02.2015 р. (а.с. 191) здійснив погашення заборгованості за тілом кредиту в сумі 464367 доларів США, та меморіальним ордером № 463410 від 12.02.2015 р. здійснив погашення заборгованості за відсотками в сумі 8695,26 доларів США.

Погашення решти заборгованості за відсотками в сумі 1560,46 доларів США, які були нараховані за період користування кредитом з 01.02.2015 р. по 11.02.2015 р. не було здійснено.

Відповідач наполягає на тому, що позивачем, всупереч відповідному рішенню Кредитного Комітету АТ «Златобанк» № 53-10 від 29.01.2015 р., безпідставно не було погашено зазначену заборгованість за рахунок коштів розміщених в АТ «Златобанк» згідно з договором банківського вкладу № 058426 від 27.03.2014 р. на рахунку № 26355501070837.

Позивач наполягає на тому, що зобов'язання відповідача щодо оплати відсотків, нарахованих з 01.02.2015 р. по 11.02.2015 р., за змістом п. 2.5. Кредитного договору виникло у відповідача з 01.03.2015 р., а тому зазначені відсотки повинні погашатися відповідачем по сьоме число березня місяця самостійно.

Обставини щодо несплати заборгованості за процентами стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію існуючим між сторонами правовідносинам суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч. 3 ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 2 ст. 1056 1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фі ксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 47, 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг, до них належать розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 В«Про систему валютного регулювання і валютного контролюВ» передбачено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

В пункті 14 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 В«Про судове рішення у цивільній справі В» , зокрема, зазначено, що згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором щодо сплати процентів в сумі 1560,46 доларів США підтверджуються матеріалами справи, тобто доведена позивачем належними доказами, та відповідачем жодним чином не спростована.

Доказів сплати існуючої заборгованості за відсотками за кредитним договором № 91/19/13-KL від 03.04.2013 р. в повному обсязі відповідачем суду не надано.

Як свідчить поданий позивачем позов, в ньому останній, з посиланням на довідку НБУ щодо офіційного курсу валют станом на 11.08.2015 р. зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем в гривневому еквіваленті становить 33349,45 грн. Позивач вказує, що станом на вказану дату по курсу НБУ 1 долар США дорівнює 21,3715550 грн. (а. с. 9)

Проте, перевіривши встановлений НБУ офіційний курс валют ( http://www.bank.gov.ua/ ) суд встановив, що такий курс становить: 100 доларів США дорівнює 2126.2951 грн.

Аналогічні показники також містить і надана позивачем довідка про офіційний курс НБУ станом на 11.08.2015 р. (а.с. 51), з посиланням на яку позивач здійснив розрахунок позовних вимог.

За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором щодо сплати процентів в гривневому еквіваленті становить 33179,98 грн., які і підлягають стягненню з відповідача.

В решті позову слід відмовити в зв'язку з безпідставністю відповідних вимог позивача.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що позивачем, всупереч відповідному рішенню Кредитного Комітету АТ «Златобанк» № 53-10 від 29.01.2015 р., безпідставно не було погашено зазначену заборгованість за рахунок коштів розміщених в АТ «Златобанк» згідно з договором банківського вкладу № 058426 від 27.03.2014 р. на рахунку № 26355501070837.

Згідно з письмовими поясненнями позивача (а.с. 189-190) розмір коштів на рахунку за договором банківського вкладу № 58426 від 27.03.2014 р. становив 473062,26 доларів США (в т.ч. - 464367 Доларів США депозит, та 8695,26 - проценти за депозитом).

Всі ці грошові кошти були направлені на сплату заборгованості за кредитним договором згідно з меморіальними ордерами № 463401 від 12.02.2015 р. на суму 464367 доларів США, та № 463410 від 12.02.2015 р. на суму 8695,26 доларів США, що в загальній сумі дорівнює 473062,26 доларам США.

Зазначені обставини в т.ч. унеможливлюють сплату заборгованості за відсотками в сумі 1560,46 доларів СШАза рахунок коштів розміщених в АТ «Златобанк» згідно з договором банківського вкладу № 058426 від 27.03.2014 р. на рахунку № 26355501070837, на чому наполягає відповідача, в т.ч. з посиланням на рішення Кредитного Комітету АТ «Златобанк» № 53-10 від 29.01.2015 р.

Крім того, за змістом п. 3.1.10. кредитного договору, списання грошових коштів з інших рахунків позичальника або поручителя з метою погашення заборгованості за кредитним договором № 91/19/13-KL від 03.04.2013 р. є правом банку, а не його обов'язком.

Згідно з п. 1, 2, 5 ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Можливе невиконання уповноваженими особами АТ «Златобанк» рішення Кредитного Комітету АТ «Златобанк» № 53-10 від 29.01.2015 р. може бути підставою для покладення на них передбаченої законом відповідальності, проте не може звільняти відповідача від виконання умов кредитного договору, який в силу ст. 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

Так само, можливе невиконання позивачем умов договору щодо списання з певних банківських рахунків відповідача грошових коштів з метою задоволення своїх вимог за кредитним договором № 91/19/13-KL від 03.04.2013 р. може бути підставою для захисту відповідачем своїх прав та інтересів в передбаченому законом порядку та покладення на позивача відповідальності за такі порушення умов договору, проте, не може перешкоджати позивачу нараховувати відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному умовами договору та вимагати їх сплати позичальником.

Як вже було зазначено вище, відсотки за період з 01.02.2015 р. по 11.02.2015 р. позивачем нараховані правомірно, на підставі умов договору та відповідних вимог чинного законодавства України, в т.ч. з тих підстав, що в згаданий період часу заборгованість відповідача за тілом кредиту в сумі 464267 доларів США існувала, та не була погашеною.

Пункт 2.6. кредитного договору, на який посилається відповідача, не перешкоджає позивачу здійснювати нарахування відсотків на підставі п. 2.5 кредитного договору, та вимагати їх сплати за період користування кредитом з першого по останній день календарного місяця щомісячно по сьоме число (включно) місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів.

Суд критично ставиться до посилань відповідача на існування у відповідача грошових коштів на інших банківських рахунках відкритих відповідачем та гр. ОСОБА_3 в ПАТ «Златобанк».

Дійсно, матеріали справи свідчать, що 28.03.2012 р. між позивачем та відповідачем укладено договір банківського рахунку № 3162-ЮР, до якого в подальшому сторонами внесено зміни згідно з договором від 26.07.2013 р. (а.с. 126-130)

Згідно з п. 1.1. даного договору, на умовах та в строки, зазначені в цьому договорі, Банк (позивач) відкриває клієнту (відповідачу) поточні рахунку у національній та іноземній валюті на підставі окремої заявки Клієнта, з метою надання послуг щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування клієнта з використанням платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України та умов цього договору, а клієнт здійснює оплату наданих банком послуг.

Згідно з п. 2.17 даного договору, банк має право на договірне списання коштів з рахунку клієнта для виконання зобов'язань за цим договором та/або іншими договорами, укладеними між банком та клієнтом в повному обсязі чи в їх частині, на розсуд Банку (зокрема але не виключно, за кредитними договорами, договорами поруки, застави тощо, в частині оплати грошових (боргових) зобов'язань, штрафів, пені, тощо).

Згідно з п. 2.17.6. даного договору, шляхом підписання цього договору клієнт доручає банку самостійно (без надання клієнтом розрахункових документів та заявок) списувати з будь-якого його рахунку (-ів) грошові кошти для погашення заборгованості перед банком (в т.ч., для стягнення штрафних санкцій), утримувати комісійні винагороди, встановлені тарифами банку, суми збору на обов'язкове пенсійне страхування/податків/інших зборів/інших втрат, якщо це передбачено чинним законодавством України, та інші витрати, пов'язані з купівлею/продажем та/або обміном

Згідно з довідкою ПАТ «Златобанк» № 2816 від 28.09.2015 р. (а.с. 175) залишок коштів на належному відповідачу поточному рахунку № 26005300003162 станом на 25.01.2015 р. становив 1596289,54 грн., а станом на 12.02.2015 р. становив 1623004,50 грн. Залишок коштів на інших рахунках відповідача відсутній.

В даній довідці зазначено, що ПП «Снабтехмонтаж» визнано кредитором ПАТ «Златобанк» та включено в 7 чергу задоволення вимог кредиторів. Сума акцептованих вимог складає 1623004,50 грн.

Згідно з рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.05.2015 р. № 99 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Златобанк» з відшкодуванням з боку фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до плану врегулювання.

Таким чином, свої вимоги до позивача, що витікають з умов укладено договору банківського рахунку № 3162-ЮР від 28.03.2012 р. та/або інших договорів відповідач та гр.. ОСОБА_3 мають право реалізувати в порядку, визначеному Законом України «Про банки і банківську діяльність», та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тощо.

Так само безпідставними є посилання відповідача на те, що свої вимог за кредитним договором № 91/19/13-КL від 03.04.2013 р. позивач задовольнив за рахунок коштів на депозитному рахунку № 26355501070837 відкритому в ПАТ «Златобанк» за договором банківського вкладу «Універсальний» № 041034 від 01.04.2014 р., на підставі умов договору застави майнових прав № 91/19/13-КL/S-1 від 03.04.2013 р., укладеного між позивачем та ОСОБА_3

Дійсно, як свідчать матеріали справи, між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір застави майнових прав № 91/19/13-КL/S-1 від 03.04.2013 р. (а.с. 108-116) предметом якого є (п.п. 3.1.-3.3 договору) майнові права на грошові кошти, що розміщені на депозитному рахунку № 26355501070837 відкритому в ПАТ «Златобанк» за договором банківського вкладу «Універсальний» № 041034 від 01.04.2014 р. в сумі 464267,00 доларів США, розміщених ОСОБА_3 на депозитному рахунку у ПАТ «Златобанк».

Однак, 31.03.2014 р. між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір про внесення змін до Договору застави майнових прав № 91/19/13-КL/S-1 від 03.04.2013 р. (а.с. 174), згідно з яким сторони дійшли згоди розірвати Договір застави майнових прав № 91/19/13-КL/S-1 від 03.04.2013 р.

Грошові кошти, які містилися на депозитному рахунку № 26356501070837 за договором банківського вкладу «Універсальний» № 041034 від 01.04.2014 р. були видані ОСОБА_3 в готівковій формі, що підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_3 (а.с. 177-178).

Згідно з довідкою ПАТ «Златобанк» № 2815 від 28.09.2015 р. (а.с. 176) станом на 25.01.2015 р. та на 12.02.2015 р. рахунок № 26356501070837 закритий.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд виходить з наступного:

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, та відповідно він не сплачував судовий збір за подання позову по даній справі, з урахуванням вимог ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір в сумі 1218 грн. підлягає стягненню з відповідача до державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства В«СнабтехмонтажВ» (код ЄДРПОУ 35413288; юридична адреса: 94224, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Волгоградська, буд 132, блок Д, кв. 430) на користь Публічного акціонерного товариства В«ЗлатобанкВ» (код ЄДРПОУ 35894495; юридична адреса: 01030, Київська обл., м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд.17/52) 33179,98 грн. заборгованості за процентами.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства В«СнабтехмонтажВ» (код ЄДРПОУ 35413288; юридична адреса: 94224, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Волгоградська, буд 132, блок Д, кв. 430) до Державного бюджету України (Отримувач коштів: УДКСУ у Київському районі м. Харкова Харківської області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37999675; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області; Код банку отримувача (МФО): 851011; Рахунок отримувача: 31214206783004; Код класифікації доходів бюджету: 22030001) 1218 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Байбак О.І.